3/703/996/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинська О.П., при секретарі судового засідання Харченко М.О., за участі прокурора Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області Міщенко В.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки, про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого командиром відділення 19 ДПРЧ 1 ДПРЗ Управління ДСНС України в Черкаській області,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, -

встановив:

29 травня 2019 року оперуповноваженим Управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України капітаном поліції Березневич І.Є. складено протокол №315112 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП, про те, що ОСОБА_1 , будучи звільненим із посади командира відділення 19 ДПРЧ 1 ДПРЗ Управління ДСНС України в Черкаській області, тобто будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», маючи обов`язок додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції, порушив вимоги ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подав декларацію після припинення повноважень особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Вказане правопорушення вчинене при наступних обставинах:

Так, відповідно до наказу Управління ДСНС України в Черкаській області № 25 від 07 лютого 2014 року ОСОБА_1 призначено на посаду пожежного-рятувального державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України в Черкаській області.

Наказом Управління ДСНС України в Черкаській області № 30 від 06 лютого 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади командира відділення 19 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України в Черкаській області за п. 176 п.п. 1 (у зв`язку із закінченням строку контракту).

Таким чином, ОСОБА_1 мав обов`язок подати декларацію, як особа, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Згідно даних офіційного веб-сайта Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_3 М ОСОБА_4 подав декларацію лише 15 червня 2018 року, тобто з порушенням визначених законом строків.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення є місце виникнення обов`язку у ОСОБА_1 подати декларацію, як особа, що припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, тобто місце роботи останнього – Управління ДСНС України в Черкаській області.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата встановлення всіх обставин, дата складання працівниками УЗЕ в Черкаській області вказаного протоколу та вручення його особі правопорушнику, тобто 29 травня 2019 року.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є рік після звільнення з посади, тобто 31 березня 2018 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 06 лютого 2017 року він був звільнений з посади командира відділення 19 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України в Черкаській області у зв`язку із закінченням контракту. Після звільнення його з посади, працівник кадрів їхньої частини відібрав у нього диск на якому знаходився ключ від його персонального електронного кабінету та знищив його. Під час чергового етапу декларування ним було заповнено та подано декларацію на офіційному сайті НАЗК. Приблизно через два, три місяці до нього зателефонувала відповідальна особа з місця роботи та повідомила його про те, що його декларація відсутня та ним не подана. Після того як він був повідомлений про те, що не подав декларацію ним відновлено ключ від його персонального електронного кабінету через «Приват 24» та після отримання такого ним відразу ж було подано декларацію. Крім того зазначив, що підпис на пам`ятці при звільненні із служби цивільного захисту (роботи) ДСНС України від 07 лютого 2017 року не його особистий. Умислу те, щоб без поважних причин не подати декларацію після звільнення, він не мав.

В судовому засіданні прокурор Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області Міщенко В.М. пояснила, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП, вона підтримує в повному обсязі. Просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та прокурора, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно в їх сукупності.

Згідно протоколу №315112 від 29 травня 2019 року про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складеного відносно ОСОБА_1 , останній, будучи згідно підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, та суб`єктом декларування, порушив вимоги частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно примітки ст.172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ, суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до наказу Управління ДСНС України в Черкаській області № 25 від 07 лютого 2014 року ОСОБА_1 призначено на посаду пожежного рятувального державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України в Черкаській області.

Наказом Управління ДСНС України в Черкаській області № 30 від 06 лютого 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади командира відділення 19 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України в Черкаській області за п. 176 п.п. 1 (у зв`язку із закінченням строку контракту).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , згідно підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ, являється суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, та суб`єктом декларування, а відтак і суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року №3 затверджено роз`яснення щодо застосування окремих положень ЗУ «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, встановлено етапність початку роботи системи декларування у 2016-2017 роках, яка визначена рішенням Національного агентства від 10 червня 2016 року № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» зареєстрованого в МЮУ 15 липня 2016 року за № 958/29088.

Питанням 2 «Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» затвердженого рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 року № 3 надано чіткі роз`яснення щодо подання декларацій після звільнення.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до п.2 розділу ІІ вищевказаного рішення суб`єкти декларування подають до реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів на веб-сайті реєстру відповідно до технічних вимог до форм.

Згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК, декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за формою, що визначається НАЗК, 15 червня 2018 року.

Разом з тим, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, характеризується вчиненням дій, а саме: особи зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на неподання декларації після звільнення, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов`язковим елементом його об`єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне неподання наступного року після припинення діяльності подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов`язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на неподання декларації після звільнення.

Аналогічні роз`яснення містяться в п.2 роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі - ВССУ) «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також, на умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов`язкові ознаки корупційного правопорушення звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06 жовтня 2010 року (справа №1-27/2010).

Відповідно до ч.1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 подав декларацію 15 червня 2018 року, оскільки його ключ від персонального електронного кабінету було знищено та ним виготовлено новий ключ, що свідчить про відсутність в його діях прямого умислу, спрямованого на неподання декларації після його звільнення.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду судом не встановлено наявності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі вищевикладеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно п.1 ч.1 ст.247 провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Оскільки адміністративне стягнення на порушника не накладається, стягненню судовий збір не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10, 40-1, ч.1 ст.172-6, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ, Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за №959/29089, Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1496/27941 від 01 грудня 2015 року, -

постановив:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.172-6 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.П.Опалинська