ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/17153/18 Головуючий у І інстанції - Катюшенко В.П.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус КО" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа: Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху" про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амадеус КО" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа: Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху", в якому просило:

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - відповідач) з проведення процедури закупівлі послуг управителя майном ТОВ «Амадеус Ко» (КВЦ «Парковий»);

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про проведення процедури закупівлі послуг управителя майном ТОВ «Амадеус Ко» (КВЦ «Парковий»);

- визнати протиправним та скасувати рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визначення Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» управителем активами КВЦ «Парковий».

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що він є власником КВЦ «Парковий», на яке в рамках кримінального провадження № 42016100000001070, внесеного в ЄРДР 01.11.2016 року, накладено арешт (заборона розпорядження майном та його відчуження) та яке ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 року передано Національному агентству у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі-Закон).

В подальшому Відповідачем було здійснено дії по прийняттю в управління арештованого майна, проведено конкурсний відбір управителя та визначено його переможцем третю особу.

Позивач вважає, що при прийнятті майна в управління Відповідачем були порушені приписи ст. 19 Закону щодо визначення вартості такого майна, що виключало можливість передачі його в управління, оскільки не існувало жодного документу, який посвідчував би існування юридичного факту з відповідності суми або вартості КВЦ «Парковий».

Також, Відповідачем були вчинені незаконні дії та прийняті рішення щодо проведення конкурсного відбору управителей майна та не дотримано вимоги, встановлені ст. 21 Закону.

Зокрема, Відповідач протиправно розпочав процедуру закупівлі без відповідного оголошення на веб-порталі «PROZORRO» Уповноваженого органу, чим позбавив усіх зацікавлених осіб можливості здійснення та реалізації прав, як то: отримання роз`яснень щодо тендерної документації та внесення до неї змін, оскарження процедури закупівель відповідно до ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» та прозорості розкриття тендерних пропозицій учасників. Позивач наголошує, що відповідач розпочав процедуру закупівлі без проведення оцінки майна і поклав такий обов`язок на управителя, якого мало бути визначено за результатами такої закупівлі.

Відповідачем також, на думку Позивача, було порушено вимоги чинного законодавства про державні (публічні) закупівлі під час вчинення дій щодо проведення конкурсного відбору управителей арештованого майна.

Так, Національне агентство мало відмінити торги у зв`язку з тим, що учасники не відповідають встановленим кваліфікаційним критеріям, а не застосовувати процедуру продовження закупівлі, яка не передбачена чинним законодавством про публічні закупівлі.

Протиправність дій Відповідача також полягала в тому, що переможцем конкурсу було обрано особу, яка не відповідає встановленими тендерною документацією кваліфікаційним вимогам, - з офіційного сайту Відповідача випливає, що тендерному комітету не вдалося здійснити конкурсний відбір у зв`язку з тим, що наявні учасники відповідного конкурсного відбору не змогли належно підтвердити наявність необхідної матеріально-технічної бази та обладнання, працівників відповідної кваліфікації, досвіду управління подібними (схожими) активами та бездоганну репутацію. Позивач зазначає, що основним видом діяльності КП «Центр організації дорожнього руху» є допоміжне обслуговування наземного транспорту, а інші види діяльності не передбачають, що дана компанія надавала чи може надавати послуги професійного управителя активами, зокрема, нерухомим майном. 04.10.2018 року вказаний учасник був визнаний тендерним комітетом Національного агентства таким, що не відповідає встановленим кваліфікаційним критеріям. Проте, вже через 5 днів після першого розкриття тендерних пропозицій вказане підприємство змогло довести тендерному комітету свою відповідність критеріям в частині досвіду по управлінню нерухомим майном, надати тендерному комітету копії укладених та виконаних договорів управління подібними активами, довести наявність кваліфікованого в цій сфері персоналу, що викликає сумніви в прозорості, неупередженості та законності прийнятих тендерним комітетом 11.10.2018 року рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 41037901), оформлене протоколом № 199 від 11.10.2018, про визначення Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» управителем активами КВЦ «Парковий». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 41037901), оформлене протоколом № 199 від 11.10.2018, про визначення Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» управителем активами КВЦ «Парковий» та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус КО" в частині визнання та скасування рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визначення КП «Центр організації дорожнього руху» управителем активами КВЦ «Парковий» відмовити.

В апеляційній скарзі Третя особа посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Третя особа зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що програма управління арештованими активами КВЦ «Парковий», надана Комунальним підприємством «Центр організації дорожнього руху» на засідання Тендерного комітету АРМА від 04.10.2018 року відрізнялась від програми управління арештованими активами КВЦ «Парковий», надана на засідання Тендерного комітету АРМА 11.10.2018 року (якою були враховані недоліки, на підставі яких було зроблено висновок АРМА про неспроможність здійснювати управління арештованими активами 04.10.2018 року), в результаті чого надана неправильна юридична оцінка.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Амадеус КО" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Також, Позивач вказує про те, що рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, оформлено Протоколом № 199 не ґрунтується на принципах неупередженості, рівності та недискримінації і суперечать принципам Закону України «Про публічні закіпівлі».

Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 серпня 2018 року у справі № 752/16869/18 Відповідачу було передано в управління активи, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, а саме: земельна ділянка площею 2,0722 га (кадастровий 8000000000:82:007:0032), яка знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16 а; земельна ділянка площею 0,1117 га (кадастровий номер 8000000000:82:006:0088), яка знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16 а; нерухоме майно: будівля № 3 (літера «В»), у тому числі площа котельні - 63,9 кв.м., загальною площею 1516,7 кв.м, будівля № 1 (літера «А»), у тому числі приміщення центру обробки даних «Парковий», площею 2562,6 кв.м, конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом, площею 15440,7 кв.м, загальною площею 20107,6 кв.м, дизельна електростанція (літера «Г») загальною площею 233,5 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 127097680000), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16 а; нерухоме майно: будівля № 2 (літера Б) загальною площею 395 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 22239980000), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16 а.

11 жовтня 2018 року Тендерним комітетом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів було прийнято рішення, оформлене протоколом № 199, про визнання КП "Центр організації дорожнього руху" переможцем (управителем) для управління арештованими активами, переданими Агентству з розшуку та менеджменту активів, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 року у справі № 752/16869/18 та про укладення відповідного договору.

Не погоджуючись з діями та рішеннями Відповідача, пов`язаними з проведенням процедури закупівлі вказаної послуги та визначенням переможця, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що вимоги Позивача про визнання протиправним та скасування рішення Відповідача про проведення процедури закупівлі послуг управителя майном ТОВ «АМАДЕУС КО» (КВЦ «Парковий»), оскільки Відповідачем правомірно було реалізовано його функцію, передбачену п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону №772-VIII щодо активів, одержаних від корупційних та інших злочинів. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформленого протоколом № 199 від 11.10.2018 року, про визнання КП «Центр організації дорожнього руху» переможцем (управителем) для управління арештованими активами, переданими Агентству з розшуку та менеджменту активів, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 року у справі № 752/16869/18 та про укладення відповідного договору, та наявність підстав для його скасування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначаються Законом України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» № 772-VIII від 10.11.2015 року (далі - Закон № 772-VIII).

Згідно п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону активами визнаються кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні, а управлінням активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні (ст. 2 Закону № 772-VIII).

До функцій Національного агентства за ст. 9 Закону № 772-VIII віднесено, зокрема, організація здійснення заходів, пов`язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами (п. 4 ч. 1 Закону).

За приписами п. 4, п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону № 772-VIII Національне агентство з метою виконання своїх функцій: укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов`язаних з проведенням оцінки та управлінням активами; здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Управління Національним агентством активами регламентовано розділом ІІІ Закону № 772-VIII.

При цьому, відповідно до ст. 19 Закону № 772-VIII Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.

Статтею 21 Закону № 772-VIII передбачено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.

Надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету (ст. 24 Закону №772-VIII).

Тобто, Відповідач може прийняти в управління активи за умови дотримання вимог: на них повинен бути накладений арешт у кримінальному провадженні, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами; їх сума або вартість дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року; прийняті активи повинні бути оцінені та передані в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

При цьому, управління активами здійснюється не лише самостійно Національним агентством, а і залученими ним іншими особами.

Вищевказані правові норми передбачають необхідність оцінки активів суб`єктами оціночної діяльності вже після прийняття їх Національним агентством, але до передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям. При цьому, їх вартість не повинна бути меншою, ніж та, що визначена ст. 19 Закону № 772-VIII, а завершення передачі активів закінчується укладанням відповідного договору з переможцем конкурсу.

У той же час, п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону № 772-VIII повноваження щодо укладання угод з питань, пов`язаних з проведенням оцінки активів, покладено безпосередньо на Відповідача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 року (справа № 752/16869/18, провадження № 1-кс/752/7046/18), винесеної в рамках кримінального провадження № 42016100000001070 від 01.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України про передачу в управління нерухомого майна, під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ним було встановлено вартість речового доказу комплексу споруд, розташованих за адресою: м. Київ, Паркова дорога 16 а, у розмірі 334 370 043,21 грн., що перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказаною ухвалою суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) передано в управління у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» наступне майно, що перебувало під арештом та щодо якого встановлено заборону користуватися, розпоряджатися та відчужувати на підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 03.08.2017 року, а саме: земельні ділянки площею 2,0722 га (кадастровий номер 8000000000:82:007:0032), площею 0,1117 га (кадастровий номер 8000000000:82:006:0088) та нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 127097680000 - будівля № 3 (літера «В») у тому числі площа котельні - 63,9 кв.м. загальною площею 1516,7 кв.м., будівля №1 (літера «А») у тому числі приміщення центру обробки даних «Парковий», площею 2562,6 кв.м., конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом, площею 15440,7 кв.м., загальною площею 20107,6 кв.м., дизельна електростанція (літера «Г») загальною площею 233,5 кв.м.; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 22239980000, будівля № 2 (літера Б) загальною площею 395 кв.м,, які знаходяться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16 а.

Відповідно до копії висновку СОД ТОВ «РМ Консалтинг» від 17.10.2018 року ринкова вартість активів, що передавалися в управління та належали ТОВ «АМАДЕУС КО», складала 987 002 317 грн., що перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Таким чином, під час передачі активів (арештованого майна) в управління були дотримані визначені Законом № 772-VIII умови щодо нього.

При цьому, проведення експертного дослідження активів відбулося до укладання Відповідачем та Третьою особою договору від 18.10.2018 року, втім, в порушення п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону № 772-VIII, замовником такої оцінки виступив не Відповідач, а Третя особа.

У той же час, Позивачем під сумнів вказана визначена вартість не ставилася.

Тобто, вказане порушення, не вплинуло на правомірність передачі вказаних вище активів в управління.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимога Позивача про визнання протиправними дій Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з проведення процедури закупівлі послуг управителя майном ТОВ «АМАДЕУС КО» (КВЦ «Парковий») задоволенню не підлягає, з чим погоджується колегія суддів.

Відтак, позовна вимога Позивача про визнання протиправним та скасування рішення Відповідача про проведення процедури закупівлі послуг управителя майном ТОВ «АМАДЕУС КО» (КВЦ «Парковий»), також не підлягає задоволенню, оскільки Відповідачем правомірно було реалізовано його функцію, передбачену п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 772-VIII щодо активів, одержаних від корупційних та інших злочинів.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визначення Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» управителем активами КВЦ «Парковий», колегія суддів зазначає наступне.

Так, за приписами ч. 2 ст. 21 Закону № 772-VIII активи підлягають передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Законом, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади є Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 року (далі - Закон № 922-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 922-VIII цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Вказаними правовими нормами визначено випадки, коли замовнику надано право здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи з обов`язковим дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, а також те, що вартістю предмета закупівлі є сума грошових коштів, яку замовник закупівлі витрачає, здійснюючи таку закупівлю.

Тобто, частина 1 статті 2 вказаного Закону надає право Відповідачу, а не встановлює його обов`язок, щодо використання електронної системи закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі є меншою 200 тисяч гривень,- відповідне рішення він приймає на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок міститься і у роз`ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/31462-06 від 30.09.2016 року «Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим та третім частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а також зазначається, що у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону (далі - допорогові закупівлі), застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі - Порядок), який затверджено наказом ДП "Зовнішторгвидав України" (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 року № 1220 перейменоване в ДП "ПРОЗОРРО") від 13.04.2016 року № 35.

При цьому, відповідно до п. 6.4 Порядку визначаючи вимоги до предмета закупівлі, використовуючи електронну систему, замовник, поміж інших параметрів предмета закупівлі, має визначити очікувану вартість закупівлі. При цьому, згідно з абзацом другим цього пункту вартісні параметри предмета закупівлі не можуть бути меншими 3000 гривень.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII визначено, що публічна закупівля (далі - закупівля) - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади.

Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII).

З аналізу наведених правових норм випливає, що публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт та послуг, тобто витрачання грошових коштів, зокрема, органом державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» № 3166-VI від 17.03.2011 року систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону № 772-VIII Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 25 Закону № 3166-VI фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, крім випадків, визначених законом.

Зазначене кореспондується зі змістом ч. 1 ст. 14 Закону № 772-VIII.

У статті 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» № 783-XIV від 30.06.1999 року органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування утворення, реорганізації та ліквідації органів державної влади здійснюється в межах коштів, передбачених на утримання органів державної влади Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік або (у разі недостатності такого фінансування) після внесення відповідних змін до такого Закону.

Пунктом 11 частини 1 статті 1 Бюджетного Кодексу України встановлено, що бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Таким чином, публічною закупівлею органів державної влади є здійснення ними видатків з Державного бюджету України з метою придбання товарів, робіт та послуг.

Крім цього, пунктом 13 частини 1 статті 1 Бюджетного Кодексу України видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Водночас, згідно абзацу 2 пункту 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, кошторис бюджетної установи (далі - кошторис) має такі складові частини: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов`язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Також, абзац 2 пункту 5 вказаного Порядку визначає, що установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров`я також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

Тобто, витрати, зокрема, органів державної влади, у тому числі витрати на публічні закупівлі, здійснюються виключно з Державного бюджету України, на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами цих органів державної влади.

Згідно з кошторисом відповідача з Державного бюджету України на укладання договорів управління арештованим у кримінальному провадженні майном, видатків не передбачено, що підтверджується розрахунком видатків до кошторису із загального фонду держбюджету на 2018 рік за КПКВК 6431010 «Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», які долучено до матеріалів справи.

Оскільки Національне агентство, проводячи процедуру закупівлі послуг управителя майном КВЦ «Парковий» не здійснювало жодних витрат з Державного бюджету України, у зв`язку з чим вартість предмета відповідної закупівлі становила нуль гривень, то суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Відповідач при проведенні цієї закупівлі не був зобов`язаний використовувати електронну систему закупівель, з чим також погоджується колегія суддів.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону № 922-VIII забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Відповідачем не заперечувався факт придбання послугу у Третьої особи з управління активами Позивача без використання електронної системи та прийняття внаслідок такої процедури оскаржуваного рішення.

У той же час, у частині 1 статті 2 Закону № 922-VIII закріплений обов`язок відповідача при проведенні процедури закупівлі дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель.

Такими принципами у відповідності до ст. 3 Закону № 922-VIII є: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Позивач зазначив в позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу, що Відповідачем такі принципи було порушено, оскільки переможцем конкурсу було обрано особу, яка не відповідає встановленими тендерною документацією кваліфікаційним вимогам, що підтверджено рішенням тендерного комітету Національного агентства від 04.10.2018 року. Проте, рішенням цього ж комітету від 11.10.2018 року, за тих же обставин, визнано Третю особу управителем активами КВЦ «Парковий». Також, на переконання Позивача Національне агентство мало відмінити торги у зв`язку з тим, що учасники не відповідають встановленим кваліфікаційним критеріям, а не застосовувати процедуру продовження закупівлі, яка не передбачена чинним законодавством про публічні закупівлі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, відповідно до протоколу № 196 засідання тендерного комітету Національного агентства від 04.10.2018 року, останнім було прийнято рішення визнати конкурс щодо відбору управителя арештованими активами в рамках кримінального провадження № 42016100000001070 таким, що не відбувся; оголосити публічно і відкрито новий конкурс щодо управління арештованими активами в рамках кримінального провадження № 42016100000001070.

Тобто, рішення про продовження закупівлі тендерним комітетом, як стверджував Позивач, не приймалося.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаного протоколу, участь в конкурсі приймали КП «Центр організації дорожнього руху» та ТОВ «Анте медіам». Підставою для прийняття такого рішення став висновок членів тендерного комітету про те, що жоден з учасників не спроможній здійснювати управління арештованими активами.

Вказане рішення є чинним, відомості щодо його оскарження відсутні.

Відповідно до копії наявного протоколу № 199 засідання тендерного комітету Національного агентства від 11.10.2018, КП «Центр організації дорожнього руху» визнано переможцем (управителем) для управління арештованими активами, переданими Агентству з розшуку та менеджменту активів, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 року у справі № 752/16869/18 та вирішено укласти з ним відповідний договір.

Підстави прийняття тендерним комітетом такого рішення у вказаному протоколі не наведені, проте зазначено, що пропозицію було внесено начальником Управління з питань активів Різником В.С. за результатами обговорення запропонованих програм управління та досвіду роботи 4 учасників (ТОВ «Охоронна агенція «Титан безпека», ТОВ «Акамант», КП «Центр організації дорожнього руху», ТОВ «Анте медіам»).

За таких обставин, Третю особу було оголошено переможцем конкурсу, який оголошено 04.10.2018 року відповідно до рішення Відповідача від 11.10.2018 року

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 922-VIII критеріями оцінки тендерних пропозицій є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

Частинами 2-6 ст. 28 Закону № 922-VIII визначено порядок та послідовність дій при розгляді та оцінці пропозицій.

Зокрема, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

За приписами пункту 12 статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що найбільш економічно вигідна пропозиція - пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій відповідно до статті 28 цього Закону.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що зі змісту оскаржуваного рішення, оформленого протоколом від 11.10.2018 року вбачається, що Відповідач в ньому лише констатував зміст документів та програм управління активами учасників, їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Проте, тендерним комітетом в порушення вказаних вище нормативних вимог, не зазначено, в чому саме полягає найбільш економічна вигода пропозиції КП «Центр організації дорожнього руху» у порівнянні з іншими учасниками, та за якими критеріями її визнано найкращою, а Третю особу - переможцем конкурсу.

Крім цього, рішенням тендерного комітету Національного агентства, оформленим протоколом № 196 засідання від 04.10.2018 року, КП «Центр організації дорожнього руху» визнано таким, що не спроможне здійснювати управління арештованими активами за результатом аналізу поданих документів.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні Відповідач, в особі тендерного комітету ідентичного складу, прийшов до протилежного висновку, не навівши жодних мотивів такого рішення з огляду на те, що будь-яких додаткових вимог до тендерної документації суб`єктом владних повноважень не заявлялося.

Отже, суд першої інстанції правомірно вважає, що проведення процедури закупівлі послуг з управління активами без дотримання процедур, визначених Законом № 922-VIII, порушує принципи, закріплені у ст. 3 даного Закону, з чим погоджується колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ухвалою суду від 19.02.2019 року витребовувалися копії тендерної документації ТОВ «Охоронна агенція «Титан безпека», ТОВ «Акамант», КП «Центр організації дорожнього руху», ТОВ «Анте медіам», які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Проте, такі документи Відповідачем були надані не в повному обсязі (лист № 1018/7.2.2-22-19/7 від 26.02.2019 року).

Так, зокрема відсутня інформація про кількість штатних працівників КП «Центр організації дорожнього руху» та їх освіту, які б свідчили про можливість забезпечення вказаним підприємством надання послуг з правового забезпечення, представництва в судах, контролю за фінансовою діяльністю та звітністю тощо.

Тобто, Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про визнання Третьої особи управителем активами КВЦ «Парковий», діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформленого протоколом № 199 від 11.10.2018 року, про визнання КП «Центр організації дорожнього руху» переможцем (управителем) для управління арештованими активами, переданими Агентству з розшуку та менеджменту активів, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 року у справі № 752/16869/18 та про укладення відповідного договору, та наявність підстав для його скасування.

Крім того, посилання Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" в апеляційній скарзі на те, що ним вже 10.09.2018 року було доведено свою відповідність кваліфікаційним вимогам конкурсної комісії закупівлі послуг управителя активами КВЦ «Парковий», яку було розпочато 04.10.2018 року і результати якої було оформлено протоколом від 11.10.2018 року № 199, колегія суддів критично оцінює, оскільки учасник процедури публічної закупівлі надає замовнику цієї закупівлі докази своєї відповідності кваліфікаційним вимогам щодо конкретного предмету закупівлі (з індивідуальними ознаками) за місяць до публічного оголошення самої закупівлі і офіційного визначення кваліфікаційних вимог, є додатковим підтвердженням порушення АРМА при проведення закупівлі послуг управителя активами КВЦ «Парковий».

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 02.07.2019 року.