КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 року м. Київ справа № 320/6872/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 21 листопада 2018 р. № 99-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації ОСОБА_1 »;

- визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 21 листопада 2018 р. № 100-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 6 вересня 2018 р. відповідачем видано доручення № 30-1 щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації - державного підприємства Переяслав-Хмельницький державний Агролісгосп. Цим дорученням позивача зобов`язано припинити вказане підприємство. На виконання доручення позивачем видано наказ «Про ліквідацію Переяслав-Хмельницького державного Агролісгоспу» від 6 вересня 2018 р. № 12. Проте, у зв`язку з невиконання підприємством цього наказу, не наданням документів та ігноруванням засідання комісії, позивачем видано наказ від 11 вересня 2018 р. № 13, який був погоджений з юридичним відділом РДА, про скасування наказу № 12.

Позивач зазначає, що в подальшому окремим розпорядження відповідача було скасовано наказ позивача від 11 вересня 2019 р. № 13 та продовжено процедуру ліквідації вказаного підприємства. Стверджує, що ця обставина надала відповідачу можливість ініціювати щодо позивача службове розслідування, результатом якого став хибний висновок про нібито вчинені нею порушення закону та подання на її звільнення.

Стверджує, що підстав для проведення службового розслідування щодо позивача у відповідача не було взагалі, так як нею не порушувалися ні вимоги чинного законодавства, ні внутрішні розпорядчі документи, а посадові обов`язки та вказівки керівника виконувалися чітко та неухильно. Позивач зазначає, що про службове розслідування не знала, про початок дисциплінарного провадження її попереджено не було, пояснення під час його проведення не надавала, з його матеріалами не ознайомлювалася.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 р. відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

26 лютого 2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що в діях начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької РДА ОСОБА_1 щодо скасування нею наказу про ліквідацію підприємства вбачається порушення закону. Зазначає, що процедура службового розслідування дисциплінарною комісією не була порушена, внаслідок чого прийнято рішення головою райдержадміністрації про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відповідно до п.1 ч.4 ст.87 Закону України «Про державну службу», а саме за перевищення службових повноважень та використання повноважень в особистих інтересах або неправомірних інтересах інших осіб.

5 березня 2019 р. до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач вказує, що жодне із тверджень відповідача не є обґрунтованим та не спростовує тверджень позивача чи наведених у позовній заяві фактів. Зазначає також, що у період проходження службового розслідування позивач пройшла щорічне оцінювання результатів службової діяльності відповідно до ст. 44 Закону України «Про державну службу», що свідчить про її професійний рівень, кваліфікацію як державного службовця та повну відповідність займаній посаді.

У поданих у подальшому додаткових поясненнях позивач зазначає, що у спірному розпорядженні не було зазначено чітких юридичних підстав для звільнення; було здійснені помилки при формуванні складу дисциплінарної комісії (уведено представника профспілки РДА, тоді як в очолюваному нею підрозділі була окрема профспілка, представник якої не увійшов до складу цієї комісії; керівник апарату РДА ОСОБА_2 був виведений зі складу комісії, проте підписував її документи стосовно позивача).

У судове засідання 22 травня 2019 р. було викликано і допитано в якості свідків наступних осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_3 дав показання про те, що на момент скасування наказу № 12 він працював на посаді начальника юридичного відділу відповідача і йому було відомо про намір позивача скасувати наказ № 12. Як начальник юридичного відділу РДА він попередньо опрацював та завізував наказ позивача про скасування наказу №12. Вважає наказ про скасування наказу №12 законним. Про проведення службового розслідування щодо позивача та подальше її звільнення йому нічого не відомо, так як в цей час він вже був звільнений із займаної посади за згодою сторін.

Свідок ОСОБА_2 - керівник апарату РДА - у своїх показаннях зазначив, що про скасування наказу про ліквідацію підприємства дізнався коли поліція звернулася до відповідача з приводу незаконних рубок дерев на підприємстві, яке мало буди ліквідоване згідно з розпорядженням відповідача. Стверджував, що ні позивач, ні ОСОБА_3 не повідомляли керівництво про скасування наказу про ліквідацію підприємства. Зазначив, що за інформацією, яка до нього надходила, дисциплінарна комісія стосовно позивача діяла згідно з встановленою процедурою та в межах закону. У судовому засіданні оглянув пред`явлені документи (висновок та подання дисциплінарної комісії) і підтвердив, що підписав складені вказаною дисциплінарною комісією документи стосовно позивача.

Свідок ОСОБА_4 - у своїх показаннях зазначив, що обіймає посаду директора Агролісгоспу, вважає наказ про скасування наказу про ліквідацію підприємства законним. Про підстави звільнення позивача із служби йому відомо зі слів позивача, таке звільнення вважає безпідставним і протиправним, на час допиту Агролісгосп як юридична особа не ліквідована.

3 червня 2019 р. від сторін до суду надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 3 червня 2019 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

30 грудня 2015 р. розпорядженням відповідача № 255-к «Про переведення ОСОБА_1 » позивача переведено з посади начальника відділу планування та аналізу виробництва сільськогосподарської продукції, інженерно-технічного забезпечення та безпеки праці управління агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації на посаду начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації з 30 грудня 2015 р. з посадовим окладом згідно зі штатним розписом, із збереженням раніше встановленої надбавки за вислугу років.

27 серпня 2018 р. відповідачем видано доручення № 27-1, яким зобов`язано начальника відділу агропромислового розвитку ОСОБА_1. привести положення статуту Державного підприємства Переяслав-Хмельницький державний Агролісгосп у відповідність до чинного законодавства України, зі встановленим терміном до 3 вересня 2018 р. Як вбачається з матеріалів справи, зміни до статуту цього підприємства не внесено.

У подальшому дорученням голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 6 вересня 2018 р. № 30-1 позивача зобов`язано припинити шляхом ліквідації юридичну особу Державного підприємства Переяслав-Хмельницький державний Агролісгосп. Цим дорученням встановлено двомісячний строк для припинення юридичної особи та зобов`язано створити комісію з припинення цієї юридичної особи шляхом ліквідації. Вказане доручення передано на виконання начальнику Відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1.

На виконання зазначеного доручення у той же день 6 вересня 2018 р. начальником Відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області винесено наказ №12 «Про ліквідацію Переяслав-Хмельницького державного Агролісгоспу» та утворено ліквідаційну комісію.

Відповідно до цього наказу позивачем вжито заходів до початку роботи ліквідаційної комісії, направлено відповідне повідомлення директору підприємства ОСОБА_4 та оголошення до редакції газети «Урядовий кур`єр» щодо початку процедури ліквідації вказаного підприємства, а також здійснено інші заходи.

11 вересня 2018 р. наказом начальника Відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області № 13 «Про скасування наказу» скасовано наказ від 6 вересня 2018 р. № 12 «Про ліквідацію Переяслав-Хмельницького державного Агролісгоспу».

Розпорядженням голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 27 вересня 2018 р. № 627 скасовано наказ начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 11 вересня 2018 р. № 13 «Про скасування наказу від 6 вересня 2018 р. № 12 «Про ліквідацію Переяслав-Хмельницького державного Агролісгоспу» та продовжено процедуру ліквідації юридичної особи державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного Агролісгоспу.

У зв`язку з цим у подальшому відповідачем ініційовано щодо позивача службове розслідування. 26 вересня 2018 р. розпорядженням відповідача №624 затверджено дисциплінарну комісію районної державної адміністрації з розгляду дисциплінарних справ у новому складі та затвердженого Положення про дисциплінарну комісію райдержадміністрації з розгляду дисциплінарних справ. До складу дисциплінарної комісії, зокрема, увійшов керівник апарату РДА ОСОБА_2.

Згідно з розпорядженням голови Переяслав-Хмельницької РДА від 09.10.2018 «Про внесення змін до розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 26.09.2018 №624» зі складу дисциплінарної комісії виведено представника від виборчого органу первинної профспілкової організації РДА - керівника апарату ОСОБА_2, а введено до складу цієї комісії представника від виборчого органу первинної профспілкової організації РДА - начальника відділу освіти РДА ОСОБА_7.

Як вбачається із службових записок секретаря дисциплінарної комісії О.Прокопенко від 27.12.2018, адресованих голові Переяслав-Хмельницької РДА Ю.Клименко та голові вказаної дисциплінарної комісії Т.Дубині, відповідно до розпорядження голови РДА від 09.10.2018 «Про внесення змін до розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 26.09.2018 №624» зі складу дисциплінарної комісії виведено представника від виборчого органу первинної профспілкової організації РДА - керівника апарату ОСОБА_2, а введено до складу цієї комісії представника від виборчого органу первинної профспілкової організації РДА - начальника відділу освіти РДА ОСОБА_7. Тому за змістом цих записок запропоновано здійснити виправлення технічних помилок у висновку дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ від 20.11.2018 та у поданні дисциплінарної комісії від 20.11.2018 у справі щодо ОСОБА_1 замінивши слова « ОСОБА_2» на « ОСОБА_7 », в решті текст залишити без змін. На службових записках наявні два підписи « Погоджено ».

Відповідно до протоколу № 2 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 28 вересня 2018 р., ОСОБА_1 слід надати пояснення стосовно скасування наказу №12 від 06.09.2018 у перший день після офіційного виходу на роботу.

У матеріалах справи наявна пояснювальна записка ОСОБА_1 від 29 жовтня 2018 р., яка адресована до Переяслав-Хмельницької РДА. Відомостей про те, що це пояснення написано у зв`язку з дисциплінарним провадженням щодо ОСОБА_1 , вказаний документ не містить, інформація щодо осіб, які його отримували чи розглядали, відсутня. У поясненні позивач зазначала, що у відділі відсутня юридична служба, у зв`язку з чим неможливо відстежити порушення законодавства.

20 листопада 2018 р. дисциплінарною комісією складено висновок щодо розгляду дисциплінарних справ у Переяслав-Хмельницькій районній державній адміністрації. Згідно з цим висновком, дисциплінарною комісією встановлено, що начальник відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації ОСОБА_1 порушила п. 12 Положення про відділ агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької, районної державної адміністрації. В цьому пункті зазначається, що накази начальника відділу, які суперечать Конституції та законам України, актам Президента, Кабінету Міністрів України, міністерства, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані головою Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації. Також, відповідно до п. 11 пп. 5 Положення, начальник відділу звітує перед головою адміністрації про виконання покладених на відділ завдань та затверджених планів робіти.

Крім того, відповідно до цього висновку, начальник відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації ОСОБА_1 вищезазначений пункт Положення порушила, оскільки не виконала доручення голови райдержадміністрації від 6 вересня 2018 р. про припинення юридичної особи шляхом ліквідації державного підприємства Переяслав-Хмельницький Агролісгосп, а також всупереч поставлених завдань ОСОБА_1 особисто було прийнято рішення про скасування наказу від 6 вересня 2018 р. № 12 «Про ліквідацію державного підприємства Переяслав-Хмельницький Агролісгосп».

Вказано, що відповідно до протоколу № 2 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 28 вересня 2018 р., ОСОБА_1 надала письмові пояснення 29.10.2018.

В пояснюючій записці від 29.10.2018 ОСОБА_1 зазначає, що у відділі відсутня юридична служба, у зв`язку з чим неможливо відстежити порушення законодавства. Проте, статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення курівника, видачі і межах його повноважень.

У висновку зазначено, що оскільки в діях позивача «вбачається порушення закону та зловживання службовим становищем, дисциплінарна комісія вирішила рекомендувати голві Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 відповідно до ст..66 Закону україни «Про державну службу», а саме звільнити з займаної посади державного службовця за перевищення службових повноважень, а також використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб».

Серед осіб, які підписали вказаний висновок від 20.11.2018, зазначено голову цієї дисциплінарної комісії ОСОБА_2 та наявний його підпис.

20 листопада 2018 р. дисциплінарною комісією у справі начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації ОСОБА_1 було внесено подання голові Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Ю.Клименко. Дисциплінарною комісією рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з посади державної служби начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації ОСОБА_1 відповідно до п. 4 ст. 66 Закону України «Про державну службу» за перевищення службових повноважень та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб. Серед осіб, які підписали подання від 20.11.2018, зазначено голову цієї дисциплінарної комісії ОСОБА_2 та наявний його підпис.

21 листопада 2018 р. відповідачем направлено до Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації та Київської обласної державної адміністрації подання про погодження звільнення начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1 відповідно до п. 4 ст. 66 Закону України «Про державну службу».

У цих поданнях жодних конкретних фактів, які стали підставою для їх внесення, відповідачем не зазначено.

У цей же день на адресу відповідача надійшли листи від Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації та Київської обласної державної адміністрації, в яких вказано, що вони не заперечують проти звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області відповідно до ч. 4 п.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

21 листопада 2018 р. розпорядженням відповідача № 99-к за наслідками розгляду подання від 20.11.2018 притягнуто до дисциплінарної відповідальності начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації ОСОБА_1. та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. У розпорядженні здійснено посилання на п.7, 9 ч.2 ст.65 та п.4 ч.1 ст.66 Закону України «Про державну службу», ст.147-148 Кодексу законів про працю України.

21 листопада 2018 р. розпорядженням відповідача № 100-к «Про звільнення ОСОБА_1 » з посиланням на ч. 4 ст. 87 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 40 Кодексу законів про працю України, та ст. 24 Закону України «Про відпустки» звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації з 21 листопада 2018 року та зобов`язано виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні нею дні щорічної основної відпустки.

15 січня 2019 р. розпорядженням відповідача № 03-к внесено зміни до розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 21 листопада 2018 р. № 100-к«Про звільнення ОСОБА_1 » та викладено абзац 1 розпорядження в новій редакції: «відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про місцеві державні адміністрації», п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України, та ст. 24 Закону України «Про відпустки»

Не погоджуючись з протиправними діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Під час розгляду справи судом 4 квітня 2019 р. розпорядженням відповідача № 99 внесено зміни до структури Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, а саме:

1) перейменовано управління економічного, агропромислового розвитку та житлово-комунального господарства Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації в управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації;

2) виведено посаду начальника відділу агропромислового розвитку управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації (1 штатна одиниця);

3) уведено посаду заступника начальника управління - начальник відділу агропромислового розвитку управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації (1 штатну одиницю).

Згідно з довідкою Переяслав-Хмельницького районного комітету профспілки управління працівників агропромислового комплексу від 13.02.2019 №02 ОСОБА_1 до 21 листопада 2018 р. була членом профспілкового комітету відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької РДА. Згідно з витягом вказана профспілка зареєстрована як юридична особа.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відносини публічної служби характеризуються спеціальною, відмінною від трудових відносин, процедурою призначення та звільнення з роботи особи, яка перебуває на публічній службі та проходження публічної служби.

Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) визначено, зокрема, принципи, правові та організаційні засади проходження державної служби, порядок прийняття, звільнення з державної служби, притягнення державних службовців до відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 64 ч.ч. 1 та 2 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 2 ст. 65 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Статтею 66 Закону № 889-VIII визначено види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування. Так, частиною 1 ст. 66 Закону № 889-VIII встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби (п.4).

Як вбачається з матеріалів дисциплінарної комісії, саме цей пункт застосовано щодо позивача.

Приписами ч.ч. 2-5 Закону № 889-VIII визначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (ч. 7 ст. 66 . Закону № 889-VIII).

Статтею 67 Закону № 889-VIII визначено обставини, що пом`якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність. Частиною 1 ст. 67 цього закону встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника (ч. 2 ст. 67 Закону № 889-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону № 889-VIII дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 68 Закону № 889-VIII дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А":

зауваження - суб`єктом призначення;

інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В":

зауваження - суб`єктом призначення;

інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Частиною 1 ст. 69 Закону № 889-VIII встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Як убачається з ч. 3 ст. 69 Закону № 889-VIII дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об`єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських об`єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.

Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.

У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.

Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 69 Закону № 889-VIII склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості:

представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу;

представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об`єднань, утворених відповідно до Закону України "Про громадські об`єднання", за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії (ч. 7 ст. 69 Закону № 889-VIII).

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 69 Закону № 889-VIII засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

Частиною 9 ст. 69 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Відповідно до вимог ч. 10 та ч. 11 ст. 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Як убачається з ч. 1 ст. 71 Закону № 889-VIII з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі (ч. 2 ст. 71 Закону № 889-VIII).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 71 Закону № 889-VIII тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

Частиною 7 ст. 71 Закону № 889-VIII передбачено, що особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 71 Закону № 889-VIII державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; бути присутнім під час виконання відповідних заходів; подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

Згідно з вимогами п.п.1 та 2 ч.9 ст.71 Закону № 889-VIII за результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності .

Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

Крім того, статтею 74 Закону № 889-VIII визначено гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення.

Так, частиною 1 цієї статті Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 78 Закону № 889-VIII рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії "А" до суду, а категорій "Б" і "В" - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду.

Як убачається з п. 2 ст. 78 Закону № 889-VIII скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно з п.4 ч.1 ст.87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, зокрема, є: вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Відповідачем затверджено Положення про дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації (далі - положення). Згідно з п. 2 цього Положення дисциплінарна комісія утворюється для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Згідно з п. 5 Положення дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці райдержадміністрації, представники державних службовців, обрані на загальних зборах державних службовців райдержадміністрації, а також можуть включатися представники громадських об`єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Згідно з додатком до розпорядження відповідача від 26 вересня 2018 р. № 624 визначено склад дисциплінарної комісії районної державної адміністрації з розгляду дисциплінарних справ, до якого входило по три представника від голови райдержадміністрації та від виборного органу первинної профспілкової організації апарату райдержадміністрації.

Надаючи правову оцінку наявним у справі доказам та аргументам сторін, суд зазначає про таке.

Щодо правової оцінки твердженням відповідача про вчинені позивачем порушення законодавства, суд зазначає, що ці порушення можуть проявлятися в умисних діях чи в бездіяльності та за таких обставин, коли нормативно чітко визначено коло обов`язків особи і зрозумілий їх зміст, особа знає про ці обов`язки і зобов`язана діяти саме таким чином, як це передбачено нормативними актами, але свідомо не виконує ці обов`язки або виконує всупереч встановленим приписам.

Суд звертає увагу, що ні у висновку службового розслідування, ні в поданні на звільнення позивача, ні в спірних розпорядженнях не вказано жодного конкретного факту, який би міг свідчити про 1) перевищення ОСОБА_1 . службових повноважень 2) використання позивачкою повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб. Не встановлено також і осіб, на користь яких нібито діяла позивачка, як і не встановлено особистих мотивів та підстав для дій позивача.

Тому, надаючи оцінку висновку за результатами службового розслідування та спірному розпорядженню, прийнятому на його підставі, суд зазначає, що він стосовно позивача є неконкретним, у ньому не описано жодних конкретних протиправних дій чи бездіяльності позивача, проте з використанням загальних фраз та з посиланням на норми різних нормативно-правових актів зроблено висновок про порушення ним вимог службових обов`язків та норм законодавства, що в свою чергу свідчить про недоведеність фактів, що поставлені у провину позивачу.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що за наслідками службового розслідування ні у висновку, ні у спірних розпорядженнях не вказано про відповідність запропонованого дисциплінарного стягнення характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця, не враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Всі ці обставини залишилися поза увагою осіб, які проводили розслідування, і свого відображення у висновку не отримали.

Судом встановлено, що у спірних розпорядженнях не вказано жодного конкретного факту неналежного виконання обов`язків позивачем, не надано юридичної кваліфікації його дій чи бездіяльності та наслідків цього. Відсутнє таке зазначення і у висновку службового розслідування.

Тому суд погоджується з твердженнями позивача про необґрунтованість, поверховість і хибність висновків цього службового розслідування, та як наслідок, про протиправність прийнятих на його підставі спірних розпоряджень.

Суд також визнає підтвердженим і наведений позивачем аргумент щодо того, що висновок службового розслідування та подання дисциплінарної комісії щодо позивача підписані не уповноваженою особою. Так, як встановлено судом, у цих документах як голова дисциплінарної комісії розписався керівник апарату РДА ОСОБА_2 , який в судовому засіданні підтвердив справжність свого підпису у цих документах. Разом з тим, судом встановлено, що на час складення вказаних документів (20.11.2018) ОСОБА_2 ще з 09.10.2018 було виведено зі складу вказаної комісії. Це означає, що ОСОБА_2 після 09.10.2018 не мав жодних повноважень ні на керівництво вказаною комісією, ні на підписання документів і актів цієї комісії, у тому числі і станом на 20.11.2018, коли підписав документи стосовно позивача. Суд зазначає, що ця обставина утворює додаткові підстави для визнання протиправним та скасування спірних розпоряджень.

21 листопада 2018 р. відповідачем направлено до Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації та Київської обласної державної адміністрації подання про погодження звільнення начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1 відповідно до п. 4 ст. 66 Закону України «Про державну службу».

Суд також не може визнати проведеною належним чином і процедуру погодження звільнення позивача.

Так, як встановлено судом, у направлених до відповідних посадових осіб Київської ОДА поданнях щодо погодження звільнення позивача жодних конкретних фактів, які стали підставою для їх внесення, відповідачем не зазначено. При цьому подання внесено за ч.1 ст.66 Закону України «Про державну службу» (дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади), а в отриманих від Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації та Київської обласної державної адміністрації погодженнях вказано, що вони не заперечують проти звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області відповідно до ч. 4 п.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» (припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення внаслідок вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення).

Суд вважає, що при внесенні подань до вказаних органів відповідачем повинні бути надані конкретні відомості про вчинені державним службовцем дисциплінарні проступки, чого у даному випадку здійснено не було. Наведені обставини фактично позбавляли можливості відповідних посадових осіб Київської ОДА перевірити наявність підстав для звільнення позивача з посади. Це означає, що процедура погодження належним чином дотримана не була, що на думку суду утворює додаткові підстави для скасування спірних розпоряджень.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що до складу дисциплінарної комісії повинен був входити представник відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, в якому працювала позивачка.

Так, приписами ч. 4 ст. 69 Закону № 889-VIII передбачено, що до складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

Отже, цією нормою передбачено участь у складі комісії представника виборного органу первинної профспілкової організації державного органу, який утворює дисциплінарну комісію. Такого представника до складу комісії було уведено. За таких обставин надане позивачем тлумачення цієї норми про те, що до складу комісії повинен увійти представник профспілки саме від того органу, в якому працює позивач, є помилковим.

Суд також бере до уваги, що на час видання спірних розпоряджень у них не було чітко зазначено підстав для звільнення позивача, оскільки містилося посилання лише на ч. 4 ст. 87 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 40 Кодексу законів про працю України, і лише 15 січня 2019 р. розпорядженням відповідача № 03-к внесено зміни та викладено абзац 1 розпорядження в новій редакції: «відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про місцеві державні адміністрації», п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України, та ст. 24 Закону України «Про відпустки». З огляду на це суд погоджується з твердженнями позивача не зазначення чітких підстав у виданих спірних розпорядженнях.

Суд також бере до уваги, що у висновку службового розслідування, спірних розпорядженнях відсутні відомості про доведення їх до відома позивача. Суд враховує, що у висновку службового розслідування вказано, що відповідно до протоколу № 2 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 28 вересня 2018 р., ОСОБА_1 надала письмові пояснення 29.10.2018. Це означає, що до висновку внесено інформацію, яка не відповідає дійсності, оскільки станом на 28 вересня 2018 р. пояснення ОСОБА_1 від 29.10.2018 не могло існувати, а дослідженням вказаного протоколу судом встановлено, що ОСОБА_1 на засіданні присутня не була і жодного пояснення не надавала.

Наявне у справі пояснення ОСОБА_1 від 29.10.2018 суд також не може взяти до уваги як таке, яке надано в ході службового розслідування на вимогу дисциплінарної комісії, оскільки жодних ознак щодо причин і підстав надання пояснення воно не містить і адресовано не до дисциплінарної комісії. За таких обставин суд погоджується з твердженнями позивача про те, що вона була позбавлена права надати пояснення та брати участь в розслідуванні, захищати свої права, що на думку суду свідчить про порушення прав позивача під час проведення такого розслідування та утворює підстави для визнання протиправним і скасування прийнятого на його підставі спірного розпорядження.

Суд бере до уваги, що позивач під час службового розслідування проходила оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б», оцінювання яких проводиться головою Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації у 2018 році, яке було призначене розпорядженням відповідача від 8 жовтня 2018 р. № 653.

Як убачається з висновку щодо розгляду результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» від 13 листопада 2018 р., позивач займала посаду - начальника відділу, категорія посади - «Б», найменування самостійного структурного підрозділу - Відділ агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації. Відповідно до цього висновку результат оцінювання - позитивний.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, який заперечував проти адміністративного позову, не виконано обов`язок щодо доведення правомірності спірних розпоряджень та не надано докази на обґрунтування такої правомірності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 21 листопада 2018 р. № 99-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації ОСОБА_1 . », є обґрунтованою а тому підлягає задоволенню.

У зв`язку з тим, що судом встановлено протиправність притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації ОСОБА_1 , що в подальшому потягло за собою звільнення, то суд вважає, що позовна вимога про визнання незаконними та скасування розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 21 листопада 2018 р. № 100-к «Про звільнення ОСОБА_1 » також підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням обставин цієї адміністративної справи, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивач слід вийти за межі позовних вимог та не тільки визнати протиправним незаконними та скасувати розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 21 листопада 2018 р. № 99-к та від 21 листопада 2018 р. № 100-к, але й поновити позивача на посаді та зобов`язати відповідача прийняти рішення про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, хоча такі позовні вимоги не заявлялися.

Так, згідно з вимогами ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У даному випадку судом встановлено протиправність звільнення позивача, що має наслідком поновлення позивача на державній службі на посаді, з якої позивача було звільнено.

При цьому суд не бере до уваги здійснені в організаційно-штатній структурі відповідача зміни, оскільки юридична особа РДА залишилася, а за таких обставин позивач підлягає поновленню в тій самій посаді. Суд звертає увагу, що вирішення питання щодо механізму реалізації поновлення позивача в посаді з дати звільнення - 21 листопада 2018 р., а також зобов`язання щодо прийняття рішення про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу (позовних вимог щодо цього не заявлялося) покладається на відповідача.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст. 256 КАС України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність звернення постанови суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації з 21 листопада 2018 р.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені нею доводи не було спростовано відповідачем. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Підстави для вирішення у цій справі судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 21 листопада 2018 р. № 99-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації ОСОБА_1».

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 21 листопада 2018 р. № 100-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на посаді начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації з 21 листопада 2018 р.

Зобов`язати Переяслав-Хмельницької районну державну адміністрацію прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 листопада 2018 р.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на посаді начальника відділу агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації з 21 листопада 2018 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач - Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація Київської області, адреса: вул. Богдана Хмельницького, 53, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область, 08400, код ЄДРПОУ - 24219983.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 2 липня 2019 року.