ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 червня 2019 р. Справа № 120/1599/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Кулика В.В.,

представника позивача Герасимчука С.П.,

представника відповідача Скляра О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового судового рішення за заявою позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом громадянина Йорданії ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019 року адвокат Герасимчук С.П. від імені та в інтересах позивача, громадянина Йорданії ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення заступника начальника Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області Кушніра В.М. від 25.03.2019 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні за № 800046707, виданої на ім`я позивача.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2019 вказаний позов задоволено повністю.

У судовому засіданні від 13.06.2019 до виходу суду в нарадчу кімнату представник позивача звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката після ухвалення рішення по суті позовних вимог. З цією метою, у випадку задоволення позову, просив суд призначити судове засідання та надати стороні позивача час для подання розрахунку та доказів на підтвердження розміру відповідних витрат.

Оскільки позов було задоволено, на підставі положень ч. 3, 4 ст. 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати у справі судом призначено судове засідання на 14.00 год. 27.06.2019. Водночас представнику позивача надано строк для подання доказів розміру понесених витрат на правничу допомогу, а відповідачу – строк для подання клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката (у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру).

19.06.2019 від адвоката Герасимчука С.П. до суду надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. Заява обґрунтовується тим, що 17.04.2019 між ним та позивачем ОСОБА_2 укладено Договір про надання правової допомоги № 58/19-а, а також підписано Додаток № 1 до цього договору. За договору клієнт (позивач) доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обязі та на умовах, передбачених договором. Гонорар за юридичні послуги погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатковою угодою до договору, яка є його невід`ємною частиною. Згідно з пунктом 1 Додатку № 1 до договору гонорар адвоката за надання позивачу професійної правничої допомоги становить 20000,00 грн і був сплачений позивачем в повному обсязі.

Крім того, адвокат Герсимчук С.П. надає суду детальний опис робіт (наданих послуг) за Договором про надання правової допомоги № 58/19-а від 17.04.2019 та зазначає, що позивачу було надано такі юридичні послуги:

- попереднє вивчення матеріалів, формування позиції та консультування – 2 год;

- опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, та вивчення судової практики – 2 год;

- ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 127/32792/18 у Вінницькому міському суді Вінницької області – 1 год;

- підготовка адвокатських запитів до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Вінницького національного університету ім. М.І. Пирогова – 2 год;

- ознайомлення з матеріалами особової справи ОСОБА_1 в Управлінні Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Вінницькому медичному національному університеті ім. М.І. Пирогова – 2 год

- підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про скасування посвідки позивача на тимчасове проживання в Україні до Вінницького окружного адміністративного суду – 5 год;

- підготовка заяви про забезпечення позову – 1 год;

- представництво в судовому засіданні Вінницького окружного адміністративного суду (1 судове засідання, призначено на 27.06.2019) – 2 год;

- підготовка відповіді на відзив на адміністративний позов – 2 год.

Відтак адвокат зазначає, що загалом на виконання умов Договору № 58/19-а ним витрачено 18 год. Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» розмір компенсації в адміністративній справі, якщо вона сплачується іншою стороною не перевищує суму, обчислюється пропорційно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, і не може перевищувати його розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять.

Отже, враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 в розмірі 1921 грн, вартість послуг адвоката, пов`язаних з наданням правової допомоги, не може перевищувати 1921 грн за одну годину. Відтак на надання правової допомоги позивачу Алкілані Абдулсалам адвокатом затраченого 18 годин часу, а тому розмір компенсаційних витрат становить 34578,00 грн (18х1921=34578). Разом з тим, в рамках Договору №58/19-а сторони домовились про встановлення гонорару адвоката в розмірі 20000,00 грн, що не перевищує вказаної суми.

З огляду на викладене представник позивача вважає, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

24.06.2019 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення витрат позивача на правничу допомогу. Відповідач зазначає, що поданий представником позивача опис робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги не містить інформації про час, витрачений адвокатом для надання відповідних робіт з конкретним переліком робіт, які виконав адвокат. Окрім того, відповідач зауважує, що справа є незначної складності, тоді як адвокат не обґрунтував в чому саме полягає складність цієї справи. Також адвокат не надав фіксованого розміру погодинної оплати, як того вимагає стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Також представник відповідача просить суд врахувати, що адвокат не подав актів виконаних робіт та викопіювання з Книги обліку доходів та витрат на підтвердження факту проведення розрахунків між позивачем та його представником. Водночас в договорі про надання правничої допомоги відсутні відомості щодо погодинної оплати роботи адвоката.

На думку представника відповідача, постанова Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006, на яку посилається адвокат, немає жодного відношення до витрат на правову допомогу. Натомість представник відповідача зазначає, що питання оплати послуг на відшкодування витрат адвокатів регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 17.09.2014, якою затверджено Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу. Розділом ІІ вказаного Порядку визначено розмір оплати адвоката за годину роботи з надання правової допомоги та становить 5 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент подання адвокатом акта (96,05 грн за одну годину роботи адвоката).

Враховуючи наведене представник відповідача вважає, що адвокат Герасимчук С.П. не дотримався норм чинного законодавства та не надав суду достовірного обсягу наданих ним послуг. Тому підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн немає.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та просить суд її задовольнити.

Представник відповідача вказану заяву заперечив та просить суд відмовити у її задоволенні в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу у цій справі, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В силу вимог ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Як вже зазначалось, за заявою представника позивача, поданою до виходу суду у нарадчу кімнату, судом вирішено розглянути питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в окремому судовому засіданні після ухвалення рішення по суті спору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами 2 та 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

При цьому покладення обов`язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд – у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також – чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

В цьому контексті суд зауважує, що позивач у справі є іноземцем – громадянином Йорданії Алкілані ОСОБА_3 , який перебуває на території України у зв`язку з навчанням у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова.

Оскаржуваним рішенням відповідача було скасовано посвідку на тимчасове проживання, видану на ім`я позивача. В силу приписів чинного законодавства України наслідком прийняття такого рішення є обов`язок іноземця здати посвідку на тимчасове проживання, знятися з місця своєї реєстрації та залишити територію України в семиденний строк з дня отримання рішення.

Більше того, як встановлено судом, рішення відповідача про скасування посвідки стало підставою для відрахування позивача з 5-го курсу навчання у вищезазначеному вищому навчальному закладі.

Враховуючи наведене суд вважає, що звернення позивача до адвоката за правовою допомоги у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення було не лише закономірним, але й необхідним з огляду на його статус іноземця в Україні.

Крім того, на думку суду, безсумнівним є той факт, що ця справа для позивача має важливе значення з точки зору тих негативних правових наслідків, яких він зазнав та міг зазнати у зв`язку з прийняттям цього рішення. Водночас та обставина, що судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження, вказаного факту не спростовує та значення справи для позивача не применшує.

Як видно з матеріалів справи, 17.04.2019 між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Герасимчуком С.П. було укладено Договір № 58/19-а про надання професійної правничої допомоги.

За умовами цього договору (пункти 1.1, 2.1) позивач доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу, а саме:

- надавати усні та письмові консультації з питань захисту прав та інтересів клієнта щодо оскарження рішення Управління ДМС у Вінницькій області про скасування посвідки на тимчасове проживання № 800046707;

- представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в судах всіх рівнів пов`язаних з розглядом даної справи, а також в органах державної влади, органах прикордонної служби, органах державної міграційної служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань захисту прав та інтересів клієнта.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору (Додаток № 1), а позивач погоджується сплатити адвокату 100% обумовленої суми гонорару в день укладення договору або не пізніше 3-х днів після його підписання.

Водночас згідно з умовами Додатку № 1 до вказаного договору винагорода за надання правової допомоги становить 20000,00 грн. Гонорар включає в себе надання юридичних консультацій, підготовку та подання до суду позовної заяви та представництво. Водночас сума гонорару не може бути зменшена. Акт виконаних робіт клієнт отримує після остаточного рішення по справі.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 2 від 17.04.2019 на виконання умов Договору 58/19-а та додатку до нього позивач сплатив адвокату Герасимчуку С.П. гонорар в розмірі 20000,00 грн.

Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та підтверджуються належними і допустимим доказами.

Досліджуючи питання щодо співмірності розміру таких витрат із реальними адвокатськими послугами, наданими позивачу у цій справі, суд зазначає таке.

Як видно з детального опису робіт (послуг) за Договором № 58/19-а від 17.04.2019, адвокат Герасимчук С.П. надав позивачу наступні юридичні послуги: попереднє вивчення матеріалів, формування позиції та консультування; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики; ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 127/32792/18 у Вінницькому міському суді Вінницької області; підготовка адвокатських запитів до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Вінницького медичного національного університету ім. М.І. Пирогова; ознайомлення з матеріалами особової справи ОСОБА_1 в Управлінні Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Вінницькому національному університеті ім. М.І. Пирогова; підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про скасування посвідки позивача на тимчасове проживання в Україні до Вінницького окружного адміністративного суду; підготовка заяви про забезпечення позову; участь в судовому засіданні Вінницького окружного адміністративного суду 27.06.2019.

Надання вказаних адвокатських послуг повністю підтверджується матеріалами справи і, на думку суду, є доведеним.

Так, адвокатом дійсно був підготовлений і поданий до суду позов на 9 арк., оформлено додатки до нього, а також підготовлено заяву про забезпечення позову на 3 арк.

До звернення у суд з цим позовом адвокат ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 127/32792/18 у Вінницькому міському суді, попередньо підготувавши письмове клопотання, отримав копії з цієї справи.

Окрім того, адвокат ознайомився з матеріалами особової справи ОСОБА_1 в Управлінні Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Вінницькому медичному національному університеті ім. М.І. Пирогова, отримав необхідні копії документів з цих справ.

Також з матеріалів справи вбачається, що адвокат підготував та надіслав адвокатські запити до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Вінницького медичного національного університету ім. М.І. Пирогова з метою отримання додаткових доказів для суду та ефективного захисту прав свого клієнта.

Безспірним є факт участі адвоката Герасимчука С.П. в судовому засіданні Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2019.

Отже, у зв`язку з розглядом цієї справи позивачу надано достатньо значний обсяг адвокатських послуг, а витрачений на їх надання час, на думку суду, не є завищеним та обчислений адвокатом об`єктивно.

Водночас суд зазначає, що відповідь на відзив за підписом адвоката Герасимчука С.П. була надана суду несвоєчасно, а тому не бралася до уваги під час розгляду справи по суті, що відображено у рішенні суду від 13.06.2019. Відтак адвокатські послуги в цій частині не можуть враховуватися при вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд приходить до переконання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

При вирішенні цього процесуального питання суд не бере до уваги посилання представника позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». Цей нормативний акт не регулює питання компенсації витрат на професійну правничу допомогу, а тому визначення на підставі його норм вартості однієї години роботи адвоката є помилковим.

Крім того, суд відхиляє доводи представника відповідача про необхідність застосування нормативів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 17.09.2014. Цим актом затверджено порядок відшкодування за рахунок коштів державного бюджету послуг адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу. Отже, вказана постанова не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Представник відповідача також вказує на те, що адвокат не подав актів виконаних робіт. Проте суд зауважує, що згідно з п. 3 Додатку № 1 до Договору № 58/19-а такий акт надається позивачу після остаточного рішення у справі. Водночас відсутність такого акта не позбавляє суд можливості оцінити реальний обсяг наданих адвокатом послуг на підставі інших доказів.

Як вже зазначалось, факт сплати позивачем гонорару в розмірі 20000,00 грн підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 2 від 17.04.2019. Відтак суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про необхідність надання адвокатом Книги обліку доходів та витрат.

Представник відповідача також зазначає, що адвокат не надав фіксованого розміру погодинної оплати, як того вимагає стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Проте згідно з частиною другою цієї статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Судом встановлено, що в Договорі № 58/19-а та додатку до нього сторони погодили фіксований розмір гонорару, що відповідає зазначеним положенням закону.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 134, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь громадянина Йорданії ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: громадянин Йорданії ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) відповідач: Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 83677037, місцезнаходження юридичної особи: вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050).

Повний текст додаткового судового рішення складено 02.07.2019.

Суддя Сало Павло Ігорович