Справа № 331/1075/19

Провадження № 2 /331/843/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді : Жуковій О.Є.

за участю секретаря : Качан К.К.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача- ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4 .І.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом , в якому просив стягнути з відповідача в відшкодування шкоди, заподіяної злочином 57030,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя в кримінальному провадженні № 1-кп/332/123/17 від 20.10.2017 року ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 175 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження було закрито.

В межах кримінального провадження №12015080030002786 ним був поданий цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, однак, його цивільний позов, як потерпілого у справі , було залишено без розгляду.Оскільки ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя в кримінальному провадженні №1-кп/332/123/17 від 20.10.2017 року встановлено умисну, безпідставну невиплату заробітної плати більше ніж за один місяць, а також встановлена реальна можливість відповідача провести належні йому виплати сум заборгованості по заробітній платі, вважає що йому злочинними діями ОСОБА_5 завдано майнової шкоди у розмірі 57030,00 гривень.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2019 року провадження по справі відкрито.

20.05.2019 року відповідач ОСОБА_3 надав відзив на позов, в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі , посилаючись на наявність рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.10.2014 року, яким з ТОВ «ВАРТ» стягнуто на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 57030,00 гривень, відсутність правових підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди , та пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права.

У вступному слові позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, наполягали на задоволенні позову.

Відповідач та його представник у задоволенні позову просили відмовити з підстав викладених у відзиві.

Суд , вислухавши вступне слово учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень ст. 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається , що ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя в кримінальному провадженні № 1-кп/332/123/17 від 20.10.2017 року ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 175 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрите.

Вказаною ухвалою суду встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ «Варт», являючись керівником вказаного підприємства та узявши таким чином на себе зобов`язання дотримуватись трудового законодавствата права громадян на своєчасне отримання винагороди за працю, діючи умисно, в порушення вищевказаних норм законодавства, всупереч встановленого законом порядку першочергового використання грошових коштів на оплату праці, маючи реальну фактичну можливість виплачувати заробітну плату працівнику підприємства ОСОБА_1 при наявності достатніх грошових коштів у ТОВ «Варт», приймаючи рішення про витрачання у період з 18.11.2011 по 31.05.2014 р. грошових коштів на різноманітні господарські цілі товариства не пов`язані із виплатою заробітної плати у загальній сумі 4121 977,35 грн, безпідставно не виплатив заробітну плату за період з 18.11.2011 по 31.05.2014 р.р. у сумі 57030,00 грн., тобто більш як за один місяць.

Порядок та способи оплати праці врегульовані спеціальним законом «Про оплату праці» з наступними змінами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно діючого законодавства неможливе стягнення заборгованості із заробітної плати із засудженого за ст.175 КК України керівника юридичної особи. Оскільки заробітна плата виплачується з коштів підприємства, установи, організації, то і заборгованість із заробітної плати може стягуватись лише з цих юридичних осіб.

Вирішення питання щодо стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди можливе лише в порядку цивільного судочинства, тому що (враховуючи специфіку об`єкта злочинного посягання — трудові права потерпілого) предметом цивільного позову в кримінальних справах названої категорії не може бути матеріальна вимога.

Крім того, відповідно до ст.32 Закону України «Про оплату праці» трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно із законодавством про трудові спори.

Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів регламентовано главою XV КЗпП, де передбачено, що трудовий спір вирішується комісією по трудових спорах або місцевим судом за заявою працівника.

Зважаючи на те, що трудові спори не можуть розглядатись у кримінальному процесі і що об`єктом злочину, склад якого передбачений ст.175 КК, є трудові, а не майнові права особи, позови про стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації у зв`язку з порушенням строків її виплати мають розглядатися в порядку цивільного судочинства, тим більше, що відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник, який притягується до кримінальної відповідальності за ст.175 КК.

Приписами ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В ході розгляду справи встановлено, що 13.10.2014 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя задоволено позов працівника ТОВ «Варт» ОСОБА_1 до ТОВ «Варт» про стягнення заборгованості по заробітній платі та вирішено стягнути з вказаного підприємства на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 18.11.2011 по 31.05.2014 р.р. в розмірі 57030,00 грн.

Постановою ст. державного виконавця Заводського ВДВС м. Запоріжжя Микитюк Т.І. від 13.06.2017 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №2/331/1456/14 від 15.12.2014 року про стягнення з ТОВ "ВАРТ" заборгованості по заробітній платні на користь ОСОБА_1 у сумі 57 030 грн. 00 коп.

Згідно постанови головного державного виконавця Заводського ВДВС м. Запоріжжя Кеніх О.Й від 07.09.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП №54104857) , виконавчий лист у справі №2/331/1456/14 від 15.12.2014 року, відповідно до п.2.ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" був повернений позивачу.

Враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку , що оскільки позивачем заявлені вимоги про відшкодування шкоди завданої злочином, однак трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно із законодавством про трудові спори, при цьому судом встановлено, що заборгованість по заробітній платі стягнута на користь позивача за наслідками розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Варт» про стягнення заборгованості по заробітній платі , позов задоволенню не підлягає.

Також суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості отримати заборгованість по заробітній платі повторно пред`явивши виконавчий лист до виконання у строк до 07.09.2021 року.

Керуючись 3,4,11-13, 19, 263, 265,279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судрового рішення складений 03 липня 2019 року.

Суддя :

02.07.2019