ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2019 р. Справа №926/3397/17

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб,

суддів О.І. Матущака,

О.Л. Мирутенка,

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.

та представників сторін справи:

позивача – Басюка Ю.М. (керівника), адвоката Олійника В.П. (ордер на надання правової допомоги №024 від 14.05.2019),

відповідача – Василівець І.В. (заступника генерального директора),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дністрові сади” від 17.04.2019 вих.№17/04-2019

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.03.2019 та додаткове рішення від 28.03.2019,

у справі № 926/3397/17 (суддя Байталюк В.Д.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта-Інжиніринг”, м. Нетішин Хмельницької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дністрові сади”, с. Селище Сокирянського району Чернівецької області

про: стягнення 440 235, 92 грн заборгованості

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року ТОВ «Дельта-Інжиніринг» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТОВ «Дністрові сади» про стягнення 384 565,46грн заборгованості, з яких: 276 439,91грн основний борг, 65 906,74грн інфляційні втрати, 27 563,40грн 10% штраф та 14 655,41грн 3%річні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання договору №03-14/Пр від 01.04.2014 на розроблення проектної документації №03-14/Пр від 01.04.2014, укладеного з відповідачем, позивач виконав роботи по розробці проектної документації з «Будівництва фруктосховища» на загальну суму 276 439,91грн, про що сторонами підписано акт прийому - передачі №113 від 28.12.2015. Умовами п.3.4 договору передбачено порядок оплати робіт: перший платіж у розмірі 30% від вартості договору в сумі 82 690,20грн - протягом п`яти банківських днів від передачі виконавцю завдання на виконання робіт по стадії проект; остаточний розрахунок у розмірі 70% вартості договору в сумі 192 943,80грн - протягом п`яти банківських днів після закінчення проектної документації та складання акта прийому-передачі виконаних робіт. Позивач вказує, що в порушення умов п.3.4 договору відповідач не оплатив виконаних робіт, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 276 439,91грн основного боргу, 27 563,40грн 10% штрафу на підставі п.5.5 договору, 14 655,41грн 3% річних за період 06.01.2016 по 12.10.2017 та 65 906,74грн інфляційних втрат за період з січня 2016 по вересень 2017року на підставі ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Чернівецької від 16.04.2018 у справі №926/3397/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2018, відмовлено у задоволенні позову (том 7, а.с. 54-56; 145-153).

Постановою Верховного Суду від 06.11.2018 скасовано вказані судові рішення, справу №926/3397/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (том 7,а.с. 175-182).

Верховний Суд вказав, що відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що договір є неукладеним, оскільки сторонами не погоджено усі істотні умови, тому між ними не виникли зобов`язання за цим договором. Поряд з тим, встановивши, що 28.12.2015 сторони підписали акт №113 про виконання робіт на суму 276439,91грн, а замовник здійснив два авансові платежі з призначенням - попередня оплата за проектні роботи згідно з договором №03-14 від 01.04.2014, суди не надали належної правової оцінки цим доказам та не дослідили, чи вчиняли сторони дії на виконання цього договору.

При цьому Верховний Суд зазначив, що визнання договору неукладеним може мати місце на стадії укладення договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, а не за наслідками його виконання.

16.01.2019 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 276 439,91грн основного боргу, 27 563, 40 грн 10% штрафу, 111 148, 61 грн інфляційних втрат за період з січня 2016року по грудень 2018року та 25 084 грн 3% річних за період з 06.01.2016 по 14.01.2019( т.8, а.с. 21-28).

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Чернівецької області від 18.03.2019 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 276 439,91грн основного боргу, 27 563, 40 грн 10% штрафу, 111 148, 61 грн інфляційних втрат, 25 084 грн 3% річних, 9 800 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 6 603, 54 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване ст.ст. 11, 526, 530, 549, 552, 610, 625, 626, 627, 892 ЦК України, ст. ст. 173, 180, 181, 193, 230 ГК України, ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення».

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що сторони уклали договір №03-14/Пр від 01.04.2014 на розроблення проектної документації на суму 275 634,00грн та додаткову угоду № 2 до договору, в якій сторони узгодили виконання додаткових робіт на суму 88 064,00 грн. На підставі договору позивач виконав роботи згідно з актом №78 від 08.05.2015 на суму 40 000грн та згідно з актом №113 від 28.12.2015 на суму 276 439,91грн, які відповідач підписав без зауважень. Суд вказав, що загальна вартість виконаних робіт за ними (316 439,91грн) не перевищує договірної ціни. Суд встановив, що платіжними дорученнями № 372 від 20.05.2014 та № 752 від 02.09.2014 відповідач сплатив 40 000,00 грн з призначенням платежу - попередня оплата за проектні роботи за договом №03-14 від 01.04.2014. З урахуванням визначеного в п.3.4 договору строку для здійснення остаточного розрахунку за виконані роботи суд вказав, що останнім днем оплати відповідачем виконаних позивачем робіт за актом №113 від 28.12.2015 було 05.01.2016, які відповідач не оплатив. На підставі викладеного суд дійшов висновку про безпосереднє виконання обома сторонами умов договору №03-14/Пр від 01.04.2014, що підтверджується фактом укладення сторонами додаткових угод, авансуванням робіт, підписанням актів наданих послуг без заперечень та відсутністю будь-яких спорів чи непорозумінь щодо об`єму, якості і повноти виконання робіт до пред`явлення позову, та відхилив доводи відповідача про неукладеність цього договору. Відтак суд дійшов висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами обов`язок відповідача здійснити оплату вартості фактично виконаних та прийнятих робіт у загальному розмірі 276 439,91грн. Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 27 563, 40 грн 10% штрафу, 111 148, 61 грн інфляційних втрат, 25 084 грн 3% річних, суд вказав про його правильність та обгрунтованість. Крім того, на підставі ст.ст. 126, 129 ГПК України, з урахуванням наданих позивачем документів (договору про надання правової допомоги від 02.10.2017, акту надання послуг, платіжних документів), суд присудив до стягнення з відповідача на користь позивача 9 800 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернівецької від 28.03.2019 у даній справі присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 20 190, 48 грн судового збору, сплаченого позивачем за подання апеляційної та касаційної скарг. Додаткове рішення прийняте у зв`язку з тим, що в рішенні від 18.03.2019 суд не здійснив розподілу судових витрат, які були понесені ТОВ «Дельта-Інжиніринг» у зв`язку з оскарженням рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.04.2018 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у даній справі.

Відповідач (ТОВ “Дністрові сади” ) не погодився з рішенням суду першої інстанції від 18.03.2019 та додатковим рішенням від 28.03.2019, оскаржив їх в апеляційному порядку, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скаржник не погоджується з відхиленням судом його доводів про те, що договір є неукладеним. Зазначає, що в договорі №03-14/Пр від 01.04.2014 сторони не погодили місця виконання робіт, що є істотною частиною предмета договору, чим допустили порушення ч. 2 ст. 180 ГК України. Вказує, що замовником будівництва може були особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку. Проте, позивач не надав суду доказів наявності у відповідача на момент укладення договору земельної ділянки, на якій мав би бути побудований об`єкт, проектну документацію на який мав розробити позивач. Посилаючись на п.2.5 договору, яким передбачено, що перед початком робіт замовник розробляє та передає виконавцю «Завдання на проектування», вказує на відсутність у матеріалах справи доказів розроблення замовником та передачі виконавцеві «Завдання на проектування». Крім того, зазначає на відсутність в матеріалах справи передбаченого умовами п.2.6 договору акту приймання-передачі вихідних даних на проектування, тому вказує, що позивач не міг розробити проектну документацію , яка б відповідала умовам договору. Зазначає, що договором не передбачено складання актів надання послуг та стверджує, що акти наданих послуг №78 від 08.05.2015 на суму 40 000грн та №113 від 28.12.2015 на суму 276 439,91грн підписані відповідачем на фактично не надані послуги, а як гарантія за наполяганням позивача, вони складені на роботи, обсяг і зміст яких сторони не визначали. Вказує, що ці акти не містять відомостей, що вони складені за визначеними в договорі етапами виконання робіт, що відповідач не передавав завдання на виконання робіт і сторони не складали передбаченого договором акту прийому- передачі виконаних робіт, тому вважає, що строк оплати не настав. Також вказує на неправильне застосування судом до спірних правовідносин положень ст. 892 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Позивач вказує, зокрема, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №338/180/17 та постанову Верховного Суду від 17.11.2018 у справі №911/205/18, про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин правової доктрини «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), оскільки відповідач підписав договір та додаткові угоди до нього, здійснив авансування робіт та підписав акти про надання послуг, в подальшому стверджує про неукладеність такого договору, що суперечить його попередній поведінці.

Зазначає, що об`єкт будівництва знаходиться на території Селищанської сільської ради Сокирянського району в урочищі «Струмок» поруч із землями с. Струмок, яке відноситься до території Вашковецької сільської ради. Однак, у деяких наданих відповідачем для позивача документах вказувалось місце знаходження об`єкта саме як населений пункт, де мало здійснюватися будівництво – с. Струмок, тому у договорі вказана адреса об`єкта: с.Струмок Сокирянського району.

Крім того, у відзиві позивач виклав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на суму 6 000грн, які позивач планує понести у зв`язку з повторним розглядом справи апеляційним судом.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.04.2019 у справі №926/3397/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.

Ухвалою від 13.05.2019 призначено розгляд справи в судовому засіданні 04.06.2019.

У судовому засіданні 04.06.2019 оголошено перерву до 25.06.2019.

У судовому засіданні 25.06.2019 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення.

Представники позивача підтримали доводи відзиву на апеляційну скаргу. Крім того, до закінчення судових дебатів представник позивача адвокат Олійник В.П. підтримав заявлене у відзиві клопотання щодо відшкодування позивачу витрат на оплату послуг адвоката орієнтовно в сумі 6 тисяч гривень та зазначив, що докази на підтвердження витрат будуть подані суду упродовж 5 днів після ухвалення постанови апеляційним судом.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.04.2014 ТОВ «Дністрові сади» (замовник) та ТОВ «Дельта-Інжиніринг» (виконавець) уклали договір № 03-14/Пр на розроблення проектної документації (том 1,а.с. 10-16).

Згідно з п.1 договору виконавець зобов`язується виконати у повному обсязі та у визначені договором (додатками, додатковими угодами до нього) строки вказані нижче проектні роботи з розробки проектної документації по «Будівництво фруктосховища з регульованим середовищем на 5 тис. тон та сортувальною лінією» за адресою: с. Струмок, Сокирянський район, а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.2.1 проектна документація повинна містити відповідні креслення, обгрунтування, пояснювальні записки та інші матеріали, що визначають обсяг і зміст робіт, та повинна відповідати вимогам діючим державним будівельним нормам, правилам та іншим нормативно-технічним документам у галузі будівництва та архітектури.

Строки виконання робіт (початок та закінчення) за договором визначені у додатку №2 до цього договору (п.2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.3 договору виконавець розпочинає виконання проектних робіт тільки після укладення цього договору та за умови перерахування замовником на поточний рахунок виконавця першого авансового платежу, та отримання завдання на проектування та відповідних вихідних даних.

Згідно з пунктом 2.4 договору виконавець має право виконати роботи достроково, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.2.5 договору перед початком виконання робіт виконавець спільно з замовником розробляє та оформляє «Завдання на проектування». Отримавши «Завдання на проектування», замовник письмово затверджує його та передає виконавцю. З моменту затвердження «Завдання на проектування» воно є невід`ємною частиною договору.

Перед початком робіт замовник підготує та передасть виконавцю вихідні дані на проектування відповідно до додатку №3, що є невід`ємною частиною договору. При передачі від замовника виконавцю вихідних даних на проектування сторони оформлюють акт приймання-передачі вихідних даних на проектування. Невиконання замовником умов цього пункту не є підставою неприйняття замовником виконаних робіт виконавця та невиконання замовником вимог щодо оплати за виконаний виконавцем обсяг робіт (п.2.6 договору).

Згідно з п.3.1 договору загальна вартість робіт, які виконавець зобов`язується виконати за цим договором, становить 275 634,00грн без сплати ПДВ, що еквівалентно 21 367 дол. США.

Відповідно до п.3.4 договору оплата робіт стадії «Проект» здійснюється замовником поетапно:

-перший платіж протягом п`яти банківських днів від передачі виконавцю завдання на виконання робіт по стадії «Проект» замовник зобов`язується здійснити авансовий платіж у розмірі 30% вартості договору, що становить 82 690,20грн;

-другий платіж остаточний розрахунок протягом п`яти банківських днів після закінчення проектної документації, про що складається акт прийому-передачі виконаних робіт, замовник зобов`язується здійснити платіж у розмірі 70% від вартості договору, що становить 192 943,80грн.

Відповідно до п.4.5 договору замовник протягом п`яти робочих днів від дня прийняття робіт до розгляду та погодження направляє виконавцю або підписаний акт здачі- приймання виконаних робіт, або мотивовану відмову від прийому робіт з переліком зауважень. У випадку ненадання замовником у зазначений строк підписаного замовником акту здачі-приймання виконаних робіт або мотивованої відмови замовника від приймання робіт роботи вважаються виконаними в повному обсязі та прийнятими.

Згідно з п. 4.7 договору роботи (їх етапи) вважаються виконаними виконавцем та прийнятими замовником з моменту підписання замовником відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт. По кожному етапу робіт складається відповідний акт приймання-передачі.

Відповідно до пункту 5.5 за порушення встановлених договором строків оплати виконаних робіт замовник зобов`язується сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У випадку якщо таке прострочення складає більш, ніж 15 календарних днів замовник додатково сплачує виконавцю штраф у розмірі 10 % від вартості договору.

В додатку №2 до договору сторони визначили календарний графік виконання робіт та розрахунків, згідно з яким:

- І етап «Авансований платіж на виконання робіт»- квітень 2014 року, порядок оплати – абз. 1 п.3.4 договору;

-ІІ етап стадія «Проект» -до 31.12.2015, порядок оплати- абз. 1 п.3.4 договору;

-ІІІ етап – стадія «Робоча документація», передача проектної документації замовнику – до 31.12.2015 - порядок оплати – абз. 1 п.3.4 договору (том 1,а.с. 17).

10.11.2014 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору № 03-14/Пр від 01.04.2014 (том 1,а.с.18-19), якою внесли наступні зміни до вказаного договору:

- виконавець зобов`язується виконати у повному обсязі та у визначені договором (додатками, додатковими угодами до нього) строки вказані нижче проектні роботи з розробки проектної документації по «Будівництво фруктосховища з регульованим середовищем на 5 тис. тон та сортувальною лінією» за адресою: с. Струмок, Сокирянський район, а також підготувати вихідні дані у складі проектної документації, а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх (п.1 договору);

- перед початком робіт виконавець підготовлює вихідні дані на проектування та передає їх замовнику, що включає: містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. У разі необхідності розробки детального плану території, дана послуга буде підлягати окремій оплаті замовником по домовленості сторін; Технічні умови з електропостачання (у разі необхідності); Технічні умови з газопостачання (у разі необхідності); Технічні умови щодо пожежної та техногенної безпеки. При передачі від виконавця замовнику вихідних даних на проектування сторони оформлюють акт приймання-передачі вихідних даних на проектування (п.2.6 договору);

-перед початком робіт замовник розробляє та передає виконавцю «Завдання на проектування», що являється невід`ємною частиною цього договору (п.2.5 договору);

- загальна вартість робіт становить 275 634,00 грн, що не включає підготовку виконавцем вихідних даних для проектування, вартість яких становить 20 000,00 грн, які сплачується наступним чином: аванс у розмірі 10 000грн, які замовник перераховує виконавцю протягом п`яти днів з моменту підписання даної додаткової угоди; остаточний розрахунок за надані послуги по підготовці вихідних даних у розмірі 10 000грн протягом 3 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі вихідних даних на проектування після підписання (п.3.1 договору).

08.05.2015 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору № 03-14/Пр від 01.04.2014 (том 1,а.с. 20), в якій виклали розділ І «Предмет договору» у наступній редакції:

«За цим договором виконавець зобов`язується виконати у повному обсязі та у визначені договором (додатками, додатковими угодами до нього) строки вказані нижче проектні роботи з розробки проектної документації по «Будівництво фруктосховища» за адресою: с. Струмок, Сокирянський район, а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх».

Крім того, сторони домовились, що виконавець здійснює виконання додаткових обсягів робіт, зазначених у кошторисі, у розмірі 88 064,00грн, які підлягають оплаті у терміни, визначені абз. 2 п.3.4 договору( п.2 угоди №2).

Договір і додаткові угоди № 1, № 2 передбачають, що вони складені в двох автентичних примірниках, по одному для кожної із сторін та обидва примірники мають однакову юридичну силу.

Разом з тим, в іншому примірнику договору у розділі 1 «Предмет договору» адреса об`єкта не зазначена, залишена незаповненою (том 1,а.с. 87-94)

Платіжними дорученнями №372 від 20.05.2014 на суму 20 000,00 грн та №752 від 02.09.2014 на суму 20 000,00грн відповідач перерахував позивачу кошти на загальну суму 40 000,00грн з призначенням платежу -попередня оплата за проектні роботи згідно з договором 03-14/Пр від 01.04.2014 (том 7,а.с. 38,39).

08.05.2015 сторони підписали акт надання послуг №78, згідно з яким на підставі договору №03-14/Пр від 01.04.2014 виконавець виконав проектні роботи з розробки проектної документації по об`єкту «Будівництво фруктосховища» на суму 40 000грн. Вказано, що замовник не має претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг) (том 8,а.с. 46).

28.12.2015 сторони підписали акт надання послуг № 113, згідно з яким на підставі договору №03-14/Пр від 01.04.2014 виконавець виконав проектні роботи з розробки проектної документації по об`єкту «Будівництво фруктосховища», Чернівецька обл., Сокирянський р-н, с. Струмок, на суму 276 439,91грн. Вказано, що замовник не має претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг) (том 1,а.с. 86).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з не оплатою відповідачем робіт, прийнятих по акту №113, позивач надіслав відповідачу претензію № 87 від 30.08.2017 на суму 522 369, 42грн, у т.ч. 276 439,91грн основного боргу, 59 530,03грн інфляційних втрат, 145 157,67грн пені, 13 678,41грн 3% річних та 27 563,40грн 10% штрафу, що підтверджено описом вкладення у цінний лист та поштовою квитанцією від 31.07.2017 (том 1.а.с. 22-30), яка залишена відповідачем без задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України ( ч.8 ст. 181 ГК України).

Матеріалами справи підтверджено, що сторони уклали договір № 03-14/Пр від 01.04.2014 на розроблення проектної документації та в подальшому уклали додаткові угоди №1 від 10.11.2014 та № 2 від 08.05.2015 до цього договору. За умовами договору виконавець(позивач) взяв на себе зобов`язання виконати у повному обсязі та у визначені договором (додатками, додатковими угодами до нього) строки проектні роботи з розробки проектної документації по «Будівництво фруктосховища», а замовник (відповідач) зобов`язався прийняти роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Умовами договору та додаткових угод №1 і №2 визначена вартість робіт та строки оплати, а саме:

- 275 634,00грн вартість робіт за договором, що не включає підготовку виконавцем вихідних даних для проектування( п.5 додаткової угоди №1), сплачується шляхом перерахування авансового платежу у розмірі 30% вартості договору в сумі 82 690,00грн протягом п`яти банківських днів від передачі виконавцю завдання на виконання робіт по стадії «Проект»; решту 70% вартості договору в сумі 192 943,80грн замовник сплачує протягом п`яти банківських днів після складання акту прийому-передачі виконаних робіт ( п.3.4 договору);

- 20 000,00 грн вартість підготовки виконавцем вихідних даних (додаткова угода №1) оплачується замовником наступним чином: замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 10 000,00грн протягом п`яти днів з моменту підписання даної додаткової угоди; остаточний розрахунок за надані послуги по підготовці вихідних даних у розмірі 10 000грн протягом 3 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі вихідних даних ;

- 88 064,00 грн вартість додаткових робіт (п.2 додаткової угоди №2) замовник сплачує протягом п`яти банківських днів після складання акту прийому-передачі виконаних робіт( абз. 2 п.3.4 договору).

Як вірно встановив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази розроблення замовником завдання на проектування та його передачі виконавцю, докази оформлення сторонами акту приймання-передачі вихідних даних на проектування та докази складення кошторису на проектування.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що платіжними дорученнями №372 від 20.05.2014 та №752 від 02.09.2014 відповідач перерахував позивачу кошти на загальну суму 40 000,00грн з призначенням платежу -попередня оплата за проектні роботи згідно з договором 03-14/Пр від 01.04.2014.

Сторонами підписані акти надання послуг №78 від 08.05.2015 на суму 40 000,00грн та №113 від 28.12.2015 на суму 276 439,91грн ( разом на суму 316 439,91грн), згідно з якими на підставі договору №03-14/Пр від 01.04.2014 виконавець виконав проектні роботи з розробки проектної документації по об`єкту «Будівництво фруктосховища», Чернівецька обл., Сокирянський р-н, с. Струмок. В актах вказано, що замовник не має претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг).

Вказані обставини свідчать про виконання сторонами договору, відтак суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про те, що договір №03-14/Пр від 01.04.2014 є неукладеним, оскільки визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

Правова позиція про недопустимість визначення договору як неукладеного за наслідками виконання його сторонами викладена у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 903/1160/14, від 11.10.2018 у справі № 922/189/18, а також у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у даній справі, яка враховується судом в силу вимог ч.4 ст. 236 ГПК України.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що акти № 78 та №113 не мають відношення до договору №03-14/Пр від 01.04.2014, як такі, що суперечать фактичним обставинам справи, адже у названих актах чітко вказано, що проектні роботи виконані на підставі договору №03-14/Пр від 01.04.2014. Відповідач підписав ці акти без жодних зауважень.

Посилання скаржника на те, що договором не передбачено складання актів надання послуг, а передбачено складання актів приймання-передачі виконаних робіт, не можуть братися до уваги, оскільки назва актів не спростовує викладених в цих актах фактичних обставин щодо виконання позивачем на підставі договору №03-14/Пр від 01.04.2014 проектних робіт з розробки проектної документації по об`єкту «Будівництво фруктосховища» та прийняття їх відповідачем.

З огляду на викладене, інші доводи скаржника(про ненадання позивачем доказів наявності у відповідача земельних ділянок для здійснення будівництва об`єкта щодо якого позивач мав розбити проектну документацію; що сторони не погодили місця виконання робіт; що акти підписані і відповідачем на фактично не надані послуги, а як гарантія за наполяганням позивача, тощо), відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до п.4.5 договору замовник протягом п`яти робочих днів від дня прийняття робіт до розгляду та погодження направляє виконавцю або підписаний акт здачі- приймання виконаних робіт, або мотивовану відмову від прийому робіт з переліком зауважень. У випадку ненадання замовником у зазначений строк підписаного замовником акту здачі-приймання виконаних робіт або мотивованої відмови замовника від приймання робіт роботи вважаються виконаними в повному обсязі та прийнятими.

Згідно з п. 4.7 договору роботи вважаються виконаними виконавцем та прийнятими замовником з моменту підписання замовником відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідачем не надав суду доказів того, що він повідомляв позивача про виявлені недоліки у виконаних роботах чи подавав свої заперечення щодо обсягів та вартості робіт(послуг), вказаних в актах, чи про інші відступи від умов договору.

Отже , відповідач прийняв виконані позивачем роботи згідно з актами № 78 та №113 і у нього у нього виник обов`язок здійснити їх оплату упродовж п`яти банківських днів після підписання відповідного акту. Оскільки позивач обгрунтовує свої позовні вимог з посиланням на акт № 113 від 28.12.2015, останнім днем оплати робіт за ним було 05.01.2016.

Відповідач не оплатив виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою ( штрафом ,пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до пункту 5.5 договору у випадку, якщо прострочення строків оплати виконаних робіт складає більш ніж 15 календарних днів, замовник зобов`язався сплатити на користь позивача штраф у розмірі 10 % від вартості договору.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлений обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з неоплатою виконаних за актом № 113 від 28.12.2015 робіт на суму 276 439,91грн, позивач заявив до стягнення 27 563, 40 грн 10% штрафу, 111 148, 61 грн інфляційних втрат, які нараховані за період з січня 2016 року по грудень 2018 року, та 25 084 грн 3% річних, які нараховані за період з 06.01.2016 по 14.01.2019 (розрахунки, том 8, а.с.26- 28).

Перевіривши вказані розрахунки, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про їх правильність та обгрунтованість.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позову та вважає , що суд правомірно задоволив позов та стягнув з відповідача на користь позивача 276 439,91грн основного боргу, 27 563, 40 грн 10% штрафу, 111 148, 61 грн інфляційних втрат, 25 084 грн 3% річних.

Разом з тим, щодо доводів скаржника про помилкове застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ст.892 Глави 62 ЦК України про договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, апеляційний суд зазначає про обґрунтованість таких доводів, однак це не мало наслідком безпідставного стягнення з відповідача коштів. У постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 903/1296/14 вказано, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з`ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення.

У прохальній частині апеляційної скарги скаржник також просив скасувати додаткове рішення від 28.03.2019 у даній справі, яким присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 20 190,48грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.04.2018 та касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у даній справі.

Апеляційним судом встановлено, що при поданні апеляційної скарги на вказане рішення від 16.04.2018 позивач сплатив 8 653,50грн судового збору згідно з платіжним дорученням №582 від 14.05.2018(том. 7,а.с. 81), при поданні касаційної скарги на постанову від 24.07.2018 позивач сплатив 11 536,98грн (том 7,а.с. 163).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що постановою Верховного Суду справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції і відповідно до ч. 14 ст.129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснював розподілу судових витрат, що за наслідками нового розгляду справи № 926/3397/17 рішенням суду від 18.03.2019 позов задоволено у повному обсязі, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг в загальному розмірі 20190,48 грн.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд дійшов висновку про правомірність рішення суду першої інстанції від 18.03.2019 про задоволення позову та додаткового рішення від 28.03.2019 про стягнення судового збору. Скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування названих рішень та для задоволення апеляційної скарги. Відтак рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.03.2019 та додаткове рішення від 28.03.2019 у даній справі належить залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.03.2019 у справі № 926/3397/17 та додаткове рішення від 28.03.2019 у справі № 926/3397/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 288-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 01.07.2019.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.І. Матущак

Суддя О.Л. Мирутенко