Справа № 755/7569/19

3/755/3619/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Сазонова М.Г., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу, 20 квітня 2019 року о 15 годині 59 хвилини, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно чоловіка, ображала нецензурною лайкою та кидалась у бійку, тобто такими діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнала частково, зазначила, що дійсна така подія була, проте ініціатором конфлікту був її чоловік, який її під час конфлікту декілька разів вдарив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Згідно з пунктом 14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

В той же час, у протоколі не розкрито суть адміністративного правопорушення, не зазначено чи викликали дії ОСОБА_1 у його чоловіка ОСОБА_1 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, чи спричинили йому емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або чи завдали шкоди його психічному здоров`ю.

У відповідності з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia»,an> заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 р.), згідно яких, суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

За таких обставин, суд приходить до висновку про сумнівний характер наявності протиправних дій ОСОБА_1 , а всі сумніви відповідно до правил ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності, і таким чином ця справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Що ж стосується відомостей, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , то лише згаданий протокол, за відсутності інших доказів, які б вказували на наявність протиправної складової в діях ОСОБА_1 , не можуть свідчити про вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ч. 1 ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :