ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/1436/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року про залишення без розгляду заяви про відвід у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В :
25 квітня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 12.04.2019 року № 58481462 про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про відвів головуючому судді Тимошенко В.П. та секретарю Прудніковій В.О. залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить (за текстом апеляційної скарги): «так звану ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року скасувати; врахувати, що ілюзій я не маю, розуміючи, що виграти у супротивника, граючи на його полі, при чому по ним же встановленими правилами, а не по закону, практично неможливо…».
Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, проте у судове засідання 01 липня 2019 року о 16 год. 30 хв. не з`явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Приймаючи рішення про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про відвів головуючому судді Тимошенко В.П. та секретарю Прудніковій В.О., суд першої інстанції виходив з частини 3 статті 45 КАС України, оскільки визнав подану позивачем заяву зловживанням процесуальними правами.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За правилами частини 3 статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За частиною 2 цієї статті суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини 3 статті 2 КАС України).
Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини 5 статті 44 КАС України).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, ні у заявах з процесуальних питань, або інших процесуальних документах.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють.
Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на вчинення таких дій, суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною 3 статті 45 КАС.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі №9901/34/19.
Як вбачається з матеріалів справи, в поданій ОСОБА_1 заяві про відвід наявні образливі висловлювання на адресу суду, використання яких неприпустиме при оформленні даного документу.
Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
З огляду на вищевикладене, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інформація, викладена позивачем в заяві про відвід головуючому судді Тимошенко В.П. та секретарю судового засідання Прудніковій В.О. є образливою в бік суду та жодним чином не може бути врахована судом, як підставі для відводу, а також розцінюється як зловживання процесуальними правами.
Судом також не встановлено будь-яких інших підстав для відводу, передбачених у ст. ст. 36, 37 КАС України.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правомірно залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Тимошенко В.П. та секретарю судового засідання Прудніковій В.О.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального та/або процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 36, 38, 39, 45, 205, 240, 243, 272, 287, 311, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року про залишення без розгляду заяви про відвід - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Сорочко Є.О.