ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 липня 2019 року

Сєвєродонецьк

Справа № 360/2744/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області, в якому позивач просить суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП №59352006 від 14.06.2019 року та скасувати зазначену постанову.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року – 1921 грн, встановлений статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, та враховуючи ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви суб`єктом владних повноважень, юридичною особою майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено вимоги щодо скасування постанови державного виконавця про накладення стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн.

Тобто позивачем заявлено вимоги майнового характеру відповідно, за які має бути сплачений судовий збір у загальній сумі 1921 грн.

Позивачем не надано документу про сплату судового збору, проте у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до частини першої статті 73 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовується на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно з частиною другою статті 73 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим законом.

Розглянувши заявлене клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо: звернення до відповідних органів з запитом на фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору; отримання відмови у виділенні грошових коштів на відповідні цілі; можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Обмежене фінансування бюджетної установи, що діє як суб`єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону № 3674-VI кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Також помилковим є посилання позивача на Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” та постанови Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 565/256/15-ц, від 14 лютого 2018 року у справі № 589/6044/2013, від 11 квітня 2018 року у справі № 521/5589/17, від 18 квітня 2018 року у справі № 331/1263/15-ц як на підстави звільнення від сплати судового збору, оскільки в адміністративному судочинстві непередбачено подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

У справах, визначених статтею 287 КАС України заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява, а у відповідності до вимог Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову сплата судового збору є обов`язковою умовою.

Оскільки статтями 133 КАС України та 8 Закону України “Про судовий збір” визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов`язок, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, вважаю за необхідне залишити без руху позовну заяву управління Пенсійного фонду України Луганської області з наведених вище підстав, встановивши строк для усунення недоліків шляхом надання суду документу про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України за банківськими реквізитами: Державного бюджету України за банківськими реквізитами: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Отримувач: УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101 Рахунок отримувача: 34312206084029 Код отримувача: 37944909 Банк отримувача: 899998 МФО: 899998 Відомча ознака: «84» Окружні адміністративні суди, у сумі 1921 грн.

Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- документу про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України за банківськими реквізитами: Державного бюджету України за банківськими реквізитами: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Отримувач: УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101 Рахунок отримувача: 34312206084029 Код отримувача: 37944909 Банк отримувача: 899998 МФО: 899998 Відомча ознака: «84» Окружні адміністративні суди, у сумі 1921 грн;

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя

А.Г. Секірська