Справа №491/722/16-ц

Провадження № 2-д/491/1/19

УХВАЛА

02 липня 2019 року м.Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков О.О., при секретарі судового засідання Кір`як І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІПАЛ-ОНКО» про виконання судового рішення на території іноземної держави,-

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІПАЛ-ОНКО» звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду міста Москви від 27 січня 2015 року на території України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що рішенням Арбітражного суду міста Москви від 27 січня 2015 року у справі №А40-123576/14-97-795 задоволено позовні вимоги ТОВ «МЕДІПАЛ-ОНКО» до ТОВ «Генезіс» про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості в розмірі 1 619 480,54 (один мільйон шістсот дев`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят) рублів 54 копійки, пені в розмірі 239 264,47 (двісті тридцять дев`ять тисяч двісті шістдесят чотири) рублі 47 копійок та витрат на сплату державного мита в розмірі 31 587,45 (тридцять одна тисяча п`ятсот вісімдесят сім) рублів 45 копійок. На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про правову допомогу та правові відносини і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (Мінськ, 22 січня 1993 року), представник ТОВ «МЕДІПАЛ-ОНКО» просить суд визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду міста Москви від 27 січня 2015 року у справі №А40-123576/14-97-795.

Боржнику, 25 січня 2019 року, у відповідності до положень ч.1 ст.467 ЦПК України, було повідомлено про надходження клопотання та запропоновано у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Проте, боржником у встановлений частиною 1 статті 467 ЦПК України заперечення проти клопотання не подано, у зв`язку з чим 16 травня 2019 року, у відповідності до положень ч.2 ст.467 ЦПК України, судом було постановлено ухвалу, якою клопотання було призначено до судового розгляду на 18 червня 2019 року.

Крім того, у зазначені ухвалі повторно було запропоновано боржнику у місячний термін подати свої можливі заперечення проти клопотання.

Зазначену ухвалу було направлено на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Також, з метою належного сповіщення ТОВ «Генезіс» про дату, час та місце розгляду клопотання, у відповідності до положень ч.11 ст.128 ЦПК України, Ананьївським районним судом Одеської області на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик ТОВ «Генезіс» у судове засідання з розгляду даного клопотання на 18 червня 2019 року.

В подальшому на адресу суду повернувся рекомендований лист з ухвалою суду від 16 червня 2019 року з відміткою поштового відділення від 5 червня 2019 року «за закінченням термінів зберігання».

При цьому, 18 червня 2019 року судове засідання з розгляду клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІПАЛ-ОНКО» про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду міста Москви від 27 січня 2015 року на території України не відбулося та було відкладено на 2 липня 2019 року, у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у у іншому судовому засіданні та в нарадчій кімнаті до закінчення робочого часу суду.

З метою належного сповіщення ТОВ «Генезіс» про дату, час та місце розгляду клопотання, у відповідності до положень ч.11 ст.128 ЦПК України, Ананьївським районним судом Одеської області 19 червня 2019 року на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик ТОВ «Генезіс» у судове засідання з розгляду даного клопотання на 2 липня 2019 року.

У відповідності до положень ч.11 ст.128 ЦПК України оголошення повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень ч.11 ст.128 ЦПК України суд вважає, що боржник - ТОВ «Генезіс» належним чином повідомлене про те, що розгляд клопотання відбуватиметься 2 липня 2019 року.

Частиною 5 статті 467 ЦПК України визначено, що неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень ч.5 ст.467 ЦПК України, той факт , що судом вжито всіх можливих заходів до належного сповіщення боржника про дату та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІПАЛ-ОНКО» про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду міста Москви від 27 січня 2015 року на території України за відсутності сторін.

При цьому, у відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи суд вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 4 статті 467 ЦПК України визначено, що розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Вивченням матеріалів справи у судовому засіданні встановлено, що рішенням Арбітражного суду міста Москви від 27 січня 2015 року у справі №А40-123576/14 (а.с.3) у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІПАЛ-ОНКО» до товариства з обмеженою відповідальністю «Генезіс» про стягнення 1 858 745 руб. 01 коп. за угодою №87Е від 9 вересня 2011 року задоволено позовні вимоги ТОВ «МЕДІПАЛ-ОНКО» та стягнуто з ТОВ «Генезіс» на користь ТОВ «МЕДІПАЛ-ОНКО» грошові кошти в розмірі 1 858 745 (один мільйон вісімсот п`ятдесят вісім тисяч сімсот сорок п`ять) рублів 01 копійка, з яких 1 619 480 рублів 54 копійки - борг, 239 264 рублів 47 копійок - неустойка, а також стягнуто з ТОВ «Генезіс» на користь ТОВ «МЕДІПАЛ-ОНКО» витрати на сплату державного мита в розмірі 31 587,45 (тридцять одна тисяча п`ятсот вісімдесят сім) рублів 45 копійок.

Правовідносини, що виникли з приводу визнання та виконання в Україні рішення іноземного суду врегульовані нормами Конституції України, Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, Протоколу до вказаної Конвенції від 28 березня 1997 року, розділу 9 Цивільного процесуального кодексу України та розділу 5 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54.

В силу ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Процедура визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні регламентована Розділом 9 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом ч.1 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до ст. 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Згідно зі ч.1 ст. 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Відповідно до статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що в Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що визнанню та виконанню підлягає рішення іноземного суду у справі щодо стягнення заборгованості з підприємства, яке не є підприємством оборонно-промислового комплексу.

У відповідності до положень ч.1 ст.82 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Україна та Російська Федерація є учасниками Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам» від 22 січня 1993 року, яка ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (далі - Мінська Конвенція).

Згідно статті 51 Конвенції, кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступні рішення, винесені на території інших Договірних Сторін, зокрема, рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов`язань.

Відповідно до ст. 53 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, проходження процедури визнання та виконання рішення іноземного суду на території України відноситься до компетенції суду.

Згідно з ст. 54 Конвенції, клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у ст. 51 Конвенції (зокрема рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов`язань, рішення судів по кримінальних справах про відшкодування збитку) розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснене примусове виконання. Суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснене примусове виконання.

В п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» зазначено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни. Умови Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах дотримані.

З довідки Арбітражного суду міста Москви від 18 березня 2015 року по справі №А40-123576/14-97-795 (а.с.4) вбачається, що рішення Арбітражного суду від 27 січня 2015 року у справі №А40-123576/14 (шифр судді 97-795) за позовною заявою ТОВ МЕДІПАЛ-ОНКО» до ТОВ «Генезіс» про стягнення 1 858 745 руб. 01 коп. за угодою №87Е від 9 вересня 2011 року, вступило в законну силу 2 березня 2015 року, не було оскаржене та підлягає виконанню. Стягнення не території Російської Федерації за виконавчим листом ФС №000176402 від 10 березня 2015 року не здійснювалося.

Відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Генезіс» не було позбавлено можливості взяти участь у судовому процесі, оскільки йому було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи, що підтверджується абзацом 3 довідки Арбітражного суду міста Москви від 18 березня 2015 року по справі №А40-123576/14-97-795 (а.с.4), а також копією ухвали Господарського суду Одеської області від 6 листопада 2014 року у справі №А40-123576/14 (а.с.11) про виконання судового доручення Арбітражного суду міста Москви від 7 жовтня 2014 року про вручення ТОВ «Генезіс» ухвали Арбітражного суду міста Москви від 10 вересня 2014 року у справі №А40-123576/14 (шифр судді 97-795).

Стягувачем не пропущено строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні, визначений статтею 463 ЦПК України.

Спір за законом України підлягає судовому розгляду, виконання рішення не загрожує інтересам України, тобто відсутні підстави для відмови у наданні дозволу на примусове виконання зазначеного рішення іноземного суду, тому клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду підлягає задоволенню.

Положеннями ч. 8 ст. 467 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Згідно повідомлення Національного банку України від 2 липня 2019 року (оприлюдненого на офіційному веб-сайті Верховної Ради України за адресою https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0241500-19) Національним банком України на 2 липня 2019 року встановлено офіційний курс гривні до російського рубля: 10 російських рублів = 4,1562 гривні, або 0,41562 гривні за 1 російський рубль (4,1562 грн. за 10 руб. / на 10 = 0,41562 грн. за 1 руб).

З урахуванням у перерахунку у гривні станом на день постановлення ухвали з боржника підлягає стягненню за рішенням іноземного суду грошові кошти у розмірі 772 531 (сімсот сімдесят дві тисячі п`ятсот тридцять одну) гривню 60 копійок (з розрахунку 1 858 745 руб. 01 коп. * 0,41562 грн. = 772 531 грн. 60 коп.), які складаються з боргу у розмірі 673 056 (шістсот сімдесят три тисячі п`ятдесят шість) гривень 11 копійок (з розрахунку 1 619 480 руб. 54 коп. * на 0,41562 грн. = 673 056 грн. 11 коп.) та пені у розмірі 99 438 (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 31 копійка (з розрахунку 239 264 руб. 47 коп. * на 0,41562 грн. = 99 438,31 грн.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 13 127 (тринадцять тисяч сто двадцять сім) гривень 74 копійки (з розрахунком 31 587 руб. 45 коп. * 0,41562 грн. = 13 127,74 грн.).

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про міжнародне приватне право», Законом України «Про міжнародні договори України», Законом України «Про виконавче провадження», Конвенцією «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22 січня 1993 року та ст.ст. 1, 2, 3, 4, 10, 18, 76-82, 247, 258, 260, 467, 469 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІПАЛ-ОНКО» про виконання судового рішення на території іноземної держави - задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду міста Москви від 27 січня 2015 року у справі №А40-123576/14 у відповідності до якого стягненню підлягають з товариства з обмеженою відповідальністю «Генезіс» (юридична адреса: 66401, Одеська область, місто Ананьїв, вулиця Незалежності, будинок 10, ЄДРПОУ: 25430546), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІПАЛ-ОНКО» (Основний державний реєстраційний номер 1027739237900, Ідентифікаційний номер платника податків 7701213835 , адреса: 105082, Російська Федерація, місто Москва, вулиця Фрідріха Енгельса, будинок 75, корпус 21 ) грошові кошти у розмірі 772 531 (сімсот сімдесят дві тисячі п`ятсот тридцять одну) гривню 60 копійок (з розрахунку 1 858 745 руб. 01 коп. * 0,41562 грн. = 772 531 грн. 60 коп.), які складаються з боргу у розмірі 673 056 (шістсот сімдесят три тисячі п`ятдесят шість) гривень 11 копійок (з розрахунку 1 619 480 руб. 54 коп. * на 0,41562 грн. = 673 056 грн. 11 коп.) та пені у розмірі 99 438 (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 31 копійка (з розрахунку 239 264 руб. 47 коп. * на 0,41562 грн. = 99 438,31 грн.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 13 127 (тринадцять тисяч сто двадцять сім) гривень 74 копійки (з розрахунком 31 587 руб. 45 коп. * 0,41562 грн. = 13 127,74 грн.).

Копію ухвали направити товариству з обмеженою відповідальністю «Генезіс» (юридична адреса: 66401, Одеська область, місто Ананьїв, вулиця Незалежності, будинок 10, ЄДРПОУ: 25430546), а також, у відповідності до положень п.5.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, до Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України (65007, м.Одеса, вул.Б.Хмельницького, 34) для передачі належними каналами товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДІПАЛ-ОНКО» (Основний державний реєстраційний номер 1027739237900, Ідентифікаційний номер платника податків 7701213835 , адреса: 105082, Російська Федерація, місто Москва, вулиця Фрідріха Енгельса, будинок 75, корпус 21).

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до положень ч.10 ст.153, ч.2 ст.352, ч.1 ст.353, ч.1 ст.354 ЦПК України (в редакції після 15 грудня 2017 року) з урахуванням положень п.15.5 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції після 15 грудня 2017 року) ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд.

При цьому, роз`яснити позивачу, що учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О.Желясков

Ухвала набула законної сили "___" __________ 2019 року.