ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13193/18

пр. № 2/759/1776/19

05 червня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді П`ятничук І.В.,

при секретарі Медвідчук В.В.,

з участю третьої особи ОСОБА_1

представника третьої особи адвоката Корнієнко М.К.,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за основним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, ОСОБА_1 про визнання добропорядним набувачем, визнання права власності на автомобіль та зняття арешту та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про витребування майна із чужого незаконного володіння, суд -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа: Шевченківське УП ГУНП про визнання добропорядним набувачем, визнання права власності на автомобіль та зняття арешту.

Ухвалою судді від 22 серпня 2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому засіданні 19.11.2018 судом залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи.

Крім того, судом прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, подану ОСОБА_1 через канцелярію суду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про витребування майна із чужого незаконного володіння

Також, в підготовчому засіданні представником третьої особи ОСОБА_1 - адвокатом Корнієнко М.К. заявлено клопотання про витребування доказів, а саме про витребування в Дніпровському районному суді м.Києва (суддя Старовойтова С.М.) належним чином засвідчені копії експертних висновків що містяться в матеріалах справи № 761/25687/1, яке судом було задоволено та витребувано Дніпровському районному суді м.Києва (суддя Старовойтова С.М.) належним чином засвідчені копії або дублікати наступних експертних висновків: Висновок експерта від 29.05.2018 № 8-4/865 Київського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру про проведення почеркознавчої експертизи; Висновок експерта від 15.05.2018 № 12-2/400 Київського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру про проведення авто-товарознавчої експертизи; Висновок експерта від 29.05.2018 № 12-2/399 Київського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру про проведення автотехнічної експертизи, оскільки зазначені докази мають суттєве значення для об`єктивного з`ясування обставин справи, у зв`язку з чим суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 19.04.2019.

Позивач ОСОБА_2 19.04.2019 у підготовче засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 у підготовче засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа ОСОБА_1 та його представник підтримали заявлені вимоги позову третьої особи з самостійними вимогами, щодо вимог основного позову заперечували.

Представник Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, у підготовче засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

Під час підготовчого засідання по справі за вищезазначеним позовом судом були виконані всі дії, передбачені ч.2 ст. 197 ЦПК України, а саме вивчені письмові матеріали справи, з`ясовані фактичні обставини справи, що підлягають з`ясуванню під час судового розгляду, долучені письмові докази, в т.ч., витребувані судом, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку призначити справу до розгляду на 05 червня 2019 року о 15 год. 00 хв. у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа: Шевченківське УП ГУНП, та просив суд постановити рішення, яким визнати угоду купівлі-продажу, укладену 28.01.2018р. укладений між позивачем та відповідачем щодо автомобіля марки HYUNDAI Elantra, 2012 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_1 , такою що відбулася, визнати ОСОБА_2 добропорядним набувачем автомобіля марки HYUNDAI Elantra, 2012 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_1 , визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіля марки HYUNDAI Elantra, 2012 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_1 , зобов`язати Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві зняти арешт з автомобіля марки HYUNDAI Elantra, 2012 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_1 , та повернути його ОСОБА_2 .

Третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_1 звернувся до суду з власними позовними вимогами щодо предмету позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, та просив суд постановити рішення, яким витребувати від ОСОБА_3 майно, а саме транспортний засіб HYUNDAI Elantra , синього кольору 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 та повернути його власнику ОСОБА_1 , Відновити порушені права власника ОСОБА_1 шляхом внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України щодо автомобіля HYUNDAI Elantra, синього кольору 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 шляхом: скасування запису про зняття з обліку для реалізації від 30.01.2018; скасування державної реєстрації та запису про державну реєстрацію (перереєстрацію) на нового власника по договору укладеному в ТСЦ від 20.01.2018; скасування державної реєстрації та запису про державну реєстрацію (перереєстрацію) на нового власника за договором купівлі-продажу (СГ) від 18.01.2018; поновлення державної реєстрації та запису про державну реєстрацію придбаного в торговельній організації (перша реєстрація в Україні) від 28.07.2012р.

В обґрунтування вимог основного позову Позивач ОСОБА_2 вказував на те, що 28.01.2018 р. на автомобільному ринку в м.Києві він придбав у ОСОБА_3 транспортний засіб HYUNDAI Elantra , синього кольору 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що було оформлено шляхом видачі на ім`я Позивач довіреності на право керування та розпорядження ННА №749953 від 28.01.2018р., посвідченої приватним нотаріусом КМНО Котюк І.О., позивач в присутності свідків сплатив відповідачу обумовлену суму коштів 9.300 доларів США в рахунок вартості автомобіля, а відповідач прийняв їх, сторони домовились що в подальшому вони здійснять переоформлення даного автомобіля, що власник спірного автомобіля не витребовував його у позивача, що на момент придбання автомобіля ніяких обмежень щодо відчуження автомобіля не було, а тому позивач вважає, що він є добропорядним набувачем даного транспортного засобу. Посилаючись на ст..ст.328, 391, 392 ЦК України просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

Третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_1 обґрунтовував заявлені ним позовні вимоги щодо предмету позову вказуючи на те, що 27 липня 2012 року він придбав ТЗ HYUNDAI Elantra 2012 року випуску за договором купівлі-продажу №27-53-07/12 від 27.07.2012 р. з ТОВ «Паритет» (а.с. 37-42). Наступного дня 28.07.2012 р. вказаний ТЗ ним було зареєстровано, що підтверджується Cвідоцтвом про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_2 від 28.07.2012 року (а.с. 43-44). У зазначеному правовстановлюючому документі є відмітка про те, що він є власником ТЗ. Автомобіль вибув з його володіння поза волею з незаконних підстав у результаті комплексу дій ряду осіб, зокрема, громадянина ОСОБА_3 , жодних дій, які б свідчили про волю та наміри ОСОБА_1 щодо відчуження ТЗ, ним не вчинялось. Наприкінці серпня 2017 року він передав свій ТЗ для здійснення ремонтних робіт, однак у результаті дій осіб, яким було передано транспортний засіб, а саме ОСОБА_6 , а потім ОСОБА_7 , ТЗ потрапив до ОСОБА_8 18.01.2018 р. ОСОБА_8 здійснив перереєстрацію власника ТЗ на своє ім`я за підробленими правовстановлюючими документами, а саме використовуючи договір комісії № 1830 від 17.01.2018, нібито укладений між « ОСОБА_1.» та ТОВ «Автоплюс К». У подальшому, ТОВ «Автоплюс К» уклало з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу транспортного засобу №6332/18/001830 від 17.01.2018 року. та 20.01.2018 р. була здійснена перереєстрація ТЗ на підставі договору купівлі-продажу №8041/2018/794569 від 20.01.2018р., укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 в територіальному сервісному центрі МВС 8041 на нового «власника» ОСОБА_3 - Відповідача по справі. Згодом ОСОБА_3 28.01.2018 р. видав довіреність позивачу ОСОБА_2 на право розпорядження та керування ТЗ, а також право подальшого продажу та вивезення ТЗ за кордон. У зв`язку із чим ОСОБА_1 звернувся з заявою до поліції та згодом працівники поліції вилучили ТЗ у ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_2 05.06.2019р ІНФОРМАЦІЯ_1 у засідання суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим розгляд справи в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 05.06.2019р ІНФОРМАЦІЯ_1 у засідання суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим розгляд справи в його відсутності.

Представник Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, 05.06.2019р. у засідання суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим розгляд справи в його відсутності.

Третя особа ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні підтримал вимоги свого позову та просили їх задовольнити, вказуючи на обставини справи викладені в позовній заяві третьої особи та в долучених до матеріалів справи копій документів, щодо вимог основного позову ОСОБА_2 заперечували та просили в задоволенні даних вимог відмовити.

Суд, вислухавши пояснення третьої особи та її представника, дослідивши матеріали справи вважає встановленими наступні обставини. ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги свого позову та просили їх задовольнити, вказуючи на обставини справи викладені в позовній заяві третьої особи та в долучених до матеріалів справи копій документів.

Суд, вислухавши пояснення третьої особи та її представника, дослідивши матеріали справи вважає встановленими наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 27 липня 2012 року придбав автомобіль HYUNDAI Elantra 2012 року випуску за договором купівлі-продажу №27-53-07/12 від 27.07.2012 р. з ТОВ «Паритет» (а.с.37-42). Наступного дня 28.07.2012 р. вказаний ТЗ ним було зареєстровано, що підтверджується Cвідоцтвом про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_2 від 28.07.2012 року (а.с.43-44). У зазначеному правовстановлюючому документі є відмітка про те, що він є власником ТЗ.

Наприкінці серпня 2017 року він передав свій ТЗ для здійснення ремонтних робіт, однак у результаті дій осіб, яким було передано транспортний засіб, він потрапив до ОСОБА_8

18.01.2018 р. ОСОБА_8 здійснив перереєстрацію власника ТЗ на своє ім`я на підставі договору комісії № 1830 від 17.01.2018, нібито укладений між « ОСОБА_1 . » та ТОВ «Автоплюс К».

У подальшому, ТОВ «Автоплюс К» уклало з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу транспортного засобу №6332/18/001830 від 17.01.2018 року, а згодом, 20.01.2018 р., в територіальному сервісному центрі МВС 8041 була здійснена перереєстрація ТЗ на ОСОБА_3 - на підставі договору купівлі-продажу №8041/2018/794569 від 20.01.2018р., укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (що зазначено у реєстраційній картці ТЗ, а.с. 92-94).

Згодом, ОСОБА_3 30.01.2018 р. видав довіреність ОСОБА_2 на право розпоряджатися та керувати ТЗ, а також право подальшого продажу та вивезення ТЗ за кордон.

На початку лютого 2018 року ОСОБА_1 , знайшов на сайті продажу автомобілів оголошення від ОСОБА_2 про продаж ТЗ, у зв`язку із чим звернувся з заявою до поліції, та згодом працівники поліції вилучили ТЗ у ОСОБА_2 .

Відповідно до долученого до матеріалів справи (а.с. 45-62) Висновку експерта № 8-4/865 від 29.05.2018 р. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100001611, встановлено, що «…підпис у графі «Комітент» Договору комісії № 1830 від 17.01.2018 та на інших супутніх цьому договору документах, виконаний не ОСОБА_1 .».

Таким чином, зазначений вище правочин - договір комісії, є таким, що порушує публічний порядок у розумінні положень статті 228 Цивільного кодексу України, та є нікчемним, а тобто таким, що не породжує прав та обов`язків для його сторін. Оскільки такий правочин спрямований на порушення конституційних прав та свобод третьої особи із самостійними вимогами шляхом незаконного заволодіння його ТЗ. Як наслідок і всі подальші правочини, предметом яких є дане майно (ТЗ), не породжують відповідних прав та обов`язків для сторін таких правочинів.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка міститься у Постанові ВС від 04.07.2018р. по справі №916/2107/17, де також предметом розгляду було витребування майна, яке перейшло до набувачів внаслідок підробки документів :

«Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця НЕ на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.»

Стосовно скасування та поновлення реєстраційних дій, які опосередковували зміну власника ТЗ, Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) зазначено, що засіб захисту, котрий вимагається статтею 13 Конвенції , повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

В свою чергу, у пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, Європейський суд з прав людини зазначив, що норми статті 13 Конвенції гарантують на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Здійснивши системний аналіз положень абц. 5 п. 8 та абц.3 п. 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про скасування та поновлення державної реєстрації є ефективним (адекватним) засобом захисту порушеного права Позивача, відповідають характеру порушення прав та наслідків, які воно потягло за собою.

Суд вважає, що у даному випадку, хоча Відповідач ОСОБА_3 формально є набувачем майна, проте, він не став легітимним власником, оскільки вказані реєстраційні дії, а саме перереєстрація ТЗ на нових власників, зокрема, 18.01.2018 р. на ОСОБА_8 та 20.01.2018р. на ОСОБА_3 , вчинялися на підставі і внаслідок вищевказаного підробленого договору комісії, який власник ТЗ ОСОБА_1 не підписував, то такі реєстраційні дії не повинні породжувати негативних правових наслідків для ОСОБА_1 , як законного власника ТЗ, тобто, не позбавляють його права власності на цей ТЗ, а отже, повинні бути скасовані, а первісна реєстрація ТЗ за ОСОБА_1 від 28.07.2012 р. має бути поновлена.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 14.03.2018р. по справі № 396/2550/17 встановила, що у разі коли оскаржуваним реєстраційним діям передує спір між учасниками справи про право цивільне, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією права власності, то такий спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у рамках адміністративного судочинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_2 жодного разу не з`являвся в судові засідання по справі 22.10.2018, 14.11.2018, 16.01.2019, 04.03.2019, 19.04.2019 та 06.06.2019 та не подавав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, забезпечивши позивачу можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд.

Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є сторона. Листом Верховного Суду України від 25.05.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

У зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення основного позову позивача ОСОБА_2 без розгляду.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, встановивши дійсний характер спірних правовідносин між сторонами, з врахуванням тієї обставини, що третьою особою за основним позовом доведений факт належності йому спірного транспортного засобу, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову на підставі чого позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів, в рівних частках, на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, за позовом Третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 слід стягнути на його користь солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплачений судовий збір в загальному розмірі 4543 грн. 61 коп.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 223, 257, 258, 260, 258, 258, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Основний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, про визнання добропорядним набувачем, визнання права власності на автомобіль та зняття арешту - залишити без розгляду.

Позов Третьої особи ОСОБА_1 із самостійними вимогами щодо предмету позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , майно, а саме транспортний засіб HYUNDAI Elantra, синього кольору 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , та повернути його власнику ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відновити порушені права власника майна ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , шляхом внесення змін до Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України щодо автомобіля HYUNDAI Elantra, синього кольору, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , та скасувати запис про зняття з обліку ТЗ для реалізації від 30.01.2018р.; скасувати державну реєстрацію ТЗ та запис про державну реєстрацію (перереєстрацію) ТЗ на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ від 20.01.2018р.; скасувати державну реєстрацію ТЗ та запис про державну реєстрацію (перереєстрацію) ТЗ на нового власника за договором купівлі-продажу (СГ) від 18.01.2018р.; поновити державну реєстрацію ТЗ та запис про державну реєстрацію ТЗ придбаного в торговельній організації (перша реєстрація в Україні) від 28.07.2012р. за ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , суму сплаченого судового збору розмірі по 2271 грн. 56 коп. відповідно з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В.П`ятничук