01.07.2019 Справа №: 637/772/19

№ 637/772/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року селище Шевченкове

Суддя Шевченківського районного суду Харківської області Стеганцов С.М., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні:

ОСОБА _1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Шевченківського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, інд. код 3033424711, зареєстрованого та мешкаючого в АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпроАП України.

Роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпроАП України та ст. 63 Конституції України, -

в с т а н о в и в :

27 червня 2019 року до Шевченківського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 048037 від 13.06.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності гр-на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КУпроАП.

З протоколу вбачається, що 03 червня 2019 року гр.-н ОСОБА_1 , як особа, відносно якої встановлений адміністративний нагляд, близько 23:30 год. при перевірці за місцем мешкання в АДРЕСА_1 , був відсутній, чим порушив встановлені для нього обмеження та правила адміністративного нагляду.

В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності пояснив, що до нього не встановлено обмеження які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки такі обмеження не зазначені в постанові суду від 18 квітня 2019 року.

Протокол і пояснення підписав на прохання працівникам міліції, що в ньому було зазначено не читав.

Суддя вивчивши матеріали справи дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпроАП, підлягає закриттю з наступних обставин.

Адміністративне правопорушення — це конкретне діяння (факт, явище, подія), що відбулося (мало місце) у реальній дійсності.

Склад адміністративного правопорушення — це абстрактний опис діяння (події, факту, явища).

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Кодекс України про адміністративні правопорушення визнає відсутність у діянні складу (сукупності суб`єктивних і об`єктивних ознак) адміністративного правопорушення як обставини, що виключають провадження у справах про адміністративні правопорушення. Це рівнозначно визнанню того, що діяння без таких ознак не є проступком.

Так, п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП (обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення) визначає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате піддягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" суд має право своєю постановою встановити для піднаглядного такі обмеження: а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; б) заборона перебування у визначених місцях району (міста); в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста); г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.

Порушення цих обмежень згідно зі ст. 11 Закону призводить до притягнення до відповідальності за ст. 187 КпАП, тобто за порушення правил адміністративного нагляду.

Постановою Шевченківського районного суду Харківської області від 18 квітня 2019 року про встановлення у відношенні ОСОБА_1 адміністративного нагляду строком на 6 місяців та постановою Шевченківського районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року про встановлення у відношенні ОСОБА_1 адміністративного нагляду строком на 1 рік, зазначено, що піднаглядному заборонено вихід із домоволодіння за місцем проживання з 22-00 до 05-00 ранку. Проте, постановою про продовження адміністративного нагляду строком на 6 місяців від 18 квітня 2019 року у відношенні ОСОБА_1 відсутня заборона виходу із домоволодіння за місцем проживання з 22-00 до 05-00 ранку, оскільки такого обмеження відносно нього не встановлено то і відсутній склад адмінправопорушення - відсутній.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Пояснення правопорушника без дати написання і однотипні.

Вивчивши надані адмінматеріали, вислухавши ОСОБА_1 , який в суді пояснив, що до нього не встановлено обмеження які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки такі обмеження не зазначені в постанові суду від 18 квітня 2019 року, окрім того, він перебував в періоди зазначені в протоколі в себе в будинку.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись лише у межах тих доказів, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Між тим, відповідно до ч.2 ст. 7 КУпроАП провадження, в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпроАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

За таких обставин, всі сумніви щодо доведеності вини гр-на ОСОБА_1 тлумачаться на його користь у відповідності з вимогами ст. 62 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Відповідно до ст. 247 КУпроАП відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження у справі, в зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю за ч. 2 ст. 187 КУпроАП.

Керуючись ч.2 ст. 187, ст. 247, 284 КУпроАП, суддя-

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпроАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд Харківської області.

Суддя: С.М. Стеганцов