Провадження №3/367/152/2019

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 травня 2019 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Пархоменко О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Секретаріату уповноваженого Верховної ради України з прав людини, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч.4 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.07.2017 р. – до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшла скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно порушення Ірпінською міською радою Київської області їх права на доступ до публічної інформації. Опрацюванням матеріалів скарги встановлено наступне. Як вбачається з матеріалів, доданих до скарги, потерпілий звернувся до ради із запитом на інформацію від 13.03.2015 р., зареєстрованим 13.03.2015 р. за №63/01-32, у якому просив надати, зокрема, копії протоколів (з додатками) засідань постійної депутатської комісії з земельних питань, лісовим та природоохоронним питанням в період з 31.10.2014 р. по 13.03.2015 р., на яких розглядалися питання виділення осіб та дозволи на розробку відповідних проектів землеустрою стосовно відведення земельних ділянок. У відповідь листом від 19.03.2015 р. №01-32/63 за підписом секретаря ради Денисенка Ю.О. потерпілому було відмовлено у наданні на підставі її конфіденційності. Таким чином, листом від 19.03.2015 р. №01-32/63 за підписом секретаря ради Денисенка Юрія Олександровича запитувану потерпілим інформацію було безпідставно віднесено до інформації з обмеженим доступом, що прямо заборонено законом. Відтак, у діях секретаря ради ОСОБА_4 О. вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.212-3 КУпАП, а саме віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом. Правопорушення вчинено 19.03.2015 р. за місцем роботи: вул.Т.Шевченка, 2, м.Ірпінь, 08200, Ірпінська міська рада Київської області.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, зокрема, таких як використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача).

Частина перша статті 10 Закону України «Про захист персональних даних» встановлює, що використання персональних даних передбачає будь - які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюється за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону.

Аналогічні положення передбачено і частиною першою статті 16 Закону України «Про захист персональних даних», згідно з якою порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які знаходяться у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації».

При цьому, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних», не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про користування чи розпорядження державним, комунальним майном, в тому числі щодо умов отримання цього майна, прізвищ, імен фізичних осіб чи найменування юридичних осіб, які отримали це майно.Доступ до цієї інформації може бути обмежено у випадку, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Крім цього, наявність в документі інформації з обмеженим доступом не є підставою для відмови у його наданні або його оприлюдненні.

Так, частиною сьомою статті 6 Закону передбачається, що обмеженню підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

У такому випадку копія документа повинна надаватись у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено, вилучається шляхом ретушування або іншим способом на вибір розпорядника інформації.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали суду заяви в яких просили суд визнати винним ОСОБА_1 у невиконанні законних вимого Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, прийшов до висновку, що правопорушення мало місце 19.03.2015 р., протокол складено – 14.07.2017 р., тому на дату розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення передбаченого ч.2 ст. 38 КУпАП, то на підставі ст. 247 КУпАП, суд визнає винним ОСОБА_1 та закриває провадження по справі.

Керуючись ст. 38, ч.4 ст.212-3, ст.ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, -

постановив:

Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 212-3 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративних стягнень.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання скарги особою, щодо якої її винесено, потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.В. Пархоменко