Справа №647/1244/19
Провадження № 3/647/681/2019
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2019 року місто Берислав
Суддя Бериславського районного суду Херсонської області Миргород В. С., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №355997 від 23.04.2019 року, ОСОБА_1 23.04.2019 року о 00-30 годині в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області по вулиці Шевченко керував транспортним засобом FIAT-DUCATO д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з рота, чим порушив вимоги п. 2.9 «а», п. 2.5 ПДР України.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Волошина І.В. надала суду клопотання про закриття адміністративної справи в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення затверджений, додатком 2 до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення…» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів, складається по встановленій формі й повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті, зокрема про місце і час вчинення та суть правопорушення, про свідків і потерпілих, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, це також зазначається у протоколі.
Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення обов`язкових реквізитів, перелік яких міститься у ст.256, 283 КУпАП ускладнює визначення складу адміністративного правопорушення, й обмежує права учасників, призводить до неконкретизованості обвинувачення, позбавляє особу можливості ефективного захисту від пред`явленого обвинувачення, тобто є порушенням права на захист.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом(Рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25), (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " N 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування " поза розумним сумнівом".
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 N 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я України N 1452/735 від 09.11.2015 року, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 та вимог норм КУпАП
Відповідно до положень ст.19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; а також згідно вимог ст. ст. 6,7 Закону України "Про Національну поліцію", з яких вбачається, що органи Національної поліції в своїй діяльності керуються принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В той же час, 23.04.2019 року працівниками поліції не було дотримано порядок проходження огляду на визначення стану спяніння, який встановлено чинним законодавством України, а самест. 266 КУпАП, а також відомчими та міжвідомчими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.
Відповідно до Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", огляд настан сп`яніння проводиться:поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Поліцейськими використовуються спеціальні технічнізасоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідностіта свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серія БД №355997, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 23.04.2019 року о 00-30 годині в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області по вулиці Шевченко керував транспортним засобом FIAT-DUCATO д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з рота, чим порушив вимоги п. 2.9 «а», п. 2.5 ПДР України. До протоколу надано довідку, пояснення свідка ОСОБА_2 , рапорт.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння , чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1ст. 130 КпАП України відсильна, що зобов`язує працівників поліції, викладаючи суть адміністративного правопорушення у точній відповідності ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначати в протоколі, на підставі яких ознак представником поліції було виявлено стан алкогольного сп`яніння, що саме пропонувалось особі, в якій послідовності, вказати дії, які свідчать про ухилення водія від огляду та які дії свідчать про керування транспортним засобом у стані сп`ягніння.
Пунктом 2.9 «а» ПДР України передбачено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктом 2.5 ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №355997 від 23.04.2019 року зазначено про порушення ОСОБА_1 двох взаємовиключних пунктів ПДР, а саме п.2.5, який передбачає відмову пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння та порушення п.2.9«а» ПДР, який передбачає заборону керувати транспортним засобом у стані сп`яніння.
Формулювання обвинувачення у викладеній в протоколі формі є не конкретним та є суперечливим, що позбавляє особу, щодо якої складено протокол, можливості ефективно захищатися від пред`явленого обвинувачення (порушено право на захист) і робить неможливим об`єктивний розгляд справи.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, до п.6 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, така відмова особи повинна бути прийнята працівниками поліції виключно у присутності двох свідків (ч. 2 ст. 266 КУпАП, п. 6 Розділу 1 Інструкції N 1452/735), що в даному випадку не було виконано працівниками поліції.
В п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що якщо водій ухиляється від проходження огляду, то його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Отже, при складанні матеріалів відносно ОСОБА_1 .. працівниками поліції було допущено істотні порушення вказаних вимог закону, оскільки свідки в протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначені.
До протоколу про адміністративне правопорушення суду надано пояснення свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що вона зателефонувала до поліції 23.04.2019 року близько 23-00 годин, з причин того, що в їх готель посилився чоловік (прізвище якого вона не знає) з дружиною, після сварки останніх, чоловік покинув готель в нетверезому стані. Даний свідок не є очевидцем порушення ОСОБА_1 п.2.9»а» та п.2.5 ПДР та вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У протоколі не зазначено, за допомогою якого спеціального технічного засобу для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки автомобіля та чи включений даний спеціальний технічний засіб до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, до дозволених для застосування на території України.
Доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від освідування на місці зупинки транспортного засобу та порушив п.2.5 ПДР, суду не надано.
З рапорту поліцейського Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області вбачається, що коли приїхав наряд ГРПП для складання матеріалів відносно ОСОБА_1 , останній знаходився в своєму стоячому транспортному засобі і вживав алкогольний напій «Рево», що спростовує твердження працівника поліції що складав протокол про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння
До протоколу про адміністративне правопорушення надано довідку №173 від 24.04.2019 року КНП «Кіцьманська центральна районна лікарня» про те, що ОСОБА_1 відмовився у лікарні від проходження огляду на стан сп`ягніння, але дана довідка не підписана правопорушником та у неї відсутня відмітка про те, що останній відмовився від проходження медогляду на стан сп`ягніння, а тому не є належним та допустимим доказом у справі.
Не надано суду доказів і того, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, тобто порушив п.2.9»а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст.251 КУпАП мав надати зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, натомість відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції інспекторів, які причетні до складання протоколів про адміністративне правопорушення. Відеозапис з відеореєстратора відповідної патрульної машини суду у якості доказу не надано.
Окрім зазначеного вище зупинивши транспортний засіб та запідозривши у водія стан сп`яніння, поліцейський повинен окрім питання проведення огляду на стан сп`яніння вирішити питання про унеможливлення керування транспортним засобом водієм у стані сп`яніння. Таке унеможливлення визначено в статтях 260, 266 Кодексу як відстороненням таких осіб від керування транспортним засобом. З формулювання цих статей видно, що відсторонення водіїв від керування транспортним засобом та огляд їх на стан сп`яніння є одним заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У даному випадку працівниками поліції не вилучався автомобіль та не приймались міри щодо унеможливлення керування транспортним засобом водієм у стані сп`яніння.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.
Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободв частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
У справі відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому відсутні дані про наявність в діях особи, відносно якої складений адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вище викладених обставин, суддя дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, належними та допустимими доказами.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.62 Конституції України, статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.
Постанова набрала законної сили __________ 2019 року.
Суддя В. С. Миргород
