ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Справа № 915/1805/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представників позивача: Шевцової Т.М. - дов. №1-1-18/135 від 20.12.2018,

Сербінова В.П. - дов. № 1-1-18/118 від 17.12.2018,

Валового С.О. - дов. №1-1-14/60 від 11.05.2019,

представників відповідачів: Петручка В.В. - дов. №573 від 26.12.2018,

Шаміса Я.М. - дов. №79 від 23.01.2019,

представників ІІІ особи: Ксьондз А.В. - дов. б/н від 03.04.2019,

Воробйова А.М. - дов. від 03.04.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (04071, м.Київ, вул.Електриків, 8, ідент.код 00017733) в особі Філії Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» «Миколаївський річковий порт» (54058, м.Миколаїв, вул.Проектна, 1, ідент.код 37974053),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (02092, м.Київ, вул.Алма-Атинська, 37, ідент.код 04737111) в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (54028, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 4-А, а/с 177, ідент.код 25956299),

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця"

(03680, м.Київ-150, вул.Тверська, 5; ідент.код 40075815).

про : відшкодування збитків у розмірі 569917,37 грн,-

в с т а н о в и в:

17.12.2018 Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі Філії Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №1280 від 11.12.2018 (вх.№16976/18), в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" збитки в розмірі 569917,37 грн, які завдані позивачу внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №27 від 01.03.2018 про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що в період часу з 30.06.2018 по 11.07.2018 склалася ситуація неналежною виконання відповідачем умов Договору №27 від 01.03.2018 в частині виконання заявок Філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот» на операції з подання/забиранням вагонів, наслідком чого стало понесення АСК «Укррічфлот» реальних збитків в загальному розмірі 569917,37 грн, з яких: 78086,76 грн - витрати, пов`язані із користування вагонами, 206802,60 грн та 263844,52 грн - витрати, пов`язані із зберіганням та охороною вантажу у вагонах, затриманих на станції Миколаїв-Вантажний; 21183,49 грн - витрати, пов`язані із користування вагонами, які були затримані на вантажних коліях Філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот». Зазначені платежі відповідно до умов Договору, укладеного між АСК «Укррічфлот» та ПАТ «Українська залізниця» були належним чином сплачені останньому, що підтверджується переліками, сформованими філією Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ «Укрзалізниця».

Ухвалою суду від 22.12.2018 у даній справі відкрито провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.01.2019.

В підготовчому судовому засіданні 15.01.2019 за клопотанням відповідача судом оголошено перерву до 07.02.2019.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.128-130) та додаткових поясненнях (т.1 а.с.183, 184; т.2 а.с.13-15, 52, 53, 102, 148-151) просить суд відмовити позивачу у задоволені вимог та зазначає наступне:

- матеріальна шкода, отримана позивачем є такою, що не має правового або причинно-наслідкового зв`язку з діями Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ». Тимчасова затримка у доставці замовнику вагонів дійсно мала місце та сталась внаслідок аварії, а саме 30.06.2018 близько 14:40 на під`їзній колії Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» відбулася залізнично-транспортна подія, внаслідок якої мав місце схід п`яти навантажених вагонів, що рухалися у напрямку вивантажного фронту замовника. Як було встановлено технічним оглядом та проведеним розслідуванням, аварія сталася з-за незалежних від транспортувальника причин, а саме - у зв`язку з крадіжкою невідомими особами фрагментів верхньої будови залізничної колії - костилів у кількості 15 шт та підкладок Д-65 у кількості 5 шт. Дана крадіжка призвела до порушення структурної цілісності залізничної колії та стала причиною аварійного сходу вагонів. З даного приводу органами національної поліції України було зареєстровано кримінальне провадження за №120181150030002590, тривають слідчі дії з метою встановлення осіб зловмисників. Оскільки зазначені обставини стались внаслідок незалежних від Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» подій, то це виключає відповідальність відповідача. Відповідач вказує, що у даному випадку прийняв усі належні від нього заходи для уникнення негативних наслідків та виконання своїх зобов`язань по договору, оскільки відновив рух вагонів вже 02.07.2018 о 10:00, а подача вагонів позивачу взагалі була розпочата 01.07.2018.

- пунктом 2.17 Договору №27 від 01.03.2018 передбачено, що заявка, на підставі якої здійснюється перевезення вагонів подається диспетчеру відповідача у письмовому вигляді за 2 години до передбаченого часу виконання. Виконавець зобов`язаний приступити до її виконання не пізніше ніж через 3 години, від часу, який вказаний у заявці. Перевезення залізничних вантажів є складним комплексом адміністративно-технічних заходів, який триває протягом значного часу та залежить від значної кількості різноманітних факторів. Відповідач, у повній відповідності до п.2.17 Договору №27 від 01.03.2018, притупив до виконання своїх зобов`язань у передбачений термін, таким чином, добросовісно здійснив свої обов`язки як сторона договору. Зобов`язання відповідача що строків здійснення перевезення вагонів відсутнє, оскільки ці строки не встановлені жодним з пунктів договору. Таким чином, відсутні і правова підстава покладення на відповідача відповідальності.

- згідно п.2.5 Договору №27 від 01.03.2018, одночасно на території порту може знаходитись не більше 60 вагонів. Проведеним відповідачем аналізом встановлено, що 30.06.2018 на території порту перебувало для вивантаження 64 вагони, з яких було вивантажено 7. 01.07.2018 при наявності 64 вагонів було подано ще 5, тобто загальна кількість становила 69 вагонів, і в очікуванні на станції знаходилось ще 40 вагонів. Вагони не були подані на територію порту, оскільки їх кількість вже перевищувала встановлену п.2.5 Договору на 9 вагонів. 02.07.2018 відповідачем було вивезено з порту 20 порожніх вагонів, при цьому, під вивантаженням знаходилось 51 вагон, а на станції - 55 вагонів. 03.07.2018 після забору порожніх вагонів в порту залишалось 36 вагонів та було подано відповідачем ще 15, при цьому в очікуванні на станції знаходився 71 вагон. 04.07.2018 кількість вивантажених портом вагонів збільшилась - 26 вагонів були вивезено з порту та подано 40 вагонів; всі вантажні фронти були зайняті, а на приймально-відправній колії відповідача знаходилось 20 завантажених вагонів в очікуванні звільнення вантажних фронтів; на коліях станції перебувало 40 вагонів. 05.07.2018 на території порту було подано 40 вагонів; на території порту залишалось 47 вагонів; на коліях станції вагонів не лишилось. Враховуючи кількість вагонів, що знаходилась на території порту, постійну зайнятість вантажних фронтів, повільність виконання вантажних операцій з боку порту, відповідач не мав змоги подавати вагони на територію порту через знаходження на ній вагонів у кількості, що перевищувало норму одночасного знаходження вагонів на території порту.

Позивач у відповіді на відзив (т.1 а.с.135-140) та додаткових поясненнях (т.2 а.с.103-107; т.2 а.с.16, 17, 37, 38, 103-107 ) наголошує, що відповідач підтверджує «факт значного запізнення вагонів», що сталося у зв`язку з залізнично-транспортною подією, про факт виникнення і тривалість якої відповідач не повідомив позивача, що позбавляє ПрАТ «КД «МППЗТ» права посилатися на дану обставину як на підставу для звільнення від господарсько-правової відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором. За умовами п.2.17 Договору №27 відповідач мав виконати заявки протягом 3-х годин, однак у період з 30.06.2018 по 11.07.2018 час запізнення виконання заявок були значно більшими, що відображено у додатку №3 до додаткових поясненнях (т.2 а.с.109-111). Вказані обставини розцінюються позивачем як умисне порушення умов договору, які призвели до заподіяння йому збитків.

Позивач зазначає, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків необхідно встановити наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме:

- Протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання. Матеріалами справи підтверджені факти порушення строків виконання послуги (п. 2.17 Договору № 27 від 01.03.2019р.). неповідомлення про настання обставин непереборної сили (п. 9.1 - 9.3 Договору № 27 від 01.03.2019р.). порушено обов`язок щодо утримання залізничних під`їзних колій у належному технічному стані (п. 3.2 Договору № 27 від 01.03.2019р.).

- Наявність збитків Наявність та розмір завданих збитків не викликає сумніву, адже AT «Українська залізниця» було нараховано. Позивачем було сплачено грошові кошти за надані обов`язкові додаткові послуги, пов`язані із затримкою вагонів у відповідності до вимог чинного законодавства: плата за користування вагонами і контейнерами вноситься за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежить від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства (ч. 2 ст. 119 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р.): за зберігання вантажу на станції понад зазначений в ст. 46 Статуту залізниць термін (прим. 24 години) справляється плата, встановлена тарифом; плата за затримку ВОХР - якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата (п. 31.5 Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 317 від 26.03.2009).

- Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає,

що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не

якихось інших обставин. Додаткові платежі AT «Українська залізниця» нарахувала АСК «Укррічфлот» у зв`язку із затримкою вагонів, яка склалася внаслідок неналежного виконання ПрАТ «КД МППЗТ» зобов`язань з перевезення вантажів.

- Вина боржника. З урахуванням ознак, притаманних різним формам вини (умисел або необережність), та сукупності обставин, які свідчать про свідоме невиконання Відповідачем власних зобов`язань та свідоме допущення настання для Позивача несприятливих фінансових наслідків у вигляді нарахування додаткових платежів залізницею, дії ПрАТ «КД МППЗТ» слід кваліфікувати як такі, які вчинені з умислом (детально правова позиція викладена по змісту відповіді на відзив № 79 від 23.01.2019).

Ухвалою суду від 07.02.2019 залучено до участі у справі в якості ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця"; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 13.03.2019.

13.03.2019 підготовче засідання відкладалось на 25.03.2019 та явка ІІІ особи визнавалась судом обов`язковою.

В підготовчому судовому засіданні 25.03.2019 та 09.04.2019 судом оголошувались перерви.

ІІІ особа - АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» у письмових поясненнях зазначає наступне:

- її дії по нарахуванню та стягненню платежів з Філії ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» Миколаївський річний порт» є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів, оскільки незважаючи на схід вагонів на під`їзній колії Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на адресу філії ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» «Миколаївський річковий порт» продовжувати прибувати вагони. Третя особа вказує, що на виконання вимог п.1 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, станція Миколаїв-Вантажний повідомляла позивача про прибуття вантажу за допомогою телефонного зв`язку, викопіювання з книги прибуття додаються. У свою чергу, після одержання повідомлень від станції Миколаїв-Вантажний позивач на виконання п.2.17 договору №27 від 01.03.2018 укладеного з Ольшанською філією ПрАТ «МППЗТ» подавав заявки відповідачу про надання послуг, на підставі яких відповідача повинен був здійснити забирання вагонів з виставочних колій та подати їх на під`їзні колії позивача.

- через аварію на під`їзній колії відповідача вагони, що прибували на адресу позивача простоювали в очікуванні подачі на коліях станції Миколаїв-Вантажний, для засвідчення цього факту станцією Миколаїв-Вантажний за участю представника позивача були складені акти загальної форми, якими засвідчено початок та закінчення затримки вагонів. На підставі актів загальної форми на відповідальність Позивача були складені відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки, якими нараховані: 1) Плата за користування вагонами, нарахування якої передбачено ч.2 ст.119 Статуту залізниць України. Плата (за користування вагонами) вноситься за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства, а також стягується з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням. 2) Збір за зберігання вантажів, нарахування якого передбачено пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажу, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Статтею 36 Статуту залізниць України, передбачено право начальника залізниці збільшувати розмір збору за збереження вантажу до двократного у разі виникнення ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів

- щодо участі відповідача у складанні первинних документів - актів загальної форми, відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, третя особа зазначає, що договором укладеним між позивачем та відповідачем не передбачено участі останнього у взаєморозрахунках між позивачем та залізницею, про що свідчить положення пункту п.2.4 Договору №27 від 01.03.2018, відповідно до якого «У відповідності до укладених договір між Замовником (позивачем) та залізницею стягнення всіх плат та зборів, в тому числі плати за користування вагонами, проводиться залізницею безпосередньо з Замовником (позивачем) без участі Виконавця (Ольшанської філії ПрАТ «МППЗТ»).

Ухвалою суду від 18.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.05.2019.

В судових засіданнях 07.05.2019 та 30.05.2019 судом оголошувались перерви.

Під час розгляду справи представники учасників справи підтримали висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 12.06.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.03.2018 між Приватним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі Філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот» (далі - позивач, замовник) та Приватним акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство залізничного транспорту» в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (далі - відповідач, виконавець) укладено договір №27 (далі - Договір №27) (т.1 а.с.29-35), за яким виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом та інші, пов`язані з цим, послуги щодо надання яких виникає необхідність у замовника, а замовник зобов`язується провести розрахунки за надані послуги на умовах цього Договору (п.1.1 Договору №27).

Відповідно до п.1.2 Договору №27 послуги можуть надаватися тільки при умові технічної можливості з дотриманням вимог п.1.1 цього Договору та у порядку, що забезпечує відповідну якість цих послуг.

Послуга з перевезення вантажів передбачає переміщення вантажів в залізничних вагонах та іншого рухомого складу, які надійшли на адресу замовника з колій станції Миколаїв-Вантажний до вантажних фронтів, що розташовані на коліях №№5,6,7,8 (далі - вантажні фронти) на яких замовник проводить самостійно вантажні операції та у зворотному напрямку - з вантажного фронту на колії станції. У випадку зайнятості вантажних фронтів перевезення вантажів виконується на приймально-відправні колії №№1,2,3 (п.1.3 Договору №27).

Відстань перевезення вантажів (подавання-забирання) в залізничних вагонах, які надійшли на адресу замовника указується в Акті обстеження умов роботи на під`їзній колії (далі - Додаток №2) і складає 5 (п`ять) км (п.1.7 Договору №27).

Згідно п.2.1 Договору №27 при виконанні умов цього Договору сторони зобов`язані дотримуватись вимог законодавчих та галузевих нормативних актів з безпеки руху та охорони праці, пожежної й екологічної безпеки, Статуту залізниць України, Збірника «Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України», «Правил технічної експлуатації МПЗТ України» і «Правил технічної експлуатації залізниць України», «Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України», «Інструкції з сигналізації на залізницях України», «Інструкції з перевезення небезпечних вантажів у межах ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», «Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів», «Інструкції про порядок обслуговування та організації руху на коліях Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (дільниця № 3), Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії при станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці, укладеного між ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» та ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», а також інших нормативних актів у частині, що стосується предмету й умов цього Договору.

Про надходження вагонів та наступне перевезення до вантажних фронтів представник виконавця повідомляє представника замовника, по тел.58-16-25 з реєстрацією в «Журналі повідомлень» дати, часу, прізвища і посади особи, яка прийняла повідомлення. Перевезення вагонів з передавальних колій станції виконавець здійснює по письмовій заявці замовника. Решта вагонів які надійшли на адресу замовника залишається на коліях станції Миколаїв-Вантажний до отримання наступної письмової заявки замовника, при цьому всі плати та збори нараховані за час вимушеного простою цих вагонів сплачуються замовником (п.2.2 Договору №27).

Відповідно до п.2.17 Договору №27 виконавець надає послуги на підставі заявки замовника, наданої диспетчеру виконавця у письмовій формі за 2 години до передбаченого часу виконання, в якій вказується: яку послугу потрібно виконати, дата та час прийому та виконання заявки, а також підписи представників сторін. Якщо заявка не може бути виконана вчасно - виконавець письмово вказує причину її не виконання. Після прийому від замовника заявки на виконання послуг виконавець зобов`язаний приступити до її виконання не пізніше ніж через 3 години від часу, який вказано в цій заявці.

Згідно п.п.8.1, 8.2 Договору №27 за невиконання умов цього Договору винна сторона несе відповідальність, згідно чинного законодавства України. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх обов`язків за цим Договором, якщо воно сталось не з їх вини. Сторона вважається невинною, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання обов`язків.

Відповідно до п.9.1 Договору №27 сторони звільняються від відповідальності повністю або частково, якщо доведуть, що умови даного Договору порушені внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор). До таких обставин сторони відносять стихійні лиха, воєнні дії, пожежі, аварії, повені, страйки, посягання на майно з боку третіх осіб, що унеможливлюють виконання зобов`язання, суспільні безладдя, обмеження, які вводяться органами державної влади, при яких неможливе продовження Договору в прийнятому виді, дії державних органів при перевірці діяльності однієї зі сторін або будь-які інші обставини, що перебувають поза контролем сторін.

У кожному разі сторона повинна негайно виконати свої зобов`язання за Договором після закінчення форс-мажорних обставин. Про виникнення форс-мажорних обставин сторона повинна письмово повідомити іншу сторону не пізніше триденного строку з моменту виникнення таких обставин. Порушення даного строку позбавляє права винної сторони посилатися на форс-мажорні обставини (п.9.2 Договору №27).

Належним доказом наявності вищевказаних обставин і їх тривалості будуть служити довідки Торгово-промислової палати України або інших компетентних органів (п.9.3 Договору №27).

Договір укладено сторонами з 01.03.2018 по 31.08.2018. Кожна із сторін вправі розірвати Договір до закінчення терміну його дії з попереднім повідомленням іншої сторони не менше ніж за тридцять календарних днів до дати його розірвання. У всіх випадках цей Договір діє до здійснення всіх розрахунків за надані послуги (п.11.8 Договору №27).

З повідомлення про транспортні події на залізничному транспорті, складеному директором Ольшанської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» 30.06.2018 о 18 год 40 хв, (т.1 а.с.133) вбачається, що при подачі вагонів з колій станції Миколаїв-Вантажний в Миколаївський річний порт під час руху вагонами вперед стався сход 4-х завантажених вагонів всіма колісними парами та 1-ого вагону одною колісною парою (без пошкодження вантажу) (4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-ого вагонів по руху поїзда). Причина та вина сходу з`ясовується. Місце транспортної події: колія №1 перед стрілочним переводом №204 дільниці №3 Миколаївського виробничого району. Вид транспортного засобу: локомотив ТГМ-4 №2271 з 15-тю завантаженими вагонами, 1402 тн. (вантаж - аглоруда).

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.07.2018 (т.1 а.с.134), 07.07.2018 заступником начальника слідчого відділу Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області зареєстровано кримінальне провадження №120181150030002590 за ч.1 ст.185 КК України за заявою ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Ольшанської філії, що надійшла 06.07.2018, щодо вжиття заходів до невідомої особи, яка таємно викрала з залізничної колії верхню будову колії №1 на відстані 15 метрів від СП№204, а саме підкладку Д-65 - 5шт., костиль колійний - 15 шт., таким чином завдано збитку в розмірі 808 гривень, зазначений факт виявлено 01.07.2018 при здійсненні чергового обходу колії СП№204.

Позивач зазначає, що в період часу з 30.06.2018 по 11.07.2018 склалася ситуація неналежною виконання відповідачем умов спірного договору щодо виконання заявок Філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот» на операції з подання/забиранням вагонів, наслідком чого стало понесення збитків АСК «Укррічфлот» в загальному розмірі 569917,37 грн, з яких: 78086,76 грн - витрати, пов`язані із користування вагонами, 206802,60 грн та 263844,52 грн - витрати, відповідно пов`язані із зберіганням та охороною вантажу у вагонах, затриманих на станції Миколаїв-Вантажний; та 21183,49 грн - витрати, пов`язані із користування вагонами, які були затримані на вантажних коліях Філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот»; які відповідно до умов договору укладеного між АСК «Укррічфлот» та ПАТ «Українська залізниця» були належним чином сплачені останньому, що підтверджується переліками, сформованими Філією Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ «Укрзалізниця» (т.1 а.с.91-97).

Позивачем 18 липня 2018 року було направлено відповідачу претензію №759 про відшкодування збитків, яка отримана останнім 01.08.2018 (т.1 а.с.20-28).

Оскільки, станом на 11.12.2018 вимоги, заявлені позивачем в претензії, відповідачем не задоволені, відповідь про результати розгляду претензії позивачем не отримано, останній звернувся із вказаним позовом до суду.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст.ст.224, 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, коли зобов`язання було виконано боржником.

Обов`язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов`язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст.623 ЦК України.

При цьому, обов`язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Не доведення хоч би одного із них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, обов`язковим під час розгляду даного спору є доведення факту зменшення майнових прав позивача та встановлення наявності всіх елементів складу правопорушення: наявність збитків, протиправність дій особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

У даній справі позивачем доводиться понесення ним реальних збитків, тобто суми витрат, які особа понесла чи має понести у майбутньому для поновлення свого порушеного права, а також втрата чи пошкодження майна особи.

В якості таких витрат позивач вказує на сплачені ним на рахунки ІІІ особи 78086,76 грн витрат, пов`язаних із користування вагонами, 206802,60 грн та 263844,52 грн витрат, пов`язаних із зберіганням та охороною вантажу у вагонах, затриманих на станції Миколаїв-Вантажний; 21183,49 грн витрат, пов`язаних із користування вагонами, які були затримані на вантажних коліях Філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот».

Матеріалами справи підтверджений факт складання ІІІ особою актів загальної форми, відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток (т.1 а.с.10-90), їх підписання з боку позивача як вантажовласника та оплату у загальній сумі 569917,37 грн, що підтверджується переліками, сформованими філією Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ «Укрзалізниця» (т.1 а.с.91-97).

Факт сплати позивачем на користь ІІІ особи витрат у загальній сумі 569917,37 грн відповідачем не заперечено та не спростовано.

Позивач зазначає, що внаслідок умисних дій відповідача, що виявились у неналежному виконанні останнім умов Договору №27 від 01.03.2018 в частині виконання заявок Філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот» на операції з подання/забиранням вагонів, позивач зазнав певних збитків.

Крім того, позивачем ставиться в вину відповідачу те, що після аварії спричиненої крадіжкою ним не було у передбачений договором спосіб повідомлено позивача про настання форс-мажорних обставин, що також спричинило додаткові витрати для позивача.

В той же час слід зазначити, що аварія сталась 30.06.2018, а була ліквідована, згідно документів наданих відповідачем о 10:00 02.07.2018. Однак, як вбачається з розрахунку позивача витрати, пов`язані із користуванням вагонами; витрати, пов`язані із зберіганням та охороною вантажу у вагонах, затриманих на станції Миколаїв-Вантажний; витрати, пов`язані із користуванням вагонами, які були затримані на вантажних коліях порту, нараховувались ІІІ особою до 11.07.2018. Посилання позивача на те, що виключно невиконання відповідачем умов Договору №27 від 01.03.2018 щодо повідомлення про форс-мажор, стало причиною понесення позивачем збитків, останнім не доведено.

Суд критично ставиться до твердження позивача про необізнаність щодо аварії, яка сталась 30.06.2018, оскільки йдеться про схід безпосередньо вагонів, які переміщувались зі станції Миколаїв-вантажний на вантажні фронти Філії «Миколаївський річковий порт» для вивантаження (т.1 а.с.198). Крім того, про аварійну ситуацію у повній мірі була обізнана ІІІ особа, з якою позивач також має договірні відносини.

Пунктом 2.3 Договору №27 від 01.03.2018 сторони передбачили, що з метою недопущення наднормативного простою вагонів замовник повинен погоджувати з вантажовідправниками одночасне відправлення на його адресу такої кількості вагонів, яка не перевищує максимальної добової переробної спроможності вантажних фронтів. При надходженні на адресу замовника вагонів з вантажами в кількості, що перевищує місткість вантажних фронтів та затримки цих вагонів на станції, замовник несе відповідальність за затримку вагонів по «Актах затримки ГУ-23» та «Актах загальної форми».

Зазначена умова Договору №27 зобов`язувала порт також вживати певні дії для недопущення наднормативного простою вагонів шляхом корегування кількості вантажу, який прямував до порту.

Доказів вжиття дій для зменшення кількості вантажу, що направлявся вантажовідправниками до порту, останнім не надано.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається, зокрема, на неможливість подання позивачу вагонів через надмірну зайнятість вантажних фронтів та перебування у порту більшої кількості вагонів, ніж передбачена договором.

Судом взято до уваги, що Договором №27 від 01.03.2018 сторони передбачили, що одночасно на під`їзних коліях на території замовника (з урахуванням місткості приймально-відправних колій №1,2,3 та вантажних фронтів) може знаходитись не більше 60 вагонів (Примітка до п.2.5).

При цьому, для забезпечення маневрової роботи необхідна наявність вільних колій станції. Визначення ж можливості або неможливості доставити на станцію призначення вагонів відноситься до технології роботи підприємств залізничного транспорту, у даному випадку Ольшанської філії ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", для чого необхідні спеціальні знання.

Тому твердження позивача про наявність у відповідача можливості подати більшу кількість вагонів ніж 60, оскільки максимальна паспортна спроможність колій порту 80 вагонів, суд вважає необґрунтованим.

Надані суду позивачем та ІІІ особою відомості свідчать про те, що в період з 27.06.2018 по 29.06.2018 з вантажем для Філії «Миколаївський річковий порт» на станцію Миколаїв-вантажний прибуло 87 вагонів, при тому, що станом на 17:00 27.06.2018 у порту перебувало 73 вагони, на 17:00 27.06.2018 - 66 вагонів, на 17:00 29.06.2018 - 71 вагон (т.2 а.с.19, 80). При цьому, заявка на забирання порожніх вагонів 30.06.2018 була подана портом лише на 17 вагонів, тобто, решта - перебувала під вивантаженням чи очікувала його. За таких умов, додаткове подання відповідачем вагонів суперечило б умовам п.2.5 Договору №27 від 01.03.2018.

Крім того, пунктом 2.17 Договору №27 від 01.03.2018 передбачено, що виконавець надає послуги на підставі заявки замовника, наданої диспетчеру виконавця у письмовій формі за 2 години до передбаченого часу виконання, в якій вказує: яку послугу потрібно виконати, дата та час прийому та виконання заявки, а також підписи представників сторін. Якщо заявка не може бути виконана вчасно - виконавець письмово вказує причину її невиконання. Після прийому від замовника заявки на виконання послуг виконавець зобов`язаний приступити до її виконання не пізніше ніж через три години від часу, який вказано у цій заявці.

Оскільки вказана умова договору чітко не визначає кінцевий термін, до якого послуга мала бути надана відповідачем, тому обчислення позивачем у своїх поясненнях та розрахунках перевищень строків надання послуг, починаючи з четвертої години від надання заявки, є необґрунтованим.

Суд вважає, що при такій невизначеності щодо строків надання послуг неможливо достеменно встановити, які збитки позивача були викликані несвоєчасними діями чи бездіяльністю відповідача, а які з ними взагалі не пов`язані.

Причинний зв`язок є проявом необхідності (закономірності), вона має бути об`єктивною та конкретною, тобто причина має передувати слідству та породжувати його. Тобто, особа, що допустила порушення суб`єктивного цивільного права може нести відповідальність лише за наслідки, спричинені саме цим порушенням.

Суд вважає, що позивачем не доведено, що дії відповідача при виконанні умов Договору №27 від 01.03.2018 беззаперечно призвели до понесення ним збитків у вигляді сплачених АТ «Українська залізниця» послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведений факт прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями відповідача та понесенням позивачем збитків, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, у разі відмови у позові, судові витрати підлягає покладенню на позивача.

У зв`язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. у період з 24.06.2019 по 25.06.2019 у відрядженні, відповідно до наказу №23-в від 19.06.2019, повний текст рішення підписаний суддею 26.06.2019.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 26.06.2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва