ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2019

м. Дніпро

Справа № 904/1749/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.

за позовом Приватного підприємства "ПЛАСТ-ЕКО", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Жеребко Юрія Юрійовича, м. Дніпро

про стягнення штрафу у розмірі 105 000,00 грн. за договором комісії № 22 від 01.01.2019 року.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ПЛАСТ-ЕКО" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Жеребко Юрія Юрійовича штраф у розмірі 105 000,00 грн. за договором комісії № 22 від 01.01.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором комісії № 22 від 01.01.2019 року, а саме відповідачем несвоєчасно було сплачено позивачу грошові кошти за реалізований товар, що згідно п.3.9 договору, у випадку порушення строків оплати (п.3.4.3) передбачає штраф у розмірі 100% від невчасно перерахованої суми.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (105 000,00 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 02.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

29.05.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.

13.03.2019 на розрахунковий рахунок відповідача, відкритий у Акціонерному товаристві "УКРСІББАНК", надійшли кошти за переданий останньому від позивача та реалізований відповідачем товар в сумі 105 000,00 грн. які відповідач не пізніше наступного дня мав перерахувати на рахунок позивача відповідно до п. 3.4.3. Договору.

На виконання п. 3.4.3. договору під час здійснення операцій на електронному сервісі АТ "УКРСІББАНК" з метою перерахування грошових коштів в сумі 105 000,00 грн. на рахунок позивача, банком було відмовлено у здійснені транзакції на підставі п. 2 ст. 10 Закону України №1702Л/ІІ от 14.10.2014.

Відповідно до п.2 ст. 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення", Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли клієнт на запит суб`єкта первинного фінансового моніторингу щодо уточнення інформації про клієнта не подав відповідну інформацію (офіційні документи і / або належним чином завірені копії).

11.06.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що не погоджується із твердженнями відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача штраф у розмірі 105 000,00 грн., що передбачений п. 3.9. договору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством "ПЛАСТ-ЕКО" (далі-позивач, комітент) та Фізичною особою-підприємцем Жеребко Юрієм Юрійовичем (далі-відповідач, комісіонер) укладено договір комісії № 22 від 01.01.2019.

На умовах цього договору Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента здійснити одну або кілька угод купівлі - продажу (поставки) товару, визначеного п. 1.2 даного Договору, кінцевим покупцям від свого імені і за рахунок Комітента за комісійну винагороду (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2. договору номенклатура, кількість та вартість товару вказується в накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. договору товар передається на комісію за накладними, а також по Акту приймання-передачі, який складається в кінці кожного місяця в двох примірниках і містить підсумкову інформацію про постачання товару на комісію на підставі даних накладних. Форма Акта вказується в Додатку № 2 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п.п. 3.5., 3.5.1. договору комітент зобов`язується передати товар на комісію в термін, визначений в вказівках (специфікаціях) до даного договору.

Відповідно до Заявки-вказівки (Специфікації) № 2 від 01.03.2019 року позивач доручив відповідачу здійснити дії направлені на реалізацію наступного товару: Набір змінних фільтруючих модулів (Зшт.) ("502") в кількості 636 шт. та Змінний фільтруючий модуль (1шт) ("502") в кількості 1 шт. загальною вартістю 105 000,00 грн., товар мав бути поставлений Відповідачу в строк не пізніше 01.03.2019 року. В свою чергу ФОП Жеребко Ю.Ю. зобов`язався здійснити дії направлені на укладення угод щодо реалізації наданого за Договором товару.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу на комісію товар, що підтверджується видатковою накладною № 331 від 01.03.2019 на загальну суму 105 000,00 грн.

Крім того, 01.03.2019 сторонами узгоджено двосторонній Акт №2 приймання-передачі товару на комісію, який в свою чергу також підтверджує передачі Комітентом Комісіонеру зазначеного вище товару на комісію.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3.2. договору комісіонер зобов`язаний виконати дане йому доручення відповідно до вказівок Комітента, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Пунктами 3.4., 3.4.3. договору встановлено, що комісіонер зобов`язується перерахувати кошти за реалізований за Договором комісії товар, не пізніше ніж, на наступний робочий день з моменту надходження коштів від реалізації продукції за цим Договором.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 21 від 13.03.2019 в якому вимагав надання інформації щодо ходу виконання договору.

Так, листом від 13.03.2019 позивача було повідомлено про реалізацію наданого на комісію товару в повному обсязі та надходження на рахунок відповідача плати за реалізований товар саме 13.03.2019.

Проте, в порушення умов п. 3.4.3. договору грошові кошти за реалізований товар на рахунок Позивача не надійшли.

Позивач 22.03.2019 звернувся до відповідача з претензією № 23, якою вимагав перерахувати грошові кошти в сумі 105 000,00 грн. за реалізований товар.

Відповідач листом від 09.04.2019 повідомив, що відмовляє у задоволенні вимог претензії, оскільки не має змоги здійснити перерахування коштів за реалізований товар, в зв`язку з блокуванням його рахунку уповноваженим банком.

З урахуванням положень п. 3.4.3. договору, строк для перерахування позивачу коштів, отриманих за реалізований товар у березні 2019, є таким, що настав.

Як вбачається з позовної заяви, 15.04.2019 року відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача кошти в сумі 105 000,00 грн. за реалізований товар.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, а саме п. 3.4.3. несвоєчасно розрахувався за реалізований товар, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що у разі порушення Термінів оплати (п. 3.4.3 договору), Комісіонер сплачує Комітенту штраф у розмірі 100% від несвоєчасно перерахованої суми.

На підставі вищевказаного пункту договору позивач заявив до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 100% від несвоєчасно перерахованої суми, що складає у розмірі 105 000,00 грн.

Доводи відповідача щодо відмови банком у здійсненні транзакції суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Згідно п. 5.3. договору сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань (-а) за цим Договором, повинна про настання і припинення форс - мажорних обставин сповіщати іншу Сторону протягом десяти днів.

Проте, відповідач будь яким належним чином не повідомляв позивача про настання обставин форс-мажору, отже він не може в даному випадку посилатись на ці обставини як на обґрунтовану відмову у виконанні свого обов`язку.

Більш того, відповідач посилається на неможливість перерахувати грошові кошти, що знаходились у нього на рахунку, оскільки вони були заблоковані банком, але оскільки відкриття та обслуговування банківського рахунку є договірними правовідносинами між банком та відповідачем то віднести обставини, що завадили відповідачу виконати свій обов`язок перед позивачем до форс-мажорних не можливо, що в повній мірі підтверджується положеннями ст. ст. 193, 218 Господарського Кодексу України.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Наведена норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, на законодавчому рівні встановлено, що недоведеність боржником порушення внаслідок випадку або непереборної сили не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Жеребко Юрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Пласт-Еко" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7, код ЄДРПОУ 34303979) штраф у розмірі 105 000,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2019

Суддя

В.Г. Бєлік