ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 855/211/19 Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,
при секретарі: Андрієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА _1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративний позовом до Центральної виборчої комісії, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії № 1195 від 23 червня 2019 року «Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 101 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року»;
- зобов`язати Центральну виборчу комісію повторно розглянути документи щодо реєстрації ОСОБА_1 у народні депутати, який балотується в одномандатному виборчому окрузі № 101 шляхом самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до довідки Центральної виборчої комісії від 20 червня 2019 року Позивачем надано Відповідачу всі необхідні документи, які обов`язково повинні міститися згідно з вимогами Закону України «Про вибори народних депутатів України». На думку Позивача, Центральна виборча комісія не мала правових підстав для відмови в реєстрації кандидата у народні депутати ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що документ про сплату грошової застави був поданий. При цьому, Закон України «Про вибори народних депутатів України» прямо передбачає таку підставу для відмови у реєстрації як відсутність документів, зазначених у частині 2 статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», та не містить приписів щодо можливості відмови у реєстрації за наявності помилок і неточностей, виявлених у поданих кандидатами на реєстрацію документів. Позивач вважає, що оскільки ним подано до Центральної виборчої комісії всі документи, передбачені частиною 2 статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», то у Відповідача були відсутні підставі для відмови у реєстрації його кандидатом в народні депутати України згідно з пунктом 2 частини 1 статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2019 року відкрито провадження у справі та, враховуючи особливості строку розгляду вказаної категорії справ, призначено до розгляду в судовому засіданні на 29 червня 2019 року о 10.00 год.
Центральною виборчою комісією подано відзив на адміністративний позов в якому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити, з посиланням на те, що приймаючи постанову Центральної виборчої комісії № 1195 від 23 червня 2019 року «Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 101 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року», Комісія діяла на підстав, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, вказана постанова є законною, а підстави для її скасування відсутні.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові, просив позов задовольнити.
Представник Центральної виборчої комісії в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 11 ст. 273 КАС України, суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви.
Колегією суддів встановлено, що 20 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Центральної виборчої комісії із заявою про самовисування, разом з іншими документами щодо реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 101 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
Центральною виборчою комісією вказані документи були прийняті 20 червня 2019 року о 19:42, що підтверджується довідкою (а.с. 11).
Постановою Центральної виборчої комісії 23 червня 2019 року № 1195 «Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 101 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року» Позивачу відмовлено у реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 101 (а.с. 9-10).
Вказана постанова Центральної виборчої комісії мотивована тим, що грошову заставу внесено неналежною особою, а отже, передбачений пунктом 4 частини 2 статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» документ про внесення грошової застави кандидатом у народні депутати України відповідно до статті 56 Закону України «Про вибори народних депутатів України» не подано.
Вважаючи що, Центральна виборча комісія не мала підстав для відмови у реєстрації ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України згідно з ч. 3 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , представника Центральної виборчої комісії, дослідивши надані докази, відзив на позов, колегія суддів зазначає наступне.
Так, за приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 року № 1932-IV (далі - Закон № 1932-IV) Центральна виборча комісія (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, у порядку та в межах, встановлених законами України.
Статтею 2 Закону № 1932-IV встановлено, що Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України. Комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об`єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 1932-IV Комісія та її члени зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно з пунктом 6 статті 19 Закону № 1932-IV Комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.
За приписами частини 10 статті 107 Закону «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року № 4061-VI (далі - Закон № 4061-VI) установлено, що подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України розпочинається на наступний день після опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і закінчується за тридцять днів до дня голосування.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 4061-VI кандидати у народні депутати України в одномандатних виборчих округах реєструються Центральною виборчою комісією за умови подання їй документів, передбачених статтею 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
За змістом статті 55 Закону № 4061-VI та пункту 1 Роз`яснення щодо застосування деяких положень Закону України «Про вибори народних депутатів України» під час реєстрації кандидатів у народні депутати України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 29.05.2019 року № 909 (зі змінами), Центральна виборча комісія реєструє кандидата в народні депутати України, який балотується в одномандатному виборчому окрузі в порядку самовисування, за умови пред`явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктом 1 або 2 частини третьої статті 2 Закону України «Про вибори народних депутатів України», та отримання нею визначених частиною другою статті 55 Закону документів, які обов`язково повинні містити відомості, зазначені у наведеній нормі Закону.
Відповідно до частини 2 статті 55 Закону № 4061-VI особа, яка виявила бажання балотуватися в одномандатному виборчому окрузі в порядку самовисування, для реєстрації кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України повинна особисто під час подання документів до Центральної виборчої комісії пред`явити паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України) та подати, зокрема, документ про внесення грошової застави відповідно до статті 56 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Так, згідно з частиною 2 статті 56 Закону № 4061-VI, кандидат у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, після початку виборчого процесу та до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації вносить на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі десяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону № 4061-VI у разі прийняття Центральною виборчою комісією рішення про відмову в реєстрації кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, внесена грошова застава повертається у п`ятиденний строк після прийняття відповідного рішення на визначений відповідним кандидатом у депутати рахунок.
Частиною 6 статті 56 Закону № 4061-VI встановлено, що грошова застава, внесена кандидатом у депутати, який балотувався в одномандатному окрузі в порядку самовисування, повертається у разі, якщо за підсумками виборів кандидат визнаний обраним в одномандатному окрузі, у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів на рахунок, вказаний у заяві, поданій до Центральної виборчої комісії обраним народним депутатом.
З системного аналізу статті 56 Закону № 4061-VI вбачається, що документ про внесення грошової застави має відображати:
- здійснення оплати грошової застави саме кандидатом, який балотується в одномандатному виборчому окрузі та подає документи для реєстрації;
- здійснення оплати кандидатом до подання документів до Комісії для реєстрації;
- здійснення оплати на спеціальний рахунок ЦВК, відкритий для зарахування грошової застави;
- внесення грошових коштів в розмірі десяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з наявної в матеріалах банківської квитанції АТКБ «Приватбанк» від 20 червня 2019 року № 0.0.1386264431.1, готівкові кошти у сумі 41730, 00 грн. з призначенням платежу: «грошова застава кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 » було внесено ОСОБА_2 (а.с. 12).
ОСОБА_1 у позовній заяві та у судовому засіданні вказував, що кошти було сплачено не ОСОБА_2 , а ним особисто, дані в квитанцію щодо платника внесені працівником банку помилково, на підтвердження цього ним подано до Центральної виборчої комісії розписку (а.с. 7).
Із вказаної розписки вбачається, що представником Центральної виборчої комісії отримано 27 червня 2019 року о 16:10 від ОСОБА_1 лист АТКБ «Приватбанк» (а.с. 7,8).
При цьому, відповідно до положень пунктів 1.23, 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року № 2346-III переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.
Помилковий переказ - рух певної суми коштів, унаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.
Неналежний переказ - рух певної суми коштів, унаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.
Згідно з пунктом 33.2 статті 33 Закону № 2346-III, пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976), платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у документі на переказ, у тому числі за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу", суті операції, щодо якої здійснюється переказ.
Разом з тим, квитанція 20 червня 2019 року № 0.0.1386264431.1 про переказ у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії коштів, містить ПІБ платника ОСОБА_2 , дата оплати 20.06.2019 року 17:09:50, призначення платежу: грошова застава кандидата у народні депутати України, ОСОБА_1 , підпис, яким засвідчено, що "клієнт перевірив та підтверджує правильність зазначених реквізитів" (а.с. 12, 37).
Тобто, клієнт банку погодився з відповідністю інформації, зазначеної у документі на переказ грошових коштів ОСОБА_2 .
Крім цього, відповідно до виписки про рух коштів на рахунку Центральної виборчої комісії за 20 червня 2019 року на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії надійшли кошти в сумі 41 730, 00 грн. з призначенням платежу «грошова застава кандидата у народні депутати України, ОСОБА_1 », внесено ОСОБА_2 (а.с. 40-41).
Також, вказане підтверджується наявною у справі довідкою від 27 червня 2019 року № 90, яка видана завідувачем відділу бухгалтерського обліку та звітності Секретаріату Комісії - головного бухгалтера Центральної виборчої комісії Гуліновою О.А. про те, що на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії, який відкритий для зарахування грошової застави, кошти від особи ОСОБА_1 не надходили. Разом з тим, відповідно до виписки з вищезазначеного рахунку від 20 червня 2019 року було надходження в сумі 41 730, 00 грн. від ОСОБА_2 з призначенням платежу: «Грошова застава кандидата у народні депутати України, ОСОБА_1 » (а.с.39).
Таким чином, Центральна виборча комісія дійшла обґрунтованого висновку про те, що передбачений пунктом 4 частини 2 статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» документ про внесення грошової застави кандидатом у народні депутати України ОСОБА_1 відповідно до статті 56 Закону України «Про вибори народних депутатів України», подано не було.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року справа № 855/154/19 (адміністративне провадження № А/9901/115/19).
Також, Позивач в адміністративному позові та в судовому засіданні вказує на те, що відповідно до листа АТКБ «Приватбанк» від 21 червня 2019 року № 101-155 (а.с. 13), банком повідомлено про те, що у зв`язку з помилкою касира, необхідно вважати вірними наступні реквізити: призначення платежу Грошова застава кандидата у народні депутати України, ОСОБА_1 ; платник ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 29.07.1998 року виданий Микитівським РВ Горлівського МУУМВС України у Донецькій області. Вказаний лист був поданий ним до Центральної виборчої комісії 27 червня 2019 року.
Проте, колегія суддів вважає, що вказаний лист АТКБ «Приватбанк» не відповідає критеріям належності, допустимості та достовірності доказів, як передбачено приписами статей 73-75 КАС України..
Слід зазначити, що вказаний банком лист передано Позивачем на адресу Центральної виборчої комісії банком 27 червня 2019 року, тобто після ухвалення Комісією рішення про відмову в реєстрації Позивача кандидатом в народні депутати.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється у разі проведення переказів (у тому числі міжнародних) фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, що здійснюється без відкриття рахунка, на суму, що дорівнює чи перевищує 15 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 цього Закону.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
При дослідженні листа АТКБ «Приватбанк» від 21 червня 2019 року № 101-155 колегією суддів встановлено, що банківською установою було прийнято платіж від ОСОБА_2 (а.с. 13).
Також, колегією суддів встановлено, що інших документів, які б надали Центральній виборчій комісії можливість встановити, що саме кандидатом ОСОБА_1 внесено грошову заставу до Комісії не подано, а матеріали справи не містять.
Разом з цим, колегія суддів критично оцінює посилання Позивача на частину 3 статті 60 Закону № 4061-VI, відповідно до якої помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що Законом України "Про вибори народних депутатів України" чітко не встановлено, що внесення грошових коштів (заставу) має бути здійснено особисто кандидатом у народні депутати України, однак, при цьому, колегія суддів зазначає, що платником у документі про внесення грошової застави має бути зазначена саме особа, яка подає документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації як кандидат у народні депутати України, оскільки ч. 2 ст. 56 Закону № 4061-VI передбачає, що саме кандидат у депутати вносить грошову заставу.
Якщо у документі пропущена буква або слово, використано невдалий чи неточний термін, словосполучення, або не тотожне речення і це не є перешкодою для розуміння змісту викладених даних, але викладена інформація спрямована на виконання норми законодавства, тоді це має вважатися помилкою, що підлягає виправленню або уточненню. Якщо ж документ оформлено неналежним чином, тобто у ньому містяться не всі необхідні та важливі дані, що за Законом повинні бути вказані, або відсутні підпис, печатка та інші необхідні реквізити, тоді слід вважати, що документ відсутній.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 855/150/19 (адміністративне провадження № А/9901/112/19).
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що внесення грошових коштів на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії іншою, ніж визначено Законом особою, не може вважатись помилкою або неточністю, яку можна виправити.
За таких обставин, 23 червня 2019 року Центральною виборчою комісією обґрунтовано прийнято постанову № 1195 «Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 101 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року», в якій зазначено, що до заяви про самовисування ОСОБА_1 надано квитанцію АТКБ «ПриватБанк» від 20 червня 2019 року відповідно до якої на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії надійшли кошти в сумі 41 730, 00 грн. з призначенням платежу «грошова застава кандидата у народні депутати України, ОСОБА_1 » внесено ОСОБА_2 , отже, грошову заставу внесено неналежною особою, та відповідно до пункту 4 частини 2 статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» Центральна виборча комісія зазначила, що документу про внесення грошової застави кандидатом, не подано.
Що стосується позовної вимоги зобов`язати Центральну виборчу комісію повторно розглянути документи щодо реєстрації ОСОБА_1 у народні депутати, який балотується в одномандатному виборчому окрузі № 101 шляхом самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України», колегія суддів зазначає, що така вимога не може бути задоволена, оскільки вона є похідною від першої вимоги Позивача, яка не підлягає до задоволення.
Таким чином, доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.
За приписами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідачем правомірно прийнято постанову Центральної виборчої комісії № 1195 від 23 червня 2019 року «Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 101 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року», в зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Крім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивачем не було сплачено судових збір за подання позовної заяви під час звернення до суду та вказує наступне.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України та ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI суд вирішує питання про стягнення судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1 921, 00 гривня (відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік»).
Поданий ОСОБА_1 адміністративний позов є позовом немайнового характеру та містить одну позовну вимогу.
Тобто, загальна сума до сплати при подачі адміністративного позову становить - 768, 40 грн., який належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про Центральну виборчу комісію», Законом України «Про вибори народних депутатів України», ст.ст. 139, 241, 242, 243, 272, 273, 278, КАС України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; код платника податків НОМЕР_2 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними реквізитами: рахунок отримувача - 34312206081055; отримувач - УК у Печерському районі/Печерс.р-н.; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ 38004897; код банку МФО 899998; код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050), судовий збір у розмірі 768, 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 1 ст. 272 КАС України та може бути оскаржене до Верховного Суду у дводенний строк шляхом подачі апеляційної скарги через Шостий апеляційний адміністративний суд.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Головуючий суддя Мельничук Володимир Петрович
Судді: Ісаєнко Юлія Анатоліївна
Лічевецький Ігор Олександрович
