Справа № 640/8869/16-ц

Провадження № 2/761/383/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді

Мальцева Д.О.

при секретарі за участю: представник позивача представник відповідача

ОСОБА_1 . ОСОБА_2 . ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _4 (далі по тексту - позивач) звернулась до Шевченківського районного суду з позовом до ОСОБА_5 (далі по тексту - відповідач), третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі по тексту - третя особа), відповідно до якого, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог та додаткових пояснень, остаточно просила стягнути з відповідача на свою користь 62 478, 00 грн. в якості відшкодування майнової шкоди у розмірі фактично понесених витрат, витрати на евакуацію автомобіля з місця ДТП в розмірі 300 грн., витрати на проведення оцінки в розмірі 1000 грн., витрати на консультацію лікарів в розмірі 1290 грн., витрати на проведення МРТ головного мозку в розмірі 1500 грн., моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.03.2016 о 10.45 відповідач ОСОБА_5 , рухаючись по вул. Теліги в м. Києві, допустила зіткнення із належним позивачу автомобілем «MITSIBISHI LANCER», д.н.з. НОМЕР_1 . Постановою Шевченківського районного суду м. Києва встановлено, що ДТП відбулася через порушення ПДР України. Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль позивача та завдано шкоди здоров`ю останньої.

Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку, виконаного ТОВ «ЕАК «Довіра», вартість заподіяного позивачу матеріального збитку становить 240 533,86 грн. Витрати позивача на проведення оцінки склали 1000, 00 грн.

Позивач також поніс витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП в розмірі 300 грн., на консультації лікаря в розмірі 1290, 00 грн. і 1500, 00 грн. на МРТ головного мозку.

Крім того, винними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, оскільки через струс головного мозку, що стався підчас ДТП, позивача періодично турбують головні злі, безсоння, нудота, остання змушена відвідувати лікарів, приймати ліки. При цьому, ефективність в роботі позивача знизилась через хворобливий стан, внаслідок чого останній була оголошена догана. Через ДТП також докорінно змінився життєвий уклад позивача. Моральну шкоду позивач оцінює в 25 000, 00 грн.

Позивач також звертався до страхової відповідача ПАТ НАСК «ОРАНТА», разом з тим Страховик виплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі, що не покриває завданого позивачу матеріального збитку.

У зв`язку з вище викладеним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. Вказав, що Дослідження, проведене ТОВ «Гарант-АСІСТАНС», складене 26.04.2016 по страховій справі № 2134 не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі по тексту - Методика) в частині найменування, змісту Дослідження, використаних коефіцієнтів та даних, а також визначеного розміру вартості матеріального збитку. Також представником відповідача поставлено під сумнів достовірність та обґрунтованість висновків про вартість завданого матеріального збитку, вказану в Звіті про визначення вартості матеріального збитку, виконаного ТОВ «ЕАК «Довіра». Вказує, що проведене дослідження також не відповідає вимогам Методики. Також заперечує проти визначеного розміру матеріальної шкоди в сумі 62 478, 00 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні докази проведеного позивачем відновлюваного ремонту належного їй автомобіля та інші докази, які підтверджували б розмір фактично понесених витрат. При цьому, Звіт та Дослідження, на підставі яких зроблено розрахунок зазначеної шкоди не відповідають вимогам Методики. Також представник відповідача заперечував проти задоволення вимог в частині стягнення з відповідача витрат на евакуацію автомобіля з місця ДТП в розмірі 300 грн., витрат на проведення оцінки в розмірі 1000 грн., витрат на консультацію лікарів в розмірі 1290 грн., витрати на проведення МРТ головного мозку в розмірі 1500 грн., оскільки позивачем до матеріалів справи надано докази, які не є належними та допустимими в розумінні ЦПК України, при цьому чеки та квитанції не підтверджують понесені позивачем витрати. З приводу моральної шкоди представник відповідача також заперечував, зазначаючи, що факт завдання моральної шкоди позивачу внаслідок дій відповідача є недоведеним та не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Представник третьої особи в своїх поясненнях вказав, що здійснив виплату позивачу за Полісом АЕ/3368480, укладеного з відповідачем в розмірі 49 490, 00 грн. з врахуванням встановленого ліміту відповідальності відповідача - 50 000, 00 грн., розміру франшизи - 510 грн. та вартості відновлюваного ремонту автомобіля з врахуванням фізичного зносу. Відтак, зобов`язання Страховика перед позивачем виконані в повному обсязі.

06.06.2016 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А. відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду.

06.06.2016 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А. задоволено частково клопотання представника позивача про забезпечення позову.

19.10.2016 в судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом.

19.10.2016 в судовому засіданні представником відповідача 2 ОСОБА_5 . подано заперечення проти позовних вимог.

25.11.2016 на запит суду від Харківської обласної дирекції НАСК «ОРАНТА» надійшли документи по страховій справі №2134.

29.11.2016 в судовому засіданні представником позивача подано уточнену позовну заяву, яка була прийнята судом.

29.11.2016 від представника відповідача ОСОБА_5 надійшла заява про забезпечення доказів.

29.11.2016 від представника відповідача ОСОБА_5. надійшло клопотання про зупинення провадження по справі.

29.11.2016 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А. відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_5 про забезпечення доказів.

29.11.2016 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А. задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_5. про зупинення провадження по справі.

05.12.2016 від представника позивача надійшло клопотання про відновлення провадження по справі, заява про зменшення розміру позовних вимог, передачі справи на розгляд іншому суду.

09.12.2016 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А. відновлено провадження по справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

20.12.2016 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А. провадження по справі в частині вимог до відповідача ФОП ОСОБА_8 закрито, а справу направлено до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю.

11.01.2017 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа надійшла до провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва Маліновської В.М. та була призначена до розгляду.

15.02.2017 від представника відповідача ОСОБА_5 . надійшло клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва № 01-08-164 від 10.04.17 року щодо повторного автоматичного розподілу справи, вказана справа була передана до провадження судді Гуменюк А.І.

11.04.2017 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Гуменюк А.І. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

21.07.2017 від представника третьої особи ПАТ «НАСК «ОРАНТА» надійшли письмові пояснення.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва № 01-08-906 від 16.11.17 року щодо повторного автоматичного розподілу справи, вказана справа була передана до провадження судді Мальцева Д.О.

17.11.2017 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

17.01.2018 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д .О. у зв`язку із набуттям чинності змін, відповідно до яких ЦПК України викладено в новій редакції, прийнято рішення про продовження розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання. Сторонам встановлено строки для надання заяв по суті справи.

29.01.2018 від представника відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву.

13.03.2018 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

23.04.2018 від позивача надійшли додаткові пояснення до відповіді на відзив.

08.05.2018 від представника відповідача ОСОБА_5 надійшло клопотання про приєднання доказів.

08.05.2018 від представника відповідача ОСОБА_5 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

14.05.2018 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. задоволено клопотання відповідача ОСОБА_5 про витребування доказів.

18.06.2018 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_5 про призначення судової технічно-почеркознавчої експертизи.

09.08.2018 від позивача надійшли пояснення позивача.

15.08.2018 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. застосовано заходи процесуального примусу до ТОВ «АВТОГРАД» у вигляді штрафу.

27.09.2018 на виконання ухвали суду про витребування доказів ТОВ «АВТОГРАД» надано копії документів.

01.10.2018 на виконання ухвали суду про витребування доказів ТОВ «АВТОГРАД» повторно надано копії документів.

13.12.2018 представником відповідача Білокіз М.В. надано клопотання про витребування доказів та заяву про визначення сум судових витрат.

13.12.2018 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д. О. відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про витребування доказів.

13.12.2018 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

16.05.2019 від представника позивач надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог, які підтримує позивач.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в їх задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Так, положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

За положеннями статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Положеннями ч. 1 ст.1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що транспортний засіб «MITSIBISHI LANCER», д.н.з. НОМЕР_1 належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Судом також встановлено, що 19.03.2016 о 10.45 по вул. Теліги в м. Києві сталась ДТП за участю автомобіля «ROVER 75», д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіля «MITSIBISHI LANCER», д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіля «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_3 , автомобіля «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_4 .

Зокрема, відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 08.04.2016, відповідач ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «ROVER 75», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Теліги в м. Києві, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з нерухомим автомобілем «MITSIBISHI LANCER», д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснив зіткнення з нерухомим автомобілем «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_3 , який здійснив зіткнення з нерухомим автомобілем «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_4 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, матеріальних збитків.

Вказаною Постановою відповідача, ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, постановою встановлено, що в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постанова набрала законної сили 18.04.2016.

Згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, вказаною постановою встановлено вину відповідача у вчиненні зазначеного ДТП, а також факт завдання матеріальної шкоди автомобілю позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортних засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи

Положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно вимог п.п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

При цьому, згідно п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_5 на момент вчинення ДТП була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», що підтверджується Полісом серії та № АЕ/3368480 (а.с. 41, том перший). Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 510, 00 грн. (а.с. 195, том перший).

Позивач звернулась до Страховика відповідача з Повідомленням про ДТП та (а.с. 197, том перший) та заявою про виплату страхового відшкодування від 18.04.2016, відповідно до якої просила виплатити суму страхового відшкодування на СТО «АТОГРАД», рахунок № НОМЕР_5 , код ЄДРПОУ 30374040 (а.с. 200, том перший).

Згідно висновку, зробленого в Дослідженні № НОМЕР_1 - 3, складеного 26.04.2016 по страховій справі № 2134, матеріальний збиток, визначений на підставі Протоколу огляду автомобіля, завданий власникові КТЗ «MITSIBISHI LANCER», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП становить 142 227, 76 грн. (а.с. 201-209, том перший).

Витрати на проведення відновлюваних ремонтних робіт автомобіля позивача, виконаних ТОВ «АВТОГРАД» згідно Наряду-замовлення № ЗН0118343 від 10.05.2016, ТОВ «АВТОГРАД» виконало роботи на загальну суму 36 740, 02 грн. (а.с.118-120 том другий), відповідно до Наряду-замовлення № М_ЗН0120110 від 28.05.2016 на загальну суму 2 463, 30 грн (а.с. 121), відповідно до Наряду-замовлення № М_ЗН0122820 від 27.08.2016 - на загальну суму 4 395, 99грн. (а.с. 122), а всього на 43 599, 314 грн.

Згідно Страхового акту № ОЦВ-16-2134/1 від 11.05.2016, складеного ПАТ «НАСК «ОРАНТА», Страховиком прийнято рішення про сплату позивачу страхового відшкодування в сумі 49 490, 00 грн. з врахуванням ліміту відповідальності відповідача за завдану матеріальну шкоду - 50 000, 00 грн. та з вирахуванням розміру франшизи - 510, 00 грн. (а.с. 210, том перший).

Кошти були виплачені на рахунок ТОВ «АВТОГРАД» в розмірі 49 490, 00 грн., що підтверджується копією Платіжного доручення № 28021 від 02/06/2016 (а.с. 211, том перший).

Разом з тим, розміру завданої матеріальної шкоди майну позивача, автомобілю «MITSIBISHI LANCER», д.н.з. НОМЕР_1 , вказана виплата не покрила.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 50 000 на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження 14-176цс18).

При цьому, згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013, № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що автомобіль було відремонтовано. При цьому, запчастини на автомобіль для здійснення відновлюваного ремонту ТОВ «АВТОГРАД» позивач замовляла самостійно.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Рахунку-фактури № 01/04 від 01.04.2016, Акту здачі-прийому від 01.04.2016, підписаного між ОСОБА_13 та ФОП ОСОБА_14 , накладної № 86 від 01.04.2016, копії квитанції № 1092304, позивач замовив та оплатив запчастини та деталі для свого автомобіля на загальну суму 62 478, 00 грн. (а.с. 123,124, 125, 126 том другий).

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Так, в судовому засіданні встановлено, що виплата страхового відшкодування Страховиком відповідача не покрила фактично понесених позивачем витрат на проведення відновлюваного ремонту свого автомобіля, оскільки вони перевищують ліміт відповідальності Страховика відповідача.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 62 478, 00 грн. фактично понесених витрат, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що сума визначеної матеріальної шкоди, що не була покрита виплатою страхового відшкодування, не підтверджена позивачем жодним доказом, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи.

Також, відповідачем на підтвердження своїх заперечень, не надано до матеріалів справи іншого дослідження чи будь-якого належного та допустимого доказу, який би спростовував розмір фактично завданих позивачу збитків.

Крім того, суд також не приймає до уваги інші заперечення представника відповідача з приводу заявлених позовних вимог, оскільки вони не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на свою користь витрат на евакуацію автомобіля з місця ДТП в розмірі 300 грн., витрат на проведення оцінки в розмірі 1000 грн., витрат на консультацію лікарів в розмірі 1290 грн., витрат на проведення МРТ головного мозку в розмірі 1500 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем двічі було замовлено проведення оцінки щодо визначення вартості заданого збитку, зокрема оцінювачем ТОВ «ЕАК «Довіра» ОСОБА_15 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_6 від 05.04.2008р., безстроково, сертифікат № 307/16 суб`єкта оціночної діяльності від 15.04.2016, термін дії - по 15.04.2019) складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку вих. № 12742 від 16.05.2016, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «MITSIBISHI LANCER», д.н.з. НОМЕР_1 станом на 16.05.2016, складає 240 533, 86 грн., вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 240 533, 86 грн. (а.с.18-28). Відповідно до Акту здачі-прийняття виконання робіт від 16.05.2016, вартість проведення ТОВ «Експертно-асистуючою компанією «Довіра» товарознавчого дослідження автомобіля «MITSIBISHI LANCER», д.н.з. НОМЕР_1 (Звіт про оцінку КТЗ № 12742) становить 1000, 00 грн. (а.с. 12, том перший). Відповідно до Квитанції до прибуткового касового ордеру № 12742 від 16.05.2016, за складання Звіту позивачем було сплачено 1000, 00 грн. (а.с. 68, том перший).

Проте, суд не брав до уваги вказаний Звіт, оскільки він суперечить наявним в матеріалах справи доказам та не підтверджує понесених позивачем витрат у зв`язку з проведенням відновлюваного ремонту свого автомобіля, оскільки був складений в період проведення такого ремонту ТОВ «АВТОГРАД».

Доказів щодо понесених позивачем витрат на евакуацію автомобіля з місця ДТП також в судовому засіданні не здобуто.

Крім того, позивачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які підтверджували б ту обставину, що витрати на консультацію лікарів в розмірі 1290 грн., витрати на проведення МРТ головного мозку в розмірі 1500 грн. були понесені останньою внаслідок завдання відповідачем позивачу матеріальної шкоди.

Щодо моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995р., згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце пошкодження автомобіля, яке є власністю Позивача.

Так, позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на свою користь моральної шкоди вказує, що винними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, оскільки через струс головного мозку, що стався підчас ДТП, позивача періодично турбують головні злі, безсоння, нудота, остання змушена відвідувати лікарів, приймати ліки. При цьому, ефективність в роботі позивача знизилась через хворобливий стан, внаслідок чого останній була оголошена догана. Через ДТП також докорінно змінився життєвий уклад позивача. Моральну шкоду позивач оцінює в 25 000, 00 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що після ДТП позивач неодноразово звертався до лікарів.

Крім того, відповідно до Довідки, наданої ПАТ «Торгової компанії «Барвінок» за вих.№ 188 від 27.05.2016 р., позивач - ОСОБА_4 була відсутня на робочому місці 21-22 березня 2016 року (а.с. 69, том перший). Згідно Наказу № 37, виданого директором ПрАТ «Торгова компанія «Барвінок» від 28.03.2016р., позивача, ОСОБА_4 , яка обіймає в Товаристві посаду помічника генерального директора, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни (а.с. 70, том перший).

Суд, вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, враховує, що саме з вини відповідача позивачу завдано матеріальної шкоди, що в подальшому викликало у позивача низку вимушених змін у житті - необхідність проведення ремонту автомобіля, звернення до страхової компанії, звернення до суду, витрати на відновлюваний ремонт, на правничу допомогу, а також поведінку відповідача.

Однак, враховуючи усі встановлені судом обставини по справі у взаємозв`язку з наданими до матеріалів справи доказами, суд знаходить суму моральної шкоди в розмірі 25 000, 00 грн. занадто завищеною, та такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1 000, 00 грн.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 16, 22, 23, 36, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст. 10, 11, 57-60, 64, 74-76, 82, 88, 169, 179, 208, 209, 223-226, 228, 232, 248, 258-259, 263,-264, 265, 268, 272-273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 62478грн., моральну шкоду у розмірі 1000грн., а всього: 63478грн.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складання повного тексту рішення суду - 31.05.2019.

Суддя :