УХВАЛА

27 червня 2019 року

м. Київ

справа №1.380.2019.000356

адміністративне провадження №К/9901/15335/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду - Радишевської О.Р.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 та на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №1.380.2019.000356 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

27 травня 2019 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.

05 червня 2019 року ухвалою судді-доповідача Касаційного адміністративного суду - Радишевської О.Р. касаційну скаргу залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, які підтверджують поважність пропуску строку на касаційне оскарження, а також документа про сплату судового збору та копії касаційної скарги для другого відповідача.

На виконання вимог ухвали Суду від 05.06.2019 скаржник надіслав заяву про усунення недоліків, у якій просив поновити строк на касаційне оскарження і звільнити від сплати судового збору в цій справі.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржник зазначив, що законом не передбачена необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця. Указує, що 30 січня 2018 року Верховний Суд у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №2-3280/1, провадження №61-1356св18 досліджував питання щодо сплати судового збору при подачі скарг на дії державного виконавця.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру.

Відносно посилань позивача на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2018 №2-3280/1 щодо несплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, оскільки виконавче провадження є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, за яку сплачено судовий збір, та в якій не відкривається провадження за скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, Суд зазначає таке.

На відміну від цивільного та господарського судочинства, в яких передбачено інститут розгляду судами скарг на рішення дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, адміністративне судочинство, відповідно до статті 12 КАС України, здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Така форма є єдиною.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Зокрема визначено право та порядок звернення до суду з позовною заявою, строки відкриття провадження у такій справі, порядок її розгляду.

На підставі викладеного Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Ураховуючи викладене, за подання цієї касаційної скарги судовий збір має бути сплачено у розмірі 1921,00 грн.

Скаржник у порядку усунення недолік у касаційної скарги документ про сплату судового збору не надав.

Крім того, до заяви про усунення недоліків заявник не додав копії касаційної скарги для другого відповідача.

Отже, вимоги ухвали Суду від 05.06.2019 скаржником не виконано.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 та на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №1.380.2019.000356 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р.Радишевська