КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 року м.Київ № 826/13518/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Державного бюро розслідувань, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: Шевченко О.А., довіреність від 18.11.2018 №01-3901

Суть спору: на розгляд до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, Директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань від 11 червня 2018 року щодо затвердження Списків допущених до участі у конкурсі кандидатів, які подали документи на зайняття посад директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, працівників підрозділів внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, затверджене Протоколом № 64 від 18 липня 2018 року щодо затвердження результатів конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступника Директора Державного бюро розслідувань, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, працівників Підрозділів внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань.

У результаті автоматизованих розподілів справи, що відбувались на підставі розпоряджень керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року № 439, 16 листопада 2018 року № 448, 19 листопада 2018 року № 449 у зв`язку із задоволенням заяв про самовідвід суддями Балаклицьким А.І., Терлецькою О.О., Панченко Н.Д., справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, що полягали в невідповідності предмету позову складу учасників справи; невідповідності кількості приєднаних до позову примірників позовної заяви кількості учасників справи; відсутності окремих реквізитів позовної заяви, зокрема засобів зв`язку з учасниками справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, позивач надав до суду уточнений адміністративний позов, у якому уточнив склад учасників та позовні вимоги.

Як учасників справи позивач визначив: відповідача – Комісію з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань (далі – Комісія з проведення конкурсу); третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, – Державне бюро розслідувань.

В уточненому адміністративному позові позивач просить суд:

– визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з проведення конкурсу, затверджене протоколом від 18 липня 2018 року №64, щодо затвердження результатів конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступника Директора Державного бюро розслідувань, директорів територіальних органів та керівників внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань, працівників підрозділів внутрішнього контрою Державного бюро розслідувань, у частині затвердження результатів конкурсу на зайняття посади Директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві;

– зобов`язати Комісію з проведення конкурсу повторно розглянути питання визначення переможця конкурсу на посаду директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві, проведеного в межах конкурсу, оголошеного 22 лютого 2018 року відповідно до протоколу №45, затвердженого Комісією з проведення конкурсу, з осіб, які брали в ньому участь.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року за вказаним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №826/13518/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання та залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, – Державне бюро розслідувань.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після оголошення відповідачем конкурсу на зайняття посад директорів територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, виявив бажання взяти в ньому участь і подав документи на конкурс на посаду Директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві.

Позивач стверджує, що конкурс на вказану посаду відповідачем був проведений з численними порушеннями вимог Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та регламенту Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступника Директора Державного бюро розслідувань, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, працівників підрозділів внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань, затвердженого рішенням Комісії з проведення конкурсу від 25 квітня 2016 року №6.

Зокрема, позивач зазначає, що відповідачем до участі у конкурсі було допущено кандидатів, пакети документів яких містили істотні недоліки у вигляді відсутності обов`язкових документів, дефекту форми і змісту, та кандидатів, пакети документів яких не дозволяли встановити відповідність їх кандидатур кваліфікаційним вимогам, зокрема, щодо досвіду роботи, або які надійшли до Комісії з проведення конкурсу за межами термінів, вказаних в оголошенні про конкурс.

Крім того позивач зазначає, що визначення переможця Конкурсу відбулось з порушеннями принципів відкритості і прозорості. Зокрема, всупереч вимог Закону України «Про Державне бюро розслідувань» рішення про проведення засідання, на якому визначався переможець конкурсу на посаду Директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві, не було опубліковано у встановленому порядку, а рішення про визначення переможця не містить результатів голосування за кожного з кандидатів та обґрунтувань переваг переможця над іншими кандидатами.

Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, надала пояснення по суті спору, в яких зазначила, що доводи позивача про надання окремим кандидатам переваг не відповідають фактичним обставинам. Як пояснила третя особа, Комісія з проведення конкурсу за наслідками обробки пакету документів на своєму засіданні вирішила опублікувати інформацію про виявлені у них недоліки та надати кандидатам можливість їх усунути у визначений термін. Третя особа вважає, що такі дії (рішення) Комісії з проведення конкурсу відповідають вимогам Закону України «Про Державне бюро розслідувань», відповідно до якого Конкурсна комісія самостійно визначає регламент своєї роботи.

Щодо затвердження результатів конкурсу, то третя особа зазначає, що рішення Конкурсної комісії з цього приводу не порушує будь-яких суб`єктивних прав позивача, а відтак і не може бути скасованим за його позовом.

У судове засідання, призначене на 26 червня 2019 року, сторони не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв щодо відкладення розгляду справи, розгляду справи за його відсутності до суду не надходило.

Присутній у судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши третю особу, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Комісії з проведення конкурсу від 22 лютого 2018 року № 45 оголошений конкурс на зайняття вакантних посад Директорів територіальних органів, керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, працівників підрозділу внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань (далі також – Конкурс).

Вказаним рішенням встановлено, що документи від кандидатів, які бажають взяти участь у конкурсі, приймаються з 02 березня по 02 квітня 2018 року й визначено, що кандидат може подавати документи на будь-яку з вакантних посад за умови подання повного переліку документів на кожну з посад.

Інформацію щодо проведення конкурсу розміщено на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

Після розміщення інформації про умови та порядок проведення конкурсу, ОСОБА_1 звернувся до Комісії з проведення конкурсу із заявою, в якій просив допустити його до участі в конкурсі на зайняття посади директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.

Рішенням Комісії з проведення конкурсу від 11 червня 2018 року №48 затверджений список кандидатів, допущених до участі у Конкурсі (т.2, а.с. 171– 208).

Як вбачається зі змісту вказаного списку, до участі в конкурсі на зайняття посади Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, допущені: Аблов Є.В., Безмащук П.М., Валендюк О.С., Вихор М.А., Голощак В.Г., Гомон О.В., Гриценко Д.В., Гуцуляк О. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ., Хмелевой О.В., ОСОБА_25 А.В ОСОБА_26 , ОСОБА_27 С.О.

Рішенням Комісії з проведення конкурсу від 11 червня 2018 року, оформленим протоколом за №48, визначено дату тестування кандидатів на знання законодавства – 16 червня 2018 року.

За результатами складеного тестування позивач набрав 98% (т.2, а.с. 42– 49).

Рішенням Комісії з проведення конкурсу від 20 червня 2018 року, оформленим протоколом за №49, визначено дату додаткового тестування (виконання завдань практичного характеру у формі тестових завдань) – 22 червня 2018 року.

За результатами складеного додаткового тестування позивач набрав 25 балів, що є максимальним балом (т.3, а.с. 66– 77).

Крім того, судом встановлено, що позивач пройшов психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа.

05 липня 2018 року Комісія з проведення конкурсу провела співбесіду з ОСОБА_1 та іншими кандидатами у межах процедури Конкурсу.

Рішенням Комісії з проведення конкурсу від 18 липня 2018 року, оформленим протоколом №64, затверджені результати Конкурсу; визначено переможцем конкурсу на зайняття посади Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, – ОСОБА_3 .

Не погоджуючись з результатами Конкурсу в частині визначення переможця конкурсу на зайняття посади Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначено у Законі України «Про Державне бюро розслідувань» від 12 листопада 2015 року №794-VIII (далі – Закон №794-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №794-VIII Державне бюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.

Частиною першою статті 9 Закону №794-VIII передбачено, що систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні органи, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні та інші підрозділи. Організаційну структуру Державного бюро розслідувань затверджує Директор Державного бюро розслідувань за погодженням із Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону №794-VIII для забезпечення виконання завдань Державного бюро розслідувань утворюються територіальні управління, зокрема, Територіальне управління, розташоване у місті Миколаєві, що поширює свою діяльність на Кіровоградську, Миколаївську, Одеську області (пункт 3 частини четвертої вказаної статті).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №794-VIII Директори територіальних органів, керівники підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань призначаються на посаду та звільняються з посади Директором Державного бюро розслідувань за поданням Конкурсної комісії в порядку, передбаченому частинами другою – одинадцятою статті 11 цього Закону.

Частиною другою статті 11 Закону №794-VIII передбачено, що організацію та проведення конкурсу здійснює Конкурсна комісія відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону №794-VIII до складу Конкурсної комісії входять:

1) три особи, визначені Президентом України;

2) три особи, визначені Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать організація та діяльність органів досудового розслідування;

3) три особи, визначені Кабінетом Міністрів України.

Членами Конкурсної комісії можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, вищу юридичну освіту, високі професійні і моральні якості, суспільний авторитет. Не може бути членом Конкурсної комісії особа, якщо вона:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності;

2) має судимість за вчинення злочину, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, або яка притягалася судом до відповідальності за вчинення умисного злочину;

3) відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, позбавлена права займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади.

Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб.

Частиною 4 статті 11 Закону №794-VIII встановлено, що рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні Конкурсної комісії проголосували не менше п`яти членів Конкурсної комісії.

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону №794-VIII засідання Конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації і журналістів, забезпечуються відео- та аудіофіксація і трансляція в режимі реального часу засідань Конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

Інформація про час та місце проведення засідання Конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 24 години до його початку.

Згідно з частиною сьомою статті 11 Закону №794-VIII роботу Конкурсної комісії забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону №794-VIII Конкурсна комісія:

1) визначає регламент своєї роботи;

2) розміщує оголошення про умови та строки проведення конкурсу;

3) розглядає документи, подані особами для участі в конкурсі;

4) відбирає із загального числа кандидатів осіб, з якими проводить на своєму засіданні співбесіду, та осіб, щодо яких проводиться спеціальна перевірка, передбачена Законом України "Про запобігання корупції", і перевірка, передбачена Законом України "Про очищення влади";

5) відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, одного кандидата, що відповідає вимогам до Директора Державного бюро розслідувань та, згідно з обґрунтованим рішенням Конкурсної комісії, має найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов`язків на цій посаді; відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, двох кандидатів, що відповідають вимогам до першого заступника і заступника Директора Державного бюро розслідувань, мають найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов`язків на цих посадах;

6) оприлюднює інформацію про кандидатів, які подали заяву на участь у конкурсі, а також інформацію про трьох кандидатів, відібраних для проходження співбесіди в Конкурсній комісії, про кандидатів, відібраних Конкурсною комісією для призначення на посади Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника і заступника Директора Державного бюро розслідувань;

7) проводить повторний конкурс у разі відхилення всіх кандидатів у зв`язку з їх невідповідністю встановленим вимогам або непроходженням спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», чи перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Частиною одинадцятою статті 11 Закону №794-VIII передбачено, що особа, яка претендує на участь у конкурсі, подає у зазначений в оголошенні строк такі документи:

1) заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

2) автобіографію, що містить прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство в політичних партіях, у тому числі в минулому, наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з політичною партією упродовж року, що передує поданню заяви (незалежно від тривалості), контактний номер телефону та адресу електронної пошти, а також відомості про наявність чи відсутність судимості;

3) декларацію за рік, що передує року, в якому оприлюднено оголошення про конкурс, в порядку, встановленому законом;

4) інші документи, передбачені законами України «Про державну службу» і «Про запобігання корупції».

Відомості з поданих відповідно до цієї частини документів підлягають оприлюдненню упродовж трьох робочих днів після закінчення строку подання заяв на конкурс на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України, крім відомостей, які відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про контактний номер телефону і адресу електронної пошти кандидата.

Рішенням Комісії з проведення конкурсу від 25 квітня 2016 року №6 затверджений Регламент Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступника Директора Державного бюро розслідувань, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, працівників підрозділів внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань (далі – Регламент).

Відповідно до Преамбули регламенту, Регламент визначає загальні принципи та порядок роботи Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступника Директора Державного бюро розслідувань, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, працівників підрозділів внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань (далі – Конкурсна комісія), встановлює повноваження голови та секретаря Конкурсної комісії, членів Конкурсної комісії, регулює інші питання діяльності Конкурсної комісії, що належать до її компетенції.

Порядок проведення конкурсу визначений у розділі 5 Регламенту.

Відповідно до пункту 5.2 Регламенту конкурс на зайняття кожної окремої групи посад складається з таких етапів:

– оголошення про проведення конкурсу;

– прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, протягом встановленого Конкурсною комісією строку;

– прийняття рішення Конкурсної комісії про допуск кандидатів до участі у відкритому конкурсі;

– оприлюднення інформації про кандидатів, які подали заяву про участь у конкурсі;

– тестування на знання законодавства (професійний тест);

– проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа;

– співбесіда з відібраними кандидатами;

– відбір Конкурсною комісією шляхом рейтингового голосування одного кандидата для внесення на розгляд подання про призначення на відповідну посаду;

– оприлюднення інформації про кандидатів, відібраних Конкурсною комісією для призначення на відповідні посади;

– внесення подання Конкурсної комісії про призначення відібраного кандидата на відповідну посаду;

– проведення повторного конкурсу у разі відхилення всіх кандидатів у зв`язку з їх невідповідністю встановленим вимогам або непроходженням спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», чи перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Узагальнюючи зміст викладених норм чинного законодавства, суд зазначає, що Державне бюро розслідувань здійснює свої повноваження безпосередньо і через територіальні управління.

Територіальні управління Державного бюро розслідувань очолюють директори, які призначаються на посаду Директором Державного бюро розслідувань за результатами конкурсу, що проводиться відповідною комісією у складі дев`яти осіб, які призначаються Президентом України, Верховною радо України та Кабінетом Міністрів України.

Процедура конкурсу передбачає тестування кандидатів на знання законодавства (професійний тест), психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа та співбесіду з відібраними кандидатами.

Переможець конкурсу визначається Конкурсною комісією шляхом голосування за кандидата, який пройшов співбесіду і має найкращі професійний досвід, знання й якості для виконання службових обов`язків на посаді.

Відповідність кандидата вказаним критеріям обґрунтовується конкурсною комісією в її рішенні.

Оцінюючи доводи позивача щодо порушення Комісією з проведення конкурсу процедури й алгоритму проведення конкурсу на посаду територіального управління Державного бюро розслідувань, а також визначаючи виплив стверджуваних порушень на результати визначення переможця конкурсу, суд зазначає наступне.

Щодо зазначених позивачем порушень на етапах оголошення про проведення конкурсу; прийому документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, та прийняття рішення Конкурсної комісії про допуск кандидатів до участі у відкритому конкурсі суд зазначає таке.

Пунктом 1.4 Регламенту визначено, що роботу Конкурсної комісії з проведення конкурсу забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 6.1 Регламенту відповідальний працівник Секретаріату Кабінету Міністрів України отримує пакети документів, що надходять від кандидатів на посади, щоденно (крім вихідних та святкових днів) протягом строку, визначеного Конкурсною комісією.

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту реєстрація надісланого пакета документів здійснюється відповідальним працівником Секретаріату Кабінету Міністрів України в журналі реєстрації із зазначенням дати реєстрації, прізвища кандидата та посади, на яку претендує кандидат. Розкриття пакетів документів до закінчення строку подання не здійснюється. Повнота та відповідність поданих документів встановленим вимогам під час реєстрації документів не перевіряється.

Згідно з пунктом 7.1 Регламенту протягом трьох робочих днів після закінчення строку подання документів відповідно до оголошення про конкурс ОСОБА_28 Конкурсної комісії скликає засідання Конкурсної комісії для оголошення переліку кандидатів та розподілу отриманих пакетів документів (по можливості в рівній кількості) між членами Конкурсної комісії (два члени Конкурсної комісії визначаються на кожний пакет документів) для організації перевірки повноти та відповідності документів встановленим вимогам.

Пунктом 7.3 Регламенту визначено, що перевірка документів проводиться відповідальними членами Конкурсної комісії з залученням представників Секретаріату Кабінету Міністрів України протягом встановленого в рішенні про розподіл пакетів документів часу. В процесі перевірки пакета документів заповнюється реєстр за формою, затвердженою Конкурсною комісією. Заповнюється основний реєстр у двох примірниках, один з яких вкладається в пакет разом з документами, другий подається на засідання Конкурсної комісії.

Відповідно до пункту 7.4 Регламенту на засіданні Конкурсної комісії щодо допуску до участі в конкурсі відповідальні члени Конкурсної комісії презентують узагальнену інформацію про кандидата разом із рекомендацією щодо допуску (не допуску) його до участі в конкурсі. Кожен член Конкурсної комісії має право ознайомитися з документами будь-якого кандидата та надати їм свою оцінку. Рішення щодо допуску до участі в конкурсі приймається, якщо за нього на засіданні Комісії проголосували не менш як п`ять членів Конкурсної комісії.

Згідно з пунктом 7.5 Регламенту за результатами засідання Конкурсна комісія приймає рішення щодо допуску до участі в конкурсі. У рішенні Конкурсної комісії також зазначаються кандидати, які не допускаються до участі в конкурсі у зв`язку з невідповідністю встановлених вимог із зазначенням, які саме вимоги не дотримано. Інформація про рішення Конкурсної комісії оприлюднюється Секретаріатом Кабінету Міністрів України на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

Отже, протягом трьох робочих днів після закінчення визначеного в оголошенні строку для подання документів, Конкурсна комісія здійснює розподіл між її членами пакетів документів, що надійшли від кандидатів на конкурс, та визначає час, необхідний для їх перевірки.

Рішення про допуск кандидата до участі у конкурсі приймається на засіданні конкурсної комісії, якщо за нього проголосувало не менш як п`ять членів комісії, після презентації членами конкурсної комісії інформації про кандидата, за умови відповідності кандидата та пакету документів встановленим вимогам.

Як було з`ясовано судом, рішенням Комісії з проведення конкурсу від 22 лютого 2018 року №45 визначено, що документи від кандидатів, які бажають взяти участь у конкурсі, приймаються з 02 березня по 02 квітня 2018 року.

Таким чином, не пізніше 05 квітня 2018 року Комісія з проведення конкурсу зобов`язана була провести засідання з розподілу отриманих пакетів документів для вирішення питання про допуск кандидатів до участі у конкурсу.

Судом встановлено, що у визначений пунктом 7.1 Регламенту строк голова Комісії з проведення конкурсу засідання конкурсної комісії для розподілу пакетів документів не скликав.

Натомість за наслідками обробки пакетів документів у довільному порядку, 10 травня 2018 року Комісія з проведення конкурсу опублікувала на офіційному веб-порталі Кабінету Міністрів України оголошення, в якому повідомила, що відповідно до рішення, оформленого протоколом від 10 травня 2018 року №47, Комісія з проведення конкурсу оприлюднює Інформаційну таблицю із зауваженнями щодо поданих заявниками документів (матеріалів) на Конкурс.

У вказаному оголошенні Комісія з проведення конкурсу пропонувала кандидатам, у пакетах документів яких виявлені недоліки, у термін до 30 травня 2018 року виправити їх шляхом надсилання на ім`я Комісії з проведення конкурсу необхідних документів з урахуванням зауважень, викладених в Інформаційній таблиці.

Вибірково порівнявши список кандидатів, у документах яких встановлені недоліки, зі списком кандидатів, допущених до участі у Конкурсі, судом встановлено, що Комісією з проведення конкурсу рішення про допуск окремих кандидатів до участі в конкурсі було прийнято після усунення ними недоліків шляхом надсилання додаткового пакету документів за межами визначеного в оголошенні строку для подання документів.

Зокрема, як вбачаться з матеріалів справи, до участі в конкурсі на зайняття посади Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, допущені:

– Валендюк О.С., особова картка якого була заповнена неналежним чином (відсутня автобіографія); пакет документів якого не містив таких обов`язкових документів: а) посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою; б) медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів (відповідно до наказу МОЗ України від 17 січня 2002 року № 12); в) сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду (відповідно до наказу МОЗ України від 28 листопада 1997 року № 339); г) довідки про відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України;

– Вихор М.А., пакет документів якого не містив документів, які б підтверджували достатній досвід роботи на керівних посадах у відповідній галузі (напрямку);

– ОСОБА_29 , пакет документів якого не містив документів, які б підтверджували достатній досвід роботи на керівних посадах у відповідній галузі (напрямку);

– ОСОБА_30 , особова картка якого була заповнена неналежним чином (відсутня автобіографія);

– ОСОБА_4 , особова картка якого була заповнена неналежним чином (відсутня автобіографія);

– Кавун А.Ю, пакет документів якого не містив таких обов`язкових документів: а) посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою; б) медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів (відповідно до наказу МОЗ України від 17 січня 2002 року № 12); в) сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду (відповідно до наказу МОЗ України від 28 листопада 1997 року № 339); г) довідки про відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України;

– Коваленко А.О., пакет документів якого не містив таких обов`язкових документів: а) посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою; б) медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів (відповідно до наказу МОЗ України від 17 січня 2002 року № 12); в) сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду (відповідно до наказу МОЗ України від 28 листопада 1997 року № 339); г) довідки про відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України;

– Кононов В.В., пакет документів якого не містив документів, які б підтверджували достатній досвід роботи на керівних посадах у відповідній галузі (напрямку), а також таких обов`язкових документів: а) довідки про відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України;

– Котенко Н.А., пакет документів якої не містив таких обов`язкових документів: посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою;

– ОСОБА_13 , пакет документів якого не містив таких обов`язкових документів: особової картки державного службовця.;

– Крутій Л.П., пакет документів якого не містив таких обов`язкових документів: а) посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою; б) медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів (відповідно до наказу МОЗ України від 17 січня 2002 року № 12); в) сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду (відповідно до наказу МОЗ України від 28 листопада 1997 року № 339); г) довідки про відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.

Надаючи оцінку вказаним діям Комісії з проведення конкурсу, суд зазначає, що відповідальність за повноту та відповідність документів встановленим вимогам, а також за достовірність зазначених у них відомостей, несуть кандидати, які виявили бажання взяти участь у конкурсі.

З аналізу положень розділів 6– 7 Регламенту випливає, що за наслідками обробки документів, що надійшли від кандидатів, членами Комісії з проведення конкурсу складається узагальнююча довідка про кандидата разом із рекомендацією щодо допуску (не допуску) його до участі в конкурсі.

При цьому виходячи з аналізу статті 11 Закону №794-VIII у взаємозв`язку з викладеними положеннями Регламенту, суд приходить до висновку про те, що надання кандидатом неповного пакету документів або документів, які містять дефекти форми чи змісту, або ж документів, що не дозволяють встановити відповідність кандидата кваліфікаційним вимогам до посади (зокрема у частині досвіду роботи), є безумовною підставою для відмови у допуску кандидата до участі у конкурсі на відповідну посаду.

Отже, публікуючи перелік недоліків у поданих пакетах документів з одночасним наданням строку для їх усунення, Комісія з проведення конкурсу діяла всупереч вимогам Закону №794-VIII та Регламенту.

Суд також враховує, що метою конкурсу на зайняття вакантної посади директора територіального управління Державного бюро розслідування, є визначення особи, яка за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я здатна ефективно виконувати відповідні службові обов`язки.

Відповідно до кваліфікаційних вимог та критеріїв професійної придатності для зайняття посади директора територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, опублікованих в оголошенні про проведення конкурсу, кандидат повинен, зокрема, мати: достатній рівень користування персональним комп`ютером; вміння практично застосовувати вимоги нормативно-правових актів; високий рівень організаторських та лідерських якостей; вміння планувати роботу; аналітичні здібності; логічність мислення, повинен бути відповідальним і точним.

Суд зазначає, що здатність кандидата сформувати пакет документів у точній відповідності до вимог Закону №794-VIII, Законів України «Про державну службу» і «Про запобігання корупції» є елементами професійної та особистісної компетентності кандидата.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що дії Комісії з проведення конкурсу, які виразились у наданні окремим кандидатам переваг, що полягають у можливості усунути недоліки в неправильно оформлених документах для участі в конкурсі та/або надати додаткові документи, ставлять кандидатів у нерівне становище і суперечать меті конкурсу.

Доводи третьої особи, що дії Комісії з проведення конкурсу щодо публікації інформації про виявлені недоліки у пакетах документів та надання строку для їх усунення були вчинені у межах повноважень, позаяк Комісія з проведення конкурсу самостійно визначає регламент своєї діяльності, зазначених висновків суду не спростовує.

Суд зазначає, що Регламентом не передбачено такого етапу конкурсу як усунення недоліків у поданих пакетах документів, як і не передбачено повноважень Комісії з проведення конкурсу приймати документи, що надійшли за межами встановленого в оголошенні строку для їх подання, чи повноважень продовжувати такі строки.

Суд також погоджується з доводами позивача, що рішення Комісії з проведення конкурсу від 10 травня 2018 року №47, яким опубліковано Інформаційну таблицю і продовжено строки для подачі документів, не було опубліковане у встановленому Законом №794-VIII та Регламентом порядку, що виключає можливість застосування його юридичних наслідків у спірних правовідносинах як такого, що набрало чинності.

З урахуванням викладеного суд констатує, що допуск кандидатів до участі у конкурсі на зайняття посади Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, був реалізований відповідачем у спосіб, що не відповідає Регламенту та Закону №794-VIII.

Щодо зазначених позивачем порушень на етапах відбору Комісією з проведення конкурсу шляхом рейтингового голосування одного кандидата для внесення на розгляд подання про призначення на відповідну посаду; оприлюднення інформації про кандидатів, відібраних Конкурсною комісією для призначення на відповідні посади; внесення подання Конкурсної комісії про призначення відібраного кандидата на відповідну посаду, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11.1 Регламенту Конкурсна комісія на своєму засіданні здійснює відбір одного кандидата для подання про призначення на відповідну посаду.

Пунктом 11.3 Регламенту передбачено, що відбір одного кандидата для внесення на розгляд подання про призначення на відповідну посаду здійснюється шляхом рейтингового голосування членів Конкурсної комісії на підставі отримання кандидатом не менш ніж п`яти голосів членів Конкурсної комісії, які проголосували «за».

Згідно з пунктом 11.4 Регламенту у разі набрання кількома кандидатами понад п`ять голосів членів Конкурсної комісії кандидатом, щодо якого буде внесено подання про призначення на відповідну посаду, визнається кандидат, за якого проголосувало найбільше членів Конкурсної комісії.

Пунктом 11.5 Регламенту визначено, що у разі отримання однакового прохідного результату двома і більше кандидатами або ненабрання достатньої кількості голосів жодним із кандидатів Конкурсна комісія на тому ж засіданні проводить додатковий тур обговорення та голосування щодо зазначених кандидатів з обрання одного кандидата на відповідну посаду.

Відповідно до пункту 11.6 Регламенту протоколі засідання Конкурсної комісії зазначається результат голосування по кожному з кандидатів.

Згідно з пунктом 11.7 Регламенту відразу після відбору одного кандидата на відповідну посаду Конкурсна комісія приймає рішення про внесення подання Прем`єр-міністру України або Директору ДБР про призначення відібраного кандидата на відповідну посаду в ДБР. Подання підписується всіма членами Конкурсної комісії, присутніми на засіданні, на якому був відібраний один кандидат на відповідну посаду в ДБР. Кожен член Конкурсної комісії має право протягом трьох днів з моменту прийняття зазначеного рішення подати секретарю Конкурсної комісії окрему думку, яка додається до протоколу засідання.

Аналіз пункту 5 частини 8 статті 11 Закону №794-VIII у взаємозв`язку з пунктом 11.3 Регламенту дає підстави для висновку, що переможець конкурсу на зайняття посади у відповідному органі Державного бюро розслідувань визначається Конкурсною комісією шляхом відкритого голосування п`ятьма голосами «за».

Критеріями відбору переможця є професійний досвід, знання і якості, необхідні для виконання службових обов`язків на посаді, відповідність кандидата яким обґрунтовується Конкурсною комісією у рішенні про визначення переможця конкурсу.

У спірних правовідносинах рішення про визначення переможця конкурсу на зайняття посади Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, викладено у протоколі Комісії з проведення конкурсу від 18 липня 2018 року №64 (т.2, а.с. 209).

Дослідивши зміст рішення Комісії з проведення конкурсу від 18 липня 2018 року №64, судом встановлено, що в ньому відсутні відомості про результати голосування по кожному кандидату із зазначенням кількості голосів «за» членів комісії, а також обґрунтування переваг переможця конкурсу на зайняття посади Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, над іншими кандидатами.

Суд зазначає, що основними засадами діяльності комісії є законність, незалежність та відкритість.

Принцип відкритості полягає у тому, що засідання Комісії з проведення конкурсу є публічними, а рішення, прийняті за наслідками їх проведення, підлягають публікації на офіційному веб-порталі Кабінету Міністрів України. Голосування з будь-яких питань, віднесених до компетенції Комісії з проведення конкурсу, здійснюється членами комісії відкрито шляхом підняття рук з фіксуванням результатів голосування у протоколі засідання комісії.

Отже, рішення Комісії з проведення конкурсу щодо встановлення результатів конкурсу, в якому не зазначені результати відкритого голосування членів комісії за кожного з кандидатів та переваг переможця над іншими кандидатами, суперечить основним засадам діяльності Комісії і свідчить про порушення процедури конкурсу та її непрозорість.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 08 січня 2019 року та ухвалами Київського окружного адміністративного суду про витребування доказів від 07 лютого 2019 року, від 14 березня 2019 року, від 09 квітня 2019 року, від 16 травня 2019 року суд витребував у Комісії з проведення конкурсу, серед іншого:

– докази розподілу отриманих пакетів документів між членами Конкурсної комісії для організації відповідної перевірки із наданням протоколу засідання Конкурсної комісії з цього питання;

– копію Реєстру кандидатів конкурсу за формою, затвердженою Конкурсною комісією, що передбачено пунктом 7.3. Регламенту;

– докази презентації узагальненої інформації про кандидатів із рекомендацією щодо допуску (недопуску) до участі у конкурсі на посаду Директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві;

– письмові пояснення та докази щодо оприлюднення інформації про час та місце проведення засідання Конкурсної комісії, в тому числі, на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України, зокрема, щодо обрання переможця конкурсу на посаду Директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві;

– письмові пояснення та докази щодо визначення результатів голосування по кожному з кандидатів конкурсу у протоколі засідання при відборі для призначення на відповідну посаду (щодо посади Директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві);

– результати рейтингового голосування по кандидатам по заміщенню на посаду Директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві із доказами опублікування;

– рішення Комісії з проведення конкурсу щодо визначення переможця конкурсу на посаду Директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві та рішення про його призначення чи відмову у призначенні на посаду.

Вказані ухвали були вручені уповноваженому представнику відповідача, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення за №0113329481378 (т.2, а.с. 221), №0113329496618 (т.3, а.с. 26), №0113329860840 (т.3, а.с. 52), №01133298288111 (т.3, а.с. 53), №0113330050950 (т.4, а.с. 69).

Проте вимог вказаних ухвал Комісія з проведення конкурсу не виконала, доказів існування поважних причин, що об`єктивно перешкоджають виконання вимог суду, не надала.

Ухвалою про витребування доказів 09 квітня 2019 року суд поклав на Секретаріат Кабінету Міністрів України, який відповідно до частини 7 статті 11 Закону №794-VIII забезпечує роботу Комісії з проведення конкурсу, обов`язок надати інформацію про те, кому вручені ухвали Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року, 07 лютого 2019 року та від 14 травня 219 року та про причини, з яких вимоги вказаних ухвал залишились без виконання.

Листом від 02 травня 2019 року №9046/0/2-19 Секретаріат Кабінету Міністрів України повідомив, що усю кореспонденцію, що надходила від Київського окружного адміністративного суду без розкриття пакетів (конвертів) було передано членам Комісії з проведення конкурсу. Водночас причини невиконання зазначених ухвал суду Комісією з проведення конкурсу Секретаріатові Кабінету Міністрів України невідомі (т.3, а.с. 72).

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 5 статті 77 КАС України передбачено, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частини шостої та сьомої статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Згідно з частиною 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Беручи до уваги, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав на вимогу суду доказів, які підтверджують факт проведення ним рейтингового голосування по кожному з кандидатів, а також враховуючи допущені відповідачем процедурні порушення під час проведення конкурсу, що виразились у наданні переваг окремим кандидатам унаслідок повідомлення їх про зміст недоліків у поданих ними пакетах документів та надання можливості їх усунути, суд дійшов висновку про невідповідність процедури конкурсу принципам законності, неупередженості й прозорості.

Доводи третьої особи, що дії і рішення Комісії з проведення конкурсу в межах процедури конкурсу на зайняття посади Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві не порушують прав позивача, позаяк не встановлюють для нього жодних обов`язків, суд відхиляє.

Суд зазначає, що позивач був учасником добору на вказану посаду, натомість встановлені у ході розгляду справи порушення, допущені Комісією з проведення конкурсу, очевидно є втручанням в його суб`єктивне право як кандидата на посаду директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві.

Не заслуговують на увагу суду і доводи представника третьої особи, надані у судовому засіданні 26 червня 2019 року з приводу обмежень щодо оскарження рішень Конкурсної комісії, викладених у частині 9 статті 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», які на думку представника третьої особи надають право на оскарження до суду рішення Конкурсної комісії лише щодо Директора Державного бюро розслідувань.

Відповідно до частин 1-3 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частиною 9 статті 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» рішення Конкурсної комісії можуть бути оскаржені до суду лише з питань додержання встановленого цим Законом порядку організації та проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань.

При цьому суд зазначає, що стаття 11 вказаного Закону визначає порядок призначення Директора Державного бюро розслідувань та його заступників.

Натомість згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Директори територіальних органів, керівники підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань призначаються на посаду та звільняються з посади Директором Державного бюро розслідувань за поданням Конкурсної комісії в порядку, передбаченому частинами другою - одинадцятою статті 11 цього Закону.

Приймаючи до уваги, що організація та проведення конкурсу на зайняття посади в даному випадку є елементом процедури призначення особи на посаду, та враховуючи положення частини першої статті 13 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», які мають відсилочний характер до положень частин другої - одинадцятої статті 11 цього Закону, суд приходить до висновку, що рішення Конкурсної комісії щодо порядку організації та проведення конкурсу на зайняття посади Директора територіального управління Державного бюро розслідувань може бути оскаржено до суду.

З урахуванням викладеного, рішення Комісії з проведення конкурсу від 18 липня 2018 року №64 у частині затвердження результату конкурсу на зайняття посади Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача у частині покладення на відповідача обов`язку повторно розглянути питання про визначення переможця конкурсу на зайняття посади Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи, що в межах процедури Конкурсу Комісією з проведення конкурсу були допущені істотні порушення Закону №794-VIII та Регламенту, що вплинули на результати конкурсу на зайняття посади директора Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про зобов`язання відповідача повторно розглянути питання визначення переможця конкурсу на посаду Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, оголошеного рішенням Комісії з проведення конкурсу від 22 лютого 2018 року №45.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною четвертою статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача про незаконність процедури конкурсу на зайняття посади Директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав.

Беручи до уваги, що відповідач як суб`єкт владних повноважень без поважних причин не надав відзиву на позов та доказів, які витребовував суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У позові позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та похідну від неї вимогу, направлену на захист порушених прав, за яку станом на момент подачі позову належало сплатити 704,80 грн. судового збору (1762х0,4).

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1500,00 грн., що підтверджується квитанцією від 17 серпня 2018 року №131, оригінал якої наявний в матеріалах справи (т.1, а.с. 5).

Таким чином, позивачем було надміру сплачено 795,20 грн. судового збору.

Сума судового збору, що підлягала сплаті під час звернення до суду в розмірі 704,80 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», питання про повернення з Державного бюджету України судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, вирішується за клопотанням особи, що його сплатила.

Беручи до уваги відсутність такого клопотання у матеріалах справи, питання про повернення позивачеві надміру сплаченої суми судового збору судом під час розподілу судових витрат не вирішується.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

У судовому засіданні 26.06.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення складено 26.06.2019 року.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, оформлене протоколом від 18 липня 2018 року №64, щодо затвердження результатів конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступника Директора Державного бюро розслідувань, директорів територіальних органів та керівників внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань, працівників підрозділів внутрішнього контрою Державного бюро розслідувань у частині затвердження результатів конкурсу на зайняття посади Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.

3. Зобов`язати Комісію з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань повторно розглянути питання визначення переможця конкурсу на посаду директора територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, оголошеного рішенням Комісії з проведення конкурсу від 22 лютого 2018 року №45.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань (місцезнаходження: м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду складено 26.06.2019 року.

Суддя Кушнова А.О.