ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/958/19

24 червня 2019 року

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Квятковського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулася до суду з позовом до Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.05.2019 (а.с.93) просила:

визнати рішення Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області №238 від 18.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки протиправною;

зобов`язати Колодрібську сільську раду Заліщицького району Тернопільської області повторно розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та розглянути питання про надання земельної ділянки площею 0,1234 га за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

15.04.2014 позивачка придбала господарський магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 31.08.2016 уклала з Колодрібською сільською радою Заліщицького району Тернопільської області договір оренди земельної ділянки площею 0,1234 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Протягом 2017-2019 років позивачка неодноразово зверталася до відповідача із заявами про надання дозволу на розробку детального плану території для зміни цільового призначення нерухомого майна та надання у власність земельної ділянки площею 0,1234 га, проте сільська рада постійно відмовляла у надані такого дозволу без належних на те причин.

Позивачка вважає, що відсутні передбачені Земельним кодексом України (далі – ЗК України) підстави для відмови їй у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни цільового призначення, тому дії і рішення відповідача є протиправними.

23.05.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

11.06.2019 до суду від Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області надійшов відзив на позов (а.с.102). Відповідач у відзиві на позов його заперечує, посилаючись на те, що рішенням сільської ради вирішено відмовити у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка площею 0,1234 га, яка перебуває у користуванні позивачки згідно з договором оренди) на підставі статей 118, 122, України та статей 17, 24 Закону України від 17.02.2011, №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон №3038-VI). Відмова мотивована тим, що це суперечить генеральному плану забудови населеного пункту села Колодрібка, розробленого у 1977 році ОСОБА_2 .

19.06.2019 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення аналогічного змісту, що й попередні, при цьому суд, у зв`язку з запереченнями сільської ради ставив питання: у чому саме полягають невідповідності та суперечності зміни цільового призначення спірної земельної ділянки генеральному плану забудови села Колодрібка? (а.с.113-128). Відповіді по суті питання суду не надано.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, з мотивів, наведених в позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився, відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області (а.с.62, 90, 101).

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача.

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, господарського магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який придбала 15.04.2014 у Заліщицького районного споживчого товариства на підставі договору купівлі-продажу (а.с.37-38), про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 15.04.2014 (а.с.36).

31.08.2016 року між Колодрібською сільською радою Заліщицького району Тернопільської області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі (а.с.15-20). Відповідно до пунктів 1, 2 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільського господарського призначення – землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; в оренду надається земельна ділянка площею 0,1234 га з кадастровим номером НОМЕР_1 0408 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Договір укладено на 49 років (пункт7 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (господарського магазину), цільове призначення ділянки: землі житлової та громадської забудови (пункти 13, 14 договору). Відповідно до пункту 30 договору орендар має переважне право на придбання у власність орендованої земельної ділянки у відповідності до закону.

Як вбачається з неодноразових звернень ОСОБА_1 до Колодрібської сільської ради , позивачка підприємницькою діяльністю не займається та не має наміру її здійснювати, нерухоме майно - будівлю господарського магазину за цільовим призначенням не використовує, та має намір перевести її у житлове приміщення (а.с.21-25). У таких заявах позивачка вказувала, що сплата орендної плати є надмірним тягарем для неї, а тому просила відповідача вирішити питання про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується її заявами від 14.03.2017, 19.07.2018 (а.с.23-25).

21.12.2018 ОСОБА_1 вчергове звернулась до Колодрібської сільської ради із заявою в, якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка перебуває у її користування на підставі договору оренди від 31.08.2016, площею 0,1234 га, та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.103).

Рішенням Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області від 18.01.2019 № 238 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), у зв`язку з тим, що це суперечить генеральному плану забудови населеного пункту села Колодрібка, розробленого у 1977 році ОСОБА_3 . Як зазначено у змісті рішення, воно прийняте відповідно до статей 118, 122, 186 ЗК України, статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», керуючись пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та взявши до уваги висновки і пропозиції земельної комісії з земельних питань та екології (а.с.104).

Не погодившись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 16 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 20 ЗК України регламентуються питання встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (частина перша статті 20 ЗК України).

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина друга статті 20 ЗК України).

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Кодексу (частина п`ята статті 20 ЗК України).

Отже, ЗК України визначає перелік категорій земель в Україні та порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок, при цьому не дає визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки» та «категорія земель».

Разом з тим, з положень кодексу вбачається, що «категорія земель» визначається не щодо конкретної земельної ділянки, а до певної їх кількості – сукупності земельних ділянок, можливо, навіть різного цільового призначення, які об`єднуються в одну категорію.

Визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки» наведене у статті 1 Закону України від 22.05.2003, №858-IV «Про землеустрій», як використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Тобто поняття «категорія земель» ширше за поняття «цільове призначення земельної ділянки».

Як встановлено судом у спірних правовідносинах земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , віднесена до категорії земель: землі житлової та громадської забудови. Вид використання – для обслуговування будівлі торгівлі (господарського магазину) (а.с.16, 140).

Відповідно до статті 15 Закону України 07.07.2011, № 3613-VІ «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельну ділянку, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Пунктом «б» частини другої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Отже, у спірному випадку зміна виду використання земельної ділянки (в межах однієї категорії), яка належить до земель комунальної власності можлива на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Отож, позивачка з метою реалізації свого права на отримання земельної ділянки у власність, на якій розміщений належний їй на праві власності об`єкт нерухомого нежитлового майна, підставно звернулась до Колодрібської сільської ради для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , для зміни її цільового призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Частиною другою статті 116 ЗК України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено у статті 118 ЗК України.

Частиною 6 статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

гідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказано таке: «це суперечить генеральному плану забудови населеного пункту села Колодрібка, розробленого у 1977 році ОСОБА_3 ».

У письмових поясненнях Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області зазначено, що ця відмова відповідає статті 24 Закону № 3038-VI.

На вимогу суду відповідачем надано витяги з генерального плану забудови населеного пункту села Колодрібка, розробленого у 1977 році ОСОБА_3 (а.с.136-137). Згідно з викопіюваннями з листа АС-3 (М2000) генерального плану населеного пункту с. Колодрібка об`єкт нерухомого майна, господарський магазин, який на даний час перебуває у власності позивачки позначений цифрою « 3» та відповідно до експлікації будов відноситься до сельбищної зони.

Сельбищна територія – це територія, до якої входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у тому числі навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожня і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об`єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

В сельбищній зоні с. Колодрібка знаходяться нежитлові (громадські) будови та житлові будинки (а.с.37).

Оцінюючи правомірність відмови сільської ради з посиланням на генеральний план забудови населеного пункту села Колодрібка, розроблений у 1977 році Діпроцивільпромбуд, суд звертає увагу на такі положення Закону № 3038-VI.

Визначення поняття генерального плану населеного пункту та порядок його прийняття регламентує стаття 17 Закону № 3038-VI.

Так, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану (частина перша статті 17 Закону № 3038-VI).

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (частина друга статті 17 Закону № 3038-VI).

Згідно з частиною п`ятою Закону № 3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (частина шоста Закону статті 17 № 3038-VI).

Відповідно до частини десятої статті 17 цього Закону генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування (частина одинадцята статті 17 Закону № 3038-VI).

Згідно зі статтею 18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці (абзац третій частини першої статті 18 Закону № 3038-VI).

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації (частина друга статті 18 Закону № 3038-VI).

План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання (частина восьма статті 18 Закону № 3038-VI).

Вимоги до детального плату регламентує стаття 19 цього ж Закону.

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (частина перша статті 19 Закону № 3038-VI).

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів (частина друга статті 19 Закону № 3038-VI).

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території (частина третя статті 19 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території визначає:1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою (частина восьма статті 19 Закону № 3038-VI).

Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території (частина десята статті 19 Закону № 3038-VI).

Судом встановлено, що у Колодрібській сільській раді Заліщицького району Тернопільської області відсутній генеральний план населеного пункту – села Колодрібка Заліщицького району Тернопільської області, відсутні план зонування та детальний план території, затверджений у встановленому Законом № 3038-VI порядку. Генеральний план забудови населеного пункту села Колодрібка, розроблений у 1977 році ОСОБА_3 , не є генеральним планом населеного пункту – села Колодрібка Заліщицького району Тернопільської області в розумінні Закону № 3038-VI, оскільки не розроблений, не затверджений уповноваженими органами у порядку та відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 24 Закону № 3038-VI визначає особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності.

Частина третя даної статті визначає, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:

1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;

2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;

3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв`язку);

5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;

6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об`єктів.

Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:

розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);

віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.

У спірному випадку судом встановлено, що у Колодрібській сільській раді відсутній план зонування та детальний план території населеного пункту, затверджений відповідно до вимог Закону № 3038-VI, разом з тим, на земельній ділянці комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1234 га, розташоване нерухоме майно ОСОБА_1 і така земельна ділянка, надана позивачці в користування відповідно до закону.

Наявність таких умов підпадає під виключення (виняток) щодо заборони передавати (надавати) земельні ділянки із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних, передбачене частиною третя статті 24 Закону № 3038-VI.

Також така земельна ділянка не розташована в межах зелених зон населеного пункту, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення); не віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.

Отож, підстави для відмови позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені статтею 24 Закону № 3038-VI, відсутні. Рішення відповідача про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , для зміни її цільового призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, не відповідає вимогам закону і є протиправним.

Посилання Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області на те, що з 01.01.2013 року відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 3038-VI зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється, до уваги судом не береться. Як зазначено вище у відповідача відсутній план зонування території та/або детальний план території, а так само і генеральний план населеного пункту, затверджені відповідно до вимог Закону № 3038-VI.

Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права, то суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України суд у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Тому позов у частині оскарження рішення відповідача підлягає задоволенню шляхом прийняття рішення суду про визнання протиправним та скасування рішення Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області №238 від 18.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1234 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, то вона складається з двох частин. ОСОБА_1 просить зобов`язати Колодрібську сільську раду Заліщицького району Тернопільської області

1) повторно розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 область, Заліщицький район, село АДРЕСА_1 Жаберівка АДРЕСА_1

2) розглянути питання про надання земельної ділянки площею 0,1234 га за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування нерухомого майна.

Оскільки судом встановлено протиправність рішення відповідача про відмову у наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни її цільового призначення, то з метою захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , враховуючи завдання адміністративного судочинства та повноваження суду, передбачені пунктом 10 частини другої, частиною 4 статті 245 КАС України, необхідно зобов`язати Колодрібську сільську раду Заліщицького району Тернопільської області повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни її цільового призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вимога про зобов`язання Колодрібську сільську раду Заліщицького району Тернопільської області розглянути питання про надання земельної ділянки площею 0,1234 га за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування нерухомого майна до задоволення не підлягає.

ЗК України передбачає дотримання визначених цим Кодексом процедур (етапів) порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, перший з яких передбачає отримання дозволу відповідних суб`єктів (органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади залежно від належності земельної ділянки до державної чи комунальної власності) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни її цільового призначення, спірні правовідносини стосуються саме цього етапу.

Наступний етап полягає у розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки уповноваженими на виконання таких робіт суб`єктами.

В подальшому земельне законодавство передбачає подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни її цільового призначення до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади. Цей етап включає в себе розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.

Отже, позивач ставить передчасно вимогу про зобов`язання розглянути питання про надання спірної земельної ділянки для обслуговування нерухомого майна, не дотримавшись порядку, передбаченого статтею 118 ЗК України. Отож, в цій частині позову слід відмовити.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни її цільового призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку.

Отже, суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивачка сплатила судовий збір по 768,40 грн, що підтверджуються квитанцією від 19.04.2019 №0.0.1331451015.1 (а.с.4).

Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивачки необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто, 384,20 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 до Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області №238 від 18.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1234 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Колодрібську сільську раду Заліщицького району Тернопільської області розглянути на засіданні чергової сесії сільської ради заяву ОСОБА_1 від 21.12.2018 (вх№34 від 22.12.2018) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1234 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для зміни її цільового призначення, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Колодрібської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області судові витрати у сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач : ОСОБА_1 , село АДРЕСА_1 Тернопільська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач : Колодрібська сільська рада Заліщицького району Тернопільської області, село Колодрібка, Заліщицький район, Тернопільська область, вулиця Жаберівка, 154, ідентифікаційний код юридичної особи 03315922.

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2019.

Головуючий суддя (підпис) Чепенюк О.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Чепенюк О.В.