УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

27 червня 2019 р. Справа № 120/2012/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук Максим Петрович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: ОСОБА_1

до: Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області

про: визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" .

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу абз. 2 п.п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1921 гривні.

Суд звертає увагу, що згідно положень ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Під час огляду матеріалів до позовної заяви встановлено, що позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору № 4 від 27.03.2019 року на суму 768,40 грн.

Разом з тим, під час перевірки зарахування судового збору, судом згідно відомостей програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено інформацію, про те, що квитанція № 4 від 27.03.2019 року на суму 768,40 грн. вже була подана позивачем раніше на підтвердження сплати судового збору при зверненні ОСОБА_1 до Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду Вінницької області з аналогічним позовом із тим же складом учасників, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії (справа № 120/1383/19-а). Та, вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України за вказану позовну заяву (№ 120/1383/19-а) як за окремий об`єкт справляння судового збору.

Судом також встановлено, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2019 року у справі №120/1383/19 позовну заяву ОСОБА_1 - повернуто позивачу у зв`язку з тим, що позовна заява не була підписана позивачем.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Об`єкти справляння судового збору визначені ст. 3 Закону України "Про судовий збір".

Так, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, кожна позовна заява є окремим об`єктом справляння судового збору, і за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір".

Таким чином, судовий збір, сплачений за подання одного адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості використання сплаченої в межах подачі одного позову суми судового збору при поданні іншого позову.

Так, ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, на положення п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Тобто, позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення сплачених ним сум судового збору у справі №120/1383/19.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене, судовий збір, сплачений за позовною заявою, що була раніше повернута, не може вважатись його сплатою за повторно поданою позовною заявою.

Таким чином, судом встановлено, що станом на даний час судовий збір позивачем у визначеному законодавством порядку та розмірі не сплачений, оскільки квитанція № 4 від 27.03.2019 року на суму 768,40 грн. за подання позову у справі №120/2012/19 не може бути підтвердженням сплати судового збору у даній справі.

Усі зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160, 161 КАС України, та унеможливлюють відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 у справі №120/2012/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (п. 2 ч. 2 ст. 169 КАС України).

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом:

подачі до суду доказів сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. за подання даного адміністративного позову до Вінницького окружного адміністративного суду.

Керуючись статтею 169 КАС України, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович