Справа № 149/1255/19

Провадження №2/149/468/19

Номер рядка звіту 32

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.06.2019 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Войнаревич М. Г.,

при секретарі Паламарчук Л. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за позовом Хмільницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за фактичне землекористування,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2019 року Хмільницька міська рада звернулася до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за фактичне землекористування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення третейського суду № 668 від 30.03.2007 року відповідач набув права власності на будівлю та споруду, які розташовані по АДРЕСА_1 . Рішенням 20 сесії 5 скликання № 170 Хмільницької міської ради відповідачу було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки із земель запасу міста. Рішенням 20 сесії 5 скликання № 170 Хмільницької міської ради відповідачу було надано дозвіл а виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1 , однак відповідач не скористався дозволом і не надав на затвердження сесії Хмільницької міської ради технічну документацію із землеустрою. Відповідно до рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради було змінено нумерацію будівель, а саме назва АДРЕСА_2 . Рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 06.02.2019 року № 87 затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що стосується відповідача. Листом від 12.03.2019 року було повідомлено позивача про нарахування йому збитків в розмірі 72 283,94 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2019 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, а тому суд, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до рішення Хмільницької міської ради № 531 від 23.02.2012 року (а.с.9) та рішення Хмільницької міської ради № 170 від 26.04.2007 року (а.с.10) надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1 .

Згідно до рішення третейського суду № 668 від 30.03.2007 року ОСОБА_1 набув права власності на будівлю та споруду, які розташовані по АДРЕСА_1 .(а.с.11-12)

Відповідно до довідки управління містобудування та архітектури №12-24/596 від 08.05.2019 року вул. Привокзальна в м. Хмільник змінила свою назву на АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 .(а.с.22)

Відповідно до акту обстеження та дотримання умов використання земельної ділянки № 19 від 21.12.2018 року, рекомендовано ОСОБА_1 протягом 30 днів з дати отримання даного акту, оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_3 .(а.с.14-16)

Згідно листа виконкому Хмільницької міської ради № 118/01-18 від 18.01.2019 року та 1515/01-18 від 16.11.2018 року ОСОБА_1 був повідомлений про те, що використовує земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_3 без належного правовстановлюючих документів з 01.03.2007 року.(а.с.17-18)

Відповідно до рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради № 87 від 06.03.2019 року (а.с. 27), розрахунку розміру збитків (а.с.26), протоколом № 23 засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 22.01.2019 року.(а.с.28-29) затверджено акт про визначення розміру збитків, складений комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 22.01.2019 року про нарахування ОСОБА_1 збитків в розмірі 72 283, 94 грн.

Вирішуючи даний спір суд враховує наступне.

Суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади (частина друга статті 2 ЗК України).

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (ч. 2 ст. 93 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 ЗК України).

Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об`єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (ч. 1 ст. 123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою є (пункт «ґ» частини другої статті 25 Закону України «Про землеустрій»).

Замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про землеустрій»).

Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч. 6 ст. 123 ЗК України).

Судом встановлено, що відповідач придбав нерухоме майно, що знаходиться на належній позивачу земельній ділянці, а також отримав згоду позивача на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки з метою подальшого оформлення права користування на умовах оренди, для обслуговування власного нерухомого майна, однак виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки не ініціював, тобто права оренди земельної ділянки не оформив.

Згідно із п. «д» ч. 1 ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 157 ЗК України). Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок № 284).

Пункт 3 Порядку № 284 встановлює, що відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. А під неодержаним доходом розуміється, зокрема, дохід, який міг би одержати власник землі із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з п. «д» ч. 1 ст. 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 72 283, 94 грн.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 1212 ЦК України, ст. ст. 93, 123, 124, 152 ЗК України, на підставі ст.ст. 141, 263-265, 273, 280-282, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Хмільницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за фактичне землекористування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_4 , НОМЕР_1 НОМЕР_2 на користь Хмільницької міської ради Вінницької області (ЄДРПОУ 04051247, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, 10) збитки які наніс місцевому бюджету Хмільницької міської ради внаслідок неодержання нею доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_5 в сумі 72 283, 94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_4 , ІдН 2570023033 судові витрати - судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Войнаревич М. Г.