Справа № 522/10633/18

ЗАЧОНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

в складі: судді - Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання – Грищук В.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.06.2018 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Одеської міської ради та просила визнати за нею право власності на ј часину квартири АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/24 частину квартири АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 – ОСОБА_3 На праві спільної власності батьку та матері належала квартира АДРЕСА_1 . Після смерті батька відкрилася спадщина на належну йому Ѕ частини квартири. ОСОБА_3 склав заповіт згідно якого Ѕ частини квартири заповів брату позивача – ОСОБА_2 . ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_4 в обов`язковому порядку успадкували по 1/12 частини квартири ; АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 . Після смерті матері також відкрилася спадщина на 1/2 належну їй частину квартир та на 1/12 успадковану нею частини квартири. Її спадкоємцями за законом першої черги є позивач та її брат ОСОБА_2 Право приватної власності за матір`ю не було зареєстровано, адже договір купівлі-продажу квартири укладався від імені батька, також померла мати позивача через хворобливий стан не змогла зареєструвати за собою право власності на 1/12 частини квартири, тому позивач змушена звернутися до суду.

Ухвалою суду від 23.06.2018 року позов ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано 10-денний термін для усунення недоліків позову.

Після усунення недоліків, ухвалою суду від 16.07.2018 року провадження у справі відкрите, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 04.10.2018 року.

У підготовчому засіданні 04.10.2018 року було залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи та протокольною ухвалою витребувано копії спадкових справи до майна померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розгляд справи відкладено на 12.12.2018 року.

У підготовчому засіданні 12.12.2018 року було замінено неналежного відповідача Одеську міську раду на належного – ОСОБА_2 , виключено останнього з кола третіх осіб. Розгляд справи відкладено на 20.02.2019 року.

В результаті проведених підготовчих дій, протокольною ухвалою від 20.02.2019 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 10.04.2019 року.

В судовому засіданні 10.04.2019 року ухвалено продовжувати розгляд справи в заочному порядку, розгляд справи відкладено на 19.06.2019 року.

У судове засідання 19.06.2019 року учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Від представника позивача – ОСОБА_5 надійшла заява

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представників позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу (ЦК) України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, що померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з вимогами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення його померлим.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст. 1223 ЦК України) або особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, про що наголошує ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, якій починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України). Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що 05 вересня 2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с.33).

Батьками ОСОБА_7 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (а.с.27).

09.10.1979 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 та в результаті чого змінила прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується витягом №00014758294 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.28).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.29).

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Алексєєва О.В. посвідчила, що спадкодавцем на 1/6 частку майна ОСОБА_3 , а саме Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №384 від 03.05.2018 року (а.с.31).

ОСОБА_1 зареєструвала право приватної власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.32).

З копії спадкової справи №3/2017 до майна померлого ОСОБА_3 вбачається, що спадкоємцями Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , крім вищевказаної ОСОБА_1 є ОСОБА_2 (4/6 частини від спадкового майна) (а.с.98).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.115 на звороті).

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.06.2018 року вбачається, що спадкоємцями спадщини, яка складається з 1/12 частки квартири АДРЕСА_1 ( ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , проте не оформила її) є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.139 на звороті-140).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алексєєвої О.В. з заявами про прийняття спадщини, яка була відкрита до майна померлої ОСОБА_4 (а.с.119 на звороті, 121 на звороті).

Листом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алексєєвої О.В. №241/02-14 від 08.06.2018 року було повідомлено, що немає можливості видати Свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що спадкоємцем не надані документи, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на 6/12 часток квартири АДРЕСА_1 та відсутня реєстрація на вищезазначене нерухоме майно на її ім`я (а.с.141 на звороті).

За загальним правилом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_3 під час шлюбу з ОСОБА_4 , тому Ѕ частина квартира хоча і не була зареєстрована за ОСОБА_4 , проте належала їй.

Відповідно до ст.66 Закону України „Про нотаріат" на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

Відповідно ч.1 ст.46 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси, які вчиняють нотаріальні дії, мають право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (у подальшому - Порядок вчинення нотаріальних дій) видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п. 3.3. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до норми ст. 392 ЦК України вбачається, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його права власності.

Таким чином, зважаючи на обставини справи відсутність реєстрації права власності за померлою не є перешкодою для спадкування позивачем.

Отже, враховуючи, що право власності ОСОБА_4 на Ѕ частину квартиру за адресою: АДРЕСА_2 підтверджено, позивач позбавлений отримати свою частку спадщини, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, вимога ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/24 частину квартири, не підлягає задоволенню, адже вище було встановлено, що на 1/12 частини квартири, що перейшли до ОСОБА_4 в порядку обов`язкового спадкування після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Алексєєвою О.В. було встановлено право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте ОСОБА_10 не видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а ОСОБА_2 в свою чергу отримав свідоцтво.

На підставі вищенаведеного та керуючисьст.ст.2, 4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити частково.

Визнати право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 а).

В іншій частині позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 27.06.2019 року.

Суддя В.Я.Бондар