ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"27" червня 2019 р. Справа № 911/1488/19

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до 1. Державного господарського об`єднання Консорціум «Військово-будівельна індустрія»

2. Каца Віктора Ісаковича

про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити приміщення

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного господарського об`єднання Консорціум «Військово-будівельна індустрія» та Каца Віктора Ісаковича про:

- визнання недійсним договору зберігання №1 від 01.02.2019, укладеного між Державним господарським об`єднанням Консорціум «Військово-будівельна індустрія» (ідентифікаційний 33629043) та фізичною особою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 );

- зобов`язання ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) звільнити приміщення Державного господарського об`єднання Консорціум «Військово-будівельна індустрія» за адресою: АДРЕСА_1 обл., смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між сторонами правочин є удаваним, оскільки вчинений з метою приховати насправді договір оренди державного майна, укладений сторонами поза передбаченою законом процедурою.

В розрізі вказаних доводів прокурор зазначив, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 обл АДРЕСА_2 смт АДРЕСА_3 Коцюбинське АДРЕСА_4 вул АДРЕСА_3 Пономарьова АДРЕСА_4 2 використовуються поклажодавцем - ОСОБА_1 , для здійснення господарської діяльності з виготовлення та зберігання меблів з метою отримання прибутку.

Отже, прокурор вважає, що укладення оспорюваного договору порушує економічні інтереси держави в особі Міністерства оборони України та унеможливлює відрахування коштів до бюджету, що знижує боєздатність Збройних Сил України.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Приписами ст. ст. 1, 4 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа – підприємець.

З правового аналізу вищевикладених норм слідує, що спір є господарським та підвідомчий господарському суду, зокрема, за наявності таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, а також відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 50 Господарського кодексу України унормовано, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

До того ж, кореспондуючі приписи закріплено у статті 50 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Отже фізична особа, яка бажає реалізувати своє право на підприємницьку (господарську) діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання, а отже вирішення питання про юрисдикцію спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання чи ні, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Втім, доказів державної реєстрації фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), як суб`єкта господарювання, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, до позову не додано, а Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не містить відомостей про реєстрацію ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), як суб`єкта господарювання.

За таких обставин, оскільки у спорі, стосовно якого прокурором подано позов, бере участь фізична особа, яка не є суб`єктом господарювання, а між сторонами відсутні господарські відносини, суд дійшов висновку про непідвідомчість господарському суду поданої Заступником військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного господарського об`єднання Консорціум «Військово-будівельна індустрія» та Каца ОСОБА_2 позовної заяви про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити приміщення.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного господарського об`єднання Консорціум «Військово-будівельна індустрія» та Каца Віктора ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити приміщення.

Поряд з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити Заступнику військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, що заявлені ним вимоги підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного господарського об`єднання Консорціум «Військово-будівельна індустрія» та Каца Віктора ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити приміщення.

Ухвала складена та підписана 27.06.2019, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку – до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема