ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року

Справа № 160/3205/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Прудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_1 за період з липня по жовтень 2018 року включно та грудень 2018 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити заборгованість по виплаті пенсії за віком за період з липня по жовтень 2018 року включно.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що бездіяльність позивача щодо невиплати нарахованої пенсії за період з 03.07.2018р. по 31.10.2018р. є незаконною, оскільки вона порушує право на пенсійне забезпечення, через що останній за захистом порушених прав вимушений звернутись до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

03.05.2019 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на те, що на підставі поданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком від 09.08.2018 та протоколу рішення комісії №109 від 14.08.2018, ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком з 03.07.2018 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії складає 5442,03 грн. Згідно із статтею 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України. Пенсія нарахована з 03.07.2018 на виплату по основній відомості у листопаді 2018 року. У листопаді 2018 року позивачу була виплачена пенсія за поточний місяць - листопад 2018 року. ОСОБА_1 , належить до категорії внутрішньо переміщених осіб, відповідно, процес перебування на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України та процес пенсіонування регулюється не лише нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а й нормами спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який є спеціальним, оскільки регулює права та інтереси певної категорії громадян. На підставі даних, отриманих з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», розпорядником якої є Адміністрація Державної прикордонної служби України, була виявлена тривала відсутність ОСОБА_1 (понад 60 днів) за місцем проживання та прийнято рішення про призупинення виплати пенсії. Згідно Протоколу комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №115 від 25.09.2018 ОСОБА_1 виплату пенсії продовжено у зв`язку із підтвердженням факту проживання актом обстеження матеріально - побутових умов сім`ї. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365» (дата набрання чинності 12 травня 2018 року) було внесено зміни до Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, а саме пункт 15 викладено в такій редакції: «органи, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України». Таким чином, пенсія ОСОБА_1 за період з 03.07.2018 по 31.10.2018 буде виплачена після прийняття окремого порядку виплати, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365» (дата набрання чинності 12 травня 2018 року). Окрім того, позивач, заявляючи позовні вимоги, помилково просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області в частині невиплати пенсії за віком за грудень 2018 року, адже пенсія за віком виплачується ОСОБА_1 починаючи з листопада 2018 року, а періодом з приводу якого виник спір є період з липня по жовтень 2018 року, про що зазначає сам позивач у вимозі щодо зобов`язання Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області виплатити заборгованість по виплаті пенсії за віком за період з липня по жовтень 2018 року включно.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 31.01.1997 Кіровським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області.

Позивач належить до категорії внутрішньо переміщених осіб, як особа, що перемістилася до м. Кривий Ріг з тимчасово окупованої території, де проживала в буд. АДРЕСА_1 , з метою уникнення негативних наслідків тимчасової окупації.

13.03.2018 року ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу, що підтверджується відповідною довідкою внутрішньо переміщеної особи за №.

Відповідно до заяви позивача про призначення пенсії за віком від 09.08.2018р. та протоколу рішення комісії від 25.09.2018 № 115, ОСОБА_1 призначена пенсія за віком з 03.07.2018р. згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 5442,03 грн., що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 , виданого довічно 22.08.2018р. Пенсійним фондом України, згідно якого позивач є пенсіонером за віком та листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 03.12.2018р. № Б 18290-18.

Разом з тим, відповідно до вищевказаного листа від 03.12.2018р. № Б 18290-18 пенсія нарахована з 03.07.2018р. на виплату у листопаді 2018. Проте у листопаді 2018р. останній отримав пенсію лише за поточний місяць - листопад 2018 року, що також підтверджується довідкою Довгинцівського відділу обслуговування громадян Управління обслуговування громадян ГУ пенсійного фонду України від 21.11.2018р., а згідно довідки про доходи №2940 5599 3993 9214 від 21.11.2018р., виданої пенсіонеру ОСОБА_1 , сума пенсії отриманої за період з 01.05.2018р. по 31.10.2018 дорівнює 00 грн. 00 коп.

Згідно відповіді ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 03.12.2018р. за № Б 18290-18 відповідно до п.2 ст. 15 постанови КМУ № 365 суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, однак через невизначення відповідного порядку виплатити пенсію за період з 03.07.2018 по 31.10.2018 не є за можливе, у зв`язку із чим, у зв`язку із чим утворилась відповідна заборгованість.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно ч. 1 ст. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Згідно п. 1, 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та іншим особам, які, за висновком лікарсько-консультативної комісії, не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть проводитися публічним акціонерним товариством Укрпошта з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.

Згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365, контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж одного разу на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Якщо в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб є інформація щодо проходження особою фізичної ідентифікації в публічному акціонерному товаристві Державний ощадний банк України, чергова перевірка у відповідному періоді не проводиться.

Згідно п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Так, п. 1 Постанови № 637 встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою КМУ № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Таким чином, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».

При цьому, статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначений перелік підстав припинення виплати пенсії, який є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено з 03.07.2018 року та з 31.10.2018 року на підставі даних, отриманих з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», розпорядником якої є Адміністрація Державної прикордонної служби України, була виявлена тривала відсутність ОСОБА_1 (понад 60 днів) за місцем проживання.

Разом з тим, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як ненадання нової довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача як на підставу для призупинення виплати та невиплати пенсії позивачу на постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», оскільки з аналізу приписів ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 вказаного Закону.

Конституційний Суд України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейський суд з прав людини вказав, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу (п. 25 цього рішення).

У цих рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов`язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв`язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов`язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2018 року по зразковій справі № 805/402/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких підстав, враховуючи позицію Верховного Суду, суд дійшов до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно призупинено виплату пенсії.

Таким чином, у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області утворилась заборгованість по виплаті пенсії за період 03.07.2018 року по 31.10.2018 року.

Доказів щодо виплати позивачу зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_1 за період з липня по жовтень 2018 року включно та грудень 2018 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як убачається із матеріалів справи, так як зазначає позивач у позовній заяві, пенсійним органом призупинено виплату пенсії, у зв`язку із чим перед останнім утворилась заборгованість щодо виплати пенсії у період з липня по жовтень 2018 року включно.

Також, як вказало ГУ ПФУ у Дніпропетровській області у своєму відзиві на позовну заяву, позивач, заявляючи позовні вимоги, помилково просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області в частині невиплати пенсії за віком за грудень 2018 року, адже пенсія за віком виплачується ОСОБА_1 починаючи з листопада 2018 року, а періодом з приводу якого виник спір є період з липня по жовтень 2018 року, про що зазначає сам позивач у вимозі щодо зобов`язання Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області виплатити заборгованість по виплаті пенсії за віком за період з липня по жовтень 2018 року включно.

Таким чином, оскільки виплату пенсію позивачу було поновлено із листопада 2018 року, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_1 за період з липня по жовтень 2018 року включно.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 20096873 від 02.04.2019р.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_1 за період з липня по жовтень 2018 року включно та грудень 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії за віком за період з липня по жовтень 2018 року включно.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок), сплачені згідно квитанції № 20096873 від 02.04.2019р.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник