справа №619/706/19

провадження №1-кп/619/223/19

ВИРОК

іменем України

26 червня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Нечипоренко І.М.

за участю: секретаря судового засідання - Носачової І.В.

прокурора - Колесника В.В.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого - Мельниченка Є.О.

захисника - Іщенка В.М.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42018221280000105 від 11.06.2018 по обвинуваченню:

ОСОБА _2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, розлученого, має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньою освітою, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

такого, що не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України,

встановив:

ОСОБА _2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де на подвір`ї указаного домоволодіння утримує двох собак бійцівської породи пітбультер`єр (кобель та сука). У невстановлені час та дату ОСОБА_2 покинув своє місце мешкання та залишив вказаних собак бійцівської породи пітбультер`єр на території подвір`я указаного домоволодіння, при цьому особисто не перевірив стан ізоляції території подвір`я з метою виключення вільного переміщення собак за межами подвір`я, тим самим порушив вимоги Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження» від 21.02.2006 року, Розділу XII «Тримання собак, котів і хижих тварин на території міської ради» Правил благоустрою території населених пунктів Дергачівської міської ради, затверджених рішенням № 44 від 30.11.2012 Дергачівської міської ради, оскільки не забезпечив безпеку оточуючих людей від заподіяння шкоди собаками та наразив на небезпеку осіб, які проходили біля подвір`я домоволодіння АДРЕСА_1 , тобто ОСОБА_2 не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків від свого діяння (бездіяльності), хоча повинен був і міг їх передбачити.

07.06.2018 приблизно о 18 год 00 хв, ОСОБА_1 проходив біля подвір`я домоволодіння АДРЕСА_1 . В цей момент з території указаного домоволодіння подвір`я, де проживає ОСОБА_2 , через лаз під воротами вибігли дві собаки бійцівської породи пітбультер`єр (кобель та сука), та здійснили напад на ОСОБА_1 , під час якого в хаотичному порядку кусали останнього за різні ділянки тулубу та кінцівок, в результаті чого спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синців на ногах, які виникли від ударно-здавлючої дії тупих предметів, садна на руках, тулубі, ногах, які виникли від дії тупих предметів з обмеженою діючою поверхнею за механізмом удару-тертя-ковзання; укушено-рвані рани на руках, тулубі та ногах, які виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою діючою поверхнею; укушено-рвані рани у верхніх третинах правого та лівого передпліч з пошкодженням м`язів розгиначів кистей та пальців, пошкодженням ліктьового нерву з права, які виникли від дії тупих твердих предметів. Згідно висновку судово-медичної експертизи від 20.07.2018 №09/1485- С/2018, тілесні ушкодження у вигляді укушено-рваних ран (окрім ран на лівій кисті) відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я понад 3-х тижнів (21 день). Всі виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_1 виникли від укусів тварин (собак).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та позовні вимоги не визнав повністю та пояснив, що 07.06.2018 він поїхав з дому, його собаки по кличці «Сеня» та «Буся» породи пітбультер`єр, документів на яких він не має, залишалися вдома прив`язаними. За двір собаки ніколи не вибігали. Коли йому зателефонували і повідомили, що його собаки напали на людину він дуже здивувався, оскільки він займався їх дресируванням, вони були навчені певним командам та охороняти подвір`я, не агресивні, нападати їх не вчили. Вважає, що потерпілий спровокував собак замахом цеберки. Вибачатися перед потерпілим чи будь-яким іншим чином відшкодувати шкоду наміру не має, оскільки не вважає себе винуватим.

Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим, його винуватість у пред`явленому обвинуваченні повністю доведена прокурором та підтверджується зібраними та безпосередньо, відповідно до ч.1 ст.23 КПК України, дослідженими в судовому засіданні доказами, на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме:

-показаннями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1 про те, що 07.06.2019 він відніс тітці черешню та йшов додому з пустим відром, коли на нього вискочили дві собаки породи пітбультер`єр з двору обвинуваченого та почали на нього гавкати та бігти, він почав тікати, прижався до паркану, а собаки його гризли, а потім він втратив свідомість. Раніше він бачив, як Стаханов нацьковував цих собак на людей, вони бігали без нагляду хазяїна, він до цих пір лікується, працювати не має можливості, руки не розгинаються, догляд за ним здійснює мама, він пережив сильний біль і душевні страждання;

-показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 про те, що вона з обвинуваченим являються сусідами, її діти гралися біля двору і бачили, як два пітбуля напали на Агаркова. Ці собаки багріють по подвір`ю, раніше бігали по вулиці без нагляду хазяїна, вони агресивні по характеру, навчені Стахановим на цькування людей та тварин. Під воротами великий простір, через який собаки завжди вибігали самостійно на вулицю, у зв`язку з чим, їм завжди було страшно відпускати дітей самих до школи;

-показаннями свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні про те, що обвинувачений є її сусідом, а потерпілий 07.06.2018 приніс їй відро вишень і пішов. Коли вона вискочила на вулицю, коли почула крик та побачила, як собаки ОСОБА_6 , які вилізли під ворітьми, гризли Агаркова. Люди намагалися завадити цьому, кидали каміння у собак, однак, останні не реагували. Ці собаки раніше бігали у неї по городі, з приводу чого вони викликали дільничного з поліції, оскільки собаки агресивно себе ведуть, тому вона боїться ходити на город.;

-показаннями свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні про те, що 07.06.2018 вона проживає в будинку АДРЕСА_2 вийшла на город та почула крик, коли вискочила на вулицю побачила, що собаки гризли Агаркова, який весь був у крові. Всі намагалися відігнати собак, однак, вони не реагували і продовжували напад на потерпілого, її чоловік з автомобіля «Газель» сапкою відбивав собак. Після цього випадку страшно було ходити по вулиці;

-показаннями свідка ОСОБА_8 у судовому засіданні про те, що вони з сестрою були на городі 07.06.2018 і почули, як сусідка кричить за двором, що на хлопця напали собаки. Коли вона вийшла, то побачила, що ОСОБА_9 стояв під парканом, а на його руках висіли дві собаки, це було напроти хвіртки ОСОБА_6 , все було у крові, це були собаки ОСОБА_6 , які бігали без свого хазяїна та вилазили з-під воріт, де був простір. Собаки у ОСОБА_6 бігають по подвір`ю без прив`язі, зараз місце, де вилазили собаки вже загороджено;

-показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що вона ветеринарний лікар і Стаханов звертався до неї з приводу лікування собак стаффордширських тер`єрів, які вели себе спокійно;

-протоколом огляду місця події від 07.06.2018, згідно даним якого оглянута огорожа домоволодіння АДРЕСА_3 , на якій виявлено бризки та нашарування речовини бурого кольору (а.с.167-169);

-довідкою, виданою Дергачівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини, згідно даним якої собаки, які належать ОСОБА_2 та які покусали ОСОБА_1 07.06.2018 на день заключного клінічного огляду клінічно здорові, ознак, характерних сказу не виявлено (а.с.45);

-висновком експерта №09-1485-С/2018 від 20.07.2018, згідно даним якого експерт на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_1 , з урахуванням наданої медичної документації дійшов висновків, що у нього маються: синці на ногах, які виникли від ударно-здавлючої дії тупих твердих предметів; садна на руках, тулубі, ногах, які виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою діючою поверхнею за механізмом удару-тертя-ковзання; укушено-рвані рани на руках, тулубі та ногах, які виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою діючою поверхнею; укушено-рвані рани у верхніх третинах правого та лівого передпліч з пошкодженням м`язів розгиначів кистей та пальців, пошкодженням ліктьового нерва з права, які виникли від дії тупих твердих предметів. Вищевказані тілесні пошкодження могли бути отримані у термін на який вказує ОСОБА_1 . По ступеню тяжкості синці та садна - це легкі тілесні ушкодження (відповідно до п.п. 2.3.2 «б», п.2.3.5. Наказу МОЗ України від 17 січня 1995 року №6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Звертаючи увагу на те, що встановлені у ОСОБА_1 укушено-рвані рани (окрім ран на лівої кисті) заживають вторинним натягом, при судово-медичному огляді ОСОБА_1 ознак загоєння ран не виявлено, а також враховуючи механізм виникнення цих ран, термін перебування ОСОБА_1 на лікуванні можна віднести ці рани до середньї тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня) (згідно п.п. 2.2.1 а, б, в, і 2.2.2. Наказу МОЗ України від 17.01.95р. №6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень); рани на лівої кисті - це легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95р. Щодо укушено-рваних ран у верхніх третинах правого та лівого передпліч з пошкодженням м`язів розгиначів кистей та пальців, пошкодженням ліктьового нерва з права, встановити їх ступінь тяжкості буде можливо у рамках проведення додаткової судово-медичної експертизи після загоєння цих ран, та визначення кінця ушкоджень та їх наслідків (відповідно до п. 4.13. Наказу МОЗ України від 17 січня 1995 року №6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Встановлені у виникнути від укусів тварин (собаки) (а.с.76-78);

-оглянутим у судовому засіданні відеозаписом з доданою фототаблицею, на якому зображено момент нападу двох собак на ОСОБА_1 ;

-інформацією Дергачівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про те, що собаки (сука та кобель породи стафордширський тер`єр віком по 2 роки), які утримуються в домоволодінні ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , не зареєстровані (а.с.116);

-даними журналу ветеринарної клініки «Феникс», з якого вбачається, що ОСОБА_2 звертався з приводу лікування собаки стафорда віком 2 роки сука риже-білого забарвлення (а.с.110);

-даними протоколу обшуку від 13.12.2019 з доданою фототаблицею, з якого вбачається, що обшук проводився в АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_2 та в гаражі було виявлено двох собак бійцівської породи пітбультер`єр (сука та кобель) біло-рудого окрасу з ошийниками. В ході обшуку будинку та прибудинкових споруд не було виявлено документів, повідків, намордників на вказаних собак, на що ОСОБА_2 пояснив, що вказаних речей у нього не має (а.с. 190-203);

-постановою про визнання речовими доказами від 14.12.2018, згідно даним якої дві собаки бійцівської породи пітбультер`єр (кобель та сука) біло-рудого окрасу визнано речовими доказами (а.с.221-212).

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 128 КК України, тобто спричинення необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_1

При кваліфікації дій ОСОБА_2 суд враховує, що об`єктом злочину, передбаченого ст.128 КК України є здоров`я особи. Об`єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями або бездіяльністю; 2) наслідками у вигляді тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень; 3) причинним зв`язком між зазначеними діянням і наслідками. Суб`єктивна сторона характеризується необережністю у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Як роз`яснено в п.26 Постанови ВС "Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я людини" №1 від 1 квітня 1994р., у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесною ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст. 119 чи ст. 128 КК.

Суд зазначає, що шкідливість тварини визначається тим, що вона як представник живої природи володіє природними особливостями, а її поведінка підкоряється законам біології, що створює об`єктивну підвищену небезпеку заподіяння шкоди оточуючим.

Відповідно до чинного в Україні законодавства собаки є об`єктом права власності і тому власники мають нести за них весь тягар відповідальності. Тобто будь-який власник собаки зобов`язаний усвідомлювати той факт, що вона є джерелом небезпеки, й передбачати можливість наслідків небезпечної поведінки собаки, а утримання собак бійцівських порід створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У судовому засіданні захисником обвинуваченого заявлено, що прокурором не доведено, що собаки, які здійснили напад на потерпілого відносяться до бійцівської породи.

Так, у разі виникнення сумнівів щодо питання, чи є порода собаки бійцівською, у випадках, коли ці обставини мають значення для правильного вирішення справи і є складовою предмету доказування, слід звертатися за відповідним роз`ясненням до фахівців у порядку, визначеному процесуальними нормами.

Частиною 1 ст.71 КПК України передбачено, що спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Так, у судовому засіданні був допитаний як спеціаліст ОСОБА_11 , який є кінологом КП «Центр поводження з тваринами», стаж роботи кінолога 15 років, який оглянувши відеозапис нападу собак на потерпілого ОСОБА_1 пояснив, що дві собаки, які зображені на відео, породи «американський пітбультер`єр (Стаффорд)» та відносяться до бійцівських порід.

Отже, у цьому зв`язку, між бездіяльністю ОСОБА_2 , який повинен був передбачати можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, та наслідками у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілому є причинний зв`язок, а тому доводи обвинуваченого щодо невизнання вини не знайшли свого підтвердження у судовому провадженні.

Відповідно до змісту ст.ст. 50,65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він такий, що не має судимості, розлучений, має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 17.03.2000, згідно висновку судово-психіатричної експертизи №65 від 05.02.2019 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Свідками у судовому засіданні охарактеризований з негативної сторони, дружніх відносин ні з ким не підтримує, навмисно нацьковує собак на жителів міста. Будь-якої іншої характеристики учасниками судового провадження не надано.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, необережним за формою вини, ставлення винного до скоєного та наслідків, який категорично вину не визнав та шкоду не відшкодував, враховується думка потерпілого, який повністю погодився з запропонованою прокурором мірою покарання.

За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ст.128 КК України у виді обмеження волі в межах санкції частини цієї статті, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Частиною 1 ст.368 КПК України встановлено, що ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Згідно досудової доповіді, складеної Дергачівським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області 25.03.2019, ризик вчинення повторного правопорушення визначається, як середній, виправлення особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, у т.ч. окремих осіб. Виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку, за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Згідно з ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Потерпілим ОСОБА_1 пред`явлено цивільний позов, у якому просить стягнути з обвинуваченого 1000000,00грн моральної шкоди, посилаючись на те, що пошкодженням здоров`я, внаслідок множинних укусів собак йому завдано моральну шкоду, оскільки погіршився стан його здоров`я, що є для нього незворотною втратою, спричиняє і буде спричиняти йому довготривалі страждання. У зв`язку з вчиненим злочином він вимушений довгий час проходити курс лікування, відчуває фізичний біль, йому та його родині доводиться витрачати значні кошти для придбання медикаментів, що призвело до психологічних переживань, порушення їх нормальних життєвих зв`язків, потреби додаткових зусиль для організації свого життя, з`явилося постійне почуття тривоги. У зв`язку з пошкодженням функції обох рук він відчуває себе особою з обмеженими можливостями , яка не може забезпечити собі нормальне існування, самостійно заробляти на життя. За ним доглядають родичі, що додає йому особливих душевних страждань та дискомфорту.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» дозволяється утримувати домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Відповідно до ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Щодо визначення розміру відшкодування потерпілому моральної шкоди, то в цьому випадку суд бере до уваги роз`яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.02.1995р. № 4, який зазначає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації…».

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує, що неправомірною бездіяльністю ОСОБА_2 . потерпілому ОСОБА_1 було завдано моральні страждання, пов`язані з отриманням середньої тяжкості тілесних ушкоджень, характер та обсяг його страждань, які є довготривалими, для відновлення стану здоров`я та психологічного стану потрібно багато часу, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, та, з урахуванням вимог розумності і справедливості, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 400000,00грн.

Згідно п.5 ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Інше майно, що було предметом кримінального правопорушення конфіскується.

Згідно постанови від 14.12.2018 дві собаки бійцівської породи пітбультер`єр (кобель та сука) біло-рудого окрасу визнано речовими доказами, які підлягають конфіскації.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням вимог ст.ст. 176, 177, 377 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд

ухвалив :

ОСОБА _2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту фактичного виконання вироку.

Речові докази: дві собаки бійцівської породи пітбультер`єр (кобель та сука) біло-рудого окрасу по кличці «Сеня» та «Буся» - конфіскувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 400000,00 грн (чотириста тисяч гривень).

В іншій частині позову відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя І. М. Нечипоренко