ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2019 року

Київ

справа №2а-2637/10/1770

адміністративне провадження №К/9901/2706/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 (суддя Дудар О.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 (головуючий суддя Попко Я.С., судді: Хобор Р.Б., Сеник Р.П.) у справі за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» до Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ДП ДАК «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» звернулося до суду з адміністративним позовом до Дубенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.06.2010 №0000382340/3.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти у справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування касаційної скарги податковий орган вказує, що в порушення статті 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» позивачем не визначено і не сплачено до Державного бюджету частину чистого прибутку за 2008 рік у сумі 143058,03грн. Як зазначає відповідач, судовими інстанція не прийнято до уваги посилання податкового органу на порушення законодавства, зазначених у запереченні проти позову, апеляційній скарзі та озвучені в судових засіданнях.

Позивач правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2019 попередній розгляд справи призначено на 19.06.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Дубенською ОДПІ з 16.10.2009 по 17.11.2009 проведено планову виїзну перевірку ДП ДАК «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.06.2009.

За результатами перевірки складено акт від 24.11.2009 №221/23/00955779, з якого вбачається, що позивач відповідно до звіту про фінансові результати за 2008 рік відобразив в рядку 220 звіту «чистий прибуток» прибуток у розмірі 134000грн., за 1 півріччя 2009 року - в сумі 39000грн. Крім того, документальною перевіркою встановлено заниження валових доходів в сумі 814073,72 грн., у т.ч. за 2008 рік - у сумі 584309,49грн., за І півріччя 2009 року - в сумі 229764,23грн.

Податковим органом встановлено порушення вимог статті 61 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», в результаті чого ДП ДАК «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» ненараховано і не перераховано до держбюджету частину чистого прибутку за 2008 рік в розмірі 85835грн. та за І півріччя 2009 року в розмірі 31698грн.

На підставі акта перевірки від 24.11.2009 №221/23/00955779 та за результатами адміністративного оскарження відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010 №0000382340/3, яким відповідачу визначена сума податкового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку, що підлягає сплаті до Державного бюджету на загальну суму 200281,20грн., у тому числі: основний платіж - 143058,00грн., штрафні (фінансові) санкції - 57223,20грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням податкового органу, ДП ДАК «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» звернулося до адміністративного суду.

Податкові зобов`язання та штрафні санкції спірним рішенням визначені за порушення статті 60 Закону України №835-VІ від 26.12.2008 «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Відповідно до положень статті 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у разі неприйняття господарськими товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає не менше 50 відсотків (крім закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»), рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006-2007 та 2008 роки до 1 червня 2009 року, такі господарські товариства сплачують частину чистого прибутку до державного бюджету у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, до 1 червня 2009 року. Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Базові нормативи відрахування частини прибутків, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 №315 та від 22.03.2010 №274, визначають розмір відрахувань частки прибутку лише господарськими товариствами з корпоративними правами держави в статутному капіталі і не передбачають розмір відрахувань частинами чистого прибутку підприємствами, в яких відсутня частка корпоративних прав держави.

Згідно зі статутом позивача, засновником (власником) ДП ДАК «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» є ДАК «Хліб України», яка визначає основні напрями діяльності підприємства. Держава не здійснює управління корпоративними правами на частку у статутному капіталі позивача, засновником якого є державна акціонерна компанія. Відсутність у складі засновників, учасників позивача держави в особі уповноваженого органу означає відсутність у статутному фонді позивача частки, що належить державі, незалежно від того, що держава є одноособовим власником усіх акцій ДАК «Хліб України».

Належність державі 100 відсотків акцій акціонерної компанії автоматично не означає, що у державній власності перебувають також корпоративні права на частку у статутному капіталі господарських товариств, заснованих державною акціонерною компанією. Такі корпоративні права належать на праві власності самій компанії як окремій юридичній особі

Статтею 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 N996-XIV передбачений обов`язок підприємств, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарській операції, складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Стаття 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI із змінами та доповненнями передбачає, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів») та їх об`єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків, зменшеного на суму нарахованих і сплачених дивідендів відповідно до пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 N835-VI державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», а також державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») та їх об`єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків. Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 73 Господарського кодексу України під державним унітарним підприємством слід розуміти підприємство, яке утворено компетентним органом державної влади в порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління, в своєму найменуванні містить слова «державне підприємство», не несе відповідальності за зобов`язаннями власника і органу влади до сфери управління якого воно входить. При цьому орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємство перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

Статтею 1 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 N1576-XII встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004р. №97 затверджено Державний класифікатор України - ДК 002:2004 - Класифікацію організаційно - правових форм господарювання. Об`єктом класифікації є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці - фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.3.1.4.1 Класифікатора державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство». Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні або казенні.

Пункт 3.1.7 Класифікатора передбачає, що дочірнє підприємство - підприємство, єдиним засновником якого є інше підприємство (підприємство, залежне від іншого).

Таким чином, вимоги статті 61 України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та статті 59 Закону «Про Державний бюджет України на 2009 рік» щодо сплати до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) стосуються лише державних унітарних підприємств, тобто підприємств, утворених компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, входять до сфери управління такого державного органу.

Відповідно до пункту 1.1 статуту ДП ДАК «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» засновником та власником вказаного підприємства (позивача) є Державна акціонерна компанія «Хліб України».

Пункт 4 Статуту передбачає, що майно підприємства становлять основні та оборотні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі Підприємства. Джерелами формування майна Підприємства є грошові і матеріальні внески Компанії; доходи від особистої господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; інші джерела, не заборонені законодавством України. Майно компанії передається підприємству в користування. Підприємство має право вчиняти щодо майна Компанії будь-які дії тільки з дозволу Компанії. Пункт 5.1 Статуту передбачає, що управління Підприємством здійснюють: Компанія, уповноважена особа за довіреністю; директор Підприємства.

Задовольняючи позовні вимоги, з урахуванням норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі з приводу необхідності відрахування позивачем частини прибутку, суди попередніх інстанцій правомірно посилались на те, що ДП ДАК "Хліб України" «Дубенський комбінат хлібопродуктів» не є державним унітарним підприємством у розумінні статті 73 Господарського кодексу України. У свою чергу, позивач не є платником частини чистого прибутку до Державного бюджету, передбаченого статтею 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», оскільки вимоги статті 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» щодо сплати до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) стосуються лише державних унітарних підприємств, тобто підприємств, утворених компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, входять до сфери управління такого державного органу.

Аналіз вищевикладених положень дає підстави вважати, що визначення суми донарахованої частини прибутку (доходу) можливе виключно щодо державних унітарних підприємств та не може бути застосоване, зокрема, до ДП ДАК «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів», що має іншу організаційно-правову форму.

Судами вказано, що показники фінансової звітності ДП ДАК «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» повинні включатись до консолідованої звітності ДАК «Хліб України», яка є єдиним платником частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності.

Враховуючи, що результати фінансово-господарської діяльності позивача в частині обліку отриманого прибутку враховуються в консолідованому балансі ДАК «Хліб України», а само підприємство не є платником частини прибутку (доходу), сплата якого передбачена статтею 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та статтею 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» судами попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що податкове повідомлення рішення від 02.06.2010 №0000382340/3 про сплату ДП ДАК «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» частини чистого прибутку до Державного бюджету України у розмірі 200281,20грн. прийнято податковим органом без урахування норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, судами вірно зауважено, що у переліку загальнодержавних податків (зборів, обов`язкових платежів), встановлених статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування» відсутній такий податок (збір, обов`язковий платіж) як частина прибутку (доходу). Частина прибутку (доходу) державних унітарних підприємств, господарських товариств, що сплачується до бюджету, згідно з наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» від 27.12.2001 №604 (у редакції, що діяла на дату виникнення спірних відносин), включена в бюджетній класифікації до неподаткових надходжень. У зв`язку з цим, частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету та дивіденди, нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, є неподатковими надходженнями як доходи від власності та підприємницької діяльності.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, контролюючим органом не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 02.06.2010р. №0000382340/3. У касаційній скарзі Дубенська ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області не зазначає жодних доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, відсутні обґрунтовані доводи для спростування висновків, наведених у рішеннях першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, підстав для їх перегляду - не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

......................

......................

......................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.А. Гончарова

Судді Верховного Суду