ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року справа №200/1733/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Міронової Г.М., Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 р. (повний текст складено 22 квітня 2019 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/1733/19-а (головуючий І інстанції суддя Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) 31 січня 2019 року звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку його суддівської винагороди з 01.01.2012 протиправною, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його суддівської винагороди з 01.01.2012 року з урахуванням стажу з 02.08.2004 року по 07.12.2010 року згідно приписів ч. 6 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», в редакції від 03 серпня 2010 року та пп. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 року № 283 та виплатити її у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (а.с. 3-5).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку суддівської винагороди з 24 лютого 2015 року протиправною.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, код ЄДРПОУ 26288796) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) суддівської винагороди з 24 лютого 2015 року, виходячи із наявності стажу роботи більше 10 років та розміру щомісячної надбавки за вислугу років 30% посадового окладу, та виплатити її у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

У задоволення решти позовних вимог відмовлено (а.с. 125-127).

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку суддівської винагороди ОСОБА_1 з 01.01.2012 року до 23.02.2015 року та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 з 01.01.2012 року до 23.02.2015 року з урахуванням стажу з 02.08.2004 року по 07.12.2010 року згідно приписів ч. 6 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції від 03 серпня 2010 року та п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 та виплатити її у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги грунтуются на тому, що п. 2 наказу голови Будьоннівського районного суду м. Донецька № 71-К від 08.12.2010 року про зарахування ОСОБА_1 до штату Будьоннівського районного суду м. Донецька на посаду судді з 08.12.2010 року йому було встановлено щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 15% як такому, що стаж роботи складає 6 років 4 місяці, до якого було включено час його роботи на посадах помічника судді Будьоннівського районного суду м. Донецька, помічника голови Будьоннівського районного суду м. Донецька та керівника апарату Будьоннівського районного суду м. Донецька з 02.08.2004 року по 07.12.2010 року на підставі ч. 6 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», яка діяла на час його призначення згідно п. 2 Розділу XII Прикінцеві положення Закону № 2453 «Про судоустрій і статус суддів». Даний наказ у 2010 році було направлено відповідачу та на його підставі до 01.01.2012 року виплачувалась щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі 15 %, з урахуванням стажу роботи з 02.08.2004 року по 07.12.2010 року.

01.01.2012 року припинила свою дію ст. 44 Закону України «Про статус суддів» та з цього дня і до 02.08.2014 року відповідно до ч. 5 цієї статті повинна була нараховуватись та виплачуватись щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу, оскільки стаж роботи давав право на отримання даної доплати становив понад 5 років. Однак, в наказі голови Будьоннівського районного суду м. Донецька № 3-к від 06.01.2012 року було зазначено, що стаж роботи становить до 5 років та замість 20 % було встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу, тобто без врахування часу роботи з 02.08.2004 року по 07.12.2010 року на посаді помічника судді, помічника голови та керівника апарату. Даний наказ було спрямовано відповідачу, на підставі якого останній здійснював виплати щомісячної доплати за вислугу років.

02.08.2014 року стаж позивача став складати 10 років та відповідно до Закону України № 2453 у нього виникло право на збільшення щомісячної доплати за вислугу років до 30% та право на додаткову відпустку тривалістю 15 календарних днів, але у зв`язку із проведенням АТО Будьоннівський районний суд м. Донецька з серпня 2014 року фактично не працював, тому наказ про встановлення надбавки у розмірі 30% Будьоннівським районним судом м. Донецька винести було неможливо.

За таких обставин позивач 04.12.2018 року звернувся до начальника ТУ ДСА України в Донецькій області з заявою про здійснення перерахунку суддівської винагороди з 01.01.2012 року, але йому було відмовлено.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За унормуванням ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 19 листопада 2010 № 1046/2010 ОСОБА_1 призначено суддею Будьоннівського районного суду м. Донецька. Наказом голови Будьоннівського районного суду м. Донецька від 8 грудня 2010 року № 71-К позивача зараховано на посаду судді та встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 15 %, стаж роботи складає 6 років 4 місяці (а.с. 8).

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 2 серпня 2004 року ОСОБА_1 призначений за конкурсом на посаду помічника Будьоннівського районного суду м. Донецька та прийняв Присягу державного службовця. 7 лютого 2005 року його переведено на посаду помічника голови цього суду. З 23 квітня 2008 року по 7 грудня 2010 року позивач обіймав посаду керівника апарату Будьоннівського районного суду м. Донецька (а.с. 12-15).

Наказом голови Будьоннівського районного суду м. Донецька від 6 січня 2012 року № 3-К ОСОБА_1 з 1 січня 2012 року встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу, стаж роботи складає до 5 років, а саме 1 рік (а.с. 9).

З 1 січня 2012 року виплата надбавки за вислугу років ОСОБА_1 здійснювалася у розмірі 15% від посадового окладу відповідно до наказу голови Будьоннівського районного суду м. Донецька від 6 січня 2012 року №3-К.

Указом Президента України «Про переведення суддів» від 14 лютого 2015 року за № 81/2015 ОСОБА_1 переведено на роботу на посаду судді Краматорського міського суду Донецької області.

Наказом голови Краматорського міського суду Донецької області від 24 лютого 2015 року № 27-К ОСОБА_1 зараховано до штату суду за переведенням з 24 лютого 2015 року та встановлено щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу судді, починаючи з 24 лютого 2015 року, за наявності стажу роботи до 5 років на посаді, а саме: 4 роки 2 місяці 16 днів (а.с. 4).

Наказом голови Краматорського міського суду Донецької області від 5 грудня 2018 року № 108-К внесено зміни до наказу № 27-К від 24 лютого 2015 року в частині встановлення позивачу щомісячної надбавки за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу судді, починаючи з 24 лютого 2015 року, за наявності стажу роботи більше 10 років, а саме: 10 років 6 місяців 23 дні. Також за цим наказом доручено відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Донецькій області здійснити перерахунок суддівської винагороди та інших виплат, що стосуються надбавки за вислугу років судді Заборському В.О. з урахуванням внесених змін (а.с. 10).

Як вбачається із листа від 7 березня 2019 року № 05-438/19 на адресу голови Краматорського міського суду Донецької області Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області вважає наказ від 5 грудня 2018 року № 108-К таким, що не ґрунтується на нормах Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та запропоновано привести його у відповідність до Закону (а.с. 120).

Висновок суду, що позивач має право на зарахування до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років – стаж державної служби за період з 2 серпня 2004 року по 7 грудня 2010 року та право позивача на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років у розмірі 30%, а також допущення відповідачем бездіяльності щодо невиконання наказу голови Краматорського міського суду Донецької області від 5 грудня 2018 року № 108-К та протиправно відмовлено у здійснення перерахунку суддівської винагороди позивача з 24 лютого 2015 року, виходячи із наявності стажу роботи більше 10 років та розміру щомісячної надбавки за вислугу років 30% посадового окладу не є спірним у даній справі.

Апелянт не погоджується з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо здійснення перерахунку суддівської винагороди ОСОБА_1 з 01.01.2012 року до 23.02.2015 року та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 з 01.01.2012 року до 23.02.2015 року з урахуванням стажу з 02.08.2004 року по 07.12.2010 року згідно приписів ч. 6 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції від 03 серпня 2010 року та п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 та виплатити її у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Разом з тим, апелянт не заперечує, що в наказі голови Будьоннівського районного суду м. Донецька № 3-к від 06.01.2012 року було зазначено, що стаж роботи позивача становить до 5 років та замість 20 % було встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу, тобто без врахування часу роботи з 02.08.2004 року по 07.12.2010 року на посаді помічника судді, помічника голови та керівника апарату. Даний наказ було спрямовано відповідачу на підставі якого останній здійснював виплати щомісячної доплати за вислугу років.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що Будьоннівським районним судом м. Донецька наказ про зарахування стажу державної служби позивача за період з 2 серпня 2004 року по 7 грудня 2010 року та встановлення надбавки у розмірі 30% не виносився.

Статтею 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції на момент спірних правовідносин передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

За унормуванням ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова місцевого суду 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; 2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду; 3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; 4) видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ; 5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у суді в десятиденний строк з дня їх утворення; 6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; 7) контролює ведення в суді судової статистики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства; 8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду; 9) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження. У разі відсутності голови суду виконання його обов`язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов`язків щодо організації діяльності суду.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом голови Будьоннівського районного суду м. Донецька від 6 січня 2012 року № 3-К ОСОБА_1 з 1 січня 2012 року встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу, стаж роботи складає до 5 років, а саме 1 рік (а.с. 9).

Частиною 1 ст. 124 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:

Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих органів; Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації (ч. 2 ст. 124 Закону).

За змістом ст. 148 цього Закону Територіальні управління Державної судової адміністрації України є територіальними органами Державної судової адміністрації України.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державного казначейства України.

Територіальні управління Державної судової адміністрації України здійснюють свою діяльність на основі положення про них, що затверджується Головою Державної судової адміністрації України.

Відповідно до Положення про відділ планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, який є структурним підрозділом територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, відділ здійснює ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, забезпечує своєчасну виплату та нарахування заробітної плати, оформлення платіжних документів; відділ взаємодіє з загальними місцевими судами з питань отримання необхідних первинних документів для своєчасного та достовірного нарахування заробітної плати, відрядних та господарських витрат.

Таким чином, з 1 січня 2012 року виплата надбавки за вислугу років ОСОБА_1 здійснювалася у розмірі 15% від посадового окладу відповідно до наказу голови Будьоннівського районного суду м. Донецька від 6 січня 2012 року № 3-К.

За таких обставин посилання апелянта на допущення Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області бездіяльності щодо здійснення перерахунку суддівської винагороди з 1 січня 2012 року по 23 лютого 2015 року є необґрунтованими, оскільки здійснення перерахунку суддівської винагороди та інших виплат, що стосуються надбавки за вислугу років здійснюється на підставі наказу голови відповідного суду.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 806/2963/17.

При цьому суд апеляційної інстанції відзначає, що відповідачем у вищенаведеній справі був безпосередньо господарський суд Житомирської області, а Державна судова адміністрація України лише третьою особою.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наказ голови суду завжди може бути змінено чи доповнено в залежності від обставин, які можливо уточнити або виправити. І позивач такого права не позбавлений і на теперішній час, оскільки був зарахований до Краматорського міського суду Донецької області за переведенням.

Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахування наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 р. у справі № 200/1733/19-а – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 червня 2019 року.

Колегія суддів Г.М. Міронова

І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко