Провадження № 2-о/314/64/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2019 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,

секретар судового засідання Рясна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №314/2812/19 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

В обґрунтування своїх вимог зазначив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шахтарськ Донецької області померла його мати, ОСОБА_2 . Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувався на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути підставою для здійснення реєстрації смерті, тому він змушений звернутися до суду із вказаною заявою.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив суд задовольнити його заяву з підстав, у ній зазначених.

Представник заінтересованої особи Вільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вирішення заяви залишив на розсуд суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно із даними копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Шахтарським МВ УМВС України в Донецькій області 05 вересня 2000 року, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Забужжя Літинського району Вінницької області.

Згідно копії свідоцтва про народження заявника ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 09.04.1966 Міськ.Бюро РАГС м.Шахтарськ Донецької області, ОСОБА_2 є його матір`ю.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Таким чином заявник, як син померлої ОСОБА_2 , має право на звернення до суду з відповідною заявою.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

За наслідками звернення ОСОБА_1 до Вільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі лікарського свідоцтва про смерть № 215 від 30 травня 2019 року, відмовлено, оскільки остання не є документом, на підставі якого згідно із наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545 формі проводиться державна реєстрація смерті.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.08.2006 року № 545 затверджено форми первинної облікової документації та інструкції щодо їх заповнення та видач, закріплено форму лікарське свідоцтво про смерть (форма N 106/о ( z1152-06 ).

Розділом 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть, (форма № 106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

У судовому засіданні встановлено, що надане заявником лікарське свідоцтво про смерть № 215 від 30.05.2019, видане муніципальною установою «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Шахтарськ» Донецької Народної Республіки, згідно якого ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті: хронічна серцево-судинна недостатність ІІ А, атеросклеротичний кардіосклероз з артеріальною гіпертензією, не відповідає затвердженій в установленому законодавством порядку формі.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для отримання соціальних виплат.

Щодо можливості використання як доказа по справі лікарське свідоцтво про смерть № 215 від 30.05.2019, видане муніципальною установою «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Шахтарськ» Донецької Народної Республіки, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, є недійсними і не створює правових наслідків.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» м.Шахтарськ Донецької області є населеним пунктом, на території якого органи державної влади не здійснюють свої повноваження. Тому будь-який документ, виданий на вищезазначеній території, вважається недійсним і не створює правових наслідків.

Оцінюючи надані заявником документи, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну і виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Разом з цим, відповідно до висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), які ґрунтуються на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, суд вважає за можливе взяти до уваги довідку про смерть, надану заявником, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Враховуючи практику ЄСПЛ, беручи до уваги, що встановлення факту смерті необхідно заявнику для реалізації прав та обов`язків, пов`язаних із смертю матері, що чинним законодавством не передбаченого іншої можливості державної реєстрації смерті особи на тимчасово окупованій території України, окрім встановлення факту смерті, заява ОСОБА_3 про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно змісту ст. 18 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом.

Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, Визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Згідно з вимогами ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, судові витрати, які складаються із сплаченого заявником судового збору в розмірі 384,20грн., заявнику не відшкодовуються.

На підставі ст. 19 КУ, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 4, 5, 258, 259, 264, 317, 319 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , заінтересована особа: Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, місцезнаходження: Запорізька область, м.Вільнянськ, вул.Зачиняєва, 22, код ЄДРПОУ: 26014620, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки села Забужжя Летинського району Вінницької області, визнавши датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті – місто Шахтарськ Донецької області, Україна, причиною смерті – хронічна серцево-судинна недостатність ІІ А, атеросклеротичний кардіосклероз з артеріальною гіпертензією.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Копію судового рішення негайно видати учасникам справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізької апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

26.06.2019