КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2019 року № 320/1738/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківського зонального відділення Військової служби правопорядку до Відділу державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради про визнання протиправними дій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Білоцерківське зональне відділення Військової служби правопорядку з позовом до Відділу державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати запис від 21.04.2009 №1353120000003607 та виключити відомості про юридичну особу - Білоцерківське зональне відділення Військової служби правопорядку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що державним реєстратором неправомірно включено зональне відділення Військової служби правопорядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оскільки відповідно до статті 4 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», порядок реєстрації військових частин як суб`єктів господарської діяльності у Збройних Силах України визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому, до приведення чинних нормативно-правових актів України у відповідність із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у частині проведення державної реєстрації, зокрема, військових частин як суб`єктів господарської діяльності, їх реєстрація проводиться Міноборони відповідно до Порядку реєстрації військових частин як суб`єктів господарської діяльності у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 749.
Від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на те, що 21.04.2009 військова частина самостійно подала державному реєстратору реєстраційну картку форми №6, для включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, що виключає ознаки протиправності дій Відділу державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради.
Ухвалою суду від 15.04.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
У судове засідання, призначене на 13.05.2019, сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з`явились. Разом з цим, на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи наведене та керуючись приписами статті 194 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження, на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 07.07.2009 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України були внесені дані щодо Білоцерківського зонального відділення Військової служби правопорядку з наданням статусу юридичної особи та присвоєнням ідентифікаційного коду 24289710, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (а.с. 14).
26 березня 2018 року позивач звернувся до начальника відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради із листом, в якому просив здійснити скасування запису в державному реєстрі, щодо створення як юридичної особи Білоцерківського зонального відділення Військової служби правопорядку, оскільки така установа вже була зареєстрована у відомчому Єдиному державному реєстрі Міністерства оборони України (а.с. 7).
Розглянувши вказане звернення, листом від 30.03.2018 №1779, відповідач повідомив позивача, що відповідно до статі 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», скасування реєстраційних дій (записів) в ЄДР передбачено виключно на підставі судових рішень, що набрали законної сили (а.с. 8-9).
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - в редакції на момент вчинення дій) визначено, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.
Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Згідно частини четвертої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», до Єдиного державного реєстру не заносяться відомості, що становлять державну таємницю.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що останнім 17.04.2009 подано державному реєстратору реєстраційну картку форму № 6, для включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та копію довідки з ЄДРПОУ від 21.07.2012 № 250/12 (а.с. 11, 15-16).
Наведена обставина свідчить, що при внесенні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів про військову частину НОМЕР_1 відповідач діяв на підставі та у межах делегованих йому повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, тому позовні вимоги у частині визнання протиправними дій відповідача, не підлягають задоволенню.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» (далі - в редакції, чинній на день розгляду справи) відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», до Єдиного державного реєстру не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 № 3855-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3855-XII), державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 3855-XII, до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація у сфері оборони:
про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань;
про напрями розвитку окремих видів озброєння, військової і спеціальної техніки, їх кількість, тактико-технічні характеристики, організацію і технологію виробництва, наукові, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, пов`язані з розробленням нових зразків озброєння, військової і спеціальної техніки або їх модернізацією, а також про інші роботи, що плануються або здійснюються в інтересах оборони країни;
про дислокацію, характеристики пунктів управління, зміст заходів загальнодержавного та регіонального, у разі необхідності міського і районного рівня, щодо приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій до виконання завдань в особливий період та про організацію системи зв`язку (оповіщення) в особливий період, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об`єктів щодо евакуації, розосередження населення і забезпечення його життєдіяльності; забезпечення виробничої діяльності об`єктів національної економіки у воєнний час;
про геодезичні, гравіметричні, картографічні та гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для оборони країни.
За приписами частини третьої статті 10, частини першої статті 12 Закону № 3855-XII, інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом. Звід відомостей, що становлять державну таємницю, формує Служба безпеки України на підставі рішень державних експертів з питань таємниць. Зазначений Звід та зміни до нього набирають чинності з моменту опублікування в офіційних виданнях України.
Згідно з пунктом 1.4.4 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за № 902/11182, державну таємницю становлять: відомості про діючі або перспективні: бойовий склад, організаційно-штатну структуру, дислокацію, систему охорони, оборони, чисельність особового складу військових частин (установ) на мирний час (за винятком відомостей про дійсне найменування з`єднань, військових частин, установ (організацій) ЗС, військових навчальних закладів, а також їх місце розташування із зазначенням населених пунктів та географічних координат і їх підпорядкованості, відомостей про загальну штатну чисельність військовослужбовців за штатом мирного часу, озброєння та військову техніку, які надаються державам-учасницям відповідно до прийнятих Україною міжнародних зобов`язань за Договором про звичайні збройні сили в Європі, Віденським документом 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки та Глобальним обміном воєнною інформацією, а також відомостей щодо військових навчальних закладів, квартирно-експлуатаційних органів, військових представництв, закладів культури та спортивних закладів).
Отже, згідно статті 8 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 № 3855-XII та пункту 1.4.4 наказу Служби безпеки України «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю» від 12.08.2005 № 440, відомості про дислокацію, систему охорони, оборони, організаційно-штатну структуру, чисельність особового складу військових частин (установ) мирного часу, які не підлягають розголошенню згідно з міжнародними зобов`язаннями України становлять державну таємницю.
Це означає, що відомості про державну реєстрацію Білоцерківського зонального відділення Військової служби правопорядку становлять державну таємницю, а тому, з огляду на імперативні приписи частини четвертої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», не повинні бути наявними в Єдиному державному реєстрі.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо, серед іншого: зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача в даній справі, суд виходить з того, що відповідно до приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підставою для скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичну особу є ухвалення відповідного судового рішення. При цьому, таке рішення реалізується шляхом внесення відповідного запису (записів) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зобов`язати Відділ державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради виключити запис від 21.04.2009 № 1353120000003607 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про юридичну особу - Білоцерківське зональне відділення Військової служби правопорядку (ідентифікаційний код 24289710).
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 06.03.2019 (а.с. 2).
Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківської міської ради, структурним підрозділом якої, є відповідач.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов`язати Відділ державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради (код ЄДРПОУ 04055009) скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис від 21.04.2019 №1 353 120 0000 003607 та виключити відомості про юридичну особу- Білоцерківське зональне відділення Військової служби правопорядку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь Білоцерківського зонального відділення Військової служби правопорядку (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківської міської ради (код ЄДОПОУ 26376300) судовий збір у сумі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
