Постанова

Іменем України

19 червня 2019 року

м. Київ

справа № 161/8125/16-ц

провадження № 61-12543св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Волиньобленерго»

відповідач - ОСОБА_1

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Волинської області від 09 березня 2017 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Грушицького А. І., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії (далі - ПАТ «Волиньобленерго»)звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих порушенням Правил користування електроенергією.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

26 жовтня 2015 року працівниками ПАТ «Волиньобленерго» за вказаною адресою виявлено факт порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН), шляхом самовільного безоблікового підключення квартири до мережі електропостачання, про що складено акт від 26 жовтня 2015 року № 029051.

30 листопада 2015 року комісією ПАТ «Волиньобленерго» у присутності споживача ОСОБА_1 відбулось засідання щодо розгляду вказаного акту та встановлено, що остання здійснила порушення ПКЕЕН, а саме самовільне безоблікове підключення квартири до мережі електропостачання, спожита електроенергія не обліковувалась. Комісією вирішено провести нарахування кількості та вартості необлікованої електричної енергії згідно із підпунктом 4 пункту 3 формула 3.1 Правил та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика),за 326 дні з 04 грудня 2014 року до дня виявлення порушення ПКЕЕН. За користування необлікованою електроенергією ОСОБА_1 нараховано до сплати 2 127,93 грн.

Вказувало, що ОСОБА_1 відмовилась від підпису про ознайомлення та отримання екземпляру протоколу комісії, хоча розгляд акту проводився у її присутності.

Ураховуючи наведене, ПАТ «Волиньобленерго» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальні збитки у розмірі 2 127,93 грн та судові витрати за сплату судового збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2017 року у складі судді Гриня О. М. у задоволенні позову ПАТ «Волиньобленерго»відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено факту самовільного підключення відповідачем до мережі електропостачання та спричинення цими діями збитків ПАТ «Волиньобленерго» у зв`язку зі споживанням електроенергії з порушення ПКЕЕН.

Суд дійшов висновку, що оскільки прилад обліку електроенергії квартири АДРЕСА_1 встановлений на сходовій клітці, а не у квартирі споживача, вона не має відповідати за збереження приладів обліку та пломб відповідно до пункту 11 ПКЕЕН.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 09 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Волиньобленерго» задоволено.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Волиньобленерго» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Волиньобленерго» 2 127,93 грн вартості за необліковану електричну енергію.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відповідач є власником квартири, яку було безобліково підключено до мережі електропостачання, і вона, як власник, відповідно до статетй 317, 319 ЦК України відповідає за своє майно незалежно від фактичного місця проживання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції є незаконним, протиправним, необ`єктивним та упередженим, ухваленим з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Зазначає, що апеляційним судом не враховано вимог пункту 11 ПКЕЕН, де встановлено, що відповідальність за збереження квартирних засобів обліку, встановлених на сходових клітках та пломб на них несе власник будинку або організація у відданні якої перебуває будинок, а не споживач.

Вказує, що апеляційний суд надав неправильну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Вважає, що акт про порушення від 26 жовтня 2015 року та схема підключення електроустановки споживача не можуть бути доказами безоблікового використання електроенергії, оскільки вони складені з порушенням ПКЕЕН.

Крім того зазначає, що ПКЕЕН передбачено, що у разі виявлення фактів розкрадання електричної енергії електропостачальник має право відключити лише безоблікове приєднання до електромереж. Проте, позивач відключив електроенергію у її квартирі повністю, чим порушив права споживача на користування електроенергією.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У липні 2017 року ПрАТ «Волиньобленерго» (правонаступник ПАТ «Волиньобленерго») подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в яких зазначає, що скарга є необґрунтованою та не спростовує законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

26 жовтня 2015 року електромонтерами ПАТ «Волиньобленерго»: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складено акт про порушення № 02951, відповідно до якого встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 виявлено самовільне безоблікове підключення квартири № 58 до електромережі, внаслідок чого спожита електроенергія необліковувалась (а.с. 7).

30 листопада 2015 року комісією Луцької міської філії ПАТ «Волиньобленерго» розглянуто зазначений акт від 26 жовтня 2015 року № 029051 і встановлено, що ОСОБА_1 вчинено порушення ПКЕЕН, а саме самовільне безоблікове підключення квартири до електромережі (а. с. 11).

Комісією Луцької міської філії ПАТ «Волиньобленерго» вирішено провести нарахування кількості та вартості необлікованої електроенергії згідно із підпунктом 4 пункту 3 формула 3.1 Методики, за 326 дні з 04 грудня 2014 року до дня виявлення порушення ПКЕЕН (а.с. 11).

За користування необлікованою електроенергією ОСОБА_1 нараховано до сплати 2 127,93 грн.

17 грудня 2015 року ПАТ «Волиньобленерго» було направлено вимогу на адресу ОСОБА_1 про сплату вартості за спожиту необліковану електричну енергію.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.

Частиною 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин другої, третьої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з пунктами 9, 10 ПКЕЕН споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами.

Прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.

Відповідно до пункту 14 ПКЕЕН у разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі споживач зобов`язаний негайно письмово повідомити про це енергопостачальника.

У пункті 42 ПКЕЕН визначено, що побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний: невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі засобу обліку; оплачувати спожиту-електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Згідно з пунктом 48 ПКЕЕН побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку.

У статті 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно із пунктом 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 122, розмір збитків, завданих енергопостачальнику, розраховується відповідно до оформленого акта про виявлене порушення та згідно з Методикою.

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Методики вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення порушень ПКЕЕН, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі поза засобами обліку електричної енергії.

Згідно із протоколом комісії Луцької міської філії ПАТ «Волиньобленерго» від 30 листопада 2015 року, на підставі зазначеного акту про порушення правил, відповідачу, відповідно до підпункту 4 пункту 3 формула 3.1 Методики нараховані збитки у розмірі 2 127,93 грн за період з 04 грудня 2014 року до 26 жовтня 2015 року, тобто за 326 дні до дня виявленого порушення.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач довів факт самовільного підключення до мереж постачання електроенергії квартири, власником якої є відповідач, та використання необлікованої електроенергії, тому й доведено факт завдання йому заявлених збитків.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона не проживає у квартирі АДРЕСА_1 , тому вона не повинна відповідати за порушення ПКЕЕН, є безпідставними, оскільки саме власник несе відповідальність за розпорядження майном, а місце проживання власника та місцезнаходження майна не впливає на зміст права власності (частина друга статті 317 ЦК України). Власність зобов`язує (частина четверта статті 319 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.