Справа № 644/4105/19

Провадження № 2-о/644/147/19

12.06.2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 р.

Орджонікідзевський районної суд м. Харкова в складі :

Головуючого судді Саркісян О.А.,

При секретарі - Зоріній Н.В.,

З участю заявника ОСОБА_1 ,

Представника заявника-

ОСОБА_2 зацікавленої особи- ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_4 , заінтересована особа: Індустріальний районний відділ Головного управління ДМС України в Харківській області про встановлення юридичного факту, -

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_4 з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив суд встановити факт постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 року.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьк, де провів все дитинство та закінчив 8 класів у середній шкоді №7 та отримав повну середню освіту у середній шкоді №12. У 1984 році отримав паспорт громадянина СРСР. У період з 1985 року по 1989 рік навчався у ОСОБА_5 військовому командному училищі, звідки, у тому ж таки 1989 році повернувся до м.Донецьк, де 13.06.1989 року Комінтернівським РВВС м.Донецька дув документований паспортом громадянина СРСР серії НОМЕР_1 . Приблизно у 1990-1991 роках він також отримував паспорт громадянина СРСР для виїзду за кордон, за яким виїздив у якості туриста у ОСОБА_6 та у 1992 році до Копенгагену ( ОСОБА_7 . Весь цей час він займався боксом, приймав участь у зборах Федерації баксу та змаганнях. У 1993 році він потрапив до ДТП, яка потягла за собою людські жертви, винуватцем якої було визнано його та засуджено до 8 років позбавлення волі. Саме в цей період в ході розслідування кримінальної справи було вилучено його паспорт. Однак, через особливості характеру, з місць позбавлення волі він вийшов лише у 2019 році. Вийшовши на свободу, 05.02.2019 року він звернувся до Холодногірського відділу поліції ГУНП в Харківській області з заявою про втрату паспорту. На яку отримав відповідь про відсутність складу злочину. Зазначив, що постійне проживання його на території України за станом на 24.08.1991 року можна було б легко підтвердити, якби на території м. Донецьк наразі не проводилась ООС та органи влади України здійснювали у місті свої повноваження. Органи ДМС не можуть надати інформацію щодо документування його паспортом громадянина СРСР, документально підтвердити його перебування у місті та ведення підприємницької діяльності на території м.Донецьк станом на 24 серпня 1991 року також практично не можливо, не ефективним виявилося також звернення до Всеукраїнської федерації боксу. Також зазначив, що його покійна мати ОСОБА_8 була громадянкою України та мала паспорт, який це підтверджував. Встановлення даного факту необхідно заявнику для підтвердження його належності до громадянства України та отримання паспорту громадянина України у формі ID картки.

Представник заявника ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи ГУ ДМС України в Харківській області у судовому засіданні не заперечувала проти заяви ОСОБА_9 Є.Г.

Суд, вислухав представника заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 .

Мати заявника ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була громадянкою України, що підтверджується копією паспорту НОМЕР_3 , виданий Калінінським РВДМУ УМВС України в Донецькій області.

З довідки про звільнення серія ХАР №02572 вбачається, що ОСОБА_1 відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 04.02.2012 року по 30.01.2019 року звідки звільнений після відбуття строку покарання і прямує до місця проживання АДРЕСА_1 .

Відповідно до посвідчення про взяття на облік бездомної особи від 08.02.2019 року ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку в центрі обліку бездомних осіб як особа, яка не має постійного місця проживання і місце проживання якого може бути зареєстровано за місцезнаходженням центру обліку: АДРЕСА_2 . Харків, АДРЕСА_3 Миру, 102.

ОСОБА_1 перебуває на обслуговуванні в КЗ «ХМЦРБО» з 08.02.2019 року по 08.08.2019 року, що підтверджується довідкою про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи.

05.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області з заявою щодо розшуку паспорта громадянина України, виданого на його ім`я. На яку отримав довідку , в якій зазначено, що ніяких документів на ім`я ОСОБА_1 серед вилучених або знайдених не значиться. В ході проведення перевірки встановлено, що внаслідок відповідної події тяжких наслідків не відбулося.

Пенсійний фонд України на запит щодо діяльності ПП «Скіф» засновником якого у 1990-1991 роках був ОСОБА_1 , повідомив, що до січня 2004 року ведення облікованих операцій в картках особових рахунків платників здійснювалось територіальними органами Пенсійного фонду України за місцезнаходженням платника. Спеціальні терміни зберігання документів про сплату страхових внесків до ПФУ за період до впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового пенсійного страхування законодавством не визначено. Тому, вони зберігаються протягом загальновстановленого терміну зберігання документів, а саме три роки.

З довідки Головного центру обробки спеціальної інформації вбачається, що центр не може надати наявну у базі даних інформацію про перетинання державного кордону України ОСОБА_1 , оскільки відповідно до п. 29 Положення про базу даних «відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», інформація у базі даних осіб щодо відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства зберігається протягом п`яти років.

Державна міграційна служба України повідомила, що за даними інформаційної підсистеми «Оформлення документів, що підтверджують громадянство України» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України відомості щодо ОСОБА_1 відсутні.

З листа Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області вбачається, що за наявними обліками ГУ ДМС України в Донецькій області, згідно бази даних ДІС та ЄІАС УМП ДМС України відомості щодо факту документування паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 відсутні.

З довідки Федерації боксу України вбачається, що статистична інформація стосовно учасників змагань з боксу в період з січня 19991 року по грудень 1992 року в ФБУ не зберіглася.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який пояснив, що у серпні 1991 року у м.Києві проводились збори спортсменів-боксерів, де він приймав участь та на цим зборах також приймав участь ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч.1 ст. 318 ЦПК України заявник у своїй заяві зобов`язаний зазначити який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Заявник просить суд встановити факт проживання на території України станом на 24.08.1991 року з метою отримання паспорта громадянина України відповідно до ч.ч.1,2 ст.3 Закону України «Про громадянство України».

Підстави та порядок встановлення належності і набуття громадянства України, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб урегульовані Законом України «Про громадянство України», Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27. 03. 2001 р. (з відповідними змінами).

Детальний аналіз положень зазначених Законом України «Про громадянство України» і Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 р. (з подальшими змінами) вказує на те, що при подачі фізичною особою заяви до суду про встановлення факту постійного проживання на території України для встановлення і оформлення належності або набуття громадянства України заявнику, має значення не лише бажання в подальшому отримати громадянство України, а й в якості кого - громадянина колишнього СРСР, особи без громадянства або громадянина іншої держави він звертається, оскільки в залежності від цього настануть правові наслідки і матиме значення необхідність встановлення факту постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 р. чи за станом на 13.11.1991 р. для встановлення належності до громадянства України або факт постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) для набуття громадянства України

Зокрема, відповідно до ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; (Пункт 3 частини першої статті 3 в редакції Закону №2663-ІV від 16.06.2005);4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Так, згідно зі ст.8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

За положеннями Закону України «Про громадянство України», Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. (з подальшими змінами) для встановлення факту належності до громадянства України за п.п.1,2 ч.1 ст.ст.3,8, Закону України «Про громадянство України» до відповідних органів наряду з заявою фізичної особи щодо громадянства за відсутності підтверджуючих документів щодо проживання на території України надається рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року або факт постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Суд вважає доведеним факт проживання заявника на території України станом на 24.08.1991 року, та приймаючи до уваги необхідність встановлення даного факту для заявника, наявність у нього об`єктивних перешкод для набуття громадянства України, приходить до висновку, що вимоги заявника обґрунтовані та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 263-265, 293, 294,315 ЦПК України, ст.ст.1,2,3,8 Закону України «Про громадянство України», Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 року, суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_4 , постійно проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо Харківському апеляційному суду або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А.Саркісян