ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року

Львів

№ 857/1368/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Національного агенства з питань запобігання корупції та адвоката Мокрянина М.М. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

суддя (судді) в суді першої інстанції –Ващилін Р.О.,

рішення ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження,

місце ухвалення рішення – м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення: 20 листопада 2018 року,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА _2 (далі – ОСОБА_2 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність, що полягає в неприйнятті рішення на засіданні Національного агентства з питань запобігання корупції по суті вимог поданої ОСОБА_2 заяви про вчинення керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком Д.П. правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена ч. 4 ст.172-6 КУпАП - порушення вимог фінансового контролю (повідомлення про корупцію), датоване 10 квітня 2018 року;

- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції прийняти рішення по суті питань, поставлених вимог в Повідомленні про корупцію, що було подано ОСОБА_2 , датоване 10.04.2018 р.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року адміністративний позов задоволений частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, що полягає в неприйнятті рішення на засіданні Національного агентства з питань запобігання корупції по суті вимог поданої ОСОБА_3 С заяви про вчинення керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком Д.П. правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена ч. 4 ст.172-6 КУпАП - порушення вимог фінансового контролю (повідомлення про корупцію) датоване 10 квітня 2018 року. Зобов`язано Національне агентство з питань запобігання корупції розглянути надіслане ОСОБА_2 повідомлення про корупцію від 10 квітня 2018 року у порядку, встановленому законодавством. В задоволенні решти позовних вимог позивача відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідач в супереч вимогам антикорупційного законодавства не розглянув у встановлений законом спосіб повідомлення про корупцію та не прийняв рішення по суті вимог поданої заяви, а лише надав відповідь «Про розгляд інформації», чим вчинив протиправну бездіяльність, яка виразилася у порушенні порядку розгляду поданої заяви, зокрема не розгляду її на засіданні відповідача як колегіального органу та не прийнятті за результатами розгляду поданого повідомлення про корупцію рішення у встановленому законодавством порядку. Крім того суд першої інстанції також зазначив, що працівникам апарату НАЗК у сфері роботи із запобігання корупції надано повноваження виключно щодо первинної обробки повідомлень про корупцію. Прийняття самостійного рішення про відсутність підстав для проведення перевірки до повноважень структурного підрозділу НАЗК чинним законом не віднесено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржили відповідач Національне агентство з питань запобігання корупції та адвокат Мокрянин М.М. в інтересах ОСОБА_1 , особи, яка не залучена до справи, проте порушено її права та інтереси, подавши апеляційні скарги, у яких, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати його та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Національне агентство з питань запобігання корупції вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що зазначене повідомлення позивача про корупцію було розглянуто відповідно до Порядку обробки повідомлень про корупцію проте, оскільки воно не відповідало критеріям такого повідомлення, позивачу була надана розгорнута відповідь по суті поданої ним заяви та роз`яснено про відсутність підстав для винесення відповідної заяви на розгляд Національного агентства у зв`язку з невідповідністю її критеріям Порядку. Крім того, в обґрунтування апеляційної скарги також зазначає, що у зв`язку з тим, що подана заява не відповідала ознакам повідомлення про корупцію її було підписано уповноваженою на це особою, оскільки керівник самостійного структурного підрозділу апарату підписує підготовлені листи та документи відповідно до компетенції, у разі відсутності керівника Департаменту виконання його обов`язків здійснює заступник керівника Департаменту. Відтак вважає, що при розгляді вказаної заяви та наданні відповіді діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Адвокат Мокрянин М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , особи, яка не залучена до справи, проте порушено її права та інтереси, вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що приймаючи оскаржуване рішення, суд протиправно вийшов за межі позовних вимог, зокрема не зазначив мотиви та підстави, для захисту яких необхідно вийти за межі позивних вимог. Крім того зазначає, що жодними діями відповідача не порушено права та інтереси позивача, відповідач не приймав жодних рішень, які б порушували права ОСОБА_2 , а відтак не було доведено підстав для захисту прав, свобод та інтересів у суді. Звертає увагу на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції вирішив питання про права, свободи та інтереси ОСОБА_1 , однак не залучив його до участі у справі незважаючи на те, що судове рішення може вплинути на його права та обов`язки, чим порушив його право на захист.

Позивачем ОСОБА_2 було подано до суду відзив на апеляційну скаргу НАЗК, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг і відзиву в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10 квітня 2018 року позивач подав до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) заяву про вчинення керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком Д.П. правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП - порушення вимог фінансового контролю (повідомлення про корупцію) стосовно відображення недостовірних відомостей, а саме, в поданій керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком Д.П. щорічній декларації особи за звітній період 2017 року про фінансове зобов`язання в розмірі 192 655 грн. В поданій заяві (повідомленні про корупцію) заявник просив НАЗК: 1) провести повну перевірку опублікованої 03.03.2018 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - керівника Ужгородської місцевої прокуратури Кириленка Д.П. за звітній період 2017 рік; 2) за подання завідомо недостовірних відомостей в поданій 03.03.2018 керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком ОСОБА_4 .П. щорічній декларації особи за звітній період 2017 року про фінансове зобов`язання (отриману декларантом позичку) в розмірі 192655 гривень, скласти у встановленому законодавством порядку стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» та передати його на розгляд до відповідного суду для вирішення питання про притягнення порушника до адміністративної відповідальності; 3) зобов`язати суб`єкта декларування - Кириленка Дмитра Павловича - подати виправлену декларацію за 2017 рік з достовірними відомостями у строк, визначений уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції.

Листом від 23 квітня 2018 року №75-03/17710/18 ОСОБА_2 повідомлено, що його заяву (повідомлення про корупцію) від 10 квітня 2018 року передано до відділу обробки 11 квітня 2018 року та відповідно до п.п. 1, 2, 3 розділу V Порядку обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до НАЗК, затвердженого рішенням НАЗК від 27.10.2018 №1024, Відділом з обробки після попереднього розгляду та внесення відомостей до автоматизованої інформаційної системи документообіг НАЗК повідомлення від 10.04.2018 №ЗП-1271/18 разом Реєстраційною карткою передано керівникам Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя та Департаменту моніторингу законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції з резолюцією «до розгляду».

Листом від 24 квітня 2018 року №55-08/17948/18 за підписом заступника керівника Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя ОСОБА_5 повідомлено, що у зв`язку з відсутністю у зверненні заявника від 10 квітня 2018 року будь-яких матеріалів, що підтверджують викладені обставини, винести рішення на розгляд НАЗК відповідно до Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національною агентства від 10.02.2017 №56, не можливо. Окрім того, заявника проінформовано, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкт декларування, зазначений у заяві від 10 квітня 2018 року, відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, тому враховуючи вищевказане, рішення про проведення повної перевірки декларації вказаної особи буде прийнято НАЗК відповідно до пріоритетності, встановленої п. 7 розділу III Порядку (акр. спр. 26 - 27).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що результатом розгляду отриманого повідомлення про корупцію є прийняте НАЗК рішення про проведення повної перевірки декларації або про відмову у проведенні такої. Рішення згідно з нормами Порядку проведення перевірок не може бути надане у формі листа-відповіді структурного підрозділу НАЗК, а приймається виключно за результатами голосування його членами.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що не відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень регулюються нормами Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014 р. (далі - Закон).

Центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, є Національне агентство з питань запобігання корупції (ч. 1 ст. 4 Закону).

ч. 1 ст. 5 Закону визначено, що НАЗК є колегіальним органом, до складу якого входить п`ять членів.

Зазначене кореспондується також з п. 2.1 Розділу ІІ Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням НАЗК №1 від 12.04.2016 р. (далі - Регламент).

Повноваження та права НАЗК як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію антикорупційної політики, визначає Закон України «Про запобігання корупції».

Так, відповідно до норм п. 6 ч. 1 ст. 12 вказаного Закону, НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону.

Повноваження НАЗК на проведення перевірки можливих фактів порушення вимог цього Закону, а також організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, відповідно до п. 8-1 ч. 1 ст. 11, п.п. 6 та 7 ч. 1 ст. 12 Закону, передбачені також і положеннями п. 6.2 Регламенту.

За приписами абзацу другого пункту 2.1 Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням НАЗК від 12.04.16 №1 (у редакції рішення НАЗК від 5.04.18 №611) /надалі - Регламент/, Національне агентство реалізує свої повноваження колегіально або через уповноважених осіб.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.8 Регламенту уповноважені особи Національного агентства зі складу державних службовців апарату Національного агентства визначаються рішенням Національного агентства і мають права уповноважених осіб, передбачені Законом України "Про запобігання корупції".

Абзацом четвертим пункту 3.3 Регламенту передбачено, що листи-відповіді на звернення громадян, які не пов`язані зі здійсненням функцій Голови Національного агентства, підписуються заступником Голови Національного агентства, членом Національного агентства, керівником апарату, керівником, заступником керівника самостійного структурного підрозділу відповідно до компетенції.

Згідно з частиною першою статті 50 Закону №1700-VII визначено, що повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством. Обов`язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім`ї суб`єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 10 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до уповноваженого органу з повідомленням про корупцію, в якому просив провести повну перевірку щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Порядок обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України "Про політичні партії в Україні", що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції, затверджений рішенням НАЗК від 27.10.17 №1024, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.01.18 за №60/31512 (надалі - Порядок №1024), визначає послідовність дій посадових осіб Національного агентства при отриманні, реєстрації, розгляді повідомлень про порушення вимог Законів України "Про запобігання корупції" та «Про політичні партії в Україні», що надходять через спеціальну телефонну лінію, офіційний веб-сайт, захищену та загальну електронну пошту Національного агентства, іншими засобами поштового зв`язку та на особистому прийомі громадян.

Пунктом 1 розділу V Порядку №1024 визначено, що попередній розгляд повідомлень здійснюється Відділом з обробки в день отримання або не пізніше наступного робочого дня за днем отримання від Служби діловодства на предмет: встановлення належності отриманого повідомлення до компетенції Національного агентства; визначення відповідного підрозділу з розгляду.

За змістом пункту 2 розділу V Порядку №1024 повідомлення, що містять інформацію з ознаками порушень вимог Закону щодо фінансового контролю, передаються до Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя апарату Національного агентства.

Суть попереднього розгляду повідомлення про корупцію полягає в аналізі інформації, яка міститься у такому, з метою визначення структурного підрозділу, відповідального за розгляд такого повідомлення відповідно до його повноважень.

П. 3 Розділу І Порядку обробки повідомлень про корупцію передбачено, що інформація, наведена у повідомленні, має містити одну або декілька з таких ознак: - порушення обмежень щодо отримання подарунка передбачені статтею 23 Закону; - запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; порушення встановлених Законом обмежень щодо одержання пільг, послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування; порушення вимог щодо обмеження спільної роботи близьких осіб, передбачені статтею 27 Закону; порушення вимог стосовно обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності передбачені статтею 25 Закону; недотримання актів законодавства з питань етичної поведінки; порушення вимог фінансового контролю, передбаченого статтями 45 - 46, 48 - 52 Закону; порушення вимог організації роботи із запобігання і виявлення корупції; порушення вимог проведення спеціальної перевірки, передбаченої статтею 56 Закону.

П. 4 Розділу І Порядку обробки повідомлень про корупцію встановлено вимоги до реквізитів повідомлення, якими є:

прізвище, ім`я, по батькові особи, яка ймовірно вчинила правопорушення, її посада та місце роботи; текст повідомлення, що містить інформацію про факти вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, іншого порушення Закону, порушення вимог Закону України "Про політичні партії в Україні", яка може бути перевірена; прізвище, ім`я, по батькові, адреса та підпис особи, яка надіслала повідомлення (автор повідомлення).

Обов`язковість для повідомлень, які надходять на загальну та захищену електронну пошту НАЗК, іншими засобами поштового зв`язку, наявності інформації та відповідність вимогам, зазначеним у п.п. 4, 5 розділу I цього Порядку, встановлена п. 5 розділ ІІІ Порядку обробки повідомлень про корупцію.

Тобто, в даному випадку повідомлення про корупцію повинне відповідати певним критеріям, ознакам, які зазначені в даному Порядку, лише в такому випадку воно набуває статусу повідомлення та до нього застосовуються положення Порядку проведення перевірок та вирішується питання щодо проведення повної перевірки декларації та орган може прийняти одне з таких рішень: про проведення перевірки або про відмову у проведенні повної перевірки декларації.

Апеляційний суд вважає, що коли у повідомленні про корупцію відсутні визначені ознаки і воно не відповідає вимогам до нього, то не можуть застосовуватися обов`язкові вимоги положення щодо розгляду повідомлення у встановлений цим Порядком спосіб. Сама лише назва документу «повідомлення про корупцію» не може віднести його до переліку таких та не зобов`язує орган в даному випадку діяти за передбаченим цим Порядком алгоритмом щодо його розгляду.

Вказаний порядок не передбачає обов`язку прийняття рішення про проведення перевірки чи відмову у проведенні такої у випадку, якщо вказане повідомлення не відповідає ознакам , що підтверджують статус повідомлення про корупцію.

Апеляційний суд наголошує на тому, що обов`язкове прийняття рішення про проведення перевірки можливе лише у випадку, коли вказане повідомлення за своїм змістом має одну або декілька з ознак, передбачених п. 3 Розділу І Порядку обробки повідомлень про корупцію.

Суд апеляційної інстанції не заперечує того факту, що законом та Порядком №1024 передбачено можливість звернення фізичних осіб до НАЗК з повідомленням про корупцію.

Разом з цим, Порядок визначає певні умови, за наявності яких НАЗК приймає рішення про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, даним нормативно-правовим актом передбачено, що рішення про проведення перевірки на підставі відповідного звернення приймається у разі, якщо отримана інформація відповідає сукупності ознак.

Як вбачається із вказаного повідомлення, у ньому немає достатніх матеріалів, що відповідали б сукупності ознак, визначених Порядком проведення контролю для повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що унеможливлює винесення відповідних проектів рішень на засідання Національного агентства. Зокрема, зі змісту даного повідомлення не вбачається, яке саме порушення вимог фінансового контролю, передбаченого статтями 45-46, 48-52 Закону№1700-VII порушено, ініціатором звернення разом з повідомленням не надано інформації, що відповідала б сукупності ознак, визначених пунктом 3 Розділу І Порядку, адже з наданих документів неможливо встановити факт наявності фінансових зобов`язань.

Відтак, висновки суду першої інстанції про необхідність ухвалення відповідачем саме рішення про відмову або проведення повної перевірки декларації за наявності на те виключних підстав апеляційний суд визнає помилковими, оскільки такі можливі лише щодо належним чином оформленого повідомлення про корупцію та не застосовуються до будь-якої поданої заяви.

Колегія суддів наголошує, що Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням НАЗК №56 від 10.02.2017 (далі - Порядком №56) передбачено прийняття НАЗК рішення про відмову у проведенні повної перевірки декларації, лише до належним чином оформленого повідомлення про корупцію.

Відповідно до п.3 положень Порядку проведення перевірок № 1024 за результатами розгляду отриманого повідомлення про корупцію НАЗК (виключно повідомлення) упродовж 15 робочих днів з дня отримання такого вирішує питання щодо проведення повної перевірки декларації та може прийняти одне з таких рішень: про проведення перевірки або про відмову у проведенні повної перевірки декларації.

Тобто, чітко встановленого повідомлення про корупцію, яке відповідає вимогам п. 3 Розділу І Порядку обробки повідомлень про корупцію, а не будь-якого звернення з ідентичною назвою та похожою за змістом.

У взаємозв`язку з наведеним суд вкотре акцентує увагу на тому, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, помилково посилається на приписи Порядку №56, оскільки такий передбачає розгляд виключно повідомлень про корупцію з критеріями і ознаками визначеними Порядком обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні».

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про те, що вказана заява відповідає ознакам повідомлення про корупцію та по суті є таким повідомленням, а відтак і розгляду на засіданні НАЗК, за результами якого повинно бути прийняте відповідне рішення.

На переконання апеляційного суду наведене вище є підставою для висновку про відсутність у спірних відносинах протиправної бездіяльності НАЗК в частині дотримання визначеного законодавством порядку розгляду звернення позивача та зобов`язання вчинення конкретних дій.

Відтак, апеляційний суд зазначає, що відповідач за результатами розгляду заяви дійшов вірного висновку про невідповідність її критеріям(ознакам) заяви про корупцію, а відтак і підстави для її розгляду у вказаний в позовній заяві спосіб не передбачені.

Крім того, апеляційний суд вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що своєю відповіддю фактично прийняте рішення замість колегіального органу, тому суд звертає увагу, що відповідач в даному випадку лише вказав на невідповідність повідомлення вимогам Порядку та неможливість його розгляду у бажаний позивачем спосіб.

Враховуючи вищенаведене, відповідач у спірних відносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Натомість доводи позивача про порушення НАЗК порядку розгляду його заяви від 10.04.2018 року ґрунтуються на помилковому посиланні ініціатором звернення на норми законодавства та трактування вказаних норм права на власний розсуд.

Щодо висновку суду про те, що вказаний лист був підписаний не уповноваженою на це особою, то апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 13 Закону №1700-VII визначено, що уповноваженими особами Національного агентства є Голова та члени Національного агентства, а також уповноважені Національним агентством посадові особи.

За приписами абзацу другого пункту 2.1 Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням НАЗК від 12.04.16 №1 (у редакції рішення НАЗК від 5.04.18 №611) /надалі - Регламент/, Національне агентство реалізує свої повноваження колегіально або через уповноважених осіб.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.8 Регламенту уповноважені особи Національного агентства зі складу державних службовців апарату Національного агентства визначаються рішенням Національного агентства і мають права уповноважених осіб, передбачені Законом України "Про запобігання корупції".

Абзацом четвертим пункту 3.3 Регламенту передбачено, що листи-відповіді на звернення громадян, які не пов`язані зі здійсненням функцій Голови Національного агентства, підписуються заступником Голови Національного агентства, членом Національного агентства, керівником апарату, керівником, заступником керівника самостійного структурного підрозділу відповідно до компетенції.

Відповідно до підпункту 9 пункту 25 розділу V Положення про апарат Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства від 19.05.2016 № 1, керівник самостійного структурного підрозділу апарату підписує підготовлені листи та документи відповідно до компетенції.

Крім того, згідно з пунктом 3-4 розділу VI Положення про Департамент перевірки декларацій та моніторингу способу життя, затвердженого рішенням Національного агентства від 13.04.2018 № 722, у разі відсутності керівника Департаменту виконання його обов`язків здійснює заступник керівника Департаменту.

Як вбачається із матеріалів справи, повідомленням-відповіддю від 24 квітня 2018 року №55-08/17948/18 за підписом заступника керівника Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя ОСОБА_6 . Кушнерик зазначено, що у зв`язку з відсутністю у зверненні заявника від 10 квітня 2018 року будь-яких матеріалів, що підтверджують викладені обставини, винести рішення на розгляд НАЗК відповідно до Порядку № 56 неможливо через невідповідність його критеріям повідомлення про корупцію.

Таким чином, у зв`язку з вищенаведеним, апеляційний суд вважає, що заступник керівника Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя мав право підпису даного документу, оскільки відповідно до Положення про апарат Національного агентства з питань запобігання корупції має право підписувати документи відповідно до його компетенції.

Відтак, у зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що відповідач при розгляді заяви позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом та Порядком обробки повідомлень про корупцію.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Національного агентства з питань запобігання корупції та адвоката Мокрянина М.М. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі № 0740/899/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи – протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

О. М. Довгополов

судді

М. А. Пліш

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 25.06.2019 року