ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/7878/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,
за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 щодо постановлення окремої ухвали, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якому просить суд:
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року №201-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини 1 статті 83 та пункт 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу»; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05 травня 2018 року №213-о «Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року №201-о «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05 травня 2018 року; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2018 року по 02 квітня 2019 року у розмірі 97 615,50 грн; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць у розмірі 4488,75 грн без урахування обов`язкових податків та зборів; зобов`язано Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати до Окружного адміністративного суду міста Києва протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду звіт про його виконання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності відповідача на виконання судового рішення та постановлення окремої ухвали щодо притягнення голови Правління Пенсійного фонду України до відповідальності - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову про задоволення заяви позивача.
В судове засідання з`явилися представники відповідачів. У задоволенні апеляційної скарги позивача просили відмовити.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідачів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи убачається, що після прийняття рішення судом першої інстанції, до суду надійшла заява позивач, у якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність голови правління Пенсійного фонду України ОСОБА_3 пов`язаної із невиконанням рішення суду в №826/7878/18 від 02 квітня 2019 року, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, яке набрало законної сили;
- відповідно до вимог частини шостої статті 383 КАС України постановити окрему ухвалу суду в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності голови правління Пенсійного фонду України ОСОБА_3 , бездіяльність якого визнається протиправною та направити її Кабінету Міністрів України та Міністерству соціальної політики України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Як зазначає позивач, рішення суду у частині поновлення позивача на роботі, Пенсійним фондом України не виконано, що, на думку позивача, свідчить про наявність підстав для притягнення голови Правління Пенсійного фонду до відповідальності на підставі статті 383 та 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви позивача, так як згідно частини третьої статті 383 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом, що позивачем не виконано.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 КАС України.
Відповідно до положень частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду, яке набрало законної сили, на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Як встановлено, позивачу видано виконавчі листи за результатами розгляду справи, проте, докази, які б засвідчували звернення позивача до відповідного відділу виконавчої служби суду не надано. Більш того, в заяві позивач вказує, що виконавче провадження не відкривалося.
Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Згідно з ч.2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Частина 4 цієї статті передбачає, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Судом отримано від Пенсійного фонду України Звіт про виконання рішення суду, відповідно до якого копія судового рішення отримана відповідачем 09.04.2019 року, і на його виконання в частині поновлення позивача на посаді 11.04.2019 року Пенсійним фондом України видано наказ за №142-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », належним чином завірена копія якого надана відповідачем для приєднання до матеріалів справи.
Згідно з наказом, ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05 травня 2018 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані обставини свідчать про належне виконання Пенсійним фондом України рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та відсутності підстав для задоволення заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя -доповідач: В. В. Кузьменко
Судді : Я. М. Василенко
О. І. Шурко
Повний текси постанови ивготовлено 24.06.2019
