^{_____________________________________________________________________________________________________________________}

Справа № 520/960/19

Провадження № 2/520/2349/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Салтан Л.В.

за участю секретаря Дідур В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до судновласника компанії «Перкула Шиппінг & Трейдінг Інк.» про стягнення заробітної плати, відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до судновласника компанії «Перкула Шиппінг & Трейдінг Інк.», в якій просить: стягнути компенсацію по смерті в розмірі 40000 доларів США, що еквівалентно 1126000 грн. 00 коп.; стягнути з компанії «Перкула Шиппінг & Трейдінг Інк.» (Percula Shipping & Trading Inc.) заборгованість по заробітній платі в розмірі 36000 доларів США, що еквівалентно 1013400 грн. 00 коп.; стягнути моральну шкоду в розмірі 20000 доларів США, що еквівалентно 563000 грн. 00 коп.;стягнути судові витраті позивача у розмірі 102000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 05 лютого 2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є батьком позивачки ОСОБА_1 , уклав трудовий контракт з судновласником - компанією «Перкула Шиппінг & Трейдінг Інк.» («Percula Shipping & Trading Inc») терміном на 6 місяців, відповідно до якого був найнятий на судно «Achilleas S» (Ахіллеас С) на посаду старшого механіка.

ІНФОРМАЦІЯ_3 під час найму ОСОБА_2 помер. Згідно з довідки про смерть, наданої Аполло госпіталем, м. Хайдарабад, Індія, куди ОСОБА_3 був доставлений з судна, причиною смерті став септичний шок з множинною органною недостатністю внаслідок інфекційного ендокардиту.

У зв`язку з цим, позивач вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9 підтримав позовну заяву.

Представник відповідача «Перкула Шиппінг & Трейдінг Інк.» у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не надала до суду доказів того, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 ; смерть ОСОБА_2 настала не через професійне захворювання, отриманих в результаті роботи на судні; ОСОБА_2 не повинен був бути допущений до роботи без обмежень, оскільки приховував під час проходження предрейсового медичного обстеження; відповідач виплатив усю заробітню плату ОСОБА_2 .

Слід зазначити, що у судовому засіданні відмовлено у прийнятті відзиву на позовну заяву зі всіма наявними у представника відповідача документами, оскільки він пропустив строк для подачі зазначеного відзиву, та суд відмовив у поновленні цього строку.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що слід задовольнити частково позовну заяву, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 11 серпня 2000 року уклали шлюб.

05 лютого 2018 року ОСОБА_2 уклав трудовий контракт з судновласником - компанією «Перкула Шиппінг & Трейдінг Інк.» («Percula Shipping & Trading Inc») терміном на 6 місяців, відповідно до якого був найнятий на судно «Achilleas S» (Ахіллеас С) на посаду старшого механіка.

Представник відповідача не заперечував проти зазначеного факту.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року під час найму ОСОБА_2 помер. Згідно з довідки про смерть, наданої Аполло госпіталем, м. Хайдарабад, Індія, куди ОСОБА_3 був доставлений з судна, причиною смерті став септичний шок з множинною органною недостатністю внаслідок інфекційного ендокардиту.

Статтею 9, параграф 1, трудового контракту передбачено, що судновласник зобов`язується організувати укладення страхового покриття всього екіпажу на борту судна проти ризиків захворювання, травми та втрати життя (смерті), та робити страхові виплати протягом всього часу їх перебування на борту.

Параграф 5 ст. 9 трудового контракту передбачає, що в разі смерті моряка чи довгострокової непрацездатності моряка, що мали місце після дати відправлення моряка від місця проживання для прибуття на судно, і до дати належної репатріації моряка (повернення додому) моряк має право на компенсацію (страхову виплату) в розмірі 40 000 доларів США.

Ст. 10 трудового контракту визначає репатріацію моряка як його переміщення до м. Київ, Україна, тобто належною репатріацією моряка вважається його переміщення судновласником до Києва, Україна. Таким чином, відповідальність судновласника по виплаті компенсації/страхової виплати по смерті моряка охоплює період його найма - тобто з дати відправлення від місця проживання до дати переміщення в місце проживання (м. Київ, Україна).

Умовами контракту передбачена також виплата заробітної плати моряку. Зокрема, параграф 1, 2 статті 5 трудового контракту передбачає, що зарплатня за послуги, надані на умовах цього договору, розраховується судновласником у доларах США . Зарплата на початок працевлаштування визначена в Додатку № 1 та належить до сплати шляхом грошового переказу на банківський рахунок моряка.

Ст. 9 трудового контракту також передбачено, що у разі захворювання моряка чи одержання моряком травми під час найму, йому виплачується зарплата в повному обсязі доки його не буде репатрійовано згідно з положеннями про репатріацію, наведеними нижче, тобто переміщення моряка в місце проживання - м. Київ, Україна.

Тобто, на момент смерті, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_3 року, заборгованість по заробітній платі з боку відповідача перед загиблим моряком склала 36000 доларів США, яка дотепер не була виплачена відповідачем. При цьому, представник відповідача не надав належних доказів того, що дійсно було перераховано ОСОБА_2 ця заробітна плата.

Згідно зі ст. 1229 ЦК України, страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились в наслідок його смерті.

Згідно зі ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, допомоги в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його родини, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином, компенсація по смерті/страхова виплата, заробітна плата загиблого моряка, яка не була ним отримана при житті, підлягає виплаті дочці загиблого моряка ОСОБА_1 , яка є єдиним спадкоємцем і членом родини загиблого, що підтверджується заявою про вступ у спадщину була подана позивачем 21 грудня 2018 року, в зв`язку з чим до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис.

Ст. 9 трудового контракту передбачає право моряка на невідкладну медичну допомогу з боку судновласника - відповідача по справі. Відповідно, судновласник був зобов`язаний надати своєчасну і належну медичну допомогу моряку в разі необхідності. Зокрема, п. 3 і 4 ст. 9 передбачено, що моряку надається медична допомога на борту в разі необхідності, безкоштовно, включаючи доступ до потрібних ліків, медичного обладнання та приладів для діагностики та лікування, а також медичної інформації та експертизи у випадку захворювання чи непрацездатності йому надається медична допомога, в тому числі медичне лікування, потрібні ліки і терапевтичні прилади на борту судна.

Згідно з повідомленням Аполло госпіталю, м. Хайдарабад, Індія, від 04 вересня 2018 року моряк був доставлений в госпіталь 04 вересня 2018 року вже у критичному стані, із зазначенням про необхідність оплати за лікування з боку позивачки через відмову судновласника від оплати лікування. Через несвоєчасну оплату лікування моряку не надавалось, виходячи із стану здоров`я моряка, він потребував невідкладної операції, але через несплату операція так і не була проведена.

Причина смерті моряка - септичний шок в наслідок інфекційного ендокардиту - вказує на те, що тривалий час моряку не надавалась необхідна медична допомога, в результаті чого розвилось інфекційне захворювання, що призвело до серйозного ускладнення стану здоров`я і, як результат, до смерті моряка.

Згідно з медичного довідника септичний шок - це погрожуюче життю ускладнення тяжких інфекційних захворювань.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особини, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особини, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особини, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з противоправною поведінкою що до неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особини.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особини, яка завдала моральної шкоди, якщо провина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 35-13/797 від 13 травня 2004 року при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Верховний Суд України в пункті 5 постанови Пленуму № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року з наступними змінами і доповненнями, роз`яснив про те, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Верховний Суд України в пункті 5 постанови Пленуму № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року з наступними змінами і доповненнями, роз`яснив про те, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При поданні позовної заяви та протягом розгляду цивільної справи представник відповідача не скористалися своїм процесуальним правом та не надав до суду належних та допустимих доказів, які би містили підтвердження щодо своїх посилань.

Також, суд критично ставиться до тверджень представника відповідача щодо того, що ОСОБА_2 не повинен був бути допущений до роботи без обмежень, оскільки приховував під час проходження предрейсового медичного обстеження, оскільки представник відповідача не довів зазначені твердження та, у разі доведення зазначеного твердження, він має право звернутися до суду для захисту своїх прав з відповідною позовною заявою до медичної установи, що провела зазначене медичне обстеження.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні зазначеної вимоги, оскільки позивач не надала належних та допустимих доказів, що підтверджують ці моральні страждання.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У своїй позовній заяві, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 102000 грн. 00 коп. та оплату судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 19 жовтня 2018 року, та прибуткового касового ордеру від 21 грудня 2018 року, позивач понесла витрати у справі у розмірі 35000 грн. 00 коп.

Також, позивач понесла витрати щодо поштових переказів у розмірі 729 грн. 38 коп.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 9605 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 77, 81, 89, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст. 23, 1166-1168, 1218, 1227, 1129 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до судновласника компанії «Перкула Шиппінг & Трейдінг Інк.» про стягнення заробітної плати, відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з «Перкула Шиппінг & Трейдінг Інк.» (Percula Shipping & Trading Inc.) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_3 , компенсацію по смерті ОСОБА_2 у розмірі 40000 (сорок тисяч) доларів 00 центів США, що за курсом НБУ станом на 17 січня 2019 року еквівалентно 1120000 (один мільйон сто двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з «Перкула Шиппінг & Трейдінг Інк.» (Percula Shipping & Trading Inc.) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_3 , заборгованість по заробітній платі ОСОБА_2 у розмірі 36000 (тридцять шість тисяч) доларів 00 центів США, що за курсом НБУ станом на 17 січня 2019 року еквівалентно 1008000 (один мільйон вісім тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з «Перкула Шиппінг & Трейдінг Інк.» (Percula Shipping & Trading Inc.) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_3 , судові витрати у розмірі 35729 (тридцять п`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн. 38 коп.

Стягнути з «Перкула Шиппінг & Трейдінг Інк.» (Percula Shipping & Trading Inc.) у дохід держави судовий збір у розмірі 9605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлений 14 червня 2019 року.

Головуючий Салтан Л. В.