ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2019 року

Київ

справа №814/2607/16

адміністративне провадження №К/9901/17749/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 814/2607/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 року (ухвалену в складі головуючого судді Біоносенка В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Золотнікова О.С., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.)

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - ГУ НП у Миколаївській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Миколаївській області від 14 листопада 2016 року № 312 о/с у частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області;

- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області;

- стягнути з ГУ НП у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Позов обґрунтований порушенням відповідачем вимог законодавства під час звільнення ОСОБА_1 з органів поліції у зв`язку з скороченням штатів. Позивач зазначає, що всупереч вимог Закону України «Про Національну поліцію» та положень статті 49-2 Кодексу законів про працю України йому не було запропоновано жодної посади в органах поліції, хоча він попереджав керівництво про намір продовжити службу.

3. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що питання призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації територіального органу Національної поліції врегульовано спеціальним законом - статтею 68 Закону України «Про Національну поліцію», якою вимог щодо обов`язкового працевлаштування поліцейських, посада яких скорочується, не висувається.

4. На думку відповідача, вирішення питання про залишення поліцейського, посада якого скорочується, на службі є правом керівника відповідного територіального органу поліції, яке він реалізовує з певною свободою розсуду, керуючись відомостями про досвід роботи, освітній рівень, стан здоров`я та ставлення до виконання службових обов`язків відповідним поліцейським.

5. Відповідач зазначає, що врахував відношення до служби позивача, а також висновок Атестаційної комісії №2 ГУ НП у Миколаївській області про його службову невідповідність, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позивача на службі після завершення організаційних заходів, пов`язаних із затвердженням нових штатів та скасуванням тимчасових.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

6. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 2004 року.

7. 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області.

8. Наказом ГУ НП у Миколаївській області від 24 березня 2016 року № 53 о/с з огляду на висновок Атестаційної комісії №2 ГУ НП у Миколаївській області (далі - Атестаційна комісія), ОСОБА_1 з підстав, визначених у пункті 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність), звільнено зі служби в поліції.

9. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року в справі № 814/1056/16 наказ ГУ НП у Миколаївській області від 24 березня 2016 року № 53 о/с визнано протиправним і скасовано; поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області.

10. Наказом ГУ НП у Миколаївській області від 13 вересня 2016 року №259 о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді поліцейського Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області.

11. 16 вересня 2016 року ОСОБА_1 попереджено про можливе наступне звільнення зі служби в поліції у зв`язку зі скороченням тимчасових штатів.

12. Наказом ГУ НП у Миколаївській області від 14 листопада 2016 року №312 о/с ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) звільнено зі служби в поліції.

13. Не погоджуючись з наказом про звільнення, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

14. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 року у справі № 814/2607/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у Миколаївській області від 14 листопада 2016 року № 312 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області;

- стягнуто з ГУ НП у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15 листопада 2016 року по 20 січня 2017 року в сумі 4133,02 грн. без урахування середньої заробітної плати за один місяць;

- стягнуто з ГУ НП у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за один місяць у розмірі 3453,39 грн.;

- звернуто до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 3453,39 грн.

15. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій керувались тим, що ГУ НП у Миколаївській області не було дотримано процедури звільнення позивача з підстав, визначених у пункті 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

16. Зокрема суди попередніх інстанцій зазначили, що ГУ НП у Миколаївській області не запропонувало позивачеві інших посад у будь-якому органі (закладі, установі) поліції з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків.

17. Суди першої та апеляційної інстанцій також дійшли висновку, що фактичного скорочення штатів у ГУ НП у Миколаївській області не відбувалося, оскільки замість 3263 посад, що скорочувалися, уводилось 3272 нових посад. Водночас посада позивача після введення нових штатних розписів скорочена не була.

18. Суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідач, вирішуючи можливість залишення позивача на службі в поліції, протиправно взяв до уваги висновок атестаційної комісії про його службову невідповідність, оскільки необґрунтованість та незаконність вказаного висновку була встановлена рішенням суду в справі № 814/1056/16.

19. IV. Провадження в суді касаційної інстанції

20. Відповідачем подано касаційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 року в справі № 814/2607/16 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, в якій відповідач просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

21. Аргументи скаржника полягають у тому, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосували норми матеріального права і порушили норми процесуального права.

22. Скаржник наголошує, що спірні правовідносини врегульовані спеціальним законом, у зв`язку з чим положення трудового законодавства, які зобов`язують роботодавця вжити заходів щодо працевлаштування працівника, посада якого скорочується, до відносин звільнення поліцейських у зв`язку з скороченням штатів не застосовуються.

23. Скаржник уважає, що з огляду на висновок атестаційної комісії, викладений у протоколі атестаційної комісії, позивач не відповідає займаній посаді і підлягає звільненню зі служби в поліції, що виключає можливість продовження ним служби в органах поліції, а тому й пропонування йому вакантних посад.

24. Позивач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

25. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ НП у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року в справі №814/2607/16.

26. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.

27. 07 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

28. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білоусу О.В., суддям Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

29. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 23 травня 2019 року № 456/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

30. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

31. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

32. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

33. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

34. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Згідно з частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

36. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

37. Частиною першою статті 48 Закону №580-VIII передбачено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

38. Відповідно до частини першої статті 47 Закону №580-VIII призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

39. Згідно з статтею 58 Закону №580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків.

40. Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 62 Закону №580-VIII поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

41. Відповідно до пунктів 9, 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

42. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

43. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

44. Відповідно до частини першої статті 68 Закону №580-VIII у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

45. Згідно з частиною другою статті 68 Закону №580-VIII поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

46. Частиною третьою статті 68 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

47. Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року №988 (далі - Постанова №988) виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

48. Відповідно до пункту 6 Розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260) поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі, у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення, виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

49. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

50. Пунктом 9 Розділу І Порядку №260 передбачено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

VI. Позиція Верховного Суду

51. Законом №580-VIII передбачено, що гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються на поліцейських і полягають у тому, що в разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів, звільненню підлягають не усі поліцейські, а лише ті, посади яких скорочені.

52. У разі скорочення штатів поліцейському, посада якого скорочується, повинно бути запропоновано іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

53. Пропозиція усіх наявних вакантних посад є невід`ємним атрибутом належного дотримання процедури звільнення поліцейського з причин скорочення штату в разі реорганізації, в якій визначальними критеріями є досвід роботи, освітній рівень, стан здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків.

54. Із системного аналізу вказаних норм Закону №580-VIII вбачається, що надання згоди поліцейського щодо призначення на посаду неможливе без його обізнаності з переліком усіх наявних вакантних посад, які пропонуються йому, з урахуванням критеріїв, визначених положеннями статті 68 Закону №580-VIII.

55. Лише відмова особи від запропонованої посади дає підстави для звільнення поліцейського у зв`язку зі скороченням штатів.

56. Ураховуючи наведене, Суд уважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач зобов`язаний був запропонувати позивачу вакантні посади з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків.

57. Отже, відсутність доказів щодо здійснення пропозиції відповідачем позивачу усіх наявних вакантних посад, з урахуванням вказаних критеріїв, не може бути свідченням дотримання процедури звільнення поліцейського з причин скорочення штатів або проведення організаційних заходів.

58. Відповідач не заперечує, що позивачеві при звільненні не пропонували іншої вакантної посади в органах поліції, натомість обґрунтовує звільнення ОСОБА_1 наявністю негативного висновку Атестаційної комісії від 04 березня 2016 року ОП №15.00004429.0023263 про його службову невідповідність.

59. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у частині протиправності повторного врахування протоколу Атестаційної комісії від 04 березня 2016 року при звільненні позивача.

60. Варто зазначити, що оцінку згаданому висновку атестаційної комісії і, прийнятому на його підставі, наказу ГУ НП у Миколаївській області від 24 березня 2016 року № 53 о/с про звільнення позивача з поліції у зв`язку зі службовою невідповідністю, надав адміністративний суд у справі № 814/1056/16, визнавши вказаний наказ незаконним, а висновки атестаційної комісії, викладені у протоколі від 04 березня 2016 року ОП №15.00004429.0023263 - необґрунтованими.

61. З урахуванням положень частини четвертої статті 78 КАС України встановлені таким судовим рішенням (у справі № 814/1056/16) обставини доказуванню (у цій справі) не підлягають.

62. Тому, зважаючи на те, що вказаним судовим рішенням безпосередньо не скасовано висновок атестаційної комісії, ним установлені обставини протиправності атестування, проведеного відносно позивача, що тягне за собою протиправність усіх прийнятих за наслідками такого атестування рішень і неможливість їх урахування відповідачем при вирішенні питання про залишення на службі позивача.

63. Що стосується арґументів касаційної скарги в частині помилкового застосування до спірних правовідносин трудового законодавства, то з оскаржуваних судових рішень видно, що суди посилалися на статті 40, 42, 49-2 Кодексу законів про працю України як додаткового обґрунтування наявності у відповідача обов`язку запропонувати позивачу вакантні посади, які були наявними в ГУ НП у Миколаївській області з моменту його попередження про наступне звільнення до моменту звільнення. Таке застосування загальних норм трудового законодавства не суперечить принципам субсидіарного застосування норм загального права у випадку існування норм спеціального права, оскільки це не суперечить вимогами статті 68 Закону №580-VIII.

64. За встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних відносин, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що ГУ НП у Миколаївській області, звільнивши позивача з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, не вжило жодних заходів щодо його працевлаштування, як того вимагають положення частини другої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію».

65. Суд відхиляє аргументи скаржника щодо неповного дослідження судами попередніх інстанцій обставин реорганізації ГУ НП у Миколаївській області.

66. У випадку скорочення тимчасового штату з одночасним уведенням постійного штату, звільнення зі служби в поліції, зміна її істотних умов можуть мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності штатних одиниць у новому штаті. Проте саме по собі скорочення чисельності штатних одиниць у новому штаті не є підставою для звільнення зі служби в поліції чи зміни істотних умов її проходження, якщо в новому штаті зберігається посада, яку поліцейський обіймав у попередньому штаті, у тому числі тимчасовому. Висновок щодо скорочення штату можливий за умови проведення порівняльного аналізу штату, який існував до реорганізації та після неї.

67. Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що наказом ГУ НП у Миколаївській області від 31 травня 2016 року №440-дск були скасовані усі тимчасові штати у кількості 3263 посади. Натомість уведено до складу ГУ НП у Миколаївській області 3272 посади, у тому числі посаду, яку займав позивач.

68. Ураховуючи процесуальний обов`язок відповідача доводити правомірність видання наказу про звільнення позивача, Суд уважає, що під час розгляду цієї справи відповідачем не надано жодних належних доказів щодо скорочення в новому штаті посади поліцейського Первомайського відділу поліції, яку обіймав ОСОБА_1

69. У частині доводів скаржника щодо суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Суд зауважує таке.

70. Приписами пункту 2 Постанови №988 передбачено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ України.

71. Таким є Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, який набрав чинності 27 травня 2016 року.

72. Таким чином, враховуючи, що на день звільнення позивача зі служби в поліції, а саме 14 листопада 2016 року, норми вказаного Порядку №260, який є спеціальним нормативно-правовим актом для нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським, набрали законної сили, то Суд дійшов висновку про правомірність застосування судами попередніх інстанцій Порядку № 260 до спірних правовідносин.

73. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

74. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

75. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

76. Переглянувши оскаржені судові рішення у межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

77. Доводи касаційної скарги висновків судів і фактичних обставин справи не спростовують.

VII. Судові витрати

78. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

79. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

80. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

81. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року в справі № 814/2607/16 залишити без змін.

82. Судові витрати розподілу не підлягають.

83. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко