ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2019 року № 826/12292/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., суддів: Головань О.В., Шевченко Н.М. при секретарі судового засідання Кравченку Я.В.,

за участі представників сторін:

від позивача -

від відповідача -

від третьої особи -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АБСОЛЮТ ФІНАНС"

до Національного банку України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві,

про визнання протиправною та скасування постанови від 20.09.2017 року №96,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АБСОЛЮТ ФІНАНС" звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Національного банку України від 20.09.2017 року №96.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Інструкцію про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затверджену постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502, постанову Національного банку України від 10.08.2005 № 281 «Міжбанківський валютний ринок», Положення про валютний контроль, затверджений постановою Правління Національного банку України № 49 від 08.02.2000, та зазначає про протиправність висновків Національного банку України щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют Фінанс" ліцензійних вимог, оскільки операцію з продажу іноземної валюти Національний банк України не може трактувати як зворотній обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових коштів з тих підстав, що клієнт повідомив про належність його до резидентів України.

Відповідач заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Закону України «Про Національний банк України», Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положення про валютний контроль, затверджений постановою Правління Національного банку України № 49 від 08.02.2000, Указ Президента України від 27.06.1999 № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентом кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», Інструкцію про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затверджену постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502, Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, та зазначив про правомірність постанови Національного банку України від 20.09.2017 року №96, оскільки спірна операція проведена з фізичною особою-нерезидентом без оформлення довідки-cartificate.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Постановою Національного банку України від 20.09.2017 № 96 притягнуто Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют Фінанс" до відповідальності у вигляді штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених проданих валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленими Національним банком України, що діє на 0 годин 27.09.2016 (день здійснення такої операції): 350 000 рос. рублів х 0,40376 (офіційний курс) = 141 316 грн.

Вказана постанова прийнята за результатами розгляду матеріалів перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют Фінанс", якою встановлено порушення статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 3 розділу 1, пункту 11 розділу ІІІ, пункту 1 розділу ІV Інструкції № 502 в частині здійснення торгівлі іноземною валютою з порушенням порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, установлених Національним банком України.

Правовий статус, повноваження та завдання Національного банку України визначено Законом України «Про Національний банк України», Положенням про валютний контроль, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 та Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502.

Відповідно до статті 44 Закону України від 20.05.1999 № 679-ХІV «Про Національний банк України» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать:

1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;

2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства;

3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;

4) встановлення порядку проведення обов`язкового продажу та розміру надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов`язковому продажу;

5) зміна строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

6) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

Основні засади здійснення Національним банком функцій головного органу валютного контролю згідно з повноваженнями, наданими йому за статтями 7, 44 Закону України "Про Національний банк України" та статтями 13, 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" визначало Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року № 49 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Розділом 3 Положення № 49 визначено порядок застосування санкцій.

Так, санкції, передбачені статтею 2 Указу Президента України від 27 червня 1999 року N 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", пунктом 2 статті 16 Декрету, застосовуються Національним банком до банків, інших фінансових установ та національного оператора поштового зв`язку, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України.

Уповноважені працівники Національного банку в разі виявлення порушень валютного законодавства з боку банків, інших фінансових установ або національного оператора поштового зв`язку складають протокол за формою, наведеною в додатку 1, який вручається керівникові (посадовій особі, яка виконує його обов`язки) банку, іншої фінансової установи або національного оператора поштового зв`язку чи їх відокремленого структурного підрозділу, що перевірявся (перевірялася). За кожним випадком порушення складається окремий протокол, до якого можуть додаватись інші документи (у тому числі копії електронних документів на паперових носіях), які свідчать про факти порушень. Допускається складання одного протоколу за умови, що загальна сума штрафу від цього не зміниться, якщо під час реалізації одного договору було здійснено кілька однотипних порушень валютного законодавства. Один протокол складається про всі виявлені факти порушень вимог щодо статистичної звітності протягом періоду, що підлягав перевірці. Уповноважені працівники Національного банку після складання протоколу зобов`язані запропонувати особі, якій вручено цей протокол, надати пояснення за кожним фактом порушення.

Підставою для застосування Національним банком вказаних у другому розділі цього Положення санкцій можуть бути:

- матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками Національного банку;

- матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками державних органів валютного контролю;

- матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками державних контрольних і правоохоронних органів, які не належать до органів валютного контролю;

- інші матеріали, які свідчать про факти порушення банками, іншими фінансовими установами або національним оператором поштового зв`язку валютного законодавства і щодо яких здійснюється перевірка цих фактів.

У разі виявлення державними органами валютного контролю та державними контрольними і правоохоронними органами порушення банками, іншими фінансовими установами або національним оператором поштового зв`язку валютного законодавства складається акт чи довідка про перевірку, які разом з копіями документів (у тому числі копіями електронних документів на паперових носіях), що підтверджують факт порушення, надсилаються до Національного банку. Уповноважені працівники Національного банку здійснюють аналіз отриманих матеріалів та в разі наявності складу правопорушення здійснюють дії, вказані в п. 2 цього розділу.

У разі відсутності в комплекті матеріалів, що надходять до Національного банку, документів (у тому числі копій електронних документів на паперових носіях), які підтверджують факт порушення, уповноважені працівники Національного банку зобов`язані здійснити додаткову перевірку отриманої інформації.

Матеріали про порушення валютного законодавства залежно від суми штрафу розглядають та приймають рішення про застосування санкцій:

- до 50 тис. доларів США - директор структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, до компетенції якого належить здійснення валютного контролю за банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв`язку, або уповноважена особа Національного банку;

- до 100 тис. доларів США - Голова Національного банку або уповноважена особа Національного банку.

Під сумою штрафу в цьому пункті слід розуміти суму (вартість), еквівалентну певній сумі в доларах США, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком, що діє на 0 годин дня складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства.

У разі прийняття рішення про застосування санкцій виноситься постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства (далі - постанова).

Як встановлено під час розгляду справи, в період з 18.04.2017 по 30.05.2017 Національним банком України проведена планова комплексна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют Фінанс" з питань дотримання вимог валютного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

За результатами проведеної перевірки Національним банком України складено акт від 22.06.2017 № в/25-0015/56936/БТ, яким встановлено, зокрема, здійснення 27.09.2016, 28.09.2016 та 29.09.2016 касою Харківського відділення № 174 28 операцій з продажу іноземної валюти фізичним особам-нерезидентам на загальну суму 9 300 000 російських рублів (еквівалент 3 859 500 гривень) без наявності довідок-cеrtificate за формою № 377. В акті зазначено, що у 28 фізичних осіб-нерезиденів касою Харківського відділення № 174 (м. Харків, пров. Донецький, 18) було раніше куплено 27.09.2016, 28.09.2016 та 29.09.2016 готівкової іноземної валюти на загальну суму 9 300 000 російських рублів (еквівалент 3 627 000 гривень).

Одночасно в акті вказано, що висновок щодо відповідності/правомірності проведених ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» вищезазначених валютно-обмінних операцій з продажу фізичним особам-нерезидентам іноземної валюти без першого примірника довідки-cartificate за формою № 377 та на суму, яка перевищує обсяги отриманих коштів в національній валюті від купівлі товариством іноземної валюти, чинному в період, що підлягає перевірці, валютному та/або банківському законодавству України не може бути сформований під час перевірки, оскільки потребує консультацій з іншими фахівцями Національного банку України.

15.08.2017 головним економістом відділу валютного контролю за діяльністю великих банків управління нагляду Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України складено протокол порушення валютного законодавства № 56 ПР-БТ, яким встановлено порушення статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 3 розділу 1, пункту 11 розділу ІІІ, пункту 1 розділу ІV Інструкції № 502 в частині здійснення торгівлі іноземною валютою з порушенням порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, установлених Національним банком України.

До вказаного висновку службова особа відповідача дійшла з тих підстав, що касою Харківського відділення № 174 здійснено 27.09.2016 продаж іноземної валюти фізичній особі-нерезиденту ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , м. Архангельськ, Російська Федерація) коштів у сумі 350 000 російських рублів (еквівалент 145 250 гривень) згідно квитанції про здійснення валютно-обмінної операції-продажу іноземної валюти від 27.09.2016 № 16 за відсутності довідки-cеrtificate, а сума продана ОСОБА_1 іноземної валюти перевищує суму готівкових гривень, виданих йому за операцією купівлі іноземної валюти касою Харківського відділення № 174 ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» (квитанція про здійснення валютно-обмінної операції (купівлі) від 27.09.2016 № 14 у сумі 350 000 російських рублів (еквівалент 136 500 гривень).

Генеральним директором ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» на протокол надані пояснення, що з останнього не вбачається в чому полягають порушення на міжбанківському валютному ринку України, відповідальність за які передбачена п. 2.3 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49, не конкретизовані і інші правові підстави притягнення товариства до відповідальності, а саме: не вказано яку частину статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункт 3 розділу 2 Інструкції № 502 порушено товариством. Щодо виявлених порушень в протоколі вказано, що 27.09.2016 касир Харківського відділення № 174 під час здійснення валютно-обмінної операції (купівлі) 350 000 російських рублів видала фізичній особі-нерезиденту відповідний примірник квитанції та довідки-certificate за формою № 377 відповідно до вимог Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502. В той же день, на підставі декількох довідок-certificate за формою № 377, пред`явлених фізичною особою-нерезидентом, касиром здійснено продаж іноземної валюти у сумі 350 000 російських рублів. Після проведення операцій всі касові документи та довідки-certificate передані до головного офісу ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» за адресою: м. Київ, вул. Є. Коновальця, 36-в та зберігалися в архіві. 09.02.2017 сталося залиття приміщення товариства за вищезазначеною адресою, внаслідок чого частину архіву документів було повністю втрачено, в тому числі і окремі паперові папки, в яких зберігалися довідки-certificate за формою № 377. На підтвердження наведених обставин надано завірені належним чином копії:

1. пояснювальної записки касира від 18.08.2017;

2. акту про залиття офісних приміщень від 15.02.2017;

3. довідки ТОВ «Житло-сервіс» від 19.04.2017;

4. копію наказу про проведення інвентаризації від 10.04.2017;

5. акту про результати роботи робочої комісії від 10.04.2017;

6. висновку експертного дослідження від 03.05.2017;

7. наказу про призначення керівника від 28.02.2017;

8. витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі матеріалів перевірки, директором Департаменту фінансового моніторингу прийнято оскаржувану постанову від 20.09.2017 № 96.

Надаючи оцінку виявленим порушенням, суд виходить з наступного.

Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) установлював режим здійснення валютних операцій на території України, визначав загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов`язки суб`єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 2 Декрету № 15-93 резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Частиною першою статті 6 Декрету № 15-93 встановлено, що торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

Відповідно до частини другої статті 6 Декрету № 15-93 уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України:

а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;

б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 6 Декрету № 15-93 резиденти і нерезиденти - фізичні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим фінансовим установам, які одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - іншим фізичним особам - резидентам, а також національному оператору поштового зв`язку, який одержав ліцензію Національного банку України.

Фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також у національного оператора поштового зв`язку, який одержав ліцензію Національного банку України.

Порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України для уповноважених банків (далі - банк), а також для уповноважених фінансових установ та національного оператора поштового зв`язку (далі - фінансова установа), їх кас, пунктів обміну іноземної валюти та пунктів обміну іноземної валюти, що відкриваються банком, фінансовою установою на підставі укладених агентських договорів з юридичною особою-резидентом визначає Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року № 502 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Інструкції № 502 до валютно-обмінних операцій належать такі операції:

купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави.

З урахуванням наведеного суд приймає до уваги позицію відповідача, що Декретом №15-93 та Інструкцією № 502 не передбачено здійснення банком (фінансовою установою) від свого імені і за свій рахунок операцій з продажу іноземної валюти готівкою фізичним особам-нерезидентам.

При цьому, згідно з пунктами 11, 12, 13 Інструкції № 502 банк, фінансова установа, пункт обміну валюти під час купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти разом із квитанцією про здійснення валютно-обмінної операції зобов`язані видати довідку-certificate за формою N 377 (додаток 7). За згодою клієнта ця операція може бути здійснена без оформлення довідки-certificate за формою N 377. Здійснення валютно-обмінної операції без оформлення довідки-certificate за формою N 377 не дає підстав для зворотного обміну.

Зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту здійснюється на підставі першого примірника довідки-certificate за формою N 377 лише на ту іноземну валюту і в межах тієї суми, що зазначені в довідці.

Перший примірник цієї довідки залишається в касі банку, фінансової установи, пункту обміну валюти, у яких здійснено зворотний обмін.

У довідці-certificate за формою N 377 та квитанції про здійснення валютно-обмінної операції всі реквізити мають бути заповнені, виправлення в заповненому тексті не дозволяються.

У разі здійснення операцій із видачі фізичним особам-нерезидентам гривень через платіжний пристрій на території України за платіжними картками міжнародних платіжних систем зворотний обмін невикористаних гривень здійснюють лише каси того банку, фінансової установи, яким належить платіжний пристрій, на підставі квитанції/чека банкомата, який, крім обов`язкових реквізитів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України, що регулює ведення касових операцій банками в Україні, має містити назву (код) іноземної валюти відшкодування. Зворотний обмін невикористаних гривень фізичними особами-нерезидентами здійснюється в межах тієї суми і на ту іноземну валюту, що зазначена в квитанції/чеку банкомата. Квитанція/чек банкомата залишається в касі банку, фінансової установи.

Як встановлено під час розгляду справи, ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» притягнуто до відповідальності за здійснення операцій від свого імені і за свій рахунок з продажу іноземної валюти готівкою фізичній особі-нерезиденту за відсутності довідки-certificate за формою N377.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника позивача відносно того, що ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» не може бути притягнутий до відповідальності, оскільки клієнт під час здійснення спірної операції повідомив касира про належність його до резидентів України та зазначає, що пунктом 10 Інструкції № 502 визначено, що касири каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти зобов`язані з`ясовувати резидентність фізичних осіб та попереджати фізичних осіб-нерезидентів про те, що зворотний обмін невикористаних гривень на іноземну валюту можливо здійснити лише за умови пред`явлення ними довідки-certificate за формою N 377.

Крім того, згідно з пунктом 1 розділу ІV Інструкції № 502 банкам, фінансовим установам дозволяється здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти одній фізичній особі-резиденту в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 15000 гривень.

Банки, фінансові установи зобов`язані здійснювати контроль у режимі реального часу за дотриманням установленої в цьому пункті суми проведення фізичними особами валютно-обмінних операцій.

Банк, фінансова установа мають право здійснювати операції з продажу фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу та її резидентність, із зазначенням у квитанціях прізвища, імені, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює валютно-обмінну операцію.

Працівник банку, фінансової установи здійснює копіювання сторінок (сторінки) відповідного документа, на підставі якого з`ясовано інформацію про клієнта, який здійснив валютно-обмінну операцію, та забезпечує їх (її) зберігання в документах дня. Зазначені копії сторінок (сторінки) документа засвідчуються відбитком штампа каси банку, фінансової установи.

Таким чином, продаж фізичній особі-резиденту готівкової іноземної валюти дозволялось у сумі, що не перевищує в еквіваленті 15000 гривень.

Проте, як встановлено судом, ОСОБА_1 здійснено продаж іноземної валюти в сумі 350 000 російських рублів (еквівалент 145 250 гривень).

Наведені обставини спростовують доводи представника позивача щодо необізнаності касира про резидентність клієнта.

Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, касиром та генеральним директором ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» у своїх поясненнях підтверджують обставини здійснення операції з продажу іноземної валюти фізичним особам-нерезидентам та вказують про видачу довідки-certificate за формою № 377.

При цьому, відсутність довідки генеральний директор ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» пов`язує із затопленням приміщення, в якому зберігалися архівні документи. Суд критично ставиться до вказаних пояснень, оскільки суду не пред`явлено належних доказів пошкодження довідки-certificate за формою № 377 щодо здійснення валютно-обмінної операції за участю фізичної особи-нерезидента ОСОБА_1 .

В акті про результати роботи робочої комісії (щодо невиправлених пошкоджень документів), затвердженого генеральним директором ТОВ «ФК Абсолют Фінанс», у архіві за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36-в виявлено пошкоджені документи внаслідок залиття гарячою водою: справа № 1-Б/2016, бухгалтерські документи для ТОВ «ФК Абсолют Фінанс», 2016 рік, 60 томів; справа № 1-Б/2016, бухгалтерська та податкова звітність ТОВ «ФК Абсолют Фінанс», 2016 рік, 60 томів; справа № 3-К/2016, касові документи ТОВ «ФК Абсолют Фінанс», 2016 рік, 60 томів; справа № 4-К/2016, касові документи відділень (в розрізі регіонів та відділень) ТОВ «ФК Абсолют Фінанс», 2016 рік, 60 томів.

Разом з тим, в пояснювальній записці касир відділення № 174 Толипіна Л.В. від 18.08.2017 надала пояснення, що вона не мала можливості прошити довідки-сертифікати та долучити їх до касових документів, тому вони зберігалися окремо у шухляді столу.

Наведене свідчить, що довідки-certificate за формою № 377 були відсутні в архівних справах, які зберігалися за адресою: м . Київ, вул. Євгена Коновальця, 36-в . Доказів зворотнього суду не пред`явлено.

З урахуванням наведеного суд приймає до уваги позицію відповідача щодо здійснення позивачем операцій від свого імені і за свій рахунок з продажу іноземної валюти готівкою фізичній особі-нерезиденту за відсутності довідки-certificate за формою N 377. При цьому, під час розгляду справи також підтверджено обставини, що сума проданої ОСОБА_1 іноземної валюти перевищує межі суми готівкових гривень, виданих йому за операцією купівлі іноземної валюти касою Харківського відділення № 174 ТОВ «ФК Абсолют Фінанс».

Відповідно до пункту 2.3 розділу 2 Положення № 49 торгівля іноземною валютою банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв`язку без одержання ліцензії Національного банку та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком, що діє на 0 годин дня здійснення таких операцій, з виключенням або без виключення банку з Державного реєстру банків.

Аналогічні положення містяться в абзаці четвертому частини другої статті 16 Декрету № 15-93.

З урахуванням наведених норм права та з огляду на встановлені у суді обставини щодо наявності в діях відповідача порушень валютного законодавства, суд приходить до висновку про правомірність притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют Фінанс" до відповідальності у вигляді штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених проданих валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленими Національним банком України, що діє на 0 годин 27.09.2016 (день здійснення такої операції): 350 000 рос. рублів х 0,40376 (офіційний курс) = 141 316 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що посилання у постанові на статтю 16 Декрету № 15-93 без зазначення її частини та абзацу не має наслідком порушення прав позивача.

Відносно доводів представника позивача, що абзац четвертий частини другої статті 16 Декрету № 15-93 не може поширюватись на спірні правовідносини, оскільки структура міжбанківського валютного ринку не охоплює порядок та умови торгівлі готівкою іноземною валютою в пунктах обміну іноземної валюти, суд зазначає наступне.

Порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках визначені Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 4 розділу I Положення № 281, міжбанківський валютний ринок України - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб`єктами ринку, між суб`єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), між суб`єктами ринку і Національним банком, а також Національним банком і його клієнтами;

Суб`єкти ринку - уповноважені банки, уповноважені фінансові установи (абзац вісімнадцятий пункту 4 розділу I Положення № 281).

Розділом V Положення № 281 передбачена відповідальність суб`єктів ринку за порушення вимог цього Положення.

Таким чином, зазначений нормативно-правий акт визначає певний порядок та умови торгівлі іноземною валютою та передбачає відповідальність за їх недотримання.

Разом з тим, відповідачем встановлено порушення ТОВ "Фінансова компанія Абсолют Фінанс" статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 3 розділу 1, пункту 11 розділу ІІІ, пункту 1 розділу ІV Інструкції № 502 в частині здійснення торгівлі іноземною валютою з порушенням порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, установлених Національним банком України, в зв`язку з чим позивача притягнуто до відповідальності на підставі вказаних нормативно-правових актів.

Посилання позивача на науковий висновок щодо застосування до суб"єкта господарювання фінансових санкцій, передбачених валютним законодавством України, складений д.ю.н., професором, завідувачем відділу правового забезпечення ринкової економіки НДІ приватного права і підприємництва імені акад. Ф.Г. Бурчака НАПрН України Беляневич О.А. та рішення судів у справі № 826/12315/17 не приймається судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" НБУ здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій.

Національний банк видає нормативно-правові акти та розпорядчі акти.

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку (стаття 56 Закону України "Про Національний банк України).

До повноважень Правління Національного банку України належить, зокрема, прийняття рішень про застосування заходів впливу (санкцій) до банків та інших осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та інших законів України (стаття 15 Закону).

Враховуючи наведені повноваження, встановлені Законом, НБУ наділений повноваженнями приймати нормативно-правові акти щодо застосування заходів впливу (санкцій), а тому посилання відповідача на пункт 2.3 розділу 2 Положення "Про валютний контроль" є таким, що здійснено в межах законодавства.

Крім того, згідно з пунктом 2.3 розділу 2 Положення "Про валютний контроль" передбачено, що торгівля іноземною валютою банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв`язку без одержання ліцензії Національного банку та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком на день здійснення таких операцій, з виключенням або без виключення банку з Державного реєстру банків.

Згідно зі статтею 16 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" встановлено, що за торгівлю іноземною валютою банками та іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв`язку без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення.

Таким чином, Декретом, який в розумінні наукового висновку прирівнюється до Закону, встановлено відповідну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем доведено правомірність прийняття постанови від 20.09.2017 № 96 про притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют Фінанс" до відповідальності за порушення валютного законодавства, рішення Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/12315/17 не є обов"язковим для суду першої інстанції та прийнято за інших обставин.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АБСОЛЮТ ФІНАНС" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36-В, ідентифікаційний код 36060724) до Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, ідентифікаційний код 00032106) про визнання протиправною та скасування постанови від 20.09.2017 року №96 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Головуючий М.А. Бояринцева

Судді О.В. Головань

Н.М. Шевченко

Повний текст рішення складений 21.06.2019.