Справа № 638/5928/18

Провадження №1-кп/638/585/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_9 ,

захисників обвинуваченої ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

потерпілої ОСОБА_12 ,

представника потерпілої ОСОБА_13 ,

законного представника

потерпілої ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Луганської області м.Стаханов, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.127 КК України, -

встановив:

16 січня 2017 року ОСОБА_9 на підставі усного договору з ОСОБА_15 влаштувалась доглядальницею за її донькою неповнолітньою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом дитинства підгрупи «А» з захворюванням «ДЦП», тобто дитячий церебральний параліч. В обов`язки ОСОБА_9 входило піклування та догляд за дитиною вдома за адресою: АДРЕСА_3 у період відсутності матері ОСОБА_15 .

Так, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , 13.03.2018 року більш точний час встановити під час досудового розслідування не виявилось можливим, у ОСОБА_9 виник умисел, спрямований на умисне заподіяння фізичного та морального страждання неповнолітній ОСОБА_12 , шляхом нанесення побоїв та інших насильницьких дій з метою залякування, покарання за неслухняну поведінку та дискримінації, а саме обмеження прав внаслідок інвалідності.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 13.03.2018 року о 15.53 год. ОСОБА_9 , перебуваючи за вищевказаною адресою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та усвідомлюючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.10 Закону України «Про охорону дитинства», де передбачено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності, а також захист від усіх форм фізичного та психічного насильства, та в порушення ст.ст.7, 15 Конвенції про права осіб з інвалідністю, якими гарантується забезпечення повного здійснення дітьми з інвалідністю всіх прав людини й основоположних свобод нарівні з іншими дітьми, свобода від катувань і жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, діючи умисно, відкритою долонею правої руки нанесла поспіль більш ніж 10 ударів по оголеним ногам неповнолітньої ОСОБА_12 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, 14.03.2018 року протягом дня, перебуваючи наодинці з неповнолітньою потерпілою, ОСОБА_9 нанесла останній відкритою долонею руки більш ніж 10 ударів в область живота, більш ніж 10 ударів в область стегон та більш ніж 30 ударів в область обличчя, а також численні удари в область інших частин тіла шиї, рук, потилиці, пліч, вимагаючи від неповнолітньої ОСОБА_12 говорити з нею, відповідати на запитання та виконувати інші команди. Крім того, взявши до рук стакан з рідиною та трубочку для коктейлю, вставила її до рота потерпілої та примушувала пити воду, затискаючи пальцями їй ніс, продовжуючи таким чином свої насильницькі дії, нанесла більш ніж 10 ударів розчіскою в область голови, періодично смикала неповнолітню ОСОБА_12 за різні частини тіла, штовхала її та скинула з ліжка на підлогу.

Продовжуючи свій злочинний умисел, 15.03.2018 року протягом дня, перебуваючи наодинці з неповнолітньою потерпілою, ОСОБА_9 нанесла останній відкритою долонею руки більш ніж 10 ударів в область обличчя, 1 удар в область живота, періодично хватаючи останню за ноги, притискаючи її руки до ліжка та трясучи останню, чим завдала неповнолітній ОСОБА_12 фізичні та моральні страждання.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №09-1877/2018 від 03.04.2018 року неповнолітній ОСОБА_12 завдані тілесні ушкодження у вигляді синця у ділянці проекції лівого плечового суглобу, садна на слизовій оболонці лівої щоки і крововиливів на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, що належать до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні ОСОБА_9 свою провину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України, не визнала. Відмовилась надавати пояснення та відповідати на запитання на підставі ст.63 Конституції України. Заявлений цивільний позов визнала в частині заявленої суми майнової шкоди у розмірі 3242,28 грн.

Суд не мав можливості допитати в судовому засіданні потерпілу неповнолітню ОСОБА_12 через стан її здоров`я, про що судом у присутності останньої та її представників, за згодою всіх учасників судового провадження 06.06.2018 постановлено ухвалу.

Свідок ОСОБА_15 суду надала покази, згідно яких зазначила, що є матір`ю неповнолітньої потерпілої ОСОБА_12 . Обвинувачена ОСОБА_9 їй відома як особа, яку вона, на підставі усного договору найняла в якості доглядальниці для своєї дитини ОСОБА_12 . Необхідність найняти няню виникла у зв`язку з тим, що дитина є хворою, на її лікування потрібні гроші, тому ОСОБА_15 вимушена працювати. Має режим роботи з 09 до 18 години. Рідний батько дитини не проживає з родиною з часу, коли дитині виповнилося 3,5 роки. Няню ОСОБА_9 вона знайшла через оголошення в мережі Інтернет на веб-сайті Наша няня. На це оголошення відгукнулися дві особи, серед яких була й обвинувачена ОСОБА_9 . Свідок та обвинувачена в телефонному режимі домовилися щодо зустрічі та в подальшому зустрілися вдома у ОСОБА_15 . Неповнолітня потерпіла ОСОБА_12 відреагувала на ОСОБА_9 дуже добре, що її, свідка, здивувало.

Свідок пояснила, що в результаті вказаної зустрічі вони з ОСОБА_9 домовилися про те, що остання приступить до роботи, а протягом першого тижня ОСОБА_15 буде навчати обвинувачену особливостям догляду за дитиною, зокрема, кормління, поїння, здійснення гігієнічних процедур, пов`язаних з її хворобою. Свідок пояснила, що з точки зору виховання, неповнолітня потерпіла є неслухняною, однак неконфліктною, з нею можна знайти контакт, за станом здоров`я практично не говорить та не ходить. У зв`язку з особливостями має неконтрольовані рухи, може махнути рукою, зробити щось неправильно. ОСОБА_15 зазначила, що для неї було важливим розуміння обвинуваченою того, що неповнолітня ОСОБА_12 є особливою дитиною, оскільки обвинувачена досвіду роботи з дітьми-інвалідами не мала. Свідок діагнози дитини обвинуваченій озвучила. Пояснила, що для дитини наявні спеціальні пристосування, зокрема, спеціальний портативний горшок, ортопедичний матрац. Вказала, що протягом тижня проводила весь час з ОСОБА_9 та дитиною, щоб остання звикла до цього. Заробітна плата ОСОБА_9 складала 5 000,00 грн. ОСОБА_15 вказала, що попередила ОСОБА_9 про наявність відеокамери та проведення відеозйомки, проти чого остання не заперечувала. Відеокамерою фактично є відеореєстратор. Також, ОСОБА_15 використовувала вказаний відеореєстратор для зйомки занять з дитиною, які потім, в якості інструктажу, надавала обвинуваченій ОСОБА_9 . Тому, як зазначила свідок, обвинувачена була обізнана про наявність відео реєстратора, який стояв на холодильнику, його було видно.

Свідок зазначила, що у вересні 2017 року вона з дитиною протягом двох тижнів перебували на реабілітації в санаторії, через декілька днів після повернення з якого вона помітила в дитини садна в районі тазостегнового суглоба (поясниці). На запитання ОСОБА_15 щодо обставин появи вказаних саден, ОСОБА_9 пояснила, що дитина впала з горшку, а останній впав зверху. Тоді цю відповідь свідок прийняла, оскільки допускала, що таке могло трапитися й в неї, оскільки після реабілітації дитина почала намагатися припідниматися. Свідок зазначила, що через пару днів після цього на стегні в дитини з`явився синяк, появу якого обвинувачена пояснила перевертанням горшку. В грудні того ж року сусідка потерпілої виявила на обличчі в останньої три полоси, схожі на відбитки від руки. На запитання щодо походження цих полос обвинувачена пояснила, що в процесі гри неповнолітня потерпіла вкусила її, обвинувачену, за ногу, у відповідь на що від болі ОСОБА_9 вдарила потерпілу по обличчю. Ці пояснення свідок ОСОБА_15 також прийняла, не надавши їм значення. В січні 2018 року обвинувачена повідомила свідка ОСОБА_15 , що стався інцидент, внаслідок якого в дитини відколовся зуб. Це нібито відбулося при кормлінні дитини. В зв`язку з цими подіями свідок стала частіше бувати вдома, слідкувати за поведінкою дитини - неповнолітньої ОСОБА_12 . При цьому помітила, що дитина стала напруженою, засмиканою. Свідок пояснювала для себе це можливими проблемами з судинами в потерпілої, її перехідним віком. Дитина стала прохати про поїздки до бабусі з дідусем, що здивувало свідка, оскільки за останні 11 років такі поїздки частими не були.

Свідок пояснила, що на початку весни 2018 року ОСОБА_9 стала скаржитися на стан свого здоров`я, у зв`язку з чим свідок відпускала її здавати аналізи, а сама стала частіше бувати вдома. Коли їй не вдавалося сидіти з дитиною, вона просила про це сусідку. Остання також помітила, що дитина стала скованою, стала боятися вдягатися, сідати на горшок. В подальшому обвинувачена ОСОБА_9 попросила про тижневу відпустку, яку свідок надала. Перебуваючи з дитиною свідок помітила зелено-сині садна під пахвами, походження яких їй було невідомим. Після цього ОСОБА_15 вирішила знову встановити відеокамеру, щоб зрозуміти що відбувається. Відеозйомка продовжувалася з 13.03.2018 року по 15.03.2018 року. ОСОБА_15 вказала, що першого дня після встановлення відеокамери на відеозаписі все було нормально. На другий день свідок протягом дня переписувалися з обвинуваченою у вайбері, остання повідомляла, що в них з потерпілою зайняття. Однак переглянутий відеозапис за цей день свідка шокував. На відеозаписі свідок побачила як обвинувачена смикала потерпілу за волосся, била її по обличчю, потилиці, животу, рукам, ногам, кормила холодним борщем, який стояв на столі 17 хвилин. Коли потерпіла дитина не хотіла їсти борщ, обвинувачена ложкою била її по лобу. Коли потерпіла дитина пила, ОСОБА_9 заштовхувала їй до роту трубочку, закривала їй ніс, закидувала її голову з тією метою, щоб дитина всмоктувала воду в себе. Коли обвинувачена їла печиво та пила чай, вона запитувала в потерпілої чи бажає вона цього також, після чого виходила, так і не давши дитині скуштувати. Обвинувачена морально принижувала дитину, називаючи її образливими словами: корова, довга, запитуючи коли та буде ходити дома самостійно. У зв`язку з цим ОСОБА_15 зателефонувала адвокату, яка порадила викликати поліцію. 15.03.2018 року о 09 год. 00 хв. свідок ОСОБА_15 , як вона повідомила, викликала поліцію, після приїзду працівників поліції надала їм відеозапис на телефоні, написала заяву. Обвинувачена була здивована викликом поліції та спитала що трапилось. Після того як свідок пояснила причину приїзду працівників поліції, ОСОБА_9 сказала свідку, що дійсно била дитину, але ж не вбила її. В подальшому свідок ОСОБА_15 та обвинувачена ОСОБА_9 разом з працівниками поліції поїхали для встановлення особи останньої до райвідділу поліції. Слідству свідок надала відеореєстратор та дві флеш-картки, з них один оригінал та одна копія.

ОСОБА_15 зазначила, що ОСОБА_9 стала для неї членом сім`ї, вона дарувала обвинуваченій подарунки до Нового року, Дня народження тощо. За власною ініціативою свідок збільшувала розмір плати обвинуваченій за роботу. Після подій 13.03.2018р.-15.03.2018р. обвинувачена до неї, не зверталася, вибачення не просила. ОСОБА_15 пояснила, що у зв`язку із зазначеними подіями вона понесла витрати на оплату МРТ, рентгену, електроенцефалограми для дитини. Після скоєного щодо неї дитина стала скована, до себе нікого не підпускала, пару місяців не ходила до школи, боялася розчісуватися, мити голову, чистити зуби. Зараз у дитини залишились посмикування, через вивих стегна в зв`язку з ударами в неї буде операція.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показала, що знає ОСОБА_15 та потерпілу ОСОБА_12 приблизно протягом 4 років, є їх сусідкою. Іноді, за необхідності, сиділа з дитиною ОСОБА_12 . Щодо наявності відеоспостереження свідок обізнана, однак вона на нього не звертала уваги. Має приятельські відносини з ОСОБА_15 . Обвинувачену ОСОБА_9 свідок знає, приятельських відносин з нею не має. Загалом стосунки й з ОСОБА_15 , й з ОСОБА_9 в неї добрі. Щодо обставин подій 13.03.2018р.-15.03.2018р. дізналася, коли ОСОБА_15 показала їй синяки в дитини. Особисто свідок бачила синяк на обличчі та стегнах. До цього ОСОБА_15 розповідала їй, що з`явилися синяки, відколовся зуб. Сама свідок помітила, що з осені 2017 року ОСОБА_12 стала нервовою, нервово-судорожно реагувала на кормління. З цієї ж осені почала помічати синяки в дитини. Свідок пояснила, що проживає за стінкою та може чути й чула крики потерпілої. Однак такі крики є нормальними, оскільки так вона реагує на все. ОСОБА_16 вказала, що як наносилися удари вона особисто не бачила. Відеозаписи не проглядала.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_17 суду показала, що є донькою обвинуваченої ОСОБА_9 , неповнолітню ОСОБА_18 бачила. Проживає разом з мамою весь час, за виключенням періодів, коли мама виїжджала та період її навчання. 15.03.2018 року приблизно об 11 год. до неї подзвонила мати та попросила привезти паспорт до відділу поліції Шевченківського району. На питання для чого це їй потрібно, мати відповіла, що ОСОБА_19 написала на неї заяву до поліції через побиття Лери, також сказала, що потім все пояснить. ОСОБА_17 взяла таксі та приблизно о 12.00-12.30 год. дня вона була у відділку поліції, їй сказали очікувати. Через деякий час до неї вийшов працівник поліції у цивільному та вони разом піднялися на 3 поверх, зайшли до кабінету, свідок віддала паспорт та чекала у коридорі, біля кабінету. Через деякий час її покликав інспектор поліції та повідомив, що сталося, сказав, що мами дитини вже немає у відділі поліції, що є відео, що все серйозно. Після цього свідок у коридорі очікувала на матір. Вона дала письмові пояснення, після чого їй сказали очікувати на дзвінок. В 15.30 год. зустріли журналістів, які почали розпитувати маму чи дійсно вона била дитину, на що вони були здивовані та відмовились надавати пояснення й пішли до метро, де вона почала розпитувати мати про подію, що сталася, на що остання повідомила, що їй нічого не відомо, що відеокамер не бачила та не знала про їх існування. З часом зрозуміли, що камера була схована у картонній коробці. Мама розповіла, що у відділ поліції вони приїхали всі разом, вранці вона була вдома з ОСОБА_20 , о 10 годині приїхала ОСОБА_19 з поліцією, почала кричати, що повідомить в поліцію, що знімала все на камери декілька днів. Свідок зазначила, що особисто вона ніколи камер не бачила, ходила до ОСОБА_19 пару раз на масаж та ніяких записуючих пристроїв не бачила. Зі слів мами знає, що вона ні усних, ані письмових дозволів на зйомку не надавала, зйомка була прихованою. Потрім з репортажу стало відомо, де були розміщені камери. Також зі слів мами їй відомо, що ОСОБА_19 ніякої угоди з мамою не укладала, мама хотіла декілька разів піти за станом здоров`я, змінити місце роботи, однак ОСОБА_19 не доплачувала їй, говорила, що доробить до кінця березня й вона їй все заплатить, просила не кидати їх, оскільки не впорається без неї. Піти мама не могла, оскільки їй потрібні були гроші на лікування, тому була вимушена ходити на роботу. Загострення хвороби почалося взимку, вона відпрошувалась на лікарняний, до лікарні. Останній раз ОСОБА_19 її не відпустила, не дала долікуватись, сказала, що їй потрібно на роботу виходити, що без неї не справиться. Також свідок пояснила, що їй мама розповідала про випадки коли, дитина хвилин 40 залишалась вдома сама, без догляду, коли ОСОБА_19 потрібно було раніше піти з дому, ніж приїжджала її мати. Вона залишала її саму, переписувались по вайберу з мамою, потім, коли мама приходила до дитини, часто ОСОБА_21 знаходилась на підлозі з саднами, про що повідомляла ОСОБА_19 та відсилала їй фото. Дитину свідок бачила декілька разів, коли приходила на масаж, стан здоров`я не відомий, діагнозу її не знає, особливості здоров`я невідомі, однак бачила, що рухи в неї не як у звичайних людей. Знала, що робота мами полягає у догляді за дитиною, її годуванні, прибиранні квартири. Родину Сандеві особисто знає з того часу, коли приходила на масаж. Особисто в її присутності ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_15 дитину не били. Відео з мамою бачила не повністю, уривками, не придивлялась до нього.

Допитаний в судовомузасіданні заклопотанням сторонизахисту експерт ОСОБА_22 суду повідомив, що він є лікарем судово-медичним експертом відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Пояснив, що ОСОБА_15 звернулась до адміністрації експертної установи із заявою про необхідність надання їй послуг освідування дитини. Огляд дитини проводився ним 16.03.2018 року у присутності її матері та був складений висновок фахівця. В подальшому ним проводились дві експертизи на підставі ухвали суду за матеріалами справи, на підставі даних, зафіксованих при огляді дитини 16.03.2018 року, оскільки за спливом часу не було необхідності у повторному огляді. Також зазначив, що при проведенні другої експертизи не пам`ятає чи проглядались відеоматеріали, надані слідчим. Повідомив, що надана довідка про інвалідність дитини не носить інформації стосовно суті досліджень. Складені висновки підтверджує, дитину бачив та оглядав особисто у присутності матері, тілесні ушкодження бачив, зафіксовані вони були з дитини. Також вказує, що йому було відомо, що у даному випадку складається висновок щодо дитини-інваліда. Для сторонньої людини, яка не має медичної освіти, зовнішньо вбачається, що дитина хвора, без допомоги вона не могла нічого робити сама, навіть не розмовляла, при огляді весь час сиділа на стільці, як пересувається не бачив.

Допитавши свідків, експерта, дослідивши докази, суд дійшов наступного висновку.

Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.127 КК України, її винуватість у вчиненні злочину при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладеними у вироку, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених безпосередньо в судовому засіданні доказів.

Окрім показів свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , наданих в судовому засіданні, винність ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.127 КК України такожпідтверджується:

- висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи №228-2018 від 16.03.2018 року, згідно якого проведено судово-медичне дослідження (обстеження) неповнолітньої ОСОБА_12 , 2003 р.н. у присутності матері ОСОБА_15 . Згідно висновку у ОСОБА_12 мають місценаступні тілесніушкодження:синці управій виличнійділянці,у ділянціправої талівої носо-губноїскладки,на переднійповерхні лівогоплеча усередній третині,у поперековійділянці ліворуч,на переднійповерхні правої гомілкиу середнійтретині тау ділянціпроекції лівогоплечового суглобупо йогозовнішній поверхні;садна уділянці проекціїлівого ліктьовогосуглобу,на переднійповерхні правогостегна уверхній третині,у ділянціпроекції верхньогополюсу правогота лівогонадколінку,у ділянціпроекції правогогомілковостопного суглобупо внутрішнійповерхні тана слизовійоболонці правоїщоки;крововиливи наслизовій оболонціверхньої танижньої губи;Дані ушкодженняутворились віддії тупихпредметів,індивідуальні особливостідіючих поверхоньяких невідобразились,синці за механізмомудару абоудару-стиснення,садна за механізмомтертя-ковзання.Враховуючи морфологічніознаки вказанихтілесних ушкоджень,вони булиотримані 10-14діб допроведення огляду,окрім синцяу ділянціпроекції лівогоплечового суглобу,садна наслизовій оболонціправої щокиі крововиливівна слизовійоболонці верхньоїта нижньоїгуби,які утворилисьу строкза 1-3доби допроведення огляду.За ступенемтяжкості синці,крововиливи тасадна викликаютьнезначні скороминущінаслідки,тривалість якихне перевищує6діб іза цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень (відповідно до п.п.2.3.2 «б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року);

- висновком експерта №09-1877/2018, відповідно до якого проведено судово-медичну експертизу за матеріалами справи за фактом спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_12 , 2003 р.н. Згідно висновку у відповідності до «Висновку фахівця» №228-2018 від 16.03.2018 року у неповнолітньої ОСОБА_12 мали місце наступні тілесні ушкодження: синці у правій виличній ділянці, у ділянці правої та лівої носо-губної складки, на передній поверхні лівого плеча у середній третині, у поперековій ділянці ліворуч, на передній поверхні правої гомілки у середній третині та у ділянці проекції лівого плечового суглобу по його зовнішній поверхні; садна у ділянці проекції лівого ліктьового суглобу, на передній поверхні правого стегна у верхній третині, у ділянці проекції верхнього полюсу правого та лівого надколінку, у ділянці проекції правого гомілковостопного суглобу по внутрішній поверхні та на слизовій оболонці лівої щоки відповідно до рівня проекції альвеолярних відростків 23 та 24 зубів; крововиливи на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи; Дані ушкодження утворились внаслідок неодноразової дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості діючих поверхонь яких не відобразились, синці за механізмом удару або удару-стиснення, садна за механізмом тертя-ковзання. Враховуючи морфологічні ознаки вказаних тілесних ушкоджень, вони були отримані 10-14 діб до проведення первинного огляду (16.03.2018 року), окрім синця у ділянці проекції лівого плечового суглобу, садна на слизовій оболонці лівої щоки і крововиливів на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, які утворились у строк за 1-3 доби до проведення первинного огляду (16.03.2018 року). За ступенем тяжкості синці, крововиливи та садна викликають незначні скороминущі наслідки, тривалість яких не перевищує 6 діб і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень (відповідно до п.п.2.3.2 «б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року).

- висновком експерта №09-2271/2018 від 27.04.2018 року, відповідно до якого проведено судово-медичну експертизу за матеріалами справи за фактом спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_12 , 2003 р.н. Згідно висновку у неповнолітньої ОСОБА_12 мали місце наступні тілесні ушкодження: синці у правій виличній ділянці, у ділянці правої та лівої носо-губної складки, на передній поверхні лівого плеча у середній третині, у поперековій ділянці ліворуч, на передній поверхні правої гомілки у середній третині та у ділянці проекціїлівого плечовогосуглобу пойого зовнішнійповерхні;садна уділянці проекціїлівого ліктьовогосуглобу,на переднійповерхні правогостегна уверхній третині,у ділянціпроекції верхньогополюсу правогота лівогонадколінку,у ділянціпроекції правогогомілковостопного суглобупо внутрішнійповерхні тана слизовійоболонці лівоїщоки відповіднодо рівняпроекції альвеолярнихвідростків 23та 24зубів;крововиливи наслизовій оболонціверхньої танижньої губи;Дані ушкодженняутворились внаслідокнеодноразової діїтупих твердихпредметів,індивідуальні особливостідіючих поверхоньяких невідобразились,синці за механізмомудару абоудару-стиснення,садна за механізмомтертя-ковзання.Враховуючи морфологічніознаки вказанихтілесних ушкоджень,вони булиотримані 10-14діб допроведення первинногоогляду (16.03.2018року),окрім синцяу ділянціпроекції лівогоплечового суглобу,садна наслизовій оболонцілівої щокиі крововиливівна слизовійоболонці верхньоїта нижньоїгуби,які утворилисьу строкза 1-3доби допроведення первинногоогляду (16.03.2018року).За ступенемтяжкості синці,крововиливи тасадна викликаютьнезначні скороминущінаслідки,тривалість якихне перевищує6діб іза цієюознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень (відповідно до п.п.2.3.2 «б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року). Дані, які містяться на відео файлах флеш-накопичувача «Trancend 32GB»та викладені у «Протоколі огляду речей» від 15.03.2018 року, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним у частині механізму утворення та способу спричинення встановлених у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, а саме: синця у ділянці проекції лівого плечового суглобу, садна на слизовій оболонці лівої щоки та крововиливів на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи. Враховуючи різну давність, кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, розташованих у різних анатомічних ділянках та площинах тіла неповнолітньої ОСОБА_12 , можливість їх утворення внаслідок одноразового падіння потерпілої на площині (тобто «з висоти власного зросту») виключається;

- висновком судової експерта №72 від 17.04.2018, відповідно до якого в досліджуваних відеозвукових файлах, що зафіксовані у файлах із назвами 20180313_155050.MOV, 20180314_141821.MOV, 20180314_142321.MOV, 20180314_154327.MOV, 20180314_155328.MOV, 20180314_161329.MOV, 20180314_162830.MOV, 20180314_163331.MOV, 20180314_171834.MOV, 20180314_174837.MOV, 20180314_175337.MOV, 20180314_175837.MOV, 20180314_180838.MOV, 20180314_181339.MOV, писец2.MOV, що знаходяться на карті пам`яті SP micro SD 32GB, у папці 15.03.2018 файли: 20180315_094440.MOV, 20180315_094940.MOV, 20180315_095440.MOV, 20180315_095941.MOV, 20180315_100441.MOV, 20180315_100941.MOV, 20180315_101442.MOV, 20180315_101942.MOV, 20180315_102442.MOV, 20180315_102943.MOV, 20180315_103443.MOV, 20180315_103944.MOV, 20180315_104444.MOV, 20180315_104944.MOV, 20180315_105445.MOV, 20180315_105945.MOV, 20180315_110446.MOV у папці VIDEO файли: НОМЕР_1 _094440.MOV, 20180315_094940.MOV, 20180315_095440.MOV, 20180315_095941.MOV, 20180315_100441.MOV, 20180315_100941.MOV, 20180315_101442.MOV, 20180315_101942.MOV, 20180315_102442.MOV, 20180315_102943.MOV, 20180315_103443.MOV, 20180315_103944.MOV, 20180315_104444.MOV, 20180315_104944.MOV, 20180315_105445.MOV, 20180315_105945.MOV, 20180315_110446.MOV, що знаходяться на картці пам`яті Kingston micro SD 32 GB, НОМЕР_2 _155050.MOV, НОМЕР_3 _141821.MOV, НОМЕР_3 _142321.MOV, 20180314_154327.MOV, 20180314_155328.MOV, 20180314_161329.MOV, 20180314_162830.MOV, 20180314_163331.MOV, 20180314_171834.MOV, 20180314_174837.MOV, 20180314_175337.MOV, 20180314_175837.MOV, 20180314_180838.MOV, 20180314_181339.MOV, писец2.MOV, у папці 15.03.2018 файли: НОМЕР_1 _094440.MOV, 20180315_094940.MOV, 20180315_095440.MOV, 20180315_095941.MOV, 20180315_100441.MOV, 20180315_100941.MOV, 20180315_101442.MOV, 20180315_101942.MOV, 20180315_102442.MOV, 20180315_102943.MOV, 20180315_103443.MOV, 20180315_103944.MOV, 20180315_104444.MOV, 20180315_104944.MOV, 20180315_105445.MOV, 20180315_105945.MOV, 20180315_100446.MOV, що знаходяться на флеш-накопичувачі Transcend 32 GB, ознак монтажу не виявлено

- протоколом огляду речей від 15.03.2018 року, час початку 17.30 год, час закінчення 17.55 год, відповідно до якого слідчий Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_23 в присутності понятих за участю адвоката ОСОБА_13 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_12 в приміщенні службового кабінету Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області провів огляд речей: карти пам`яті SP micro SD 32 GB, карти пам`яті Kingston micro SD 32 GB, флеш-накопичувача Transcend 32GB, під час якого встановлено, що предметом огляду була карта пам`яті SP micro SD 32 GB, яка ззовні має корпус, виготовлений з полімерного матеріалу чорного кольору. На лицьовій стороні корпусу є друкований текст, виконаний латиницею барвником білого кольору SP (10) 32GB micro SD HC (1). Нижче є друкований текст, виконаний латиницею, барвником темного кольору: 6 166DR09E000 BM MADE IN CHINA. Об`єм карти пам`яті 32 GB. Карта пам`яті запускається за допомогою технічних засобів, при цьому на ній зберігаються та відтворюються для перегляду фото та відео файли. Також предметом огляду була карта пам`яті Kingston micro SD 32 GB, яка ззовні має корпус виготовлений з полімерного матеріалу чорного кольору. На лицьовій стороні карти пам`яті є друкований текст, виготовлений латиницею, барвником білого кольору: Kingston® 32GB micro SD (10) HC 1(1) SDC10/32GB 31497-004.A00LF TAIWAN FC A. На зворотній стороні карти пам`яті є друкований текст, виконаний латиницею, барвником темного кольору: 070197Е932G. Об`єм карти пам`яті 32 GB. Карта пам`яті запускається за допомогою технічних засобів, при цьому на карті пам`яті зберігаються та відтворюються для перегляду відео файли. Також предметом огляду був флеш-накопичувач Transcend 32 GB, який ззовні має корпус виготовлений з полімерного матеріалу чорного кольору. На лицьовій стороні флеш-накопичувача є друкований текст, виконаний латиницею, барвником білого кольору: USB 2.0 32GB (символ) Transcend. На зворотній стороні флеш-накопичувача є друкований текст, виконаний рельєфним засобом литва: СЄ FC (символ). На торцевій стороні є друкований текст, виконаний латиницею барвником коричневого кольору: C36589 0178/ЭD 33193. Об`єм флеш-накопичувача 32 GB. Флеш-накопичувач запускається за допомогою технічних засобів, при цьому на карті пам`яті зберігаються та відтворюються для перегляду відео файли;

- протоколом огляду речей від 15.03.2018 року, час початку 18.00 год, час закінчення 19.30 год, відповідно до якого слідчий Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_23 за участю адвоката ОСОБА_13 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_12 в приміщенні службового кабінету Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області провів огляд файлів, які містяться на флеш-накопичувачі Transcend 32GB, карті пам`яті SP micro SD 32 GB, карті пам`яті Kingston micro SD 32 GB. Під час огляду встановлено, що на флеш-накопичувачі Transcend 32GB при відкритті вбачається системна папка під назвою для Ларисы, при відкритті якої вбачається 15 системних файлів, які мають назви: 1)20180313_155050,2) 20180314_141821,3) 20180314_142321,4) 20180314_154327,5)20180314_155328,6) 20180314_161329,7) 20180314_162830,8) 20180314_163331,9) 20180314_171834,10) 20180314_174837,11) 20180314_175337,12) 20180314_175837,13)20180314_180838,14) 20180314_181339,15)писец2та щеодна системнапапка підназвою «15.03.2018».При відкриттісистемної папкипід назвою«15.03.2018»,в нійвбачається ще17системних відеофайлів,які маютьнаступні назви:1) 20180315_094440,2) 20180315_094940,3) 20180315_095440,4) 20180315_095941,5) 20180315_100441,6) 20180315_100941,7) 20180315_101442,8) 20180315_101942,9) 20180315_102442,10) 20180315_102943,11) 20180315_103443,12) 20180315_103944,13) 20180315_104444,14) 20180315_104944,15) 20180315_105445,16) 20180315_105945,17) 20180315_110446.

Слідчим здійснено відтворення цих відео файлів із фіксуванням їх змісту. На картіпам`яті «SPmicroSD32GB»при відкриттівбачається 2системні папки,1системний файлта 15відео файлів,які маютьназви:1)20180313_155050,2) 20180314_141821,3) 20180314_142321,4) 20180314_154327,5)20180314_155328, 6) 20180314_161329, 7) 20180314_162830,8) 20180314_163331,9) 20180314_171834,10) 20180314_174837,11) 20180314_175337,12) 20180314_175837,13)20180314_180838,14) 20180314_181339,15)писец2та такийже зміствідео,як нафлеш накопичувачі«Transcend32GB»при відкриттісистемної папкапід назвою«для Ларисы». На карті пам`яті «Kingston micro SD 32 GB» при відкритті вбачається 3 системні папки під назвою: 1) «15.03.2018», 2) «VIDEO», 3) «фото печать» та фото файли з фото зображеннями у кількості 32 шт. При відкритті системної папки, яка має назву «15.03.2018», вбачається 17 системних відео файлів, які мають назви: 1) 20180315_094440, 2) 20180315_094940, 3) 20180315_095440, 4) 20180315_095941, 5) 20180315_100441, 6) 20180315_100941, 7) 20180315_101442, 8) 20180315_101942, 9) 20180315_102442, 10) 20180315_102943, 11) 20180315_103443, 12) 20180315_103944, 13) 20180315_104444, 14) 20180315_104944, 15) 20180315_105445, 16) 20180315_105945, 17) 20180315_110446 та такий же зміст відео, як на флеш накопичувачі «Transcend 32 GB» при відкритті системної папка під назвою «15.03.2018». При відкритті системної папки, яка має назву «VIDEO», вбачається 17 системних відео файлів, які мають назви: 1) 20180315_094440, 2) 20180315_094940, 3) 20180315_095440, 4) 20180315_095941, 5) 20180315_100441, 6) 20180315_100941, 7) 20180315_101442, 8) 20180315_101942, 9) 20180315_102442, 10) 20180315_102943, 11) 20180315_103443, 12) 20180315_103944, 13) 20180315_104444, 14) 20180315_104944, 15) 20180315_105445, 16) 20180315_105945, 17) 20180315_110446 та такий же зміст відео, як на флеш накопичувачі «Transcend 32 GB» при відкритті системної папки під назвою «15.03.2018». При відкритті системної папки, яка має назву «фото печать», вбачаються фото файли з фото зображеннями у кількості 12 шт.

- даними відеозаписів, оглянутих в судовому засіданні, що містяться на флеш-накопичувачі Transcend 32GB, який ззовні має корпус виготовлений з полімерного матеріалу чорного кольору. На лицьовому боці флеш-накопичувача є друкований текст, виконаний латиницею, барвником білого кольору: USB 2.0 32GB (символ) Transcend. На зворотній стороні флеш-накопичувача є друкований текст, виконаний рельєфним засобом литва: СЄ FC (символ). На торцевій стороні є друкований текст, виконаний латиницею барвником коричневого кольору: C36589 0178/ЭD 33193. Об`єм флеш-накопичувача 32 GB.

При відтворенні файлів встановлено, що:

на відеофайлі:1) 20180313_155050 зображено приміщення жилої кімнати, в якій о 15:53:11 з`являється ОСОБА_9 , яка знаходячись у приміщенні о 15:53:51 бере руками за оголені ноги ОСОБА_12 та відкритою долонею своєї правої руки наносить поспіль більш ніж 10 ударів у напрямку, де знаходяться ноги ОСОБА_12 , після чого о 15:55:50 вдягає на ноги ОСОБА_12 колготи;

на відео файлі 2)20180314_141821 зображено, як ОСОБА_12 сидить на пересувному кріслі-горшку, а особа №1 в цей час лежить на ліжку. Після чого, о 14:21:24 до ОСОБА_12 підходить ОСОБА_9 , яка переміщає ОСОБА_12 з пересувного крісла-горшка у ліжко, де о 14:21:50 ОСОБА_9 схилившись над ОСОБА_12 наносить відкритою долонею своєї правої руки 1 удар в ліву частину обличчя потерпілої. Після цього, ОСОБА_9 одягає ОСОБА_12 . О 14:22:27 ОСОБА_9 лежачі на ліжку, під час вдягання потерпілої наносить останній відкритою долонею своєю правої руки 3 удари поспіль в область лівої частини обличчя ОСОБА_12 , після чого розмовляючи з останньою о 14:22:44 наносить відкритою долонею своєї правої руки більш ніж 7 ударів поспіль в область лівої частини обличчя та лівої руки потерпілої, вимагаючи від останньої з нею поговорити та відповідати їй на запитання.

на відео файлі 3)20180314_142321 зображено, як о 14:23:21 ОСОБА_9 продовжує лежати на ліжку поряд з ОСОБА_12 та розмовляти з останньою, при цьому о 14:23:29 ОСОБА_9 піднімає до гори футболку потерпілої, оголивши живіт останньої та починає лоскотати, потім о 14:23:40 ОСОБА_9 трусить потерпілу та о 14:23:42 знову наносить відкритою долонею своєї правої руки 2 удари поспіль в ліву частину обличчя ОСОБА_12 , від чого остання починає плакати. О 14:23:48 ОСОБА_9 знову наносить відкритою долонею своєї правої руки 3 удари поспіль в ліву частину обличчя потерпілої та про щось питає її. Після цього, о 14:24:10 ОСОБА_9 щось каже ОСОБА_12 та схилившись над останньою, ОСОБА_9 бере потерпілу за руки та піднявши їх догори короткими рухами притискає руки потерпілої до ліжка, від чого остання плаче. Такі свої дії ОСОБА_9 продовжує до 14:24:59. Після чого, ОСОБА_9 відпустивши ОСОБА_12 , встає з ліжка та прибирає горщик з пересувного крісла та присівши на друге від потерпілої ліжко стала дивиться в екран телефону. О 14:26:40 ОСОБА_9 встає з ліжка та ходить дивлячись в екран телефону по приміщенню квартири до 14:28:20.

на відео файлі 4) 20180314_154327 зображено, як о 15:43:27 ОСОБА_9 сидить дивлячись в екран телефону на ліжку поряд з ОСОБА_12 , яка не рухаючись, також лежить на ліжку, спиною до ОСОБА_9 . Одночасно з цим, ОСОБА_9 складає аплікацію до 15:48:27.

на відео файлі 5) 20180314_155328 зображено, як з 15:53:28 ОСОБА_9 продовжує сидіти на ліжку дивлячись в екран телефону та одночасно складати аплікацію. При цьому, о 15:54:04 ОСОБА_9 своєю відкритою долонею лівої руки наносить один удар ОСОБА_12 , яка від цього здригується та починає інколи повільно рухати руками до 15:58:28.

на відео файлі 6) 20180314_161329 видно, як ОСОБА_9 продовжує дивитися в екран телефону, після чого о 16:13:44 відкладає його у бік та бере за праве передпліччя ОСОБА_12 , яку розвертає до себе обличчям та підтягуючи останню за руки та тулуб ближче до себе змінює позу останньої з положення лежачи на положення сидячи на ліжку. Після цього о 16:13:51 ОСОБА_9 своєю відкритою долонею правої руки наносить 3 ляпаси поспіль в ліву частину обличчя потерпілої. Після цього, ОСОБА_9 поправляє зачіску ОСОБА_12 та щось їй каже, від чого остання здригується. Потім ОСОБА_9 показує ОСОБА_12 аплікацію та знов бере у руки мобільний телефон, який вмикає та показує потерпілій його екран. Після цього, ОСОБА_12 втрачає рівновагу та лягає на ліжко спиною, при цьому ОСОБА_9 хапає потерпілу за праву руку, притримуючи її. Після цього, ОСОБА_9 дивлячись в екран телефону о 16:14:55 своєю відкритою долонею лівої руки, наносить 7 ударів поспіль в область живота ОСОБА_12 та продовжує дивитися в екран телефону. Після цього, ОСОБА_9 вимикає телефон, встає з ліжка та ходить по кімнаті.

на відео файлі 7)20180314_162830 видно, як ОСОБА_9 сідає на ліжко, дивлячись в екран телефону, неподалік від ОСОБА_12 , яка лежить на ліжку, на спині, обличчям до гори, ноги опущені з ліжка униз до підлоги. О 16:32:35 ОСОБА_9 вимикає та відкладає від себе мобільний телефон, встає з ліжка та йде з кімнати, після чого о 16:33:00 ОСОБА_9 повертається до кімнати та підходить до ліжка з потерпілою. Після чого, ОСОБА_9 бере ОСОБА_12 за руку і ногу, розвертаючи тіло останньої ближче до себе. О 16:33:03 ОСОБА_9 схилившись над тілом та обличчям потерпілої, наносить своєю відкритою долонею 1 удар в ліву область шиї останньої. Потім ОСОБА_9 піднімає голову ОСОБА_12 до гори та різко відпускає. Після цього, ОСОБА_9 о 16:33:12 своїм коліном правої ноги, підштовхує ОСОБА_12 в область ніг у напрямку ліжка та відходить від останньої в інший бік кімнати.

на відео файлі 8)20180314_163331, видно як о 16:33:40 ОСОБА_9 входить до кімнати, сідає на ліжко біля ОСОБА_12 та схилившись над останньою, починає вологою серветкою протирати обличчя потерпілій. Після цього, о 16:34:32 ОСОБА_9 вимагає ОСОБА_12 піднятися, допомагаючи їй сісти з положення лежачи на спині у ліжку. Після того, як за допомогою ОСОБА_9 потерпіла сіла у ліжку, ОСОБА_9 о 16:34:55 бере у руку стакан з рідиною та трубочкою для коктейлю, які підносить до рота ОСОБА_12 , вставляє трубочку у рот потерпілої та запрокинувши назад її голову затискає останній ніс, вимагаючи пити. О 16:35:15 ОСОБА_9 виймає трубочку з рота ОСОБА_12 , відпустивши ніс останньої. ОСОБА_12 втрачає рівновагу та завалюється спиною на ліжко. О 16:35:18 ОСОБА_9 своєю відкритою долонею правої руки наносить 1 удар в область сідниць ОСОБА_12 , після чого відразу наносить тією же відкритою долонею своєї руки 1 удар в область живота ОСОБА_12 , якій важко ковтати та дихати. Після цього, о 16:35:26 ОСОБА_9 знову піднімає з ліжка потерпілу у положення сидячи та тримаючи при цьому останню своєю лівою рукою за задню частину шиї, правою рукою о 16:35:27 наносить 1 удар відкритою долонею ОСОБА_12 в область губ та носу, вимагаючи пити. Після цього, ОСОБА_9 знов підносить стакан з трубочкою до рота ОСОБА_12 , вставляє трубочку у рот та вимагає останню пити. Закинувши голову назад потерпіла починає пити, при цьому о 16:35:57 чутно, як особі №2 важко ковтати та дихати. О 16:36:02 ОСОБА_9 знову закриває ніс особі №2 стискаючи його своїми пальцями руки. О 16:36:13 ОСОБА_9 забирає стакан з рідиною та трубочкою від рота ОСОБА_12 та відпускає ніс, від чого остання важко дихає, намагаючись віддихатися, проковтнувши рідину. О 16:36:26 ОСОБА_9 вимагає від потерпілої нормально сісти та знов підносить стакан з трубкою та рідиною до рота останньої, яка знов п`є рідину обличчям до гори, закинувши голову назад. О 16:36:43 ОСОБА_9 забирає стакан з трубочкою у бік від ОСОБА_12 , яка знов важко дихає. О 16:36:47 ОСОБА_9 відкритою долонею своєї правої руки наносить 3 удари поспіль в ліву частину обличчя та 2 удари в область лоба ОСОБА_12 . Після цього, ОСОБА_9 нахиляє голову потерпілій обличчям униз, роздивляючись шию останньої. Потім ОСОБА_9 тримаючи обома своїми руками за голову ОСОБА_12 , повертає її різкими рухами, то ліворуч, то праворуч. О 16:37:00 ОСОБА_9 знову наносить 1 удар відкритою долонею своєї правої руки в ліву частину обличчя ОСОБА_12 , змушуючи останню дивитися на неї. О 16:37:09 ОСОБА_9 роздивляється обличчя потерпілої та о 16:37:31 протирає його вологою серветкою, прикладаючи її на ліву частину обличчя останньої до лівого ока. З 16:37:33 до 16:37:58 ОСОБА_9 , щось кажучи, продовжує протирати обличчя ОСОБА_12 . О 16:38:13 ОСОБА_9 відкритою долонею своєї правої руки наносить 1 удар в область лівого плеча потерпілої, яка на цей час перебуває в положенні стоячи колінами на підлозі, спираючись передньою частиною тіла і руками на ліжко та ноги ОСОБА_9 , яка в свою чергу сидить на ліжку, обличчям до ОСОБА_12 . О 16:38:25 ОСОБА_9 тримаючи потерпілу за руки, умисно штовхає останню від себе та ліжко у бік, в результаті чого ОСОБА_12 падає на підлогу лівою частиною спини, тіла та потиличною областю голови, залишаючись в положенні лежачи на підлозі до 16:38:30.

на відео файлі 9)20180314_171834, видно як ОСОБА_12 сидить на підлозі біля ліжка, а ОСОБА_9 сидить біля неї на ліжку. О 17:18:49 ОСОБА_9 піднімає з підлоги за руки ОСОБА_12 та переміщує її на ліжко, питаючи про щось останню. О 17:19:15 ОСОБА_9 піднімає ноги потерпілої з підлоги догори та знімає з ОСОБА_12 штани з трусами. Після чого, ОСОБА_9 переносить потерпілу з ліжка на пересувне крісло-горщик, куди садить останню та починає розчісувати щіткою волосся ОСОБА_12 . О 17:20:23 ОСОБА_9 , наносить ОСОБА_12 щіткою для волосся два удари поспіль в область верхньої частини голови останньої, вимагаючи її нормально сісти. Після цього, ОСОБА_9 продовжує причісувати волосся потерпілій та закінчивши, о 17:22:55 знов щіткою для волосся ОСОБА_9 наносить поспіль більш ніж 10 ударів в область верхньої частини голови потерпілій та після цього залишає її сидіти у кріслі-горщику.

на відео файлі 10)20180314_174837, зображено як ОСОБА_12 продовжує сидіти на кріслі-горщику, а ОСОБА_9 тим часом лежить на ліжку, пестячи та граючись з собакою. О 17:51:27 ОСОБА_9 піднімає потерпілу з крісла-горщика та переносить її на ліжко. Після чого, о 17:51:39 ОСОБА_9 наносить відкритою долонею своєї правої руки 10 ударів поспіль по боковій частині лівого стегна потерпілої. Після цього, ОСОБА_9 щось каже ОСОБА_12 та вдягаючи на неї труси, пошльопує своєю відкритою долонею своєї правої руки по боковій поверхні лівого стегна потерпілій. Після цього, ОСОБА_9 такими же рухами своєї відкритої долоні руки пошльопує ОСОБА_12 в область лівої частини обличчя, при цьому потерпіла скрикує та починає плакати, а ОСОБА_9 вголос передражнює її плач, від чого потерпіла починає плакати гучніше. О 17:52:29 ОСОБА_9 знов наносить відкритою долонею своєї правої руки 2 удари поспіль в ліву частину обличчя особи ОСОБА_12 , яка плаче. Після цього, ОСОБА_9 тримаючи своєю рукою за обличчя потерпілу, трусить її, після чого відпускає та вдягає останню. О 17:52:58 ОСОБА_9 піднімає на ліжку потерпілу в положення сидячи, намагаючись наблизити її ближче до себе, від чого ОСОБА_12 починає гучно та істерично плакати, на що ОСОБА_9 наносить своєю відкритою долонею правої руки 3 удари поспіль по лівій руці потерпілій, яка продовжує плакати. Після цього, о 17:53:13 ОСОБА_9 замахується на ОСОБА_12 пристрахавши останню, після чого ОСОБА_9 своєю відкритою долонею лівої руки наносить 2 удари поспіль по потиличній області голови потерпілої, питаючи в останньої «Що таке» та вимагаючи її встати, від чого ОСОБА_12 плаче.

на відео файлі 11) 20180314_175337, чутно та видно, як ОСОБА_9 питає в ОСОБА_12 : «Кто-то тебя бьет, а чего ты орешь ?» та щось далі каже потерпілій. О 17:53:53 ОСОБА_9 намагається доторкнутися до обличчя потерпілій своєю правою рукою, при цьому остання періодично здригається від руху руки ОСОБА_9 . О 17:54:07 ОСОБА_9 показує на ліву руку ОСОБА_12 та питає в останньої: «Що це таке?», після цього ОСОБА_9 наносить 1 удар відкритою долонею своєї правої руки по лівій руці потерпілої та знов в неї питає: «Що це таке?». Після цього, ОСОБА_9 щось каже ОСОБА_12 та всміхається, від чого остання починає хникати, а ОСОБА_9 продовжує щось казати, від чого остання хникає. Після цього, о 17:55:24 ОСОБА_9 , щось кажучи потерпілій наносить своєю відкритою долонею правої руки 5 ударів в область живота ОСОБА_12 та трусить останню. О 17:55:52 ОСОБА_9 встає з ліжка та відходить в інший бік кімнати від потерпілої. Після цього, о 17:56:09 ОСОБА_9 підходить до ОСОБА_12 з вологою серветкою, якою протирає обличчя останній та щось кажучи, періодично смикає своєю рукою за підборіддя ОСОБА_12 , вимагаючи повторювати за нею слова до 17:58:36.

на відео файлі 12) 20180314_175837 зображено, як ОСОБА_9 продовжує лежати у ліжку з ОСОБА_12 , яка лежить поряд з нею. Після цього, ОСОБА_9 встає з ліжка та щось каже потерпілій. Після чого, о 17:59:28 ОСОБА_9 садить ОСОБА_12 на ліжко та відходить від останньої. Після цього, о 18:00:11 ОСОБА_9 підходить сідає на ліжко до ОСОБА_12 , дивлячись в екран телефону.

на відео файлі 13) 20180314_180838 зображено, як ОСОБА_9 , перевдягнувшись ходить по приміщенню кімнати, а ОСОБА_12 тим часом сидить на краю ліжку. Після цього, ОСОБА_9 розмовляє по телефону та закінчивши розмову о 18:13:08 підходить до ОСОБА_12 , поправляє її у ліжку та наносить останній 3 удари відкритою долонею своєї правої руки в потиличну область голови, кажучи про те, що йде мама. О 18:13:32 до квартири заходить ОСОБА_15 , від чого остання в голос радіє.

на відео файлі 14) 20180314_181339, зображено як ОСОБА_12 сидить на ліжку, а ОСОБА_9 розмовляє з ОСОБА_15

на відео файлі 15) писец2, зображено, як ОСОБА_9 сидить за столом і щось їсть, потім бере тарілку з ложкою та підносить до обличчя ОСОБА_12 . Після чого, о 15:16:15 ОСОБА_9 наносить відкритою долонею своєї правої руки 1 удар в праву область голови потерпілої та годує останню з ложки, а потім з руки. О 15:18:28 ОСОБА_9 бере стакан з рідиною і трубочкою для коктейлів, який підносить до рота ОСОБА_12 та затискає пальцями своїх рук ніс останньої. О 15:18:43 ОСОБА_9 відпускає ніс потерпілої, яка важко після цього дихає. О 15:19:05 ОСОБА_9 знову таким же чином дає пити ОСОБА_12 , затискаючи її ніс до 15:19:19,від чого потерпіла також тяжко дихає. О 15:19:30 ОСОБА_9 знову таким же чином дає пити потерпілій затискаючи її ніс до 15:19:46. Після чого ОСОБА_9 прибирає до 15:20:47.

При відтворенні 17 відео файлів, які містяться в системній папці під назвою «15.03.2018» встановлено, що:

на відео файлі 1) 20180315_094440 зображено, як ОСОБА_9 та ОСОБА_12 лежать на різних ліжках у приміщенні однієї кімнати. ОСОБА_9 дивиться на екран мобільного телефону, тримаючи його у руках перед собою. ОСОБА_12 лежить спокійно та періодично повільно рухається. О 09:49:25 ОСОБА_9 встає з ліжка, відкладає від себе телефон, залишає його на ліжку та йде по кімнаті до холодильника, який відчиняє та щось дивиться.

на відео файлі 2) 20180315_094940 зображено, як ОСОБА_9 , зачинивши холодильник, щось взяла та о 09:50:27 знов відчиняє, зачинивши його о 09:50:33. О 09:50:48 ОСОБА_9 йде від холодильника до ліжка з їжею у руках, потім бере мобільний телефон та дивлячись в його екран щось їсть, сидячи на ліжку. Весь цей час ОСОБА_12 лежить на другому ліжку, пасивно рухаючи руками.

на відео файлі 3) 20180315_095440 видно, як о 09:54:40 ОСОБА_9 встає з ліжка та йде з посудом до холодильника, відчиняє його, щось кладе, зачиняє та знов відчиняє. ОСОБА_12 тим часом рухає пасивно руками та ногами. О 09:56:00 до потерпілої, яка продовжує лежати в ліжку, підходить ОСОБА_9 , при цьому ОСОБА_12 піднімає свою голову з ліжка, дивлячись на ОСОБА_9 , після чого остання щось дає потерпілій, закривши її своєю спиною від огляду відео камери. О 09:56:15 ОСОБА_9 відходить від ОСОБА_12 у напрямку холодильника, при цьому ОСОБА_12 щось жує. О 09:56:36 ОСОБА_9 знов лягає на ліжко з телефоном та дивлячись на його екран щось їсть, в той час, як ОСОБА_12 продовжує лежати на іншому ліжку, періодично рухаючи руками до 09:59:39.

на відео файлі 4) 20180315_095941 зображено, як ОСОБА_9 та ОСОБА_12 продовжують лежати на різних ліжках. О 10:02:40 потерпіла піднімає свою голову з ліжка та періодично рухає нею у бік пересувного крісла-горщика, яке стоїть біля ліжка останньої з боку її голови. О 10:02:53 ОСОБА_9 побачила рухи ОСОБА_12 та продовжила дивитися в екран телефону.

на відео файлі 5) 20180315_100441 зображено, як о 10:04:43 ОСОБА_12 перемістила свою голову під підлокітник пересувного крісла-горщика та не має можливості звідти її витягнути. О 10:04:44 ОСОБА_9 встає з ліжка та підходить до потерпілої, поправляє крісло-горщик, після чого визволяє голову ОСОБА_12 з підлокітника. Після цього, о 10:04:54 ОСОБА_9 наносить своєю відкритою долонею правої руки по 1 удару в ліву та праву область обличчя потерпілої. Після цього, ОСОБА_9 рухає крісло-горщик у бік та відходить від нього до ніг ОСОБА_12 . Потім, ОСОБА_9 тягне потерпілу за ноги на себе, переміщаючи таким чином тіло останньої подалі від крісла-горщика. Після цього, ОСОБА_9 нахиляється над обличчям потерпілої та своєю спиною закриває її від огляду відео камери, проте можна бачити, як о 10:05:19 ОСОБА_9 замахується своєю відкритою долонею правої руки, після чого відповідно до руху руки наносить відповідно до звука 1 удар у місце знаходження ОСОБА_12 . Після цього, о 10:05:20 ОСОБА_9 відходить від потерпілої до іншого ліжка. О 10:05:24 ОСОБА_9 знову підходить до ОСОБА_12 та о 10:05:29 піднімає та кладе на ліжко ноги останньої, які звисали з ліжка. Після цього, ОСОБА_9 повертає тіло ОСОБА_12 до себе та о 10:05:38 схиляється над обличчям ОСОБА_12 , закриваючи останню своїм тілом від огляду відео камери. О 10:05:41 знову можна почути звук ляпаса та можна бачити, як ОСОБА_9 наносить своєю відкритою долонею правої руки удар в ліву частину обличчя ОСОБА_12 , яка в цей час лежить поперек ліжка, обличчям вверх, ногами у напрямку краю ліжка. Після цього, о 10:05:45 ОСОБА_9 відходить від ліжка в інший бік кімнати, залишивши ОСОБА_12 на ліжку. О 10:06:00 ОСОБА_9 підходить до ліжка з потерпілою тримаючи у руці вологу серветку, якою починає протирати обличчя ОСОБА_12 продовжуючи процедуру до 10:07:07 та по закінченню якої ОСОБА_9 встає з ліжка та наносить відкритою долонею своєї правої руки удар в область живота потерпілої. О 10:07:08 ОСОБА_9 відходить від ліжка в інший бік кімнати, залишивши ОСОБА_12 на ліжку. О 10:07:49 ОСОБА_9 знов підходить до ліжка з ОСОБА_12 та піднімає ноги останньої, які звисали з краю ліжка до підлоги та встає між ними схилившись над тілом потерпілої. Після цього, о 10:07:57 ОСОБА_9 нахилившись над тілом та обличчям ОСОБА_12 та схопивши своїми обома руками за обидві руки останньої, короткими рухами притискає їх до ліжка, трясе потерпілу. О 10:08:03 ОСОБА_9 відпускає руки потерпілої та знімає з неї труси. Після цього, ОСОБА_9 , піднявши тіло ОСОБА_12 переміщає його до пересувного крісла-горщику, на яке о 10:08:15 необережно садить останню. О 10:08:16 ОСОБА_9 наносить своєю відкритою долонею правої руки 3 почергові удари в ліву частину обличчя ОСОБА_12 . Після цього, ОСОБА_9 поправляє покривало на ліжку, а ОСОБА_12 тим часом сидить у кріслі горщику до 10:09:00. Після цього, о 10:09:02 ОСОБА_9 підходить до ОСОБА_12 , обличчя якої піднімає за підборіддя до гори та роздивляється його з лівого та правого боку до 10:09:23. Після цього, ОСОБА_9 відходить від потерпілої в інший бік кімнати.

на відео файлі 6) 20180315_100941 зображено, як о 10:09:49 ОСОБА_12 продовжує сидіти на кріслі горщику, намагаючись щось казати, а тим часом ОСОБА_9 ходить по кімнаті та чимось займається. О 10:13:10 ОСОБА_9 підходить до потерпілої, яка продовжує сидіти у кріслі-горщику та піднявши останню переміщує її на ліжко. Після цього, ОСОБА_9 вдягає труси потерпілій та залишає її лежати на ліжку, а тим часом ОСОБА_9 сідає на інше ліжко та дивлячись в екран мобільного телефону щось п`є та їсть до 10:14:40.

на відео файлі 7) 20180315_101442 зображено, як ОСОБА_9 продовжує пити та їсти в той час, коли ОСОБА_12 , знаходячись в положенні лежачи у ліжку до 10:15:33. Після цього, ОСОБА_9 відносить посуд та о 10:16:03 знов повертається до ліжка, куди лягає та дивиться в екран мобільного телефону до 10:19:42, а потерпіла тим часом лежить на ліжку, повільно рухаючи руками і ногами.

на відео файлі 8) 20180315_101942 зображено, як о 10:19:42 ОСОБА_9 , продовжуючи лежати на різних ліжках до 10:23:52, після чого ОСОБА_9 різко встає з ліжка та починає прибирати крісло-горщик і наводити порядок у ліжку. Після цього, о 10:24:07 відчиняються вхідні двері квартири та в передпокоях вмикається світло, після чого до кімнати входить ОСОБА_15 з особою в форменому одязі працівників Національної поліції України, який до 10:24:42 починає спілкуватися з ОСОБА_9 вказуючи про звернення ОСОБА_15 з заявою щодо вчиненого правопорушення стосовно потерпілої, яке ОСОБА_15 виявила під час перегляду камер відео спостереження.

на відео файлі 9) 20180315_102442 видно, як о 10:24;43 ОСОБА_9 ставить горщик у пересувне крісло та спілкується з особою в формі та ОСОБА_15 з приводу протиправних дій відносно ОСОБА_12 , на що ОСОБА_9 дає свої усні пояснення, намагаючись виправдати свою протиправну поведінку щодо потерпілої.

на відео файлі 10) 20180315_102943 видно та можна чути, як ОСОБА_15 спілкується з ОСОБА_9 , з`ясовуючи мотиви такої поведінки останньої по відношенню до потерпілої.

на відео файлі 11) 20180315_103443 зображено та можна почути, як ОСОБА_15 продовжує своє спілкування з ОСОБА_9 у присутності осіб в формі працівників поліції, намагаючись встановити на відео камеру анкетні дані ОСОБА_9

на відеофайлі 12) 20180315_103944 видно та можна почути, як ОСОБА_15 продовжує своє спілкування з ОСОБА_9 у присутності осіб в формі працівників поліції, намагаючись встановити анкетні дані ОСОБА_9 . Після чого до кімнати входить особа жіночої, яка залишається приглядати за ОСОБА_12 замість ОСОБА_9 , а тим часом ОСОБА_9 та ОСОБА_15 з особами в формі працівників поліції залишають приміщення кімнати, в якій залишається особа №2.

- даними відеозаписів, оглянутих в судовому засіданні, що міститься на карті пам`яті SP micro SD 32 GB, яка ззовні має корпус, виготовлений з полімерного матеріалу чорного кольору. На лицьовому боці корпусу є друкований текст, виконаний латиницею барвником білого кольору SP (10) 32GB micro SD HC (1). Нижче є друкований текст, виконаний латиницею, барвником темного кольору: 6 166DR09E000 BM MADE IN CHINA. Об`єм карти пам`яті 32 GB. При відкритті файлів встановлено, що на ній міститься такий самий зміст відео, як на флеш накопичувачі «Transcend 32 GB» при відкритті системної папка під назвою «для Ларисы»;

- даними відеозаписів, оглянутих в судовому засіданні, що міститься на карті пам`яті Kingston micro SD 32 GB, яка ззовні має корпус виготовлений з полімерного матеріалу чорного кольору. На лицьовому боці карти пам`яті є друкований текст, виготовлений латиницею, барвником білого кольору: Kingston® 32GB micro SD (10) HC 1(1) SDC10/32GB 31497-004.A00LF TAIWAN FC A. На зворотній стороні карти пам`яті є друкований текст, виконаний латиницею, барвником темного кольору: 070197Е932G. Об`єм карти пам`яті 32 GB. При відкритті файлів вбачається, що у системній папці, яка має назву «15.03.2018», наявні 17 системних відео файлів, та такий же зміст відео, як на флеш накопичувачі «Transcend 32 GB» при відкритті системної папка під назвою «15.03.2018». При відкритті системної папки, яка має назву «VIDEO», вбачається 17 системних відео файлів, які мають такий самий зміст відео, як на флеш накопичувачі «Transcend 32 GB» при відкритті системної папки під назвою «15.03.2018». При відкритті системної папки, яка має назву «фото печать», вбачаються фото файли з фото зображеннями у кількості 12 шт.

Посилання захисника обвинуваченої в судових дебатах на відсутність в матеріалах судового провадження копій відповідних ухвал слідчого судді про призначення судових експертиз, судом не приймається до уваги, оскільки відповідні дані містяться у висновках експертиз та реєстрі матеріалів досудового розслідування кримінального провадження, а також підтверджені показами експерта, допитаного в судовому засіданні, тому у суду відсутні підстави для сумніву у наявності вказаних ухвал у кримінальному провадженні.

Також судом було досліджено: заяву ОСОБА_15 про повідомлення про злочин від 15.03.2018 року, постанову про призначення групи прокурорів від 15.03.2018 року, повідомлення про призначення прокурора у кримінальному провадженні, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12018220480001052 від 15.03.2018 року, письмові пояснення ОСОБА_9 від 15.03.2018 року, копію паспорта ОСОБА_9 , висновок судово-психіатричного експерта №340 від 17.04.2018 року, копію свідоцтва про народження ОСОБА_12 серія НОМЕР_4 від 18.11.2010 року, копію довідки директора СНВК №8, копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_12 , копію індивідуальної програми реабілітації дитини інваліда №81 від 18.05.2016 року, копію корінця медичного висновку №59 від 04.11.2016 року, копію консультативного висновку лікаря-спеціаліста від 16.03.2018 року, лист начальника УПП в Харківській області від 26.03.2018 року, постанову про визнання, долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів та їх зберігання від 30.03.2018 року, постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 19.10.2018 року, постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 11.01.2019 року, постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 27.04.2018 року, постанову про залучення законного представника потерпілого від 15.03.2018 року, які підтверджують достовірність, можливість використання та допустимість інших досліджених судом доказів.

Крім того, у матеріалах провадження містяться відомості про усі речові докази, які були долучені до провадження, а також протоколи їх огляду. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Також, в судовому засіданні в порядку ст.357 КПК Українисудом було оглянуто наявні в матеріалах справи речові докази, зокрема, оглянуто відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції, що містяться на DVD компактному диску, на яких зображено обставини їх прибуття 15.03.2018р. за адресою: АДРЕСА_3 після отримання повідомлення від оператора служби 102 за викликом від ОСОБА_15 .

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 24 жовтня 2018 року в справі № 733/249/16-к указав, що після огляду предмет визнається речовим доказом і долучається до кримінальної справи мотивованою постановою (ухвалою), яким завершується формування даного виду доказу. Цією постановою створюється особливий правовий режим поводження з предметом в кримінальній справі. Джерелом фактичних даних (відомостей) стосовно речових доказів виступає протокол огляду предмета.

Згідно ст.94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Вищезазначені докази суд вважає належними та допустимими, оскільки прямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для даного кримінального провадження, отримані у порядку, передбаченому КПК України, показання свідків є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з іншими доказами, дослідженими судом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.

Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. Даних обставин під час розгляду кримінального провадження та недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 85-89 КПК Українисудом не встановлено.

Оцінивши у сукупності надані стороною обвинувачення докази у взаємозв`язку із показаннями свідків, суд приходить до переконливого висновку, що винність обвинуваченої ОСОБА_9 у вчиненні злочину доведена в повному обсязі, та кваліфікує дії ОСОБА_9 за ч.1 ст.127 КК України катування, тобто умисне заподіяння фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв та інших насильницьких дій з метою залякування та дискримінації.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження захисником обвинуваченої ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_11 в порядку ст.89 КПК України було подано письмові клопотання про визнання доказів неналежними та недопустимими.

Зокрема, зазначив, що відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції за 15.03.2018 року, який міститься на електронному носії DVD-диску, у даному кримінальному провадженні на досудовому розслідування не відкривався, а тому є очевидно недопустимим. Крім того, вказував, що висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи №228-2018 від 16.03.2018 року складений в приміщенні відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи на підставі заяви гр. ОСОБА_15 від 16.03.2018 року, яку було допитано в якості свідка, яка не є стороною кримінального провадження, а тільки його учасником, тому вважає, що було порушено порядок отримання вказаного доказу. Також, посилається на наявність сумнівів у достовірності наданих прокурором, який, на думку сторони захисту, не має повноважень; доказів, зокрема, копії паспорту ОСОБА_9 , копії свідоцтва про народження ОСОБА_12 , копії довідки КЗ «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс №8» від 20.12.2016 року, копії медичної документації ОСОБА_12 та довідки про судимість ОСОБА_9 .

Так, докази, передбачені ст.87 КПК України повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Такого роду порушень у рамках цього розгляду в суді установлено не було, відповідно відсутні і правові підстави для визнання їх недопустимими у ракурсі ст.87 КПК України.

Верховний Суд колегією Першої судової палати Касаційного кримінального суду упостанові від 20.03.2018 року в справі № 753/11828/13-к указав, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.

Також, як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких даних.

Порядок, встановлений КПК(процесуальний порядок, форма, процедура), це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к).

В даній справі порядок, встановлений КПК(процесуальний порядок, форма, процедура), тобто певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій дотриманий.

Крім того, у суду відсутні підстави для сумнівів у відсутності у прокурора повноважень у даному кримінальному провадженні з огляду на наявність постанови про призначення групи прокурорів, підписаної першим заступником керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 та постанов про зміну групи прокурорів.

Як наслідок, суд сприймає зазначені письмові докази (протоколи, постанови, висновки та інші), як належні та допустимі, які у своїй сукупності доводять обставини, визначені ст.91 КПК Українита через їх призму останні сприймаються судом, як дійсні. Підстави недопустимості доказів, вказані в ст.87 КПК України,суду не надані і не доведені.

Доводи сторони захисту про недопустимість доказів - відеозаписів подій 13.03.2018-15.03.2018, що містяться на флеш-накопичувачі Transcend 32GB, карті пам`яті SP micro SD 32 GB, карті пам`яті Kingston micro SD 32 GB, суд відхиляє, виходячи з такого. Твердження сторони захисту про те, що зазначена відеозйомка проводилася таємно, без відома обвинуваченої ОСОБА_9 та порушувала її право на приватне життя спростовуються показаннями свідка ОСОБА_15 , з яких вбачається, що остання під час найму ОСОБА_9 як доглядальниці за дитиною попереджала обвинувачену про наявність відеореєстратора, проведення відеозйомки, та використовувала в подальшому цей відеореєстратор для знімання та демонстрації обвинуваченій відеоінструкцій з догляду за потерпілою. Також вказані твердження спростовуються показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що відеореєстратор був розташований на видимому для всіх місці та її обізнаність з фактом проведення відеозйомки. Той факт, що вказана відеозйомка проводилася при виконанні обвинуваченою її обов`язків доглядальниці відповідно до усного договору, укладеного між останньою та ОСОБА_15 , з попередженням про її здійснення, спростовує доводи сторони захисту про порушення права обвинуваченої на приватне життя.

Щодо показівсвідка ОСОБА_17 в ційчастині,суд розцінюєїх,як такі,що направленіна допомогуматері ОСОБА_9 уникнути кримінальноївідповідальності завчинений злочин,оскільки свідокє особоюзаінтересованою.Покази свідка ОСОБА_17 в іншійчастині судомне приймаютьсядо уваги,оскільки її свідчення не містять відомостей про наявність чи відсутність фактів та обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Суд також відхиляє доводи сторони захисту про здійснення ОСОБА_24 у період 13.03.2018-15.03.2018 аудіо-, відеоконтролю місця виходячи з такого. Відповідно до ч. 1 ст. 270 КПК України аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження. Суд зазначає, що по-перше, ОСОБА_25 здійснювала відеозйомку не всередині публічного місця, а у власному помешканні за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується даними відеозапису, а також показаннями свідків щодо цього, по-друге, відеозйомка проводилася у відкритий спосіб, що підтверджується показаннями свідків та даними відеозапису, по-третє, відеозйомка проведена не під час досудового розслідування, що підтверджується витягом про внесення 15.03.2018 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення. Виходячи з цього, дії ОСОБА_24 щодо проведення відеозйомки подій 13.03.2018-15.03.2018 не підпадають під визначення такої негласної слідчої (розшукової) дії якаудіо-, відеоконтролю місця, що міститься у ч. 1 ст. 270 КПК України.

Щодо посилань сторони захисту на відсутність законних підстав для участі представника органу опіки та піклування в якості законного представника потерпілої ОСОБА_12 , суд зазначає наступне. Встановлено, що потерпіла ОСОБА_12 є неповнолітньою особою 2003 року народження та перебуває у стані, який унеможливлює самостійну реалізацію своїх прав та інтересів. Відповідно до ч.1 ст.59 КПК України, якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом із нею залучається її законний представник. Відповідно до ч.2 ст.44 КПК України як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності опікун чи піклувальник особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім`ї, а також представники органів опіки та піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний. Встановлено, що у потерпілої окрім матері ОСОБА_15 близьких родичів або членів сім`ї немає, тоді як остання має статус свідка у цьому кримінальному провадженні. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги наявність в матеріалах провадження постанови слідчого про залучення законного представника потерпілого, суд дійшов висновку, що участь у справі представника органу опіки та піклування як законного представника потерпілої є законною та не порушує прав жодного з учасників кримінального провадження.

Щодо поданих стороною захисту скарг на дії та бездіяльність посадових осіб Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області, суд зазначає, що питання наявності чи відсутності в діях ОСОБА_15 , інших осіб та службових осіб Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області кримінально караних діянь відносно ОСОБА_9 , знаходиться поза межами об`єктивної сторони злочину, інкримінованого обвинуваченій, і підлягає вирішенню у іншому кримінальному провадженні.

За змістом ст.62 Конституції Українипід час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ст.91 КПК Українидоказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують Європейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 5 ст.9 КПК Українипередбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п.65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відмова обвинуваченої ОСОБА_9 від дачі показів, під час розгляду даного кримінального провадження суд приймає як спосіб захисту від покарання за скоєне. При цьому суд не бере до уваги доводи обвинуваченої ОСОБА_9 про те, що вона не скоювала злочину, передбаченого ч.1 ст.127 КК України, оскільки вона не навела жодного переконливого і аргументованого доводу, що ставило би під сумнів обґрунтованість пред`явленого обвинувачення.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, відомості про особу винної, відсутність обставин, які пом`якшують та наявність обставини, що обтяжує покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_9 , судом не встановлено.

Судом не приймаються до уваги посилання сторони обвинувачення у обвинувальному акті на наявність такої обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченої, як щире каяття, оскільки щирим каяттям може бути визнане лише така поведінка особи, яка полягає в повному та безумовному визнанні своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину та щирому розкаянні у вчиненому. Натомість, обвинуваченою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнана.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_9 , відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину щодо особи, яка перебуває у безпорадному стані.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 раніше не судима, офіційно не працевлаштована, надиспансерному (профілактичному)обліку вКЗОЗ «Обласнийнаркологічний диспансер»не перебуває; впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» не зверталась.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 КК України обвинувачена під час вчинення інкримінованого злочину та на теперішній час визнається осудною, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи від 17.04.2018, відповідно до якого ОСОБА_9 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє; відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними; у період часу, якому відповідає правопорушення ОСОБА_9 перебувала поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними; на теперішній час ОСОБА_9 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

З доповіді Немишлянського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області вбачається, що ОСОБА_9 характеризується позитивно, алкогольними напоями не зловживає, сварок з сусідами не вчиняє, до адміністративної відповідальності не притягувалась. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий.

Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість ОСОБА_9 , історію правопорушень, середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, але високий рівень небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_9 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе у винятковому порядку за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на ОСОБА_9 обов`язку відповідно до п.2 ч.2 ст.76 КК України.

При призначенні покарання суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.

При призначенні покарання ОСОБА_9 суд також керується положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди припризначенні покараннявкожномувипадкуіщодокожного підсудного, який визнається винним у вчиненнізлочину,маютьсуворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому також суд враховує, що відповідно до ст.50 КК Українипокарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК Українимає на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свободє складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Так, вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій, суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого злочину, суб`єктивне ставлення обвинуваченої до скоєного та її поведінку після вчинення злочину, соціальну характеристику особи: її вік, стан здоров`я, соціальне становище, те, що ОСОБА_9 раніше не судима, офіційно не працевлаштована,відсутність данихпро перебуванняна профілактичнихобліках улікаря психіатрата нарколога,відсутність обставин,що пом`якшуютьпокарання танаявність обставини,що обтяжуєпокарання,та зважившина всіфактори вїх сукупностіі взаємозв`язку,приходить довисновку,що виправлення та перевиховання ОСОБА_9 можливе лише при ізоляції від суспільства і їй необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню,такяк Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Щодо заявленого цивільного позову до ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину, передбаченого ч. 1ст. 127 КК України,суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Потерпілою ОСОБА_12 в особі представника ОСОБА_13 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, а саме витрат на проходження медичного обстеження у сумі 3 242,28 гривень, а також моральної шкоди у розмірі 1,00 гривень. Обвинувачена ОСОБА_9 цивільний позов визнала в частині завдання матеріальної шкоди.

Згідностатті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам, а також майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно достатті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В підтвердження позовних вимог цивільним позивачем надано фіскальний чек від 25.03.2018р. про придбання лікарських засобів на суму 92,28 грн, товарний чек від 22.03.2018р. про надання медичних послуг на суму 300,00 грн, фіскальний чек від 24.03.2018р. про надання медичних послуг на суму 1 935,00 грн, фіскальний чек від 24.03.2018р. про надання медичних послуг на суму 800,00 грн., тобто на загальну суму 3 127,28 грн (а.с. 33-А-34, т. 1).

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з обвинуваченої матеріальної шкоди у сумі 3 127,28 грн, розмір якої встановлений в ході судового розгляду. Здійснення витрат на суму 115,00 грн цивільним позивачем не підтверджено, отже в решті позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди позов задоволенню не підлягає.

Окрім цього, потерпіла просила стягнути з обвинуваченої моральну шкоду, розмір якої визначила в 1,00 грн. В обґрунтування позову в частині стягнення моральної шкоди зазначено, що неповнолітня ОСОБА_12 зазнала моральних страждань, які позначили негативні зміни у її житті: психотравмуюча подія знову постає у пам`яті неповнолітньої кожного разу при згадуванні імені обвинуваченої, що виражається в тривозі, емоційних та тілесних реакціях при згадуванні, постійний страх можливого повторення подій змусив неповнолітню боятися усіх людей, схожих на ОСОБА_9 , кожного дня в потерпілої знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів. Вказано, що в момент отримання тілесних ушкоджень, потерпіла зазнавала фізичного болю, про який не могла через вади здоров`я повідомити будь-яку особу. Малолітня дитина пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниження гідності, тривоги, страху. Після жахливих подій, ОСОБА_12 вимушена проходити лікування, отримувати психологічну допомогу. Також зазначено, що наслідками злочинних дій також є значне погіршення реабілітаційного розвитку неповнолітньої, головною запорукою якого є сприятлива оточуюча середа, спокійний емоціональний фон та щоденне дотримання графіку занять, які стали неможливими через нестабільний емоційний фон потерпілої, отже втрачено значну частину досягнутого кропіткою працею прогресу в реабілітації і соціалізації ОСОБА_12 . Все це обумовлює необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, компенсаторних можливостей, яких в потерпілої та її родини немає. З урахуванням рекомендацій лікарів, в майбутньому заплановане лікування, кропітка робота зі спеціалістами по реабілітації після перенесеної моральної травми. Отже, як вказано в обґрунтування позовних вимог, внаслідок суспільно-небезпечних дій ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_12 були заподіяні психологічні (моральні) страждання, розмір відшкодування яких, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, характеру немайнових витрат, становить 1,00 грн., які підлягають відшкодуванню обвинуваченою в повному обсязі.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілої в частині стягнення з обвинуваченої моральної шкоди, суд приймає до увагипостанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.

Враховуючи викладені доводи потерпілої щодо заявлених вимог на відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що внаслідок дій обвинуваченої потерпіла зазнала моральних страждань, які позначили негативні зміни у її житті, вона дійсно відчуває тривогу та страх, вимушена проходити лікування, отримувати психологічну допомогу, відбулося погіршення її реабілітаційного розвитку. Моральна шкода потерпілій завдана незаконними винними діями ОСОБА_9 , які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із завданою шкодою. За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими, а отже вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині, стягнути з обвинуваченої на користь ОСОБА_12 моральну шкоду у розмірі 1,00 грн.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Оскільки суд прийшов до висновку про призначення ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі, яке необхідно відбувати реально, для забезпечення кримінального провадження щодо виконання вироку відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК України та з метою недопущення її ухилення від призначеного судом покарання, суд вважає необхідним обрати обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк відбуття покарання необхідно рахувати з дня її фактичного затримання. При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини у рішенні від 04.06.2015 (остаточне 04.09.2015) у справі «Руслан Яковенко проти України», в якому Суд зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом пешої інстанції, навіть якщо він не набрав законної сили і його можна оскаржити та національне законодавство України чітко передбачає, що суд, який постановляє вирок, повинен вирішити який запобіжний захід необхідно застосувати до засудженного до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.127КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

До набрання вироку законної сили обрати ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши останню під варту в залі суду негайно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 відраховувати з дати її затримання, тобто з 21.06.2019 року.

Цивільний позов представника ОСОБА_12 , поданого в її інтересах адвокатом ОСОБА_13 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_15 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди кошти у розмірі 3127 (три тисячі сто двадцять сім) гривень 28 копійок, а також суму у розмірі 1 (однієї) гривні в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_9 на користьдержави навідшкодування процесуальнихвитрат за проведення судової експертизи звуко- та відеозапису №72 від 17.04.2018 року суму у розмірі 5720,00 грн.

Речові докази карту пам`яті SP micro SD 32 GB, карту пам`яті Kingston micro SD 32 GB, флеш-накопичувач Transcend 32GB, DVD диск з відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після проголошення вручається учаснику судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1