Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2019 р. Справа№200/2741/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2019 року шляхом надіслання поштою позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

- зобов`язати відповідача видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проживав у м. Горлівка, де з 07 лютого 2007 року по 06 липня 2014 року проходив службу у спеціальному батальйоні судової міліції «Грифон» ГУ МВС України в Донецькій області. Після чого був переведений в м. Маріуполь для подальшого проходження служби, де звернувся до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради з заявою про взяття його на облік, як внутрішньо переміщену особу, та надав необхідні документи. Позивачу було відмолено в реєстрації в якості внутрішньо переміщеної особи. Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими що суперечать чинному законодавству.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивачу було відмолено у наданні статусу внутрішньо переміщеної особи оскільки останній зареєстрований на підконтрольній Українській владі території, а саме: АДРЕСА_1. Відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", підзаконними нормативними актами. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

27 лютого 2019 року позовна заява залишена без руху.

01 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

02 травня 2019 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21 травня 2019 року.

21 травня 2019 року позовна заява залишена без руху з підстав, передбачених частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

13 червня 2019 року позивачу поновлений строк звернення до суду з цим адміністративним позовом і розгляд справи був продовжений.

У судове засідання, призначене на 21 червня 2019 року, сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи неявку сторін, суд на підставі частини 9 статті 205 КАС України визнав за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 (а.с.6).

З довідки Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 10/3446 ВК вбачається, що позивач з 07 лютого 2007 року по 06 липня 2014 року проходив службу в ОВС у спеціальному батальйоні судової міліції «Грифон» ГУ МВС України в Донецькій області з місцем дислокації м. Горлівка, Донецька область (а.с.10).

Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради відмовило ОСОБА_1 у наданні статусу внутрішньо переміщеної особи на підставі підпункту 1 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 (Відсутність місця реєстрації проживання у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та переліку населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 року № 128-р, від 05.05.2015 року № 428-р), та недостатність наданих документі для підтвердження проживання в м. Горлівка (а.с.11).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року

№ 1706-VII, в редакції Закону України № 2279-VIII від 08.02.2018, «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

За приписами статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно пункту 1 «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб", в редакції постанови Кабінету міністрів України №713 від 05.09.2018 (далі - Порядок), цей Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Порядку довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до пункту 2 Порядку для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Згідно пункту 4 Порядку під час подання заяви про взяття на облік заявник пред`являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).

Пункт 8 Порядку містить вичерпний перелік підстав, з яких заявнику може бути відмовлено у видачі довідки:

відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;

у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;

заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення);

у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку;

докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.

Судом встановлено, що підставою для відмови у видачі довідки відповідач зазначив: «Відсутність місця реєстрації проживання у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та переліку населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 року № 128-р, від 05.05.2015 року № 428-р) та недостатність наданих документі для підтвердження проживання в м. Горлівка».

На дату прийняття відповідачем спірного рішення розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» діяло в редакції розпорядження № 1276-р від 02.12.2015.

В паспорті громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , міститься відмітка про реєстрацію місця проживання: АДРЕСА_1 .

Населений пункт, де зареєстрований позивач, відсутній у переліках, затверджених вказаним розпорядженням Кабінету Міністрів України

Довідка, яка надана позивачем, підтверджує лише факт проходження служби у спеціальному батальйоні судової міліції «Грифон» ГУ МВС в Донецькій області у м. Горлівка, а не факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці (м . Горлівка), з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону№1706-VII.

Отже відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення особи, зазначені у статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", оскільки у с. Сиротине на час переміщення позивача відсутні негативні наслідки збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, а позивачем не надані докази на підтвердження факту проживання у м. Горлівка, з якої, за твердженням позивача, здійснено його внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону№1706-VII.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З вищевказаних мотивів суд дійшов висновку, що дії суб`єкта владних повноважень є таким, що вчинено відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 286, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Металургів, буд. 35; код ЄДРПОУ 26010964) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Повне рішення складено 21 червня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Циганенко А.І.