ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року Справа № 915/740/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло” в особі голови комісії з реорганізації Бикової А.А., вул. Грушевського, 1, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 (код ЄДРПОУ 35964656)

про зобов`язання включити вимоги до передавального акту

за участю представників сторін:

від позивача: Саранюк В.М., довіреність № 14-156 від 23.04.2019 року;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовною заявою про зобов`язання Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло” в особі голови комісії з реорганізації включити вимоги ПАТ “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України” в сумі 30 791 759, 63 грн. до передавального акта.

І . ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 02.05.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.05.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 915/740/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні за 23.05.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.05.2019 року роз`єднано позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зобов`язання Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло” в особі голови комісії з реорганізації включити вимоги ПАТ “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України” в сумі 30 791 759, 63 грн. до передавального акта, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги, зокрема, позовні вимоги про зобов`язання Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло” в особі голови комісії з реорганізації включити вимоги ПАТ “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України” в сумі 6 195 838, 36 грн. за договором постачання природного газу № 5005/1617-ТЕ-22 від 23.08.2016 року до передавального акта, розглядати у справі № 915/740/19.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.05.2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 05.06.2019 року.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 05.06.2019 року не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином телефонограмою від 29.05.2019 року (том 2, арк. 246).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 05.06.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом також встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 226 “Деякі питання акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” змінено тип публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України “Про акціонерні товариства” зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Позивачем проведено зміну відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується Витягом з ЄДРЮОФОП, відповідно до якого найменуванням позивача є: Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 20077720).

Враховуючи, що зміна типу акціонерного товариства не є його реорганізацією, суд дійшов висновку про необхідність зазначення правильного найменування позивача без вчинення процесуальних дій щодо залучення до участі у справі правонаступника (процесуальне правонаступництво).

ІІ . ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ . СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про зобов`язання включити вимоги в сумі в сумі 6 195 838, 36 грн. за договором постачання природного газу № 5005/1617-ТЕ-22 від 23.08.2016 року до передавального акта. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо часткового відхилення відповідачем (боржником) кредиторських вимог, які виникли у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договору. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 174, 216, 218 ГК України, ст. 11, 15, 16, 104, 105, 107, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 626 ЦК України.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

В обґрунтування заперечень відповідач у відзиві на позов (вх. № 6621/19 від 22.04.2019 року) зазначив, що основною причиною заборгованості є невідповідність тарифів для всіх категорій споживачів. Крім того, з березня 2017 року підприємство припинило свою основну діяльність відповідно до Програми оптимізації та розвитку системи тепло забезпечення м. Первомайська на 2014-2018 роки.

Відповідач зазначив, що при розгляді справи покладається на розсуд суду та просить розглянути справу за його відсутності.

І V. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

23.08.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Комунальним підприємством Первомайської міської ради “Тепло” (споживач) було укладено Договір постачання природного газу № 5005/1617/ТЕ-22 (том 2, арк. 130-138).

Відповідно до п. 12.1 Договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 р. до 31 березня 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 23.01.2017 року (том 2, арк. 139-140).

Договір та додаткову угоду підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) природний газ обсягом до 31 710 тис. куб. метрів.

Відповідно до п. 3.4 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21 % річних але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору передано, а відповідачем прийнято у власність природний газ на загальну суму 11 129 771, 46 грн. за період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року включно, що підтверджується Актами приймання – передачі природного газу (том 2, арк. 141-145).

Акти підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідачем частково проведено оплату за отриманий природний газ в сумі 6 716 858, 57 грн., що підтверджується довідкою по операціям КП Первомайської міської ради “Тепло”, зокрема, по договору № 5005/1617/ТЕ-22 від 23.08.2016 року за період з 01.10.2011 року по 31.12.2018 року (том 2, арк. 158-203) та сальдо з 01.10.2011 по 31.12.2018 року (том 2, арк. 156-157).

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 5005/1617/ТЕ-22 від 23.08.2016 року у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у сумі 4 412 912, 89 грн. (11 129 771, 46 грн. - 6 716 858, 57 грн.). Вказаний розмір заборгованості відповідачем не спростований, власного розрахунку заборгованості відповідачем до суду не подано.

Відповідач своїх зобов`язань за договором в частині здійснення своєчасної оплати за отриманий газ не виконав, у зв`язку з чим позивачем нараховано пеню у розмірі 551 271, 12 грн., 3% річних в розмірі 253 876, 27 грн. та інфляційні втрати в сумі 977 778, 08 грн.

Судом також встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство Первомайської міської ради “Тепло” перебуває в стані припинення з 14.12.2018 року; строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 14.02.2019 року (том 2, арк. 209-212).

08.02.2019 року позивачем було направлено на адресу відповідача КП Первомайської міської ради “Тепло” вимогу № 14/7-380В, в якій позивач просив виконати вимогу кредитора НАК «Нафтогаз України» у розмірі 30 791 759, 63 грн. (том 1, арк. 30-43), яка включала і вимогу в розмірі 6 195 838, 36 грн. Факт направлення вимоги № 14/7-380В від 08.02.2019 року підтверджується копією опису вкладення, фіскальним чеком та поштовою накладною (том 1, арк. 44-47).

У відповідь на вимогу відповідач на адресу позивача листом № 17 від 12.03.2019 року направив протокол засідання комісії з реорганізації КП «Тепло» від 06.03.2019 року (том 1, арк. 48-49), з якого вбачається, що комісія з реорганізації КП «Тепло» 06.03.2019 року визнала, зокрема, вимоги ПАТ «НАК «НАфтогаз України» за спожитий природний газ за договорами в період 2012-2017 роки, що підлягають стягненню за рішенням суду: основний борг 8 058 138, 70 грн.; нараховані штрафні та фінансові санкції 11 230 211, 62 грн. та судовий збір 184 408, 03 грн. Всього 19 472 757, 35 грн.

Отже, відповідач визнав лише ті грошові вимоги позивача, які були предметом судового розгляду та стягнуті згідно рішень судів. Проте, вимога позивача АТ «НАК «Нафтогаз України» в сумі 6 195 838, 36 грн. не була визнана комісією з реорганізації КП «Тепло» через відсутність рішення суду про її стягнення.

В письмовому відзиві на позовну заяву вих. № 44 від 03.06.2019 року відповідач зазначив, що вимога в розмірі 6 195 838, 36 грн. не була визнана комісією з реорганізації КП «Тепло» через відсутність рішення суду про її стягнення. Процедура реорганізації триває. Передавальний акт не складено, оскільки КП «Тепло» має заборгованість із сплати ЄСВ.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо розміру вимоги, яка заявлена позивачем для включення до передавального акта.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказано вище, позивачем передано, а відповідачем отримано природний газ в період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року включно на загальну суму 11 129 771, 46 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі природного газу (том 2, арк. 141-145). Відповідач частково сплатив за отриманий природний газ в сумі 6 716 858, 57 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою по операціям КП Первомайської міської ради “Тепло”, зокрема, по договору № 5005/1617/ТЕ-22 від 23.08.2016 року за період з 01.10.2011 року по 31.12.2018 року (том 2, арк. 158-203).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 4 412 912, 89 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання в частині здійснення своєчасної оплати за отриманий газ не виконав, у зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу 3 % річних, інфляційні втрати та пеню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Позивачем нараховано відповідачу 253 876, 27 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за зобов`язаннями жовтня 2016 року за період з 26.11.2016 року по 21.12.2016 року, листопада 2016 року за період з 27.12.2016 року по 31.01.2017 року, грудня 2016 року за період з 26.01.2017 року по 13.02.2017 року, січня 2017 року за період з 28.02.2017 року по 31.12.2018 року, лютого 2017 року за період з 28.03.2017 року по 31.12.2018 року.

Позивачем також нараховано відповідачу 977 778, 08 грн. - інфляційних втрат за зобов`язаннями листопада 2016 року за січень 2017 року, січня 2017 року за період з березня 2017 року по грудень 2018 року, лютого 2017 року за період з квітня 2017 року по грудень 2018 року.

Розрахунок суми 3 % річних у сумі 253 876, 27 грн. та інфляційних втрат у сумі 977 778, 08 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи (том 2, арк. 146-155).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21 % річних але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

Позивачем нараховано відповідачу 551 271, 12 грн. пені від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за зобов`язаннями жовтня 2016 року за період з 26.11.2016 року по 21.12.2016 року, листопада 2016 року за період з 27.12.2016 року по 31.01.2017 року, грудня 2016 року за період з 26.01.2017 року по 13.02.2017 року, січня 2017 року за період з 28.02.2017 року по 27.08.2017 року, лютого 2017 року за період з 28.03.2017 року по 31.12.2018 року. Розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з 21 % річних, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Періоди нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 146-155).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 5005/1617/ТЕ-22 від 23.08.2016 року становить 6 195 838, 36 грн. ( 4 412 912, 89 грн. + 551 271, 12 грн. + 253 876, 27 грн. + 977 778, 08 грн.).

2. Щодо вимоги про зобов`язання включити вимоги до передавального акту.

Відповідно до ст. 59 ГК України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч. 5 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 Цивільного кодексу України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 Цивільного кодексу України). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.07.2012 у справі № 6-65цс12.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до ч. 5 ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Підстави припинення зобов`язань визначені у ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України (припинення зобов`язання виконанням, припинення зобов`язання переданням відступного, припинення зобов`язання зарахуванням, припинення зобов`язання за домовленістю сторін, припинення зобов`язання прощенням боргу, припинення зобов`язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі, припинення зобов`язання неможливістю його виконання, припинення зобов`язання смертю фізичної особи, припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи).

Серед підстав припинення зобов`язання відсутня така підстава для припинення зобов`язання як реорганізація юридичної особи.

Як вказано вище в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про те, що Комунальне підприємство Первомайської міської ради “Тепло” перебуває в стані припинення з 14.12.2018 року; строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 14.02.2019 року. Голова комісії з припинення або ліквідатор - Бикова А. А. (том 2, арк. 209-212).

Отже, засновником відповідача прийнято рішення про припинення юридичної особи відповідача шляхом реорганізаціїї

08.02.2019 року, тобто в межах строку для пред`явлення кредиторами своїх вимог, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» було направлено на адресу комісії з припинення відповідача КП Первомайської міської ради “Тепло” вимогу № 14/7-380В, в якій позивач просив виконати вимогу кредитора АТ НАК «Нафтогаз України» у розмірі 30 791 759, 63 грн. (том 1, арк. 30-43), до якої увійшла й сума у розмірі 6 195 838, 36 грн.

Комісією з реорганізації відповідача було відмовлено позивачу у включенні кредиторських вимог у розмірі 6 195 838, 36 грн. до передавального акту, оскільки відсутнє рішення суду про її стягнення.

Як зазначено, у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 925/1143/17 перебування боржника в стані припинення не припинило зобов`язання, у зв`язку з чим в силу ст. 107 ЦК України кредитор вправі вимагати від відповідача в особі комісії з припинення як виконання зобов`язання, так і включення кредиторських вимог за такими зобов`язаннями до передавального акту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 54 ЦК України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарського зобов`язання, а саме майново-господарського зобов`язання згідно ст. 173-175 ГК України, ст. 11, 202, 509 ЦК України і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку по оплаті грошових коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 ЦК України), він вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання (ст. 612 ЦК України), у зв`язку з чим є підстави для застосування відповідальності, а позивачем правомірно нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати відповідно до умов договору та вимог законодавства. Як вказано вище, перебування боржника в стані припинення не припинило зобов`язання, у зв`язку з чим в силу ст. 107 ЦК України кредитор вправі вимагати від відповідача в особі комісії з реорганізації як виконання зобов`язання, так і включення кредиторських вимог за такими зобов`язаннями до передавального акту. Позивач АТ “НАК "Нафтогаз України” звернувся до комісії з реорганізації КП Первомайської міської ради “Тепло” у строк, що встановлений законом та відомостями, що містяться в ЄДРЮОФОП. Проте, комісія з реорганізації фактично відмовила позивачу у включенні його кредиторських вимог до передавального акту, у зв`язку з відсутністю судового рішення про стягнення заборгованості в сумі 6 195 838, 36 грн. за договором постачання природного газу № 5005/1617-ТЕ-22 від 23.08.2016 року, що не відповідає вимогам законодавства та порушує права позивача. Станом на день розгляду справи суду не подано доказів про включення відповідачем кредиторських вимог позивача до передавального акта, як і не спростовано позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов`язання Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло” в особі голови комісії з реорганізації включити вимоги ПАТ “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України” в сумі 6 195 838, 36 грн. за договором постачання природного газу № 5005/1617-ТЕ-22 від 23.08.2016 року до передавального акта є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 1 921 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати відповідача Комунальне підприємство Первомайської міської ради “Тепло” в особі голови комісії з реорганізації Бикової А ОСОБА_1 А., вул. Грушевського, 1, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 (код ЄДРПОУ 35964656) включити вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 20077720) в сумі 6 195 838, 36 грн. за договором постачання природного газу № 5005/1617-ТЕ-22 від 23.08.2016 року до передавального акта.

3. Стягнути з відповідача Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло”, вул. Грушевського, 1, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 (код ЄДРПОУ 35964656) на користь позивача Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 20077720): 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.06.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш