ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Семенюк К.М., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Садгірського районного суду м. Чернівців від 10 травня 2019 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Садгірського районного суду м. Чернівців від 10 травня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , працюючий директором департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 ч.4 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 434334 від 15.04.2019 року, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому що останній, будучи на посаді директора департаменту житлово-комунального господарства 12.02.2019 року о 16 год. 10 хв. не вжив заходів щодо ліквідації вибоїни на проїзній частині дороги та забезпечення безпеки дорожнього руху, шляхом встановлення технічних засобів організації дорожнього руху, внаслідок чого транспортний засіб марки «Пежо Експерт» д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст. 140 КУпАП.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, постанову судді Садгірського районного суду м. Чернівців від 10 травня 2019 року - скасувати

та провадження по справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження №33/822/311/19 Головуючий у І інстанції: Байцар Л.В.

Категорія: ст. 140 ч.4КУпАП Доповідач: Семенюк К.М.

Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального законодавства при розгляді справи.

Зокрема, вказував про те, що висновок суду про визнання його винуватості за ч.4 ст. 140 КУпАП на підставі акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставним, оскільки із вказаних судом доказів вбачається, що одна і та сама дорожньо-транспортна пригода і з однією постраждалою особою, мала місце одночасно на двох вулицях міста, що суперечать обставинам, які зазначені у вказаних процесуальних документах. Крім цього, посилався і на те, що його не було ознайомлено, ні з протоколом про адміністративне правопорушення, ні з його правами та обов`язками, передбаченими КУпАП і що на місце дорожньо-транспортної пригоди у день її можливого настання, його ніхто не викликав. При цьому зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 140 КУпАП щодо нього було складено поза процесуальним строком.

Також вказував, що диспозиція ст. 140 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Однак, суд першої інстанції не врахував, що зазначена диспозиція вказаної норми КУпАП є бланкетною і не встановив, які саме правила, норми, стандарти він, як директор житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради порушив і яких він, як посадова особа повинен був дотримуватись та чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.

Тому вважає, що по даній справі відсутні докази, які б вказували на те, що департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради уповноважений на виконання (дотримання) правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, за невиконання яких відповідає його директор.

Стверджує, що він, як посадова особа департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.140 КУпАП, оскільки в його повноваження не входить постійно утримувати вулиці м. Чернівці у безпечному для дорожнього руху стані та дотримуватись правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг.

Крім цього, ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, як пропущений із поважних причин, оскільки не був присутнім в судовому засіданні, а копію постанови судом першої інстанції йому не було надіслано відповідно до вимог ст.285 КУпАП.

Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із наданих матеріалів провадження, ОСОБА_1 не був присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи, копія постанови районного суду йому не була надіслана у відповідності до вимог ст. 285 КУпАП. Тому вважаю, що процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення останньому слід поновити, оскільки він був пропущений ним із поважних причин.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, серії БД № 434334 від 15.04.2019 року, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому що останній, будучи на посаді директора департаменту житлово-комунального господарства 12.02.2019 року о 16 год. 10 хв. не вжив заходів щодо ліквідації вибоїни на проїзній частині дороги та забезпечення безпеки дорожнього руху, шляхом встановлення технічних засобів організації дорожнього руху, внаслідок чого транспортний засіб марки «Пежо Експерт» д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження (а.п.1 - протокол про адміністративне правопорушення).

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст. 140 КУпАП.

Із вказаного слідує, що для підтвердження факту вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, уповноваженою особою, а саме, інспектором ВБДР УПП у Чернівецькій області Татарчуком О.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Однак суд, при прийнятті рішення у справі, суд у постанові виклав фабулу правопорушення та здійснив посилання на нормативні акти, що відрізняються від змісту протоколу, викладеного під час його складання.

Зокрема, у мотивувальній частині постанови суд зазначив про те, що «згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , по вул. Старожучівський Шлях біля буд. №А по вул. Слобідська, станом на 12.02.2019 року, будучи посадовою особою, порушив правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні шляхово-мостового господарства та вуличної мережі м. Чернівці, як представник балансоутримувача, а також не прийняв своєчасних заходів щодо відновлення безпечних умов для руху та не забезпечив ліквідацію вибоїни на дорожньому покритті по вул. Старожучівський Шлях біля буд. №46-А по вул. Слобідська, що призвело до створення аварійної обстановки та пошкодження транспортного засобу марки «Пежо Експерт» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 внаслідок наїзду на перешкоду (вибоїну) на дорожньому покритті, що стало причиною ДТП, чим порушив п.п. 1.5 Правил дорожнього руху, п.п. 3.1.1. 3.1.2 ДСТУ 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди - вимоги до експлуатаційного стану, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Таким чином, суд вийшов за межі, встановлені протоколом, чим порушив право на захист особи, яка притягується до відповідальності.

Крім цього, диспозиція ст. 140 КУпАП, за якою ОСОБА_1 визнаний винуватим, передбачає відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При розгляді справи, суду слід також було врахувати і те, що диспозиція норми закону в частині дій, які поставлені у вину ОСОБА_3 згідно протоколу про адміністративне правопорушення, є бланкетною, а тому у вказаному процесуальному документі мало бути зазначено про те, які саме правила, норми, стандарти були порушені ОСОБА_3 та яких він зобов`язаний був як посадова особа дотримуватись, в чому конкретно такі порушення правил, норм, стандартів полягали, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.

Відповідно до ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи, суддя повинен був перевірити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи.

Однак, вказані порушення залишилися поза увагою суду. Більше того, районний суд всупереч зазначеним у протоколі даним, вийшов за їх межі та у постанові послався на порушення не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, що є неприпустимим.

Крім цього, умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто сукупності встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок).

Так, згідно ст. 140 КУпАП, об`єктом правопорушень є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення, характеризується наявністю як умислу, так і необережності.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ст. 140 КУпАП можуть бути лише посадові особи, до кола повноважень яких належить додержання правил, норм, стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Так, як було встановлено в ході апеляційного розгляду справи, що на обґрунтування винуватості ОСОБА_1 було складено протокол у справі про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, відібрано пояснення у ОСОБА_2 , його заяву та фотозображення, складено рапорт інспектором УПП в Чернівецькій області, надано лист-запит УПП в Чернівецькій області до секретаря Чернівецької міської ради та відповідь на нього, Положення про департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (далі - Положення).

При цьому, допитаний в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою винуватість за ст. 140 ч.4 КУпАП заперечував повністю та пояснив, що він як посадова особа департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради не може бути суб`єктом вказаного правопорушення, оскільки в його безпосередні повноваження не входить дотримання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг.

Крім цього, з інформації, наданої департаментом ЖКГ Чернівецької міської ради №03/01-18/933 від 11.03.2019 року вбачається, що відповідно до «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», департамент ЖКГ Чернівецької міської ради не є тією організацією, яка несе відповідальність з утримання вулиць м. Чернівців у безпечному для руху транспортних засобів стані (а.п.14).

За змістом Положення про департамент житлово-комунального господарства (розділ 3, п.3.1.12 та п.3.1.19), департамент здійснює лише функції замовника при виконанні поточного і капітального ремонтів і реконструкції вулично-шляхової мережі міста, житлового фонду, робіт з озеленення, ремонту об`єктів зовнішнього освітлення та ін. та здійснює контроль за виконанням вказаних робіт (а.п.23-29).

Крім цього, із наявного в матеріалах справи Положення про департамент ЖКГ Чернівецької міської ради вбачається, що в обов`язки ОСОБА_1 , як директора департаменту, не входить додержання ним вимог, зазначених у диспозиції ст.140 КУпАП (а. п. 50-56).

Інших доказів, які б свідчили про покладення на нього відповідних обов`язків, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладений на осіб, які вповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Таким чином, оцінюючи вищевикладені обставини, апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.140 ч.4 КУпАП України не доведена і в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 140КУпАП, а саме, не встановлено причинного зв`язку між його діянням та суспільно-небезпечними наслідками.

Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.245, 247,256, 278,280, 294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Садгірського районного суду м. Чернівців від 10.05.2019 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Садгірського районного суду м. Чернівців від 10.05.2019 року про притягнення ОСОБА_1 ч.4 ст.140 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду К.М. Семенюк

Згідно з оригіналом

Суддя Чернівецького

апеляційного суду ______________________ К.М. Семенюк

(підпис)

М. П.