ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/297/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

секретар судового засідання - Астапова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" про стягнення 50 901 741,99 грн,

за участю представників:

позивача - Пронюк В.Я. (адвокат);

відповідача - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" (далі - ПрАТ "Горлівськтепломережа") про стягнення заборгованості за договором від 31.12.2014 № 1503/15-ТЕ-6 купівлі-продажу природного газу (далі - договір №1503/15-ТЕ-6) у сумі 50 901 741,99 грн, з яких: 27 085 698,43 грн - основний борг; 2 172 143,92 грн - 3 % річних; 15 299 247,06 грн - інфляційні втрати та 6 344 624,68 грн - пеня.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1503/15-ТЕ-6 у частині оплати вартості переданого позивачем у січні - лютому 2015 року природного газу.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 31.12.2014 між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПрАТ "Горлівськтепломережа" (покупець) було укладено договір № 1503/15-ТЕ-6, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець - прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

2.2. Відповідно до пункту 1.2 договору № 1503/15-ТЕ-6 газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

2.3. Згідно з пунктом 2.1 договору № 1503/15-ТЕ-6 продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 81 483,995 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): січень - 16 840,682, лютий - 16 100,052, березень - 13 527,642, квітень - 3 891,534, травень - 0, червень - 0, липень - 0, серпень - 0, вересень - 0, жовтень - 4 152,068, листопад - 11 344,882, грудень - 15 627,135.

2.4. Кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця (пункт 4.1 договору № 1503/15-ТЕ-6).

2.5. Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункти 3.3, 3.4 договору № 1503/15-ТЕ-6).

2.6. За змістом пунктів 5.2, 5.3 договору № 1503/15-ТЕ-6 ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 1 091,00 грн з урахуванням збору у виді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн, крім того ПДВ - 20 % - 218,20 грн, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

2.7. Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору № 1503/15-ТЕ-6).

2.8. На виконання умов договору № 1503/15-ТЕ-6 позивач передав у власність покупця у січні - лютому 2015 року природний газ на загальну суму 27 085 698,42 грн, яку не було сплачено відповідачем, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 (суддя Ніколаєва Л.В.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 (колегія суддів: Чернота Л.Ф., Пелипенко Н.М., Пушай В.І.), позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Горлівськтепломережа" на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" 27 085 698,42 грн - основного боргу, 2 172 143,92 грн - 3 % річних та 15 299 274,95 грн - інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення в частині задоволення позовних вимог мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов`язань у частині оплати поставленого позивачем природного газу у січні - лютому 2015 року, що є підставою для стягнення з нього боргу, 3 % річних та інфляційних нарахувань, з урахуванням їх правильного розрахунку за лютий 2015 року, здійсненого судом.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення пені, суди керувалися вимогами частини 2 статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", згідно з якою встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. У касаційній скарзі АТ НАК "Нафтогаз України" не погоджується із оскаржуваними судовими рішеннями у частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені та наголошує на безпідставному застосуванні до спірних правовідносин сторін положень частини 2 статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", оскільки позивач не є енергопостачальною компанією.

У зв`язку із цим АТ НАК "Нафтогаз України" просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені та прийняти у цій частині нове рішення про стягнення 6 344 624,68 грн пені.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який з`явився у судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

6.3. Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

6.4. За змістом статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

6.5. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 ЦК України.

6.6. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

6.7. Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6.8. Встановивши, що відповідачем у порушення умов договору № 1503/15-ТЕ-6 не виконано свого зобов`язання в частині оплати отриманого природного газу у січні - лютому 2015 року на суму 27 085 698,42 грн, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позовні вимоги в частині стягнення 27 085 698,43 грн боргу і 2 172 143,92 грн - 3 % річних та 15 299 274,95 грн - інфляційних втрат, які за своєю правовою природою є складовою частиною боргу. В цій частині рішення та постанова не оскаржуються.

6.9. Причиною подання касаційної скарги стала незгода АТ НАК "Нафтогаз України" щодо відмови у стягненні пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з оплати спожитого природного газу у січні - лютому 2015 року.

6.10. Відповідно до пункту 7.2 договору № 1503/15-ТЕ-6 у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

6.11. Положеннями статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

6.12. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 1, 3 статті 549 ЦК України).

6.13. Відповідно до статті 1 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31.12.2015 цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного.

6.14. Згідно зі статтею 2 Закону встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

6.15. У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 № 705 "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" передбачено, що гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є НАК "Нафтогаз України", що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

6.16. У пункті 5 статуту ПАТ НАК "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 747 (у редакції, яка діяла на момент прийняття Закону), встановлено, що метою діяльності ПАТ НАК "Нафтогаз України" є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання прибутку.

6.17. Пунктом 6 статуту ПАТ НАК "Нафтогаз України" (у зазначеній редакції) встановлено, що предметом діяльності ПАТ НАК "Нафтогаз України" є, зокрема, постачання природного газу, організація виробництва і постачання електричної та теплової енергії.

6.18. Законом України "Про енергозбереження" визначено, що: "енергозбереження" - це діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів; "паливно-енергетичні ресурси" - це сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві.

6.19. Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" енергоносії - це кам`яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам`яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф`яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.

6.20. Тобто природний газ як матеріальний об`єкт, різновид палива, в якому зосереджена енергія, придатна для практичного використання, є одним з видів енергетичних ресурсів.

6.21. З урахуванням наведеного, зважаючи на положення чинного законодавства ПАТ НАК "Нафтогаз України" є енергопостачальною компанією у розумінні положень статті 2 Закону.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі № 913/66/18, постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 905/3272/16 та від 25.10.2018 у справі № 905/2949/17.

6.22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач є виробником/виконавцем житлово-комунальних послуг із постачання теплової енергії (опалення) та здійснює свою господарську діяльність у місті Горлівка та у селі Щурове, місто Лиман Донецької області, які входять до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Враховуючи викладене, встановивши, що позивач є енергопостачальною організацією, а відповідач - виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг на території, де проводилася в спірний період часу антитерористична операція, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо поширення на спірні правовідносини, пов`язані зі стягненням пені, мораторію, встановленого частиною 2 статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси".

7.2. Зазначені обставини стали обґрунтованою підставою для відмови судами попередніх інстанцій у задоволенні вимог про стягнення 6 344 624,68 грн пені.

7.3. Доводи касаційної скарги АТ НАК "Нафтогаз України" про безпідставне застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин сторін частини 2 статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", оскільки позивач не є енергопостачальною компанією, спростовуються вище викладеним, а тому відхиляються колегією суддів як безпідставні.

7.4. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.5. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, оскаржувані рішення та постанову у справі прийнято із додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 у справі № 905/297/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір