СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р. Справа № 3/130

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.

за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Костенко Тетяни Вікторівни, (вх.№501 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.2019 (рішення ухвалено суддею Бунякіною Г.І. у приміщенні господарського суду Полтавської області 16.01.2019 о 12:26 год., повний текст рішення складено 17.01.2019) у справі №3/130

за позовом: Фізичної особи - підприємця Костенко Тетяни Вікторівни, Полтавська область, м. Лохвиця,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області в особі відділу у Лохвицькому районі Головного управління Держгеокеадастру у Полтавській області, Полтавська область, м. Лохвиця,

до Лохвицької міської ради, Полтавська область, м. Лохвиця,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області,

про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки під будівництво магазину "Промтовари" на території м.Лохвиця, АДРЕСА_1 , між Лохвицькою міською радою Полтавської області і фізичною особою - підприємцем Костенко Тетяною Вікторівною ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на умовах проекту договору оренди землі, поданого позивачем за листом від 29.11.2010 до Лохвицької міської ради і отриманого за відповідною відміткою ради 29.11.2010 (в редакції уточнень до позовної заяви, що датуються 11.10.2011, вх. №16016д від 12.10.2011)

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року ФОП Костенко Т.В. подала до господарського суду Полтавської області позов про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки під будівництво магазину "Промтовари" на території м. Лохвиця, АДРЕСА_1 12 між Лохвицькою міською радою Полтавської області і фізичною особою - підприємцем Костенко Т.В. на умовах проекту договору оренди землі, поданого позивачем за листом від 29.11.2010 до Лохвицької міської ради і отриманого за відповідною відміткою ради 29.11.2010 (в редакції уточнень до позовної заяви, що датуються 11.10.2011, вх. №16016д від 12.10.2011).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.01.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції зазначив, що з огляду на встановлену чинним законодавством імперативну заборону передачі земельної ділянки поза аукціоном за наявності рішення органу місцевого самоврядування про включення її до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в даній справі; Костенко Т.В. брала участь в переддоговірній процедурі надання земельної ділянки площею 0,0238 га у місті Лохвиці по АДРЕСА_1 12 в користування як фізична особа. Крім того, за проектом договору оренди вказаної земельної ділянки, на укладенні якого в судовому порядку наполягає позивач, орендарем є саме фізична особа - Костенко Тетяна Вікторівна ; внесення до технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0238 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_8, інформації про ФОП Костенко Т.В. як про користувача земельної ділянки, не є належним обґрунтуванням доводів позивача у даній справі, оскільки жодним чином не свідчить про дотримання Фізичною особою-підприємцем Костенко Тетяною Вікторівною передбаченої чинним законодавством України процедури надання земельної ділянки в користування.

Позивач із рішенням не погодився, у межах встановленого законом строку подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що рішенням господарського суду Полтавської області від 08.02.2011 у справі №3/148 (до розгляду якої господарським судом зупинялося провадження в даній справі №3/130), встановлено наступне: за приписами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час звернення ФОП Костенко Т.В. 12.06.2008 з заявою до міської ради щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 123 ЗКУ); рішенням 7 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради № 36 від 04.06.2007 надано дозвіл ФОП Костенко Т.В. на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0238 га та виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво магазину "Промтовари"; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП Костенко Т.В. під будівництво магазину "Промтовари", в повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів, про що свідчить висновок державної експертизи землевпорядної документації від 21.05.2008 № 706; Костенко Т.В. у правовідносинах з укладення договору оренди землі виступала як фізична особа - підприємець; надаючи оцінку обставині щодо неможливості визнання укладеним договору оренди у зв`язку з наявністю рішення Лохвицької міськради №76 від 15.02.2018, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки предметом даного спору є визнання укладеним договору оренди, що датований 2010 роком.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 (колегія суддів у складі: Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.) відкрито провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 19.03.2019.

05.03.2019 відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що дозволи на розробку проекту із землеустрою та на розробку технічної документації надавалися саме громадянці Костенко Т.В.; у проекті договору оренди землі, доданому до листа позивача від 29.11.2010, орендарем зазначена Костенко Т.В. без вказівки на статус останньої як суб`єкта підприємницької діяльності. Відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

18.03.2019 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.).

19.03.2019 позивач надав клопотання (вх.№2839) про долучення до матеріалів справи нових доказів - копії квитанції від 12.01.2011, копії заяви ФОП Костенко Т.В. до Лохвицької міської ради від 12.06.2008, копії розпорядження від 09.09.2008 №106-В.

Також позивач звернувся із заявою про забезпечення позову (вх.№2840 від 19.03.2019), в якій просив заборонити кадастровому реєстратору відділу у Лохвицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області здійснювати поділ та об`єднання земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,0238 га в м . АДРЕСА_1 , к.н. НОМЕР_2 . До заяви додано копію рішення Лохвицької міської ради №9 від 14.03.2019 про надання міському голові дозволу на укладення угоди про надання послуг розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки по АДРЕСА_8 в м. Лохвиця.

Представник третьої особи - ОСОБА_1 - у судовому засіданні 19.03.2019 зазначив, що на теперішній час триває провадження з розгляду Лохвицьким районним судом цивільної справи №538/1426/13-ц за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Лохвицької міської ради від 12.06.2008 №24 про затвердження технічної документації ФОП Костенко Т.В., а також стверджував, що рішення Лохвицької міської ради від 14.03.2019 (на яке посилається позивач у заяві про забезпечення позову) прийнято з метою укладення мирової угоди між сторонами у справі №538/1426/13-ц.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 11.04.2019.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 відмовлено в задоволенні заяви ФОП Костенко Т.В. (вх.№2840 від 19.03.2019) про забезпечення позову.

11.04.2019 позивач надав додаткові пояснення, в яких виклав заперечення проти тверджень представника третьої особи - ОСОБА_1 (власника частини будинку за адресою: АДРЕСА_8 ) - у судовому засіданні 19.03.2019 щодо наявності у вказаної особи прав на частину спірної земельної ділянки. Зокрема, позивач вказує на те, що виданий ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку було визнано недійсним у судовому порядку; земельна ділянка, яку має намір орендувати позивач, не перетинається з ділянкою, на якій знаходиться належне третій особі нерухоме майно; на теперішній час відсутні дозвільні документи, документи щодо будівництва магазину, кафе та готелю чи реконструкції будинку АДРЕСА_8 ; відповідні обставини були розглянуті Лохвицьким районним судом у справі №538/1426/13-ц, в якій 03.04.2019 винесено ухвалу про закриття провадження. Також ФОП Костенко Т.В. наполягає на задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що міська рада не наділена функцією щодо переривання встановленої процедури оформлення передачі земельних ділянок в оренду при наявності чинного рішення від 12.06.2008 №24 про передачу в користування земельної ділянки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 у судовому засіданні було оголошено перерву до 14.05.2019.

Позивач звернувся із заявою про забезпечення позову (вх.№4138 від 22.04.2019) із доповненням (вх.№4139 від 22.04.2019), в якій просить заборонити кадастровому реєстратору відділу у Лохвицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області здійснювати поділ земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,0238 га в м .Лохвиця АДРЕСА_1 , к.н. НОМЕР_2 .

До заяви додано: копію рішення Лохвицької міської ради №9 від 14.03.2019 про надання міському голові дозволу на укладення угоди про надання послуг розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки по АДРЕСА_8 в м.Лохвиця; копію рішення Лохвицької міської ради №14 від 18.04.2019, яким пункт 3 рішення №9 від 14.03.2019 викладено в новій редакції, з формулюванням - "надати згоду на поділ земельної ділянки"; копію рішення Лохвицької міської ради №15 від 18.04.2019, яким погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки к.н. НОМЕР_3 на дві окремі земельні ділянки: площею 0,0220 га та площею 0,0018 га, без зміни їх цільового призначення; копії заяв від ОСОБА_6 , поданих Державному кадастровому реєстратору 19.04.2019, щодо поділу земельної ділянки площею 0,0238 га к.н. НОМЕР_5 та реєстрації двох земельних ділянок - площею 0,022 га та площею 0,018 га.

22.04.2019, з метою розгляду вищевказаної заяви у встановлений законом строк, у зв`язку з перебуванням судді Крестьянінова О.О. у відпустці, було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 задоволено заяву ФОП Костенко Т.В. (вх.№4138 від 22.04.2019) із доповненням (вх.№4139 від 22.04.2019) про забезпечення позову; заборонено кадастровому реєстратору відділу у Лохвицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Кирпоноса, 19) здійснювати поділ земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,0238 га в м .Лохвиця АДРЕСА_1 , к.н. НОМЕР_5 .

07.05.2019 Лохвицька міська рада подала заяву (вх.№4526), в якій просить закрити провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. Заявник посилається на те, що на підставі відповідних рішень Лохвицької міської ради (№9 від 14.03.2019, №14 від 18.04.2019) 22.04.2019 був здійснений поділ земельної ділянки по АДРЕСА_8 , кадастровий номер НОМЕР_9 на дві окремі земельні ділянки, кадастрові номери НОМЕР_10 та НОМЕР_5 . До заяви додано копії рішень Лохвицької міської ради, а також витяги з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_3 :50:004:0343 та НОМЕР_11.

14.05.2019 представник третьої особи, ОСОБА_1 , надав клопотання (вх.№4766), в якому просить долучити до матеріалів справи висновок судової земельно-технічної експертизи №762 в адміністративній справі №549/157/15-а. У клопотанні представник третьої особи зазначає, що йому не було відомо про відсутність вказаного висновку в матеріалах даної господарської справи №3/130, оскільки за поясненнями його довірителя, ОСОБА_1, відповідний доказ був долучений до матеріалів справи.

14.05.2019 позивач, ФОП Костенко Т.В. надала додаткові пояснення, в яких заперечує проти долучення до матеріалів справи документів, наданих Лохвицькою міською радою 07.05.2019, зазначаючи, що вони не мають значення для вирішення спору, що виник іще у 2010 році. Також позивач вказує на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності, станом на 13.05.2019 право власності на земельну ділянку площею 0,0238 га з кадастровим номером НОМЕР_5 в м АДРЕСА_8 зареєстровано за територіальною громадою в особі Лохвицької міської ради (відповідну інформацію з реєстру заявником додано до клопотання).

21.05.2019 позивач звернувся з заявою про забезпечення позову (вх.№5006), в якій просив: заборонити Лохвицькій міській раді здійснювати будь-які дії щодо земельної ділянки к.н. НОМЕР_5 0344 площею 0,0018 га та земельної ділянки к.н. НОМЕР_10 площею 0,0220 га, які випливають з земельної ділянки к.н. НОМЕР_5 площею 0,0238 га в м.Лохвиця АДРЕСА_1 ; заборонити проведення реєстраційних дій суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстрацію земельної ділянки к.н. НОМЕР_5 площею 0,0018 га та земельної ділянки к.н. НОМЕР_10 площею 0,0220 га шляхом поділу земельної ділянки к.н. НОМЕР_5 площею 0,0238 га в АДРЕСА_8 .

22.05.2019, з метою розгляду вищевказаної заяви у встановлений законом строк, у зв`язку з перебуванням судді Тарасової І.В. у відпустці, було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 задоволено заяву ФОП Костенко Т.В. (вх.№5006 від 21.05.2019) про забезпечення позову та вжито відповідних заходів забезпечення позову.

28.05.2019 позивач надав додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що запропонована ним редакція договору оренди землі відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 13.06.2019.

13.06.2019 позивач надав додаткові пояснення щодо зміни ідентифікаційного коду відповідача у 2017 році у зв`язку з об`єднанням громад.

Присутні в судовому засіданні 13.06.2019 позивач та представник третьої особи - ОСОБА_1 - підтримали викладену ними письмово правову позицію.

Відповідач та інша третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області в особі відділу у Лохвицькому районі Головного управління Держгеокеадастру у Полтавській області - повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, не направили своїх представників для участі у даному засіданні та не повідомили суд про причини їх неявки.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Позивач та представник ОСОБА_1 погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

Розглянувши заяву Лохвицької міської ради від 07.05.2019 (вх.№4526), про закриття провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, в якій заявник посилається на ст.231 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Відповідно до змісту ст.231 ГПК України, закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (п.2 ч.1) можливе в разі, коли предмет спору існував на момент початку розгляду справи та припинив існування в процесі її розгляду (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 905/1584/15, від 06.03.2019 у справі №914/130/16.

Також, як вбачається з системного аналізу норм ГПК України, вищенаведені приписи ст.231 ГПК стосуються розгляду справи судом першої інстанції. Якщо в ході апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду апеляційний господарський суд встановить, що предмет спору існував на час відкриття провадження у справі в суді першої інстанції і припинив існування до ухвалення оскаржуваного рішення - суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково (п.4 ч.1 ст. ст.275 ГПК України).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на момент ухвалення оскаржуваного рішення від 16.01.2019 у даній справі жодних заходів, спрямованих на поділ земельної ділянки вжито не було. Натомість, як вбачається із заяви Лохвицької міської ради, такі заходи вживалися вже у березні - квітні 2019 року (незважаючи на те, що в лютому 2019 року було відкрито апеляційне провадження за скаргою ФОП Костенко Т.В. на рішення суду в даній справі).

Отже, підстави для закриття провадження в порядку ст.231 ГПК України у даній справі відсутні.

Колегія суддів зазначає, що на стадії апеляційного розгляду справи суд має право закрити апеляційне провадження у відповідності до ст.264 ГПК України. Однак у частині 1 вказаної статті встановлено вичерпний перелік підстав для вчинення відповідної процесуальної дії, а саме:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Із матеріалів справи вбачається, що апелянт, ФОП Костенко Т.В., не заявляла клопотання про відмову від скарги, натомість вказаний учасник справи в ході її апеляційного розгляду заявляв про підтримання вимог поданої ним особисто апеляційної скарги.

Отже підстави для закриття апеляційного провадження, зазначені у п. 2, 3 ч.1 ст.264 ГПК України, в даній справі також відсутні.

Будь-яких інших норм, що передбачали б можливість закриття провадження у справі на стадії її апеляційного розгляду чинне процесуальне законодавство не містить.

Окрім того, заявником не доведено, що станом на час апеляційного розгляду справи поділ спірної земельної ділянки дійсно завершено. А саме, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності, наданої позивачем, станом на 13.05.2019 право власності на земельну ділянку площею 0,0238 га з кадастровим номером НОМЕР_8 в АДРЕСА_8 зареєстровано за територіальною громадою в особі Лохвицької міської ради.

За таких обставин, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання Лохвицької міської ради про закриття провадження в даній справі у зв`язку з відсутністю предмету спору - з огляду на його невідповідність вищенаведеним приписам чинного процесуального законодавства та матеріалам справи.

У відповідності до вимог ст. 282 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені обставини даної справи є наступними.

Рішенням Лохвицької міської ради № 645 від 17.11.2006 (т. 3 а.с. 50) надано громадянці Костенко Тетяні Вікторівні дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки під будівництво магазину "Промтовари" за адресою АДРЕСА_2 із земель запасу Лохвицької міської ради, не наданих у власність та постійне користування в межах населеного пункту землі індивідуальної житлової забудови, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, прибудинкова територія.

04.06.2007 Лохвицькою міською радою прийнято рішення № 36 (т. 3 а.с. 37), яким надано громадянці Костенко Тетяні Вікторівні дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0238 га у АДРЕСА_12 та виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво магазину "Промтовари".

Рішенням Лохвицької міської ради № 24 від 12.06.2008 (т. 1 а.с. 10) розглянуто заяву громадянки Костенко Тетяни Вікторівни про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0238 га в м. Лохвиця по АДРЕСА_1 , затверджено вказаний проект землеустрою та надано громадянці Костенко Тетяні Вікторівні дозвіл на розробку технічної документації землеустрою щодо посвідчення права користування земельною ділянкою в АДРЕСА_8 із земель комерційного призначення.

26.12.2008 приватним підприємством "Меридіан" було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування (оренди) земельною ділянкою ФОП Костенко Тетяні Вікторівні на території Лохвицької міської ради в АДРЕСА_8 Лохвицького району Полтавської області (т. 1 а.с. 38-59). Вказану технічну документацію передано позивачу 12.04.2010, згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт (т. 1 а.с. 17).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.07.2010 (т.1, а.с.23) нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 238 кв. м. за адресою: АДРЕСА_8 , становить 44348,92 грн.

22.03.2010 Лохвицькою міською радою прийнято рішення № 35 (т. 1 а.с. 18), яким рішення № 24 від 12.06.2008 визнано таким, що втратило чинність у зв`язку з невиконанням пункту 3 останнього.

26.06.2010 позивач звернулася до Лохвицької міської ради із заявою (т. 1 а.с. 21) щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,0238 га в АДРЕСА_8 .

Рішеннями Лохвицької міської ради №32 від 20.05.2010 (т.2, а.с.133), № 22 від 12.07.2010 (т. 1 а.с. 22) відмовлено у задоволенні заяви громадянки Костенко Тетяни Вікторівни щодо надання в користування земельної ділянки площею 0,0238 га в м . АДРЕСА_8 , та залишено в силі рішення Лохвицької міської ради № 35 від 22.03.2010 "Про скасування рішення № 24 13-ї сесії 5 скликання від 12.06.2008 "Розгляд заяви гр. Костенко Т.В. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання дозволу на передачу в користування земельної ділянки".

Вважаючи необґрунтованою відмову Лохвицької міської ради в оформленні з ФОП Костенко Т.В. договірних відносин щодо користування земельною ділянкою по вул . АДРЕСА_8 , площею 0,0238 га, кадастровий номер НОМЕР_13, ФОП Костенко Т.В. 08.11.2010 звернулася до господарського суду Полтавської області з позовною заявою у даній справі №3/130, в якій просила зобов`язати Лохвицьку міську раду Полтавської області укласти договір оренди земельної ділянки під будівництво магазину "Промтовари" на території м. Лохвиця, АДРЕСА_8 з фізичною особою-підприємцем Костенко Тетяною Вікторівною.

29.11.2010 Костенко Тетяна Вікторівна звернулась до Лохвицької міської ради із заявою (т. 1 а.с. 35), у якій просила підписати три примірники договору оренди земельної ділянки площею 0,0238 га в АДРЕСА_8, що додані до вказаної заяви. Вказана заява отримана відповідачем 29.11.2010, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідного документа.

12.10.2011 позивачем надано суду першої інстанції уточнення позовної заяви (т.1, а.с.97), відповідно до яких ФОП Костенко Т.В. просила суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки під будівництво магазину "Промтовари" на території м. Лохвиця, АДРЕСА_8 12 між Лохвицькою міською радою Полтавської області і фізичною особою-підприємцем Костенко Тетяною Вікторівною, який відповідає проекту договору оренди землі, поданому позивачем листом від 29.11.2010 до Лохвицької міської ради, яка 29.11.2010 отримала його.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивач неодноразово зверталася до Лохвицької міської ради із заявами щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,0238 га в м. Лохвиця по АДРЕСА_8, кадастровий номер НОМЕР_5 (листи від 02.09.2011, 18.07.2014, 20.01.2016, 29.07.2016, 18.04.2017, т. 3 а.с. 72, 77-80, 84). Інформація щодо реагування відповідача на вказані заяви в матеріалах справи відсутня.

В ході розгляду справи № 3/130 провадження у ній неодноразово зупинялось для вирішення пов`язаних з нею справ, в тому числі - справи № 3/148. Рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 3/148 від 08.02.2011 визнано недійсним рішення від 22.03.2010 25 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради №35 "Про скасування рішення №24 13-ої сесії 5 скликання від 12.06.2008 "Розгляд заяви гр. Костенко Т . В . про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання дозволу на передачу в користування земельної ділянки" з підстав невідповідності чинному законодавству. Дане рішення було залишено в силі постановою Вищого господарського суду України 31.05.2011 (т.1, а.с.82).

Також ухвалою господарського суду Полтавської області в даній справі від 18.11.2011 провадження у справі було зупинено до вирішення пов`язаної з нею іншої справи №2-880/11, що розглядається Лохвицьким районним судом Полтавської області, за позовом Фізичної особи - підприємця Костенко Тетяни Вікторівни до ОСОБА_1 і Лохвицької міської ради про визнання недійсним рішення двадцятої сесії п`ятого скликання Лохвицької міської ради Полтавської області від 29.07.2009 №28 "Розгляд заяв громадян про приватизацію земельних ділянок та затвердження технічної документації до видачі державних актів на право приватної власності на землю" та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8 , зареєстрованого 4 квітня 2011 року в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №532260001000038, за адресою АДРЕСА_8, виданого громадянину ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23.01.2014 провадження у справі поновлено, оскільки рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 24.12.2012, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 19.02.2013, в задоволенні вимог Костенко Т.В. до ОСОБА_1, Лохвицької міської ради в справі №2-880/11 про визнання недійсним рішення і державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2014 було зупинено провадження у справі №3/130 до вирішення пов`язаної з нею іншої справи №538/1842/13-а, що розглядається Лохвицьким районним судом Полтавської області за позовом ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради (третя особа - Костенко Т.В.) про визнання недійсним рішення 13 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради від 12 червня 2008 року №24 "Про розгляд заяви гр. Костенко Т.В . про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та усунення перешкод користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 16.07.2018 провадження у справі поновлено з посиланням на те, що відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.11.2016 рішення судів адміністративної юстиції (як першої, так і апеляційної інстанції) у справі №538/1842/13-а (за офіційною довідкою Чорнухинського районного суду від 18.06.2018 №538/157/15-а/2153/2018 цифровий ряд нумерації справи змінювався) були скасовані з закриттям провадження, оскільки спір у останній не є в юрисдикції адміністративних судів.

Як було встановлено вище, після закриття провадження у вищевказаній адміністративній справі, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Лохвицької міської ради від 12.06.2008 №24 про затвердження технічної документації ФОП Костенко Т.В. розглядалися в межах цивільної справи №538/1426/13-ц, в якій ухвалою від 03.04.2019 було закрито провадження.

За результатами розгляду даної справи № 3/130 господарський суд Полтавської області відмовив у задоволені позову - з наведених вище підстав.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, встановлених ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" та до ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Колегія суддів зазначає, що підстави набуття прав на землю визначені розділом IV Земельного кодексу України. Після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

Частиною 2 статті 93 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні із посиланням на ч.1 ст.5 Закону України "Про оренду землі", ч.2 ст.93 Земельного кодексу України, зазначив, що Костенко Тетяна Вікторівна брала участь в переддоговірній процедурі надання земельної ділянки площею 0,0238 га у місті Лохвиці по АДРЕСА_8 12 в користування як фізична особа; за проектом договору оренди вказаної земельної ділянки, на укладенні якого в судовому порядку наполягає позивач, орендарем є саме фізична особа - Костенко Тетяна Вікторівна .

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про оренду землі", орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно з ч.2 ст.93 Земельного кодексу України, земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Проте посилання місцевого господарського суду на вказані норми не підтверджує висновку про те, що позивач звертався з заявою про надання земельної ділянки в оренду саме як фізична особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи (т.1 а.с.54) та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Костенко Тетяна Вікторівна зареєстрована як фізична особа - підприємець 25.11.2005, основним видом економічної діяльності ФОП Костенко Т.В. є роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах. Отже, вказана особа мала відповідний статус на момент звернення у 2006 році до відповідача із заявою про отримання земельної ділянки в оренду під будівництво магазину «Промтовари».

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні та відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначають, що наявність у особи статусу підприємця не свідчить про те, що вона виступає у такій якості у всіх правовідносинах, зокрема, у правовідносинах з користування земельною ділянкою та у правовідносинах щодо замовлення документації із землеустрою - дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 904/1182/17.

Колегія суддів погоджується з тим, що при розгляді спорів за участі фізичних осіб - підприємців вказане питання дійсно потребує дослідження. Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом не було належним чином з`ясовано відповідні обставини справи.

Так, згідно з п. 1 запропонованого позивачем проекту договору (т.1 а.с.36), орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для роздрібної торгівлі та комерційних послуг. З даного пункту вбачається мета одержання даної земельної ділянки - здійснення роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

Зі сторони орендаря вказаний договір підписано позивачем саме як фізичною особа - підприємцем, що підтверджується відбитком печатки Костенко Т.В.

Згідно з вищенаведеними положеннями Земельного кодексу України, передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту відведення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблений на ФОП Костенко Т.В. під будівництво магазину «Промтовари» АДРЕСА_8 зі зміною цільового призначення - роздрібна торгівля та комерційні послуги.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП Костенко Тетяні Вікторівні під будівництво магазину «Промтовари» АДРЕСА_8 був затверджений рішенням Лохвицької міської ради № 24 від 12.06.2008. Даний факт було встановлено у справі № 3/148, судові рішення в якій набрали законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У технічній документації із землеустрою (т.1, а.с.41) також вказано, що цільовим призначенням земельної ділянки є комерційне використання (роздрібна торгівля та комерційні послуги).

28.08.2008 був складений акт погодження та встановлення меж земельної ділянки кадастрового номеру НОМЕР_13 за адресою АДРЕСА_8 (т.1 а.с.49), в якому зазначено, що землекористувачем є ФОП Костенко Т.В. Згідно з актом №5 від 28.08.2008 про здачу межових знаків на спостереження за зберіганням ФОП Костенко Т.В. прийняла на спостереження за збереженням межові знаки, які розташовані по АДРЕСА_8 (т.1 а.с.51).

26.12.2008 проведена державна реєстрація земельної ділянки кадастрового номеру НОМЕР_13 за адресою АДРЕСА_8 на підставі розроблених документів, що посвідчують право користування (оренди) земельною ділянкою ФОП Костенко Т.В. Дана обставина підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.05.2018 на земельну ділянку площею 0,0238 га з кадастровим номером НОМЕР_13 в м. Лохвиця. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 26.12.2008. Реєстрацію земельної ділянки здійснено саме на підставі технічної документації із землеустрою щодо документів, що посвідчують право користування (оренди) земельною ділянкою ФОП Костенко Т.В., що підтверджується відміткою в даній документації (т.4 а.с.234).

Отже, Костенко Т.В. звернулася до міської ради з метою одержання в оренду земельної ділянки для ведення господарської діяльності саме як фізична особа - підприємець.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Земельний кодекс України не містить визначення фізичної особи - підприємця в контексті статей 93, 116, 124. Відсутнє відповідне визначення і у ч.1 ст.5 Закону України "Про оренду землі", на яку посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

В нормах даних статей застосовуються формулювання «громадяни та юридичні особи». За таких обставин в рішеннях Лохвицької міської ради та інших документах вживалося визначення «громадянка Костенко Т.В.», адже остання не є юридичною особою, а перебуває в статусі фізичної особи - підприємця.

Суд першої інстанції зазначив, що Лохвицькою міською радою прийнято рішення № 76 від 15.02.2018 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)", яким визначено земельну ділянку комунальної власності площею 0,0238 га, кадастровий номер НОМЕР_5, що знаходиться по вул . АДРЕСА_1 в м. Лохвиця Полтавської області, право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах у формі аукціону, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у відповідності до ч. 2 ст. 124, ст. 134, ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України.

Господарський суд Полтавської області зробив висновок, що за наявності рішення органу місцевого самоврядування про включення її до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не вбачається правових підстав для задоволення позову в даній справі.

Однак судом першої інстанції не враховано, що відповідно до розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Отже, враховуючи, що рішення про погодження місця розташування спірної земельної ділянки та про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки приймалися Лохвицькою міською радою у 2006 - 2007 роках (тобто до 01.01.2008), колегія суддів зазначає, що, у відповідності до вищенаведених приписів Перехідних положень Земельного кодексу України, передання в оренду позивачеві спірної земельної ділянки має здійснюватися без проведення земельних торгів (аукціону).

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, посилання місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні на те, що Костенко Т.В. брала участь в переддоговірній процедурі надання земельної ділянки в користування як фізична особа, а також на рішення Лохвицької міської ради № 76 від 15.02.2018 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" - не можуть бути визнані підставами для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідні висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду, не узгоджуються з матеріалами справи та приписами чинного законодавства.

Надаючи оцінку позовним вимогам на предмет їх обґрунтованості, колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено вище, ФОП Костенко Т.В., користуючись своїм правом на оренду земельної ділянки, у 2006 році звернулась до Лохвицької міської ради з відповідною заявою, отримала необхідні дозволи, вжила належних заходів для отримання вказаної ділянки, що були передбачені законодавством, чинним на момент звернення. Зокрема, нею було замовлено, оплачено та отримано технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування (оренди) земельною ділянкою, направлено відповідачеві проект договору оренди тощо.

В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не обґрунтовано дотримання Фізичною особою-підприємцем Костенко Тетяною Вікторівною передбаченої чинним законодавством України процедури надання земельної ділянки в користування. Водночас суд першої інстанції не мотивував - у чому саме, на його думку, полягає таке недотримання позивачем встановленої процедури.

22.03.2010 Лохвицькою міською радою було прийнято рішення № 35, відповідно до якого рішення № 24 від 12.06.2008 (яким затверджено проект землеустрою та надано громадянці Костенко Т.В. дозвіл на розробку технічної документації землеустрою щодо посвідчення права користування земельною ділянкою) визнано таким, що втратило чинність у зв`язку з невиконанням пункту 3 останнього. Однак рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 3/148 від 08.02.2011 визнано недійсним рішення Лохвицької міської ради від 22.03.2010 №35 з підстав невідповідності чинному законодавству. Вказане судове рішення було залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2011.

Відповідно, рішення Лохвицької міської ради №32 від 20.05.2010 (т.2, а.с.133), №22 від 12.07.2010 (т. 1 а.с. 22), якими відмовлено у задоволенні заяви громадянки Костенко Тетяни Вікторівни щодо надання в користування земельної ділянки та залишено в силі рішення Лохвицької міської ради № 35 від 22.03.2010 також не можуть вважатися нормативно-правовою підставою для відмови в укладенні договору оренди, оскільки, як уже зазначалося, рішення Лохвицької міської ради № 35 від 22.03.2010 визнано недійсним у судовому порядку.

Отже, будь-яких доказів, з яких би вбачалося недотримання позивачем визначеного законом порядку одержання земельної ділянки в оренду, матеріали справи не містять. Як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу, заперечення відповідача проти позову ґрунтуються виключно на твердженнях про те, що Костенко Т.В. у спірних правовідносинах діяла як фізична особа, а не як фізична особа - підприємець (однак вказані твердження не можуть бути визнані належними аргументами - з наведених вище підстав).

Натомість із матеріалів справи вбачається, що ФОП Костенко Т.В., яка виявила бажання взяти земельну ділянку в оренду та отримала від міської ради відповідний дозвіл, вжила всіх передбачених законом заходів для укладення відповідного договору, а відтак - мала законне право очікувати вчинення міською радою дій, спрямованих на укладення такого договору. Однак таких дій відповідачем не було здійснено з 2010 року і по теперішній час - що є порушенням прав позивача.

Відповідний висновок узгоджується з принципами Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та з практикою Європейського суду з прав людини, що застосовується судами як джерело права у відповідності до ч.3 ст.4 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ".

Зокрема, як зазначено у п. п. 70 та 71 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 "Справа "Рисовський проти України", суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічну правову позицію викладено Європейським судом з прав людини і у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovaandPinc v. theCzechRepublic), у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland) тощо.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30.06.06 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Відповідно до приписів п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.03 поняття "майно" може означити "існуюче право" або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" на отримання можливості ефективно здійснити майнове право; і в цілях статті 1 Першого протоколу Конвенції - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав (п. 35 вказаного рішення).

У справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" ЄСПЛ постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Матеріали справи свідчать, що позивач просив відповідача про надання йому в оренду земельної ділянки з метою побудови на ній нерухомого майна - а саме, магазину, тому тривале зволікання відповідача із належним оформленням правовідносин оренди землі, на думку колегії суддів, є перешкоджанням ефективному здійсненню позивачем його майнового права.

В ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції відповідачем не наведено жодних доводів в обґрунтування підстав ненадання позивачеві спірної ділянки в оренду.

Суд апеляційної інстанції вважає, що обставини даної справи, а саме, необґрунтована відмова відповідача у наданні позивачеві земельної ділянки в оренду, незважаючи на прийняття міською радою рішень про погодження місця розташування спірної земельної ділянки та про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки - приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Вказану доктрину застосовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.11.2018 у справі № 911/205/18, від 09.04.2019 у справі № 903/394/18.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Лохвицька міська рада без надання обґрунтованих пояснень і посилань на норми законодавства своєю суперечливою поведінкою (у вигляді прийняття рішень щодо скасування рішень, спрямованих на укладення договору оренди землі з позивачем, прийняття рішень про продаж права оренди спірної земельної ділянки на аукціоні тощо) вже майже 10 років створює штучні перепони для реалізації позивачем його законного права на оформлення договору оренди.

В ході розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції представник третьої особи, ОСОБА_1 , заперечував проти задоволення позову, стверджуючи, що спірна земельна ділянка має частину спільної площі з іншою ділянкою, на яку у ОСОБА_1. є майнові права.

Стосовно вказаних заперечень колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи також вбачається, що із земельною ділянкою в АДРЕСА_8 яку має намір отримати в оренду позивач, межує земельна ділянка за адресою АДРЕСА_8 , на якій розташовано жилий будинок. Даний будинок належить на праві спільної часткової власності п`яти співвласникам, в тому числі ОСОБА_1, який є співвласником 14/50 частини житлового будинку на підставі договору купівлі - продажу від 26.10.2007.

Рішенням Лохвицької міської ради №22 від 25.05.2009 надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_8 .

Рішенням двадцятої сесії 5 скликання Лохвицької міської ради №28 від 29.07.2009 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку та передано ОСОБА_1. у приватну власність із земель міської ради земельну ділянку по АДРЕСА_8 площею 0,0437 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі зазначеного рішення міської ради ОСОБА_1 04.04.2011 було видано державний акт про право власності на земельну ділянку.

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області по справі № 538/1935/14-ц від 08.05.2015 визнано недійсним та скасовано рішення двадцятої сесії п`ятого скликання Лохвицької міської ради №28 від 29 липня 2009 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку та передання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_8 , площею 0,0437 га. Визнано недійсним Державний акт НОМЕР_8 на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0437 га по АДРЕСА_8 , виданий ОСОБА_1

Постановою апеляційного суду Полтавської області у справі № 538/1935/14-ц від 27.07.2015 рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 08.05.2015 залишено без змін.

Отже, рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області у справі № 538/1935/14-ц від 08.05.2015 було скасовано рішення Лохвицької міської ради та Державний акт на право власності.

Представник ОСОБА_1 в ході апеляційного провадження стверджував про накладення земельних ділянок в АДРЕСА_8 та АДРЕСА_2 одна на іншу. Проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять.

В ході апеляційного провадження представник ОСОБА_1 посилався на розгляд Лохвицьким районним судом цивільної справи №538/1426/13-ц за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Лохвицької міської ради від 12.06.2008 №24 про затвердження технічної документації ФОП Костенко Т.В.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується третьою особою, ухвалою Лохвицького районного суду від 03.04.2019 провадження у вказаній справі №538/1426/13-ц було закрито з підстав відсутності предмету спору.

Представник ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції в обґрунтування своєї правової позиції посилався також на висновок судової земельно-технічної експертизи №762 в адміністративній справі №549/157/15-а (на думку ОСОБА_1, вказаний висновок підтверджує ту обставину, що спірна земельна ділянка має частину спільної площі з іншою ділянкою, на яку у ОСОБА_1 є майнові права).

Проте, як було встановлено вище, копію вказаного висновку було надано даним учасником справи лише до суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 3 ст.269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування винятковості даного випадку представник третьої особи зазначав, що йому не було відомо про відсутність вказаного висновку в матеріалах даної господарської справи №3/130, оскільки за поясненнями його довірителя, ОСОБА_1, відповідний доказ був долучений до матеріалів справи.

Колегія суддів не визнає вищенаведені аргументи переконливими, оскільки представником ОСОБА_1 не обґрунтовано наявності обставин, що перешкодили б даному учаснику справи ознайомитися з матеріалами справи в суді першої інстанції (який належним чином повідомляв усіх учасників справи про її розгляд - що підтверджується наявними у справі доказами).

За таких обставин, висновок судової земельно-технічної експертизи №762 в адміністративній справі №549/157/15-а не приймається судом апеляційної інстанції в якості доказу.

Отже, представником ОСОБА_1 не доведено, що надання Костенко Т.В. земельної ділянки в оренду будь-яким чином призведе до порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 як одного із співвласників будівлі за адресою АДРЕСА_8 .

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення третьої особи проти задоволення позовних вимог не можуть бути визнані належними аргументами, оскільки, всупереч приписам ч.1 ст.74 ГПК України, даний учасник справи не довів обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Стосовно змісту договору оренди земельної ділянки в редакції, запропонованій позивачем (т.1, а.с.36) колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається зі змісту статті 15 Закону України «Про оренду землі», договір повинен відповідати визначеним у ній вимогам.

Судом апеляційної інстанції було проаналізовано договір оренди землі і встановлено, що він в цілому відповідає вимогам Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», типовій формі договору оренди землі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 (в редакції, чинній на час звернення ФОП Костенко Т.В. до господарського суду з позовом у даній справі). Водночас судом встановлено певні несуттєві невідповідності, які не можуть бути підставою для відмови у позові, але водночас унеможливлюють і його повне задоволення - тобто укладення договору в тій редакції, що була запропонована позивачем у 2010 році.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.5 ГПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 910/16039/16.

З урахуванням приписів вищевказаних норм закону та правової позиції Верховного Суду, з огляду на ту обставину, що відповідачем в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не надавалося жодних пропозицій стосовно змісту договору, колегія суддів вважає за можливе внести наступні зміни до запропонованого позивачем тексту договору.

Так, у проекті договору позивачем зазначено рік його укладення - 2010, що відповідало часу фактичного направлення даного проекту ФОП Костенко Т.В. на адресу Лохвицької міської ради (29.11.2010).

Разом з тим, враховуючи тривалий час судового розгляду даної справи, а також ту обставину, що відповідно до ч.2 ст.187 ГК України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше - колегія суддів зазначає, що вказівку на рік укладення договору має бути виключено.

Пункт 7 проекту договору «Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини» також підлягає виключенню, оскільки відповідних особливостей у ньому не вказано, окрім того, визначення інших особливостей об`єкта оренди не належить до істотних умов договору, встановлених ст.15 Закону України «Про оренду землі».

У пункті 8 проекту передбачено, що договір укладено на 5 років; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Друге речення вказаного пункту містить положення про обов`язок орендаря письмово повідомити орендодавця про намір продовжити дію договору, однак при цьому не встановлено строк, у який здійснюється таке повідомлення. Зважаючи на те, що відповідний граничний термін встановлено безпосередньо у законі, а саме, у відповідності до ч.2 ст.33 Закону України «Про оренду землі», орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі - колегія суддів зазначає, що друге речення пункту 8 проекту договору має бути виключено.

Як вбачається зі змісту проекту договору, а також пояснень позивача, ФОП Костенко Т.В. пропонує встановити щомісячне внесення орендної плати в розмірі 443,50 грн. Суд апеляційної інстанції, перевіривши зазначений розрахунок, дійшов висновку про те, що він узгоджується з приписами чинного законодавства та розміром нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки станом на 2010 рік - 44348,92 грн. (т.1, а.с.23). Водночас колегія суддів дійшла висновку, що пункт 9 договору, в якому вказано, що розмір орендної плати становить 443,50 грн., має бути доповнено словами «в місяць».

У п. 11 договору зазначено: «орендна плата вноситься у такі строки», після вказаних слів написано від руки « 26610,00 грн.». Колегія суддів вважає, що відповідне є технічною опискою, адже в зазначеному пункті повинен вказуватись строк внесення орендної плати, а не грошова сума. На думку суду апеляційної інстанції, дана обставина не є підставою для відмови в позові про укладення договору в запропонованій позивачем редакції, водночас, даний пункт має бути викладено в редакції, що не суперечить закону, звичаям ділового обороту, та відповідає інтересам обох сторін, а саме - «Орендна плата вноситься щомісяця у грошовій формі на рахунки, інформація про які надається орендодавцем».

У пункті 18 договору зазначено: «Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є ______». Колегія суддів зазначає, що вказане речення також підлягає виключенню, оскільки відповідної підстави у ньому не вказано, окрім того, визначення підстав розроблення проекту відведення земельної ділянки не належить до істотних умов договору, встановлених ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про оренду землі», об`єкт, який передається в оренду, може бути застрахованим на період дії договору оренди землі за згодою сторін у порядку, встановленому законодавством України. Як вбачається зі змісту вказаної норми, страхування об`єкта оренди не є обов`язковим. У пункті 34 проекту договору встановлено, що страхування об`єкта оренди не здійснюється (що не суперечить вищенаведеним приписам закону). За таких обставин, пункт 35 проекту, в якому зазначено: «Сторони домовилися про те, що у разі невиконання свого обов`язку стороною, яка повинна згідно з цим договором застрахувати об`єкт оренди, друга сторона може застрахувати його і вимагати відшкодування витрат на страхування» - підлягає виключенню з огляду на відсутність у сторін обов`язку щодо страхування об`єкта оренди.

Також із запропонованого позивачем проекту договору має бути виключено ідентифікаційний код орендодавця, Лохвицької міської ради (33460268), оскільки його було зазначено у проекті станом на 2010 рік, тоді як на теперішній час вказаний код змінено (що підтверджується наданими позивачем доказами та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

На думку колегії суддів, визнання договору укладеним з урахуванням вищенаведених змін сприятиме усуненню невизначеності у взаємовідносинах сторін, створенню необхідних умов для реалізації порушеного права позивача й запобігання діям зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в подальшому сторони не позбавлені права укласти додаткові угоди до вказаного договору - враховуючи, що його проект було розроблено у 2010 році і не укладено своєчасно (не з вини позивача).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення має бути скасовано як таке, що ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, а позовні вимоги є правомірними і підлягають частковому задоволенню - з наведених вище підстав.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.2 ч.1 ст.275, п.1 ч.1 ст.277, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Костенко Тетяни Вікторівни задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.2019 у справі № 3/130 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати укладеним договір оренди земельної ділянки під будівництво магазину "Промтовари" на території АДРЕСА_8 між Лохвицькою міською радою Полтавської області і фізичною особою-підприємцем Костенко Тетяною Вікторівною, у наступній редакції:

Договір оренди землі

місто Лохвиця " " ____р.

Орендодавець (уповноважена ним особа) Лохвицька міська рада, в особі міського голови ________________, діючого на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування", з одного боку, та

орендар Костенко Тетяна Вікторівна, з другого, уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8.

Об'єкт оренди

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 238 (Двісті тридцять вісім) квадратних метрів, кадастровий номер земельної ділянки -НОМЕР_5

3. На земельній ділянці не знаходяться об`єкти нерухомого майна.

4. Земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об`єктів.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 44348,92 гривень.

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Строк дії договору

8. Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Орендна плата

9. Орендна плата вноситься орендарем у гривнях Чотириста сорок три грн. 50 коп. в місяць.

10. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

11.Орендна плата вноситься щомісяця у грошовій формі на рахунки, інформація про які надається орендодавцем.

12.Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати не здійснюється.

13. Розмір орендної плати переглядається за необхідності у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом.

14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення.

Умови використання земельної ділянки

15.Земельна ділянка передається в оренду для будівництво магазину «Промтовари».

16.Цільове призначення земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

17.Умови збереження стану об`єкта оренди передбачені діючим законодавством.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

18.Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення.

Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов`язані з цим, покладаються на орендаря.

19. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду відсутні.

20. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Умови повернення земельної ділянки

21. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

22.Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23.Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

24.Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором.

Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

25.Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

26. На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права.

27. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Інші права та обов`язки сторін*

28.Права орендодавця: вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування; своєчасного внесення орендної плати.

29. Обов`язки орендодавця: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця або на умовах цього договору; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

30.Права орендаря: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; в разі отримання висновку компетентного органу про незадовільний стан об`єкта оренди та з метою поліпшення стану об`єкта оренди нести відповідні витрати, які в разі дострокового розірвання цього договору орендодавець відшкодує в повному обсязі; отримувати продукцію і доходи.

31.Обов`язки орендаря: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку

32. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендодавець.

Страхування об`єкта оренди

33. Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

34.Страхування об`єкта оренди не здійснюється.

Зміна умов договору і припинення його дії

36.Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

37.Дія договору припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено:

придбання орендарем земельної ділянки у власність;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

38.Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

взаємною згодою сторін;

рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

39. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

40. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

41. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

42. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

43. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію: Лохвицькому виїзному реєстраційному офісі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України»

Невід`ємними частинами договору є:

план або схема земельної ділянки;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт приймання передачі об`єкта оренди;

проект відведення земельної ділянки.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Лохвицька міська рада Костенко Тетяна Вікторівна

АДРЕСА_12 НОМЕР_12, виданий 25.12.2000

Лохвицьким РВ УМВС України

в Полтавській області, мешкає за адресою:

АДРЕСА_2 ,

Ідентифікаційний номер НОМЕР_1

І

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

______________________ _____________________

МП МП

Договір зареєстрований у ____________________________________________,

(назва органу державної реєстрації за місцем розташування земельної ділянки)

про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від «____» ______ 20____р. за N____

МП

_________ ________________________________________________

(підпис) (ініціали та прізвище посадової особи, яка провела державну реєстрацію)

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.06.2019

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна