ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2340/4544/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В.,Літвіної Н.М.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій органу влади такими, що не відповідають вимогам закону, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - відповідач) про визнання такою, що не відповідає вимогам закону лист-відмову від 09.09.2018 року за вих.№С-416/28-5/01-11 Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про відмову в виділенні та наданні матеріальної допомоги позивачу як малозабезпеченій особі, інваліду 2-ї групи, онкохворому; зобов`язання відповідача переглянути прийняте рішення з цього приводу відносно ОСОБА_1 ; стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у сумі 10000 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та прийняти нову постанову про задоволення позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що при постановленні рішення судом першої інстанції було повно досліджено усі обставини справи та дано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, який є інвалідом 1 групи, 22.08.2018 року звернувся до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради зі скаргою, в якій просив повідомити підстави не надання йому одноразової матеріальної допомоги на лікування.

У листі від 07.09.2018 року №С-416/28-5/01-11, адресованому позивачу, відповідач зазначив, що матеріальна допомога особам з інвалідністю надається департаментом в межах місячного плану асигнувань відповідно до розподілу видатків за бюджетною програмою «Заходи із соціального захисту дітей, сімей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення» на поточний рік. Оскільки фінансування видатків на надання матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю у 2018 році використано в повному обсязі, надання матеріальної допомоги ОСОБА_1 за зазначеною програмою, немає можливості.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду.

З приводу вказаних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 36 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів" матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.

Статтею 40 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів" визначено, що конкретні умови і порядок пенсійного забезпечення і надання допомоги та інших соціальних послуг визначаються законодавством про пенсійне забезпечення в Україні і рішеннями Уряду України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 256 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання заходів із соціального захисту дітей, сімей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення (далі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються, зокрема на надання одноразової матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю відповідно до Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 256.

Мінсоцполітики використовує для виплати допомоги не більш як 3 відсотки загальної суми бюджетних коштів, а регіональні органи соціального захисту населення - не більш як 10 відсотків загальної суми коштів, розподілених відповідно Автономній Республіці Крим, областям, м. Києву та Севастополю.

Згідно п.3 Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 256, допомога надається у разі тривалої хвороби, смерті близьких родичів (одного з подружжя, батьків, дітей), стихійного лиха та інших особливих обставин особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та непрацюючим малозабезпеченим особам, які отримують пенсію та/або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" і "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам", якщо розмір таких виплат у місяці, що передує місяцю звернення, не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що непрацюючим малозабезпеченим особам допомога надається на підставі особистої заяви, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю - на підставі особистої заяви або заяви одного з батьків, опікуна чи піклувальника (законного представника), поданої регіональному або районному органові соціального захисту населення.

Відповідно до п. 5 Порядку для отримання допомоги до заяви додаються копії: паспорта; пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги; реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають про це відмітку в паспорті); висновку медико-соціальної експертної комісії, лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу (для дітей з інвалідністю) про встановлення інвалідності.

Згідно з п. 6 Порядку допомога надається регіональними або районними органами соціального захисту населення один раз на рік у розмірі 50 відсотків установленого законом на дату звернення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішення про надання або відмову в наданні допомоги приймається комісією, утвореною у відповідному органі соціального захисту населення, та оформляється протоколом за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що позивач неодноразово звертався до Департаменту із заявами про надання одноразової матеріальної допомоги по формі, яка затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 31.08.2017 № 1 1381. Так, у 2015 році ОСОБА_1 була надана одноразова матеріальна допомога на лікування у розмірі 474,50 грн., у 2017 році - 656,00 грн. У 2018 році розпорядженням міського голови від 05.05.2018 року № 211, депутатами Черкаської міської ради ОСОБА_1 виділено одноразову матеріальну допомогу на лікування у розмірі 7345,90 грн. В даному ж випадку позивачем було подано скаргу на яку Департаментом було надано відповідь згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян».

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що в матеріалах справи дійсно відсутня заява позивача про надання одноразової грошової допомоги та додані до вказаної заяви документи, а також відсутнє рішення про надання або відмову в наданні допомоги, яке приймається комісією, утвореною у відповідному органі соціального захисту населення, та оформляється протоколом за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

Докази того, що позивач звертався до відповідача з відповідною заявою про надання одноразової грошової допомоги у матеріалах справи також відсутні.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що зі скаргою до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради позивач звернувся 22.08.2018 року.

В межах строку, визначеного Законом України «Про звернення громадян», відповідач надав відповідь на звернення позивача, а саме листом № С-416/28-5/01-11 від 07.09.2018 року повідомив позивача, що оскільки фінансування видатків на надання матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам із інвалідністю та дітям з інвалідністю у 2018 році використано в повному обсязі, надати позивачеві матеріальну допомогу за програмою "Заходи із соціального захисту дітей, сімей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення" , на жаль , немає можливості.

Враховуючи те, що відповідачем розглянуто скаргу ОСОБА_1 у термін, визначений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», та надано обґрунтовану відповідь, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання такою, що не відповідає вимогам закону лист-відмову від 09.09.2018 року за вих.№С-416/28-5/01-11 та зобов`язання відповідача переглянути прийняте рішення з цього приводу відносно ОСОБА_1 .

Також колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про стягнення з Департаменту на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 10000,00 грн., оскільки вказана вимога є похідною від інших позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В Чаку

Судді : В.В. Файдюк

Н.М. Літвіна