ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18708/18

провадження № 2/753/632/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Сирбул О.Ф.

при секретарі Лаптєвої Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в вересні 2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те що 22.08.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір N 001-2914/840-0082, відповідно до умов якого останній було надано кредит в сумі 150 000,00 доларів США, зі строком користування до 10.08.2027 року, зі сплатою 12,45% річних за користування кредитом з подальшими змінами процентної ставки річних за користування кредитом.

В забезпечення даного договору 22.08.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно умов якого відповідач передала в іпотеку ВАТ «Банк Універсальний» двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, до цього часу кошти не повернуті крім того, у зв`язку з невиконанням умов договору, боржник зобов`язаний сплатити суму боргу, процент за користування кредитом, а також пеню, в зв`язку з чим має заборгованість. Станом на 30.01.2018 року існує заборгованість у сумі 126 666,97 доларів США, яка складається з: прострочена заборгованість по сумі кредиту 2178,54 доларів США, сума дострокового стягнення кредиту у сумі 98 686,81 доларів США, заборгованість по відсоткам у сумі 25 511,76 доларів США, заборгованість по підвищеним відсоткам у сумі 289,86 доларів США.

Однак, у позовних вимогах позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 81 240,00 доларів США, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту у сумі 2178,54 доларів США та суми часткового дострокового стягнення кредиту у сумі 79 061,46 доларів США

Ухвалою суду від 16.10.2018 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Відзиву на позов до судуне подала. Разом з тим, у судовому засіданні 23.01.2019 року представник відповідача частково заперечував проти позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 22.08.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір N 001-2914/840-0082, відповідно до умов якого останній було надано кредит в сумі 150 000,00 доларів США, зі строком користування до 10.08.2027 року, зі сплатою 12,45% річних за користування кредитом з подальшими змінами процентної ставки річних за користування кредитом відповідно до додаткових угод укладених між сторонами, чинність яких відповідачем не оспорюється.

В забезпечення даного договору 22.08.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно умов якого відповідач передала в іпотеку ВАТ «Банк Універсальний» двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем надано розрахунок заборгованості, в якому чітко видно як, в які періоди та в яких сумах нараховувалася заборгованість відповідно кредитного договору та додатковими угодами та додатками до них, та зарахування платежів які були здійснені протягом відповідного періоду.

Згідно вказаного розрахунку станом на 30.01.2018 року існує заборгованість у відповідача перед позивачем у сумі 126 666,97 доларів США, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту у сумі 2178,54 доларів США, дострокового стягнення кредиту у сумі 98 686,81 доларів США, заборгованості по відсоткам у сумі 25 511,76 доларів США, заборгованості по підвищеним відсоткам у сумі 289,86 доларів США.

Відповідач не надала до матеріалів справи жодних доказів, які б суперечили даному розрахунку та підтверджували факт відсутності заборгованості за кредитним договором. Власних розрахунків, які б підтвердили доводи відповідача також не було надано.

Згідно п.5.2.5 кредитного договору сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, передбачених даним пунктом договору, вважається істотним порушенням умов договору, та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором вищевказаного повідомлення (вимоги) позичальнику, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

Істотним порушенням умов кредитного договору стало прострочення сплати чергового платежу за кредитом та/або процентів за користування кредитом, що передбачено вказаним пунктом договору, у зв`язку з чим 05.12.2016 року позивачем на адресу відповідача, яка була вказана при укладенні кредитного договору, було направлено повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту рекомендованим листом, вимога була отримана 12.12.2016 року відповідачем особисто, тому відповідно до умов договору термін повернення кредиту слід вважати таким що настав.

Пункт 8.1 даного договору передбачено, що будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній в рамках цього договору будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу сторін, окрім випадків, що передбачені окремими положеннями цього договору.

Таким чином , виходячи із цих умов та того, що кредитором направлялись повідомлення (вимоги), які повернулися в Банк з відміткою «вручено», суд приходить до висновку, що позивач не порушив умов договору та належним чином виконав свої зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно зі ст. 558 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч. 1 та ч. 3 ст. 533 ЦК України).

Згідно зі ст. 2 Закону України від 07.12.2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків з розміщення, залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет) операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України (далі - НБУ). Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Крім того, НБУ на виконання положень статті 11 Декрету 14.10.2014 року прийнято Положення № 483 «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу». Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст.533 ЦК України, Декрет).

Отже, якщо в кредитному договорі виконання зобов`язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (ст. 533 ЦК України), то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобов`язання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (ст. 5 Декрету), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 прострочила сплату кредиту та відсотків за користування ним, що надає право кредитодавцю вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту, відсотків за користування ним та інших платежів.

Однак, оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій власний розсудможе вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 81 240,00 доларів США, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту у сумі 2178,54 доларів США та суми часткового дострокового стягнення кредиту у сумі 79 061,46 доларів США

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 31 784,59 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 610, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за кредитним договором № 001-2914/840-0082 від 22.08.2007 року у сумі 81 240 (вісімдесят одна тисяча двісті сорок) доларів США 00 центів.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19) витрати по сплаті судового збору у сумі 31 784 (тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) грн. 59 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дарницький районний суд міста Києва.

Суддя :