Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2019

№607/12154/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О.М.

при секретарі с/з Стрілкової М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 овича до старшого лейтенанта поліції, начальника СРПП №4 Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Герман В.В., Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідачів старшого лейтенанта поліції, начальника СРПП №4 Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Герман В.В., Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №497968 від 15 травня 2019 року та серії ДПО18 №497969 від 15 травня 2019 року.

Посилаючись на те, що 15.05.2019 року близько 11 год. 00 хв. в с. Добрівляни Заліщицького району Тернопільської області його зупинив інспектор поліції ОСОБА_2 , за нібито порушення вимог п. 14.6(г) ПДР України, а саме порушення правил обгону на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, після чого поспілкувавшись з позивачем виніс дві постанови про накладення адміністративного стягнення. Інспектор ОСОБА_3 В.В. взагалі не проводив розгляд справи, не знайомив його із вимогами КУпАП України та із ст. 63 Конституції України, не пред`явив доказів. На місці зупинки йому було вручено дві постанови. Із вказаних постанов взагалі виходить незрозуміла ситуація, а саме в постанові серії ДПО18 №497968, вказано, що позивач керував транспортним засобом о 10 год. 55 хв. в с. Добрівляни Заліщицького району Тернопільської області і вказана постанова виносилась на тому ж місці. У постанові серії ДПО18 №497969 вказано, що позивач керував о 11 год. 20 хв. в с. Добрівляни Заліщицького району Тернопільської області, однак місце її винесення в м. Заліщики, де на цю годину він взагалі не перебував. Згідно вказаної в постанові ч. 2 ст. 36 КУпАП України, не зрозуміла ситуація, інспектор застосував санкцію, а за інше правопорушення виніс окрему постанову. Вважає, що постанови винесенні з порушенням його прав та чинного законодавства України, вони є необґрунтовані та не законні, а тому підлягають скасуванню.

У судове засідання позивач не з`явився, однак на адресу суду надіслав заяву в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

У судове засідання відповідач старший лейтенант поліції, начальник СРПП №4 Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Герман В.В. не з`явився з невідомої суду на те причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву не надіслано відповідачем. Відзив на позов не надсилався.

У судове засідання представник відповідача Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській областіне з`явився з невідомої суду на те причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву не надіслано відповідачем. Відзив на позов не надсилався.

У судове засідання представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області не з`явився з невідомої суду на те причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву не надіслано відповідачем. Відзив на позов не надсилався.

За наявності вказаних обставин, приймаючи до уваги заяву позивача, який просить слухати справу у його відсутності, та те, що відповідачі, які повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином – в судове засідання не з`явилися, при цьому не повідомивши суд про поважність причини своєї неявки, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши стислий виклад позиції позивача, пояснення свідка та заперечення відповідача суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 497968, громадянин ОСОБА_1 15 травня 2019 року о 10 год. 55 хв. у с. Добрівляни, вул. Центральна, Заліщицького району, керував транспортним засобом, марки «VOLKSWAGEN T4»1.9, номерний знак НОМЕР_1 , водій керуючи транспортним засобом здійснив обгін іншого транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, чим порушив п. 14.6(г) ПДР України. Не ввімкнув аварійної світлової сигналізації після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського, чим порушив п. 9.9(б) ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 497969, громадянин ОСОБА_1 15 травня 2019 року о 11 год. 20 хв. у с. Добрівляни, Заліщицького району, керував транспортним засобом, марки «VOLKSWAGEN T4»1.9, номерний знак НОМЕР_1 , водій керував транспортним засобом, при перевірці документів встановлено, що даний транспортний засіб використовується в надані послуг на перевезення з отриманням вторинної вигоди, тобто підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю, вчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3(б) ПДР України. При перевірці відсутні аптечка, працездатний вогнегасник, чим порушив п. 31.4.7(є) ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

На підставі ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.

Відповідно до п. 14.6(г) ПДР України обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.

Відповідно до п. 9.9(б) ПДР України, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі зупинки на вимогу працівника міліції або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП України, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до п. 31.3(б) КУпАП України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до п. 31.4.7(є) КУпАП України, інші елементи конструкції відсутні: медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, — на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж; знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, — на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі; на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т — противідкотні упори (щонайменше два); проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах; працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.

Тип, марка, місця встановлення додаткової кількості вогнегасників, якими обладнуються транспортні засоби, що перевозять радіоактивні та окремі небезпечні вантажі, визначаються умовами безпечного перевезення конкретного небезпечного вантажу. Аптечка, перелік медикаментів якої відповідає ДСТУ 3961-2000 для відповідного типу транспортного засобу, і вогнегасник повинні бути в закріпленому стані у місцях, визначених підприємством-виробником. У разі коли конструкцією транспортного засобу зазначені місця не передбачено, медична аптечка і вогнегасник повинні розташовуватись у легкодоступних місцях. Тип і кількість вогнегасників повинні відповідати встановленим нормам. Вогнегасники, якими забезпечуються транспортні засоби, повинні бути сертифікованими в Україні відповідно до вимог законодавства.

Згідно із ч. 3 ст. 121 КУпАП України, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, — тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 125 КУпАП України, інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, - тягнуть за собою попередження.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію"» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними – якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У судовому засіданні з`ясовано, що позивач рухався автомобільною дорогою у с. Добрівляни Заліщицького району Тернопільської області, однак був зупинений інспектором та щодо нього було винесено дві постанови, а саме: серії ДПО18 №497968 від 15 травня 2019 року та серії ДПО18 №497969 від 15 травня 2019 року.

Підставою для винесення оскаржуваних постанов було те, що позивач здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, чим порушив вимоги п.14.6(г) ПДР України. Позивач вважає ці підстави надуманими.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України: обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху; обмежена оглядовість - видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об`єктами, а також транспортними засобами.

Тобто, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення необхідно встановити здійснення позивачем обгону на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю. Зі змісту постанови не вбачається за наявності яких доказів інспектор прийшов до висновку про те, що позивачем здійснений обгін на дорозі з обмеженою оглядовістю.

Суд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Оскільки належних та допустимих доказів правомірності дій суб`єктом владних повноважень не надано, суд приходить до висновку щодо протиправності винесених постанов.

Таким чином, аналізуючи вищевказану норму, суд вважає, що вчинене позивачем порушення п. 9.9(б), а саме не ввімкнення аварійної світлової сигналізації після зупинки на вимогу поліцейського, не може бути кваліфікована за ч. 2ст. 122 КУпАП, оскільки не є порушенням правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами саме при початку руху чи зміні його напрямку.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, передбачена ст. 125 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку, що відповідачем було неправильно кваліфіковано виявлене правопорушення, вчинене позивачем, за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та як наслідок позивача було неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, тобто за адміністративне правопорушення, якого позивач не вчиняв, що є підставою для скасування постанови серії ДПО18 № 497968 від 15.05.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано жодних доказів того, що цей легковий автомобіль, марки «VOLKSWAGEN T4»1.9, номерний знак НОМЕР_1 , використовувався для виконання будь-яких цивільно-правових угод про надання послуг перевезення вантажів або пасажирів.

Зокрема, у фабулі постанови не викладено обставин, які б підтверджували факт вчинення позивачем даного правопорушення, що даний транспортний засіб підлягає обовязковому технічному контролю, не вказано його характеристик, коли такий огляд необхідно було пройти, не зясовано обставин, що помякшують відповідальність тощо.

Таким чином, суд вважає, що вимоги ст. 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП належним чином не виконані, оскільки не з`ясовано всіх обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, відповідачем достовірних та безперечних доказів незаконних дій з боку позивача стосовно обґрунтування винесеної постанови, щодо накладення адміністративного стягнення відносно позивача, суду не надано, а саме, що ним порушено вимоги п. 31.4.7(є) ПДР України, та дії відповідача при ухвалені постанови не відповідали вимогам означених норм закону, як того вимагає стаття 19 Конституції України, а тому дії відповідача є неправомірними.

За вказані порушення старшим лейтенантом поліції, начальника СРПП №4 Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Германом В.В. винесено постанови про застосування до позивача адміністративних стягнення відповідно до ч. 2 ст. 36 КупАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень та 340 гривень.

В оскаржуваних постановах вказано, що оспорювані події правопорушень відбулись в однин і той же час, в одному і тому ж місці, за участі одного і того ж позивача, розглядалися одною і тою ж посадовою особою. За таких обставин, відповідач повинен був винести одну постанову, з врахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП.

Таким чином, в силу наведених норм закону та з огляду на встановлені у справі фактичні обставини вбачаються підстави для висновку про те, що винесення відповідачами оскаржуваних постанов не ґрунтується на вимогах закону, а винуватість позивача у вчиненні порушень Правил дорожнього руху належними доказами не доведена.

Відтак оскаржувані постанови винесені без законних на те підстав і є протиправними, тому підлягають скасуванню.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, та не наведено належних та допустимих доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративних правопорушень.

Враховуючи ту обставину, що відповідачі не виконали покладеного на них згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення; з урахуванням обставин, на які посилався позивач, а саме, що він не порушував вимог ПДР України, жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення до постанови не долучено, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача ознак правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ст. 125 КУпАП, оскільки в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення ним вимог п.п. 9.9(б), 14.6(г), 31.3(б), 31.4.7(є) ПДР України. В постанові вказано, що до постанови додаються відео з нагрудної службової камери, матеріали перевірки, однак представниками відповідачів не було надіслано відеодоказу та відзиву на позов в підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи вищенаведені факти, суд вважає, що постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому постанову серії ДПО18 №497968 від 15 травня 2019 року та серії ДПО18 №497969 від 15 травня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ст. 125 КУпАП із накладенням штрафу слід скасувати, а справу направити на новий розгляд.

На підставі ст.55 Конституції України, ст. 9, ст.ст. 121, 126, п. 1 ст. 247, ст. 251, 258, 283, ст. 289, ч. 1 ст. 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції, начальника СРПП №4 Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Герман В.В., Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №497968 від 15 травня 2019 року та серії ДПО18 №497969 від 15 травня 2019 року - задовольнити.

Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №497968 від 15 травня 2019 року та серії ДПО18 №497969 від 15 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень та 340 гривень – скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого Львівського адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Старший лейтенант поліції, начальник СРПП №4 Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Герман Володимир Васильович, місцезнаходження: вул. Крушельницької, 25, м. Заліщики;

Заліщицьке відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Крушельницької, 25, м. Заліщики;

Головне Управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль.

Рішення суду складено та підписано 14 червня 2019 року.

Головуючий суддя

. М. Вийванко