Провадження № 1-кс/234/4650/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Кравченко О.Ю., за участю секретаря Малушка С.В., прокурора Коломійця Р.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Осика М.І.,

розглянув клопотання прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону Волика О.Г. у кримінальному провадженні №42019130610000066 від 29.03.2019 року про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Який народився у с.Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, раніше не судимого, помічника начальника тилу військової частини А1962, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2019 року прокурор військової прокуратури Луганського гарнізону Волик О.Г. у кримінальному провадженні №42019130610000066 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник отримали копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання 07 червня 2019 року.

Як вбачається з клопотання, першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019130610000066 від 29.03.2019, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 410 КК України, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, та ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Згідно статті 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо.

Статтею 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» передбачено, що відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна.

Згідно пункту 2.1. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 військове (корабельне) господарство - це сукупність сил і засобів, тобто всіх видів озброєння, бойової та іншої техніки, ракети, боєприпаси, ракетне паливо, пальне, мастильні матеріали та спеціальні речовини, продовольство, речове, інженерне, хімічне майно та інші матеріальні засоби, які використовуються для забезпечення потреб Збройних Сил України на мирний та воєнний час.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Поряд із викладеним, під час проходження військової служби кожен військовослужбовець, відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок та вимоги військових статутів, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших військовослужбовців, своєю поведінкою та старанністю подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов`язку.

Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

14.01.2015 Президентом України видано Указ «Про часткову мобілізацію» № 15/2015, затверджений Законом № 113-VIII від 15.01.2015, у зв`язку з чим почав діяти особливий період.

Однак, в супереч вищенаведеним нормативно-правовим актам ОСОБА_1 , вирішив стати на злочинний шлях та вчинив злочин проти встановленого порядку несення військової служби (військовий злочин), за наступних обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що капітан ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України за контрактом у військовій частині А1962 на посаді помічника начальника тилу. На даний час капітан ОСОБА_1 відряджений до зони проведення операції об`єднаних сил та перебуває у підпорядкуванні зведеного підрозділу Оперативно тактичного управління «Північ» (пункт дислокації за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк).

В силу займаної посади ОСОБА_1 ввірені пально-мастильні матеріали (зокрема паливо), які обліковані за військовою частиною підпорядкованою Оперативному тактичному управлінню «Північ». Відповідно до посадових обов`язків капітан ОСОБА_1 зобов`язаний організовувати роботу складу пально та заправочних пунктів частини щодо приймання, зберігання та видачі пального, мастильних матеріалів та спеціальних рідин, вести облік та звітність щодо пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів.

Встановлено, що у жовтні 2018 року (більше точну дату в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 перебуваючи поблизу автомагазину «Автолідер» за адресою: АДРЕСА_2, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок держави, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, попередньо вступив у злочинну змову групою осіб із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для викрадення пально-мастильних матеріалів облікованих за військовою частиною, та подальшої реалізації вказаного пального на автостоянці за адресою: АДРЕСА_2 , фактичним володільцем якої є ОСОБА_2 . При цьому, ОСОБА_1 , повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про, те що зазначені пально-мастильні матеріали, обліковані як власність Збройних Сил України, незважаючи на що останні погодилися на реалізацію злочинного умислу до кінця, керуючись спільною злочинною метою групи осіб на незаконне одержання прибутку. Так, згідно вказаної злочинної схеми, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 отримували 23 гривні з кожного літру проданого пального, які у подальшому розподіляли між собою, а саме ОСОБА_1 отримував 18 (вісімнадцять) гривень з проданого літру пального, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 5 (п`ять) гривень з кожного літру проданого пального на двох.

Так, на наступний день після досягнення спільної злочинної мети на вчинення умисного злочину групою осіб, а саме у жовтні 2018 року (більше точну дату в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи на території військової частини за адресою: АДРЕСА_3, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на викрадення військового майна групою осіб, за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в умовах особливого періоду, викрав 400 літрів пального (дизельного палива), яке є військовим майном, та незаконно організував вивезення його за межі військової частини до автостоянки, за адресою: АДРЕСА_2 , чим розпорядився привласненим майном, передавши його ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 для подальшої незаконної реалізації, та розподілу одержаних внаслідок цього грошових коштів.

У подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи пособниками кримінального правопорушення, отримали від останнього паливо у кількості 400 літрів, яке у подальшому реалізували та отримані незаконним шляхом грошові кошти розподілили між усіма учасниками злочинної групи згідно вищевказаного розрахунку.

Надалі реалізовуючи спільний злочинний умисел на викрадення та подальшу реалізацію дизельного пального облікованого за військовою частиною, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи військовою службовою особою» зловживаючи службовим становищем ОСОБА_1 організував безперешкодний пропуск транспортних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме автомобілів ТАТА державний номерний знак НОМЕР_1 та Ford Transit державний номерний знак НОМЕР_2 , на територію військової частини, за адресою: АДРЕСА_3, де ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , систематично завантажували викрадене ОСОБА_4 пальне у бочки та інші відповідні ємкості та здійснювали незаконне вивезення пального за межі військової частини та транспортували за адресою автостоянки ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 , де здійснювали продаж зазначеного пального та в подальшому розподіляючи отриманий дохід між членами групи. За таких обставин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є пособниками вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що виразилось у наданні засобів та знарядь (транспортних засобів) його вчинення, переховуванні та збуту пального, яке здобуте злочинним шляхом.

Так, 16 квітня 2019 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на зазначених транспортних засобах прибули на територію військової частини, яка підпорядковується Оперативно тактичному угрупуванню «Північ» за адресою: АДРЕСА_3, де діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , викрали дизельне пальне (ДП) у кількості 2 тон, шляхом незаконного відвантаження зазначеного пального на транспортні засоби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звідки вказане зазначене пальне було транспортоване за адресою його реалізації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразилися у викраденні іншого військового майна, військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 410 КК України.

18 квітня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.410 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному злочині не визнав, однак, його вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

19 квітня 2019 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області було винесено ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14 червня 2019 з можливістю внесення застави в розмірі 192100 (ста дев`яносто двох тисяч ста) гривень, яка 22 квітня 2019 року підозрюваним ОСОБА_1 внесена.

При цьому, у разі внесення застави, встановлено термін дії (60 днів, починаючи з дня внесення) покладених судом на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зокрема:

- не відлучатись із м. Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон;

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою.

24 квітня 2019 року вищевказані обов`язки роз`яснено підозрюваному ОСОБА_1 , про що складено відповідний протокол. Строк покладення обов`язків, визначених ухвалою Краматорського міського суду Донецької області до 14 червня 2019 року.

При цьому ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 3 ст. 410 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до від 5 до 12 років.

Метою та підставами продовження строку покладення на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України є запобігання спробам незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Вказані ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовуються наступним, те що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою, начальником по відношенню до підлеглого особового складу, знає місцезнаходження документів, які складалися ним та його співучасниками під час привласнення військового майна, що дасть можливість підозрюваному знищити або спотворити документи, що стосуються кримінального провадження.

Разом з тим, досудове розслідування триває, розуміючи це ОСОБА_1 може вчинити дії з приховування та знищення іншої документації, яка підтверджує його протиправну, корупційну діяльність.

Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що значно віддалена від органу досудового розслідування, у зв`язку із чим неможливо забезпечити необхідну міру контролю за поведінкою підозрюваного, що дасть останньому можливість переховуватись від органу досудового розслідування.

Враховуючи викладене, на підставі ст.194 ч.6 КПК України прокурор просить продовжити до трьох місяців покладених на підозрюваного обов`язків.

У судовому засіданні прокурор Коломієць Р.Р. клопотання підтримав та просив його задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Осика М.І., проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на непричетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення та відсутність ризиків. Крім того, заперечуючи проти продовження обов`язків посилались на те, що на даний час ОСОБА_1 проходить службу за місцем постійної дислокації військової частини А1962 в смт.Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, де і мешкає на даний час. Тому на даний час неможливо виконання обов`язку не відлучатись з м.Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, що порушує права ОСОБА_1 .

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та надані матеріали в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суд зазначаються, які обов`язку з передбачених ст.194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч.4 цієї статті.

Як встановлено у судовому засіданні, першим слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у м.Краматорську. здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019130610000066 від 29.03.2019 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 та ч.3 ст.410 КК України, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.410 КК України, та ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

18.04.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.410 КК України.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 19 квітня 2019 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 14 червня 2019 року, з одночасним визначенням розміру застави в сумі 192 100 грн. та покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися з м.Сєвєродонецьк Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою.

Застава була внесена, у зв`язку з чим підозрюваного ОСОБА_5 звільнено з-під варти.

Відповідно до ст.202 ч.4 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно ст.182 ч.6 КПК України з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу в вигляді застави.

Відповідно до ст.194 ч.6 КПК України обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше 2 місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих матеріалів, закінчити досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019130610000066 від 29.03.2019 року до цього часу виявилося неможливим, оскільки для проведення повного та неупередженого досудового розслідування, отримання додаткових доказів, що можуть бути використані під час судового розгляду, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій.

Постановою від 13.06.2019 року військового прокурора Луганського гарнізону Ляшенко О. строк досудового розслідування було продовжено до трьох місяців, тобто до 17 липня 2019 року.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.410 ч.3 КК України, що є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.410 КК України підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема: протоколом обшуку від 16.04.2019 приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом обшуку від 16.04.2019 місця № 69 на автомобільній стоянці за адресою АДРЕСА_2 ; протоколом обшуку від 16.04.2019 автомобіля «Ford Transit» н/з НОМЕР_2 ; протоколом затримання ОСОБА_2 від 16.04.2019; протоколом затримання ОСОБА_1 від 16.04.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 16.04.2019; протоколом обшуку автомобілю марки «Toyota», моделі «Camry» державний номерний знак « НОМЕР_3 » від 17.04.2019; протоколами допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 17.04.2019; протоколом обшуку складу пально-мастильних матеріалів ОТУ «Північ» від 17.04.2019; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 08.05.2019; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 10.05.2019; протоколами пред`явлення особи для впізнання за участі підозрюваного ОСОБА_2 від 08.05.2019; протоколами пред`явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_3 від 08.05.2019.

Слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час не відпали підстави вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу, а саме ризики - незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Оскільки підозрюваний ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою, начальником по відношенню до підлеглого особового складу, знає місцезнаходження документів, які складалися ним та його співучасниками під час привласнення військового майна, що дасть можливість підозрюваному знищити або спотворити документи, що стосуються кримінального провадження, а також може впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Разом з тим, досудове розслідування триває, розуміючи це ОСОБА_1 може вчинити дії з приховування та знищення іншої документації, яка підтверджує його протиправну, корупційну діяльність.

Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що значно віддалена від органу досудового розслідування, у зв`язку із чим неможливо забезпечити необхідну міру контролю за поведінкою підозрюваного, що дасть останньому можливість переховуватись від органу досудового розслідування.

Враховуючи зазначене, а також те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строк яких закінчується 14.06.2019 року, є заходом забезпечення його належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає необхідним клопотання задовольнити частково, продовживши строк застосування обов`язків здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою строком до трьох місяців, тобто до 17 липня 2019 року.

Оскільки у судовому засіданні встановлено, що на даний час ОСОБА_1 проходить службу за місцем постійної дислокації військової частини А1962 в смт.Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, слідчий суддя вважає недоцільним продовження підозрюваному обов`язку не відлучатись з м.Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Керуючись ст.ст.176-178, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, пов`язаних із застосуванням до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою строком до трьох місяців, тобто до 17 липня 2019 року.

В іншій частині клопотання відмовити.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора та слідчого.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий

суддя

. Ю. Кравченко