ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/15245/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015"

представник - адвокат Кравчук А.С. (ордер серії ДП №2384/042 від 31.01.2019)

відповідач за первісним позовом - Вищий навчальний заклад "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом - Фірма "Бош Інтернешнл Інк "

позивач за зустрічним позовом - Вищий навчальний заклад "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - Державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Хафусова Владислава В`ячеславівна

розглянув клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015"

про відмову від касаційної скарги

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 25.03.2019

у складі колегії суддів: Агрикова О.В. (головуючий), Михальська Ю.Б., Чорногуз М.Г.

та рішення Господарського суду міста Києва в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015"

від 21.05.2018

у складі судді Картавцевої Ю.В.

та матеріали касаційної скарги Компанії "Бош Інтернешнл Інк" (Bosh International Inc.")

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 25.03.2019

у складі колегії суддів: Агрикова О.В. (головуючий), Михальська Ю.Б., Чорногуз М.Г.

та рішення Господарського суду міста Києва

від 21.05.2018

у складі судді Картавцевої Ю.В.

у справі №910/15245/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015"

до Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про усунення перешкод

за зустрічним позовом Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015"

про визнання недійсним правочину

та заяву Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 21.05.2019

про відмову від зустрічного позову

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015"

про визнання недійсним правочину у справі №910/15245/17

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 26.03.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 у справі №910/15245/17 в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/15245/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.03.2019.

3. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2019 у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. відкрито касаційне провадження у справі №910/15245/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" та призначено її розгляд в судовому засіданні на 28.05.2019 о 10:00.

4. 22.04.2019 Компанія "Бош Інтернешнл Інк" (Bosh International Inc.") звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 22.04.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 у справі №910/15245/17 в частині задоволення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" в порядку статей 286, 287 ГПК України.

5. Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2019 у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. поновлено Компанії "Бош Інтернешнл Інк" (Bosh International Inc.") строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі №910/15245/17 за касаційною скаргою Компанії "Бош Інтернешнл Інк" (Bosh International Inc.") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 в частині задоволення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015", об`єднано касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" та Компанії "Бош Інтернешнл Інк" (Bosh International Inc.") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 у справі №910/15245/17 в одне касаційне провадження, призначено розгляд касаційних скарг на 28.05.2019 о 10:00.

6. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/15245/17 визначено колегію суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2019; ухвалою Верховного Суду від 27.05.2019 зазначеною колегією суддів прийнято справу №910/15245/17 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" та Компанії "Бош Інтернешнл Інк" (Bosh International Inc.") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 до провадження з призначеним ухвалою Верховного Суду від 26.04.2019 розглядом на 28.05.2019 о 10:00.

7. Компанія "Бош Інтернешнл, Інк." (Bosh International Inc.") подала відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015".

8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" подало відзив на касаційну скаргу Компанії "Бош Інтернешнл, Інк." (Bosh International Inc.").

9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" подало клопотання про відмову від касаційної скарги у справі №910/15245/17.

10. Вищий навчальний заклад "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю подав заяву про відмову від зустрічного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" про визнання недійсним правочину у справі №910/15245/17.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог та провадження в суді першої інстанції

11. 08.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" (далі - ТОВ "Д-Трейд 2015", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ВНЗ КЕІМ, відповідач) про усунення перешкод у користуванні належним ТОВ "Д-Трейд 2015" майном за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 шляхом виселення ВНЗ КЕІМ, ідентифікаційний код 16459143, місцезнаходження: 03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, з приміщень будівлі адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 334327680000) та про усунення перешкод у користуванні належним ТОВ "Д-Трейд 2015" майном за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 шляхом зобов`язання ВНЗ КЕІМ, ідентифікаційний код 16459143, місцезнаходження: 03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 змінити місцезнаходження цього товариства; як підставу позову визначено положення статті 41 Конституції України, статей 15, 16, 182, 316, 319, 321, 328, 334, 386, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 2, 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації права власності позивача на спірне нерухоме майно 12.08.2015.

11.1. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Д-Трейд 2015" зазначило, що за позивачем 12.08.2015 зареєстровано право власності на нерухоме майно - будівлю адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33, що підтверджується Інформаційною довідкою від 23.08.2017 №95404591 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; відповідач - ВНЗ КЕІМ, як попередній власник спірної нежитлової будівлі, станом на момент звернення ТОВ "Д-Трейд 2015" з негаторним позовом фактично займає приміщення адміністративної будівлі та користується ним; позивач, як власник спірного об`єкта нерухомості, 23.08.2017 звернувся до відповідача з вимогою негайно звільнити займані нежитлові приміщення будівлі та змінити місцезнаходження, направивши відповідачу рекомендований лист (0202500195799) та цінний лист (0202500198488) з описом вкладення, які вручено відповідачу 01.09.2017, однак, відповідач жодних дій щодо звільнення приміщення ТОВ "Д-Трейд 2015" не вчинив; при цьому, за даними ЄДРЮОФОП вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 , тобто за адресою місцезнаходження спірної нежитлової будівлі, яка належить на праві власності позивачу - ТОВ "Д-Трейд 2015" і правова підстава для користування таким приміщенням у відповідача відсутня.

12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву ТОВ "Д-Трейд 2015" до ВНЗ КЕІМ про усунення перешкод у користуванні майном до розгляду.

13. 19.10.2017 відповідачем - ВНЗ КЕІМ подано до Господарського суду міста Києва зустрічний позов до ТОВ "Д-Трейд 2015" про визнання таким, що є недійсним односторонній нікчемний правочин по зверненню стягнення ТОВ "Д-Трейд 2015" на предмет іпотеки за договором іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 між ВНЗ КЕІМ та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

13.1. В обґрунтування зустрічного позову ВНЗ КЕІМ зазначив, що ТОВ "Д-Трейд 2015" як іпотекодержатель спірного нерухомого майна, яке належало ВНЗ КЕІМ, відповідно до договору відступлення прав за договором іпотеки від 08.06.2015, могло скористатися правом на звернення стягнення на предмет іпотеки виключно за рішенням суду, у зв`язку з чим вчинення ТОВ "Д-Трейд 2015" одностороннього правочину із набуття у власність спірного об`єкта нерухомості шляхом проведення за ТОВ "Д-Трейд 2015" державної реєстрації права власності на нерухоме майно 12.08.2015 порушує права ВНЗ КЕІМ як попереднього власника нерухомого майна, тому такий нікчемний правочин підлягає визнанню недійсним.

14. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 зустрічний позов ВНЗ КЕІМ до ТОВ "Д-Трейд 2015" про визнання правочину недійсним прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ "Д-Трейд 2015" до ВНЗ КЕІМ про усунення перешкод у користуванні майном.

15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2018, з урахуванням ухвали від 02.05.2018 про виправлення описок, залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Хафусову Владиславу В`ячеславівну та залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом - Фірму "Бош Інтернешнл Інк".

16. 21.05.2018 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15245/17 первісний позов задоволено частково, усунено перешкоди у користуванні належним ТОВ "Д-Трейд 2015" (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33; ідентифікаційний код: 39777419) майном за адресою м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 шляхом виселення Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33; ідентифікаційний код: 16459143) з приміщень будівлі адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 334327680000); в іншій частині первісного позову відмовлено; стягнено з Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь ТОВ "Д-Трейд 2015" судовий збір в розмірі 1600 грн.; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

16.1. Місцевим судом встановлено обставини укладення 07.11.2007 між відповідачем за первісним позовом - ВНЗ КЕІМ та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Раййфайзен Банк Аваль", генеральної кредитної угоди №010/21-03/179, в рамках якої сторонами укладено кредитні договори №012/21-03/180 від 07.11.2007, №010/322904/0220497 від 17.07.2014 та №011/322904/207848 від 08.04.2014; в забезпечення виконання зобов`язань відповідача з повернення кредитних коштів між банком та позичальником (ВНЗ КЕІМ) укладено договір іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 (далі - договір іпотеки від 08.11.2007), пунктом 1.2. якого, з урахуванням договору про внесення змін №1 до договору іпотеки від 08.04.2014, передбачено, що іпотекодавець (ВНЗ КЕІМ) передає в наступну іпотеку банку належне йому нерухоме майно - будівлю адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), площею 4845 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 та розташована на земельній ділянці за цією адресою, площею 0,1068 га, цільове призначення - для обслуговування та експлуатації будівлі інституту, кадастровий номер 8000000000:69:35:0019.

16.2. Судом встановлено, що за змістом пунктів 2.11., 2.12. договору іпотеки від 08.11.2007 вбачається, що у разі порушення іпотекодавцем умов генеральної кредитної угоди або умов цього договору, або у випадках, передбачених статтею 12 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку"; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя; сторони погодили, що відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку", цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого іпотекодержатель на власний розсуд може, зокрема, згідно із статтею 37 Закону України "Про іпотеку" набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань іпотекодавця за генеральною кредитною угодою (в цьому випадку цей договір - застереження відповідно до пункту 2.12. договору іпотеки від 08.11.2007 є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки).

16.3. Місцевий суд встановив обставини проведення 13.11.2007 приватним нотаріусом, який посвідчував договір іпотеки від 08.11.2007, реєстрації у Державному реєстрі іпотек обтяження іпотекою будівлі адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), загальною площею 4845 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33; іпотекодавець - Вищий навчальний заклад "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю; підстава обтяження - договір іпотеки №010/21-03/179/1, серія та номер 6527, виданий 08.11.2007, реєстраційний номер іпотеки - 6024376, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.10.2015 №45258426.

16.4. Судом встановлено, що 22.04.2015 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (первісний кредитор) та ПАТ "Артем-Банк" (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору належні йому права вимоги (право грошової вимоги до боржника - Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю) за кредитним договором (генеральна кредитна угода №010/21-03/179 від 07.11.2007, кредитні договори №012/21-03/180 від 07.11.2007, №010/322904/0220497 від 17.07.2014 та №011/322904/207848 від 08.04.2014), а новий кредитор замінив первісного кредитора як сторону (кредитора) у кредитному договорі та прийняв на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором, сплативши первісному кредитору вартість права вимоги, яке було відступлене на умовах цього договору, докази чого були надані місцевому суду 02.05.2018.

16.5. Місцевий суд встановив обставини укладення між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (первісний кредитор) та ПАТ "Артем-Банк" (новий кредитор) 22.04.2015 договору відступлення прав за договором іпотеки, за умовами пункту 1.1. якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв права вимоги до боржника (Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю) за договором іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007; пунктом 2.1. договору передбачено, що права за іпотечним договором вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору, але не раніше ніж з моменту переходу від цедента до цесіонарія прав, що є предметом договору відступлення прав вимоги, визначеного договором відступлення прав вимоги.

16.6. Судом встановлено, що в подальшому 22.04.2015 ПАТ "Артем-Банк" (первісний кредитор) відступило права вимоги до боржника (Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю) за кредитним договором (генеральна кредитна угода №010/21-03/179 від 07.11.2007, кредитні договори №012/21-03/180 від 07.11.2007, №010/322904/0220497 від 17.07.2014 та №011/322904/207848 від 08.04.2014) та договором іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 на користь нового кредитора - ПАТ "КБ "Глобус", яке сплатило на користь первісного кредитора передбачену договором відступлення права вимоги вартість відступлення, про що 02.05.2018 місцевому суду надано докази.

16.7. Суд встановив обставини укладення 08.06.2015 між ПАТ "КБ "Глобус" (первісний кредитор) та ТОВ "Д-Трейд 2015" (новий кредитор) договору відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору належні йому права вимоги (права грошової вимоги до боржника - Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю) за кредитним договором (генеральна кредитна угода №010/21-03/179 від 07.11.2007, кредитні договори №012/21-03/180 від 07.11.2007, №010/322904/0220497 від 17.07.2014 та №011/322904/207848 від 08.04.2014), а новий кредитор - ТОВ "Д-Трейд 2015" замінив первісного кредитора - ПАТ "КБ "Глобус" як сторону кредитного договору та прийняв на себе права та обов`язки за кредитним договором.

16.8. Місцевим судом встановлено, що згідно пунктів 3.1., 3.2. договору відступлення права вимоги від 08.06.2015, вартість права вимоги становить 3 098 591, 64 грн., в тому числі 2 995 855, 76 грн. - первісна вартість прав вимоги, придбаних ПАТ "КБ "Глобус" у ПАТ "Артем-Банк" згідно з договором відступлення права вимоги від 22.04.2015, проценти за користування кредитними коштами - 61 582, 34 грн. за період з 22.04.2015 по 07.06.2015 та винагорода первісного кредитора - 41 153, 54 грн.; новий кредитор зобов`язався сплатити первісному кредитору вартість прав вимоги, погоджену в пункті 3.1. договору, в день підписання договору шляхом переказу коштів на рахунок первісного кредитора; взяті на себе зобов`язання новий кредитор - ТОВ "Д-Трейд 2015" виконав, на підтвердження чого представником Фірми "Бош Інтернешнл Інк" надано місцевому суду 02.05.2018 докази здійснення оплати ТОВ "Д-Трейд 2015" за відступлене йому ПАТ "КБ "Глобус" право вимоги (виписки по особових рахунках ПАТ "КБ "Глобус").

16.9. Судом встановлено обставини укладення 08.06.2015 між ПАТ "КБ "Глобус" (первісний іпотекодержатель) і ТОВ "Д-Трейд 2015" (новий іпотекодержатель) договору відступлення прав за договором іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007, за змістом пункту 1.1. якого сторони погодили перехід від ПАТ "КБ "Глобус" до ТОВ "Д-Трейд 2015" прав іпотекодержателя належного ВНЗ КЕІМ об`єкта нерухомості - будівлі адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, площею 4845 кв.м., у зв`язку з укладенням між первісним та новим кредитором договору відступлення права вимоги від 08.06.2015, за яким до ТОВ "Д-Трейд 2015" перейшли права вимоги ПАТ "КБ "Глобус" до ВНЗ КЕІМ за кредитними договорами, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди №010/21-03/179 від 07.11.2007, зобов`язання ВНЗ КЕІМ за якою було забезпечено іпотекою спірного нерухомого майна на підставі договору іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007.

16.10. Місцевим судом встановлено, що пунктом 2.1. договору відступлення прав за договором іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 сторони погодили, що права за іпотечним договором вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору, але не раніше ніж з моменту переходу від первісного іпотекодержателя до нового іпотекодержателя прав, що є предметом договору відступлення прав вимоги, визначеного договором відступлення прав вимоги.

16.11. Судом встановлено обставини проведення 12.08.2015 державної реєстрації права власності на будівлю адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, площею 4845 кв.м., за первісним позивачем - ТОВ "Д-Трейд 2015" шляхом внесення запису №11263157 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24591540 від 21.09.2015 державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Хайфусової В.В.; підстава виникнення права власності: договір іпотеки №010/21-03/179/1, серія та номер 6528, виданий 08.11.2007, видавник - приватний нотаріус КМНО Михайленко С.А., договір про внесення змін №1 до договору іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007, серія та номер 1154, виданий 08.04.2014, видавник приватний нотаріус КМНО Михайленко С.А., договір відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер 339, виданий 08.06.2015 приватним нотаріусом КМНО Тихоненко Ю.І. Зазначене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.04.2018 №120572613.

17. Місцевим судом встановлено, що первісний позивач ТОВ "Д-Трейд 2015", вважаючи себе законним власником спірного нерухомого майна, звернувся з негаторним позовом до первісного відповідача - ВНЗ КЕІМ, який фактично займає нежитлові приміщення адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, та просив суд усунути перешкоди в користуванні належним ТОВ "Д-Трейд 2015" спірним нерухомим майном шляхом виселення ВНЗ КЕІМ із заманих приміщень адміністративної будівлі та зобов`язання ВНЗ КЕІМ змінити його місцезнаходження, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, на іншу юридичну адресу. Відповідач за первісним позовом - ВНЗ КЕІМ заперечував позовні вимоги та зауважив, що ТОВ "Д-Трейд 2015" не довело правомірності набуття ним права власності на спірний об`єкт нерухомості; внесенню змін до відомостей про спірний об`єкт нерухомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передували дії групи невстановлених осіб; наявність кримінальних та адміністративних проваджень щодо реєстрації прав на спірний об`єкт ставить під сумнів запис в реєстрі; у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна відсутні відомості про реєстрацію правочинів відступлення прав іпотекодержателя від первісного до нових кредиторів.

18. Приймаючи рішення про задоволення первісного позову в частині вимог ТОВ "Д-Трейд 2015" про усунення перешкод у користуванні належним йому спірним нерухомим майном шляхом виселення ВНЗ КЕІМ з приміщень будівлі адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, суд першої інстанції, з посиланням на приписи статей 316, 317, 321, 346, 391 ЦК України та статей 2, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", дійшов висновку, що первісний позивач - ТОВ "Д-Трейд 2015" є законним власником спірного об`єкта нерухомості з моменту проведення 12.08.2015 державної реєстрації за ним права власності на будівлю адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, із внесенням запису про проведення такої реєстраційної дії до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (запис №11263157), однак, первісний відповідач - ВНЗ КЕІМ, право власності якого на спірну нежитлову будівлю припинилося внаслідок державної реєстрації за первісним позивачем права власності на таке нерухоме майно, незаконно, без відповідної правової підстави користується спірним майном, тому обраний ТОВ "Д-Трейд 2015" спосіб захисту його прав як власника об`єкта нерухомості шляхом заявлення вимоги про виселення ВНЗ КЕІМ із займаного ним нежитлового приміщення на підставі статті 391 ЦК України є ефективним та забезпечить відновлення порушених прав первісного позивача, який обмежений в користуванні належним йому майном.

19. Місцевий суд спростував доводи відповідача за первісним позовом - ВНЗ КЕІМ про те, що наявність кримінальних та адміністративних проваджень щодо реєстрації прав на спірний об`єкт ставить під сумнів запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності первісного позивача - ТОВ "Д-Трейд 2015" на нерухоме майно - будівлю адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, оскільки такі відомості є достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.

20. Розглядаючи первісні позовні вимоги ТОВ "Д-Трейд 2015" в частині вимоги про усунення перешкод в користуванні належним ТОВ "Д-Трейд 2015" нерухомим майном шляхом зобов`язання ВНЗ КЕІМ змінити місцезнаходження товариства за адресою розташування спірного об`єкта нерухомості на іншу юридичну адресу, суд першої інстанції встановив, що за даними ЄДРЮОФОПГФ вбачається, що відповідач за первісним позовом - Вищий навчальний заклад "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстрований за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, за якою знаходиться будівля адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), про усунення перешкод в користуванні якою ТОВ "Д-Трейд 2015" заявлено негаторний позов до ВНЗ КЕІМ.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову в цій частині, місцевий суд дійшов висновку, що первісний позивач - ТОВ "Д-Трейд 2015" не довів належними доказами, в чому саме полягає неможливість користування чи розпорядження ТОВ "Д-Трейд 2015", як власником, спірною нежитловою будівлею, за наявності в ЄДРЮОФОПГФ дійсного запису про місцезнаходження відповідача - ВНЗ КЕІМ за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, тому обрав в цій частині позовних вимог неналежний спосіб захисту його прав.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

21. ТОВ "Д-Трейд 2015" не погодилося з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 в частині відмови у задоволенні первісного позову та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в зазначеній частині та прийняти нове рішення про задоволення первісних позовних вимог в повному обсязі.

21.1. Первісний позивач доводив, що місцевим судом не надано належної оцінки обставинам того, що наявність у ЄДРЮОФОГФ відомостей про місцезнаходження відповідача за первісним позовом - ВНЗ КЕІМ у приміщеннях нежитлової будівлі, належної позивачу за первісним позовом, порушує його права як власника та з огляду на приписи статті 93 ЦК України та статті 1, 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" може бути використана, зокрема, державними правоохоронними та контролюючими органами для безпідставного доступу до цих приміщень.

22. ВНЗ КЕІМ оскаржив в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 шляхом подання апеляційної скарги, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

22.1. Відповідач за первісним позовом доводив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам того, що позивачем за первісним позовом не підтверджено належними доказами наявності правових підстав набуття ним права власності на приміщення будівлі-адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33; позивач за первісним позовом не має статусу фінансової чи кредитної установи для того, щоб набути статусу сторони кредитного договору, що свідчить про нікчемність правочину щодо набуття статусу іпотекодержателя; у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна відсутні відомості про реєстрацію відступлення права вимоги за кредитним договором; позивачем не надано доказів відшкодування іпотекодавцю (відповідачу) перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку".

22.2. Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначив, що судом першої інстанції не враховано обставин того, що ТОВ "Д-Трейд 2015" не має статусу банку чи іншої фінансової установи, а тому не може бути іпотекодержателем за спірним договором іпотеки, права вимоги за яким до ВНЗ КЕІМ відповідач за зустрічним позовом - ТОВ "Д-Трейд 2015" набув в порядку відступлення права вимоги від банківської установи; ВНЗ КЕІМ зауважило, що ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/16036/17 встановлено, що власником спірного майна є позивач за зустрічним позовом, а тому правочин щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є недійсним; правочин з відступлення права вимоги за договором іпотеки, вчинений між ПАТ "КБ "Глобус", як первісним кредитором, та ТОВ "Д-Трейд 2015", як новим кредитором, спрямований на заволодіння майном, тому порушує публічний порядок.

23. 25.03.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційні скарги ТОВ "Д-Трейд 2015" та ВНЗ КЕІМ залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 у справі №910/15245/17 - без змін.

23.1. Переглядаючи справу, апеляційний суд погодився із здійсненою судом першої інстанції оцінкою доказів у справі при розгляді первісного та зустрічного позовів та не вбачав підстав для скасування прийнятого місцевим судом рішення від 21.05.2018 про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

23.2. Апеляційний суд, дослідивши зміст договору іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007, встановив, що зазначений правочин за своєю правовою природою є іпотечним договором, яким забезпечено виконання зобов`язання боржника - ВНЗ КЕІМ за генеральною кредитною угодою №010/21-03/179 від 07.11.2007 та укладеними в її рамках кредитними договорами; пунктом 2.11 договору іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 визначено як один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки - договір про задоволення вимог іпотекодержателя; пунктом 2.12 договору іпотеки передбачено, що відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку", цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого іпотекодержатель на власний розсуд може в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань іпотекодавця за генеральною кредитною угодою (в цьому випадку цей договір - застереження пункту 2.12. є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки); пунктом 2.10. договору іпотеки визначено, що у разі порушення іпотекодавцем умов генеральної кредитної угоди або умов договору іпотеки, чи у випадках, передбачених статтею 12 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, то вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

23.3. Суд апеляційної інстанції, з посиланням на приписи статей 1, 12, 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" в редакції на момент укладення договору іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007, дійшов висновку, що неналежне виконання або невиконання боржником основного зобов`язання зумовлює право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок задоволення вимог за основним боргом та реалізується іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя; сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору; позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню.

23.4. Апеляційним судом встановлено, що відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про іпотеку" в редакції Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" №800-VI, який набрав чинності 14.01.2009, договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмети іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

При цьому, частина 1 статті 36 Закону України "Про іпотеку" в редакції, що діяла на час укладення договору іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007, до набрання чинності Законом №800-VI 14.01.2009, передбачала право сторін іпотечного договору на позасудове вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, що містить відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або окремого договору про задоволення його вимог; статтею 37 Закону України "Про іпотеку" (в редакції на дату укладення договору іпотеки 08.11.2007) визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, до якого згідно з частиною 2 статті 36 цього Закону прирівнюється відповідне застереження в договорі іпотеки, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Нова редакція статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку", викладена у підпункті 17 пункту 4 розділу III "Перехідні положення" Закону №800-VI, не змінює встановлений раніше цими статтями порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави переходу права власності на нього до іпотекодержателя, а лише уточнює їх.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що аналіз зазначених норм Закону України "Про іпотеку", як і Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" №800-VI, який набрав чинності 14.01.2009, не дає підстав вважати, що законодавець із прийняттям цього Закону обмежив коло іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог кредитора, на підставі яких за іпотекодержателем може бути зареєстровано право власності на предмет іпотеки, лише тими договорами, які укладені після набрання чинності цим Законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 10.10.2011 у справі №21-131а11 та від 18.09.2012 у справі №21-236а12.

З огляду на погодження сторонами в пункті 2.12 договору іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 умови про те, що цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого іпотекодержатель на власний розсуд може, зокрема, відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань іпотекодавця за генеральною кредитною угодою та у даному випадку цей договір іпотеки - застереження пункту 2.12 є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про необґрунтованість доводів ВНЗ КЕІМ щодо неможливості застосування такого позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007, укладеним до 14.01.2009, як передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання кредитного зобов`язання за наявності в іпотечному договорі лише застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

23.5. Апеляційним судом з посиланням на приписи статті 35 Закону України "Про іпотеку" та пункту 2.10 договору іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 зроблено висновок про те, що умовою для звернення стягнення на предмет іпотеки внаслідок порушення основного зобов`язання, що забезпечене іпотекою, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору є надіслання боржнику/іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення.

Суд апеляційної інстанції встановив обставини складення ТОВ "Д-Трейд 2015" вимоги (претензії) про погашення заборгованості вих№03-15 від 10.06.2015, відповідно до якої ТОВ "Д-Трейд 2015", як іпотекодержатель, вимагало у ВНЗ КЕІМ, як іпотекодавця, протягом 30 днів з дня направлення цієї претензії погасити заборгованість за кредитними договорами №012/21-03/180 від 07.11.2007 на суму 2 301 315, 35 грн., №010/322904/0220497 від 17.07.2014 на суму 173 888, 51 грн. та №011/322904/207848 від 08.04.2014 на суму 653 387, 78 грн.; у зазначеній вимозі ТОВ "Д-Трейд 2015" міститься попередження про те, що у разі невиконання вимоги кредитор, відповідно до чинного законодавства України та положень договору іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007, може звернути стягнення на предмет іпотеки.

Апеляційним судом встановлено, що на підтвердження факту надіслання вимоги ТОВ "Д-Трейд 2015" на адресу ВНЗ КЕІМ позивачем за первісним позовом було надано суду копію фіскального чека від 12.06.2015 №9127 про направлення поштового відправлення №0103316541880 за реквізитами: 03057, Київ, Київ Економ Інститут, а також опис вкладення у зазначене поштове відправлення, де у графі "найменування предметів" зазначено: вимога про погашення заборгованості №03-15 від 10.06.2015; на ім`я ВНЗ Київський економ інститут менеджменту; куди: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33) з відміткою відділення поштового зв`язку про приймання відправлення для відправки 12.06.2015.

Зазначені докази апеляційний суд оцінив як належні та допустимі на підтвердження факту повідомлення іпотекодержателем ТОВ "Д-Трейд 2015" іпотекодавця ВНЗ КЕІМ про пред`явлення вимоги про погашення кредитної заборгованості та у разі її невиконання звернення стягнення на предмет іпотеки - приміщення будівлі-адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що в силу статті 35 Закону України "Про іпотеку" визначальним при реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання є факт надіслання іпотекодавцеві (ВНЗ КЕІМ) вимоги про усунення порушення, а не факт отримання іпотекодавцем такої вимоги, що залежить від волевиявлення адресата (ВНЗ КЕІМ).

Апеляційний суд надав оцінку встановленим обставинам як таким, що підтверджують факт направлення первісним позивачем - ТОВ "Д-Трейд 2015", як іпотекодержателем, 12.06.2015 відповідачеві за первісним позовом - ВНЗ КЕІМ вимоги про погашення заборгованості за №03-15 від 10.06.2015, невиконання якої у 30-денний строк в силу норм Закону України "Про іпотеку" та договору іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 є достатньою підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання (реєстрації за іпотекодавцем права власності).

Встановивши обставини невиконання ВНЗ КЕІМ вимоги за №03-15 від 10.06.2015 про погашення заборгованості за спірними кредитними договорами та обставини ненадання ВНЗ КЕІМ заперечень проти існування кредитної заборгованості у визначених договорами відступлення прав вимоги від 22.04.2015 та від 08.06.2015 сумах, а також доказів її погашення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що реалізація первісним позивачем - ТОВ "Д-Трейд 2015" права на звернення стягнення на належний ВНЗ КЕІМ предмет іпотеки шляхом реєстрації 12.08.2015 за ТОВ "Д-Трейд 2015" права власності на спірний об`єкт нерухомості є правомірним способом задоволення вимог іпотекодержателя у зв`язку з невиконанням іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором, що узгоджується з приписами статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку".

23.6. Апеляційним судом спростовано доводи ВНЗ КЕІМ про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 у справі №910/16036/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017, встановлено факт належності спірного об`єкта нерухомості на праві власності ВНЗ КЕІМ, зважаючи на те, що зазначені судові рішення у справі №910/16036/17 було скасовано Постановою Верховного Суду від 22.02.2018 і питання належності спірного майна будь-якій особі в межах справи №910/16036/17 не розглядалось.

23.7. Доводи ВНЗ КЕІМ про те, що позивачем за первісним позовом - ТОВ "Д-Трейд 2015" не надано суду доказів відшкодування іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" суд апеляційної інстанції, відхилив, зазначивши про те, що іпотекодавець не позбавлений права стягнути надлишкову вартість предмета іпотеки з іпотекодержателя в судовому порядку.

24. Розглядаючи зустрічний позов ВНЗ КЕІМ до ТОВ "Д-Трейд 2015" про визнання одностороннього нікчемного правочину із звернення стягнення ТОВ "Д-Трейд 2015" на предмет іпотеки за договором іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 таким, що є недійсним, апеляційний суд встановив, що як підставу недійсності оспорюваного правочину ВНЗ КЕІМ визначено неправомірність дій державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості за ТОВ "Д-Трейд 2015"; суд апеляційної інстанції зазначив, що фактичне звернення заявника (ТОВ "Д-Трейд 2015") до державного реєстратора для проведення реєстрації права власності на належне ВНЗ КЕІМ нерухоме майно в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 08.11.2007 не може вважатися правочином в розумінні статті 202 ЦК України, тому висновок місцевого суду про відмову в зустрічному позові є правильним.

ЗАЯВЛЕНІ У СПРАВІ КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА РЕЗУЛЬТАТ ЇХ РОЗГЛЯДУ

25. 16.05.2019 ТОВ "Д-Трейд 2015" в особі представника - адвоката Кравчука А.С. подало клопотання про відмову від касаційної скарги у справі №910/15245/17 в порядку частини 4 статті 298 ГПК України, обґрунтоване тим, що наприкінці 2018 року ВНЗ КЕІМ звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Д-Трейд 2015" про стягнення 10 604 783, 20 грн. в рахунок відшкодування перевищення 90% вартості спірного об`єкта нерухомого майна над розміром визначеної кредитним договором суми кредиту в силу частини 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку".

25.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі №910/15668/18 затверджено мирову угоду, укладену між ВНЗ КЕІМ та ТОВ "Д-Трейд 2015", згідно з якою сторони врегулювали спір про відшкодування позивачу 90% вартості перевищення балансової вартості будівлі, набутої ТОВ "Д-Трейд 2015" у власність внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 над сумою заборгованості ВНЗ КЕІМ за кредитною угодою №010/21-03/179 від 07.11.2007; за умовами зазначеної мирової угоди сторони спору дійшли згоди, що з моменту її укладення ВНЗ КЕІМ не матиме будь-яких вимог та претензій до ТОВ "Д-Трейд 2015", які виникають з факту набуття ТОВ "Д-Трейд 2015" права власності на предмет іпотеки за договором №010/21-03/179/1 від 08.11.2007, оскільки всі спірні питання вважатимуться врегульованими, а підстави для виникнення нових вимог відсутніми.

З огляду на мирне врегулювання між сторонами спору у справі №910/15668/18 та фактичним визнанням ВНЗ КЕІМ права власності на об`єкт нерухомого майна - 334327680000 за ТОВ "Д-Трейд 2015", первісний позивач (зустрічний відповідач) у справі №910/15245/17 погоджується з прийнятими у даній справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та не вважає за доцільне їх касаційне оскраження.

25.2. Відмова від касаційної скарги не суперечить інтересам ТОВ "Д-Трейд 2015", подана від імені товариства залученим на договірній основі адвокатом Кравчуком А.С., та не порушує прав та законних інтересів третіх осіб.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в силу приписів статей 14, 42 ГПК України, виходячи з принципу диспозитивності у господарському судочинстві, учасники справи на власний розсуд користуються наданими їх процесуальними правами, в тому числі правом на відмову від касаційної скарги на підставі частини 4 статті 298 ГПК України після відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 296 ГПК України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги.

З огляду на подання ТОВ "Д-Трейд 2015" клопотання від 16.05.2019 про відмову від касаційної скарги після відкриття касаційного провадження за поданою ним касаційною скаргою відповідно до ухвали Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №910/15245/17, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Д-Трейд 2015" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 у справі №910/15245/17 в частині відмови у задоволенні первісного позову ТОВ "Д-Трейд 2015"на підставі пункту 1 частини 1 статті 296 ГПК України.

26. 21.05.2019 до Верховного Суду надійшла заява ВНЗ КЕІМ про відмову від зустрічного позову в суді касаційної інстанції, подана за підписом ректора ВНЗ КЕІМ Рожка В.Д., в якій зустрічний позивач просив Суд на стадії касаційного провадження прийняти відмову ВНЗ КЕІМ від зустрічного позову у справі №910/15245/17, визнати частково нечинними рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі №910/15245/17 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, закрити провадження у справі №910/15245/17 в частині вимог ВНЗ КЕІМ до ТОВ "Д-Трейд 2015" про визнання правочину недійсним.

26.1. В обґрунтування заявлених вимог зустрічний позивач зазначив, що під час розгляду спору у справі №910/15668/18 щодо відшкодування ВНЗ КЕІМ 90% вартості перевищення балансової вартості будівлі, набутої ТОВ "Д-Трейд 2015" у власність внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 над сумою заборгованості ВНЗ КЕІМ за кредитною угодою №010/21-03/179 від 07.11.2007 Господарським судом міста Києва затверджено укладену між сторонами спору мирову угоду, у зв`язку з чим ВНЗ КЕІМ вважає за необхідне відмовитися від пред`явленого до ТОВ "Д-Трейд 2015" в межах справи №910/15245/17 зустрічного позову про визнання правочину недійсним.

26.2. Положеннями частини 1 статті 42 ГПК України учасникам справи надано процесуальне право на подання заяв та клопотань під час розгляду справи судом.

Відповідно до частини 2 статті 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (пункт 1 частини 2 цієї статті).

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в силу статей 14, 42, 46 ГПК України, виходячи з принципу диспозитивності у господарському судочинстві, учасники справи на власний розсуд користуються наданими їх процесуальними правами, в тому числі позивач правом на відмову від позову (в повному обсязі чи частково), що є підставою для закриття провадження у справі.

Відповідно до частин 1-3, 5 статті 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює сторонам наслідки такої процесуальної дії, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на її вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Статтею 307 ГПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про цю процесуальну дію, незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статті 191 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 317 ГПК України, постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

26.3. 21.05.2019 ВНЗ КЕІМ скористався своїм процесуальним правом на відмову від позову на стадії касаційного провадження у справі №910/15245/17 з перегляду постанови апеляційного суду від 25.03.2019 та рішення місцевого суду від 21.05.2018 в частині розгляду зустрічного позову ВНЗ КЕІМ до ТОВ "Д-Трейд 2015" про визнання недійсним правочину.

З огляду на те, що відмова зустрічного позивача від зустрічного позову у справі №910/15245/17 не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб, заява №13 від 21.05.2019 про відмову від зустрічного позову в суді касаційної інстанції підписана ректором Рожком В.Д., який виконує повноваження керівника юридичної особи-зустрічного позивача, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за можливе прийняти відмову від позову ВНЗ КЕІМ до ТОВ "Д-Трейд 2015" про визнання недійсним правочину та закрити у зв`язку із цим провадження у справі №910/15245/17 в цій частині на підставі статті 307 ГПК України.

У зв`язку з прийняттям відмови ВНЗ КЕІМ від зустрічного позову у справі №910/15245/17 на стадії касаційного провадження, Верховний Суд визнає нечинними прийняті у справі №910/15245/17 судові рішення за результатами розгляду зустрічного позову - Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 в частині розгляду зустрічного позову ВНЗ КЕІМ до ТОВ "Д-Трейд 2015" про визнання недійсним правочину та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 в цій частині в порядку статей 307, 317 ГПК України.

27. Отже, Верховним Судом здійснюється касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії "Бош Інтернешнл Інк" (Bosh International Inc.") на постанову апеляційного суду від 25.03.2019 та рішення місцевого суду від 21.05.2018 в частині первісних позовних вимог ТОВ "Д-Трейд 2015" до ВНЗ КЕІМ про усунення перешкод в користуванні майном у справі №910/15245/17.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (Компанії "Бош Інтернешнл Інк" (Bosh International Inc.")

28. Скаржник зазначив про недослідження судом першої інстанції всупереч вимогам статті 86 ГПК України доказів на підтвердження фактів набуття позивачем за первісним позовом права власності на нерухоме майно, а також обставин відсутності оплати за зареєстроване майно та ненадання судом апеляційної інстанції відповідного обґрунтування та правової оцінки таким процесуальним порушенням місцевого суду.

29. Скаржник доводив, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доказам на підтвердження характеру взаємовідносин між сторонами договору відступлення права вимоги від 08.06.2015, укладеного між ПАТ "КБ "Глобус" та ТОВ "Д-Трейд 2015", що є порушенням вимог статей 86, 236 ГПК України, зокрема, доказам проведення між ПАТ "КБ "Глобус" та ТОВ "Д-Трейд 2015" саме кредитних операцій (виписка по особових рахунках ПАТ "КБ "Глобус" за розрахунками з ТОВ "Д-Трейд 2015" від 08.06.2015, що визначає проведення розрахунків за кредитними операціями, додаток №4 до договору відступлення права вимоги від 08.06.2015 "Розрахунок вартості права вимоги", бухгалтерський документ ПАТ "КБ "Глобус", копія якого одержана з матеріалів кримінального провадження №12017100000000138, - розпорядження відділу обліку банківських операцій ПАТ "Артем Банк" від 22.04.2015, в якому зазначено, що банком проведені розрахунки за факторинговими операціями).

30. Скаржник доводив помилкове застосування судами попередніх інстанцій статей 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" в редакції, що діяла станом на дату укладення 08.11.2007 договору іпотеки між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ВНЗ КЕІМ, та зауважив, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки здійснюється на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який за своїм змістом передбачає порядок передачі права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання; однак, на думку скаржника, апеляційний суд помилково ототожнює пункт 2.12. договору іпотеки від 08.11.2007, що містить застереження про те, що цей договір є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, із договором про задоволення вимог іпотекодержателя, що його визначено як підставу для звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку".

31. Скаржник зауважив, що апеляційним судом зроблено помилковий висновок про те, що в силу статті 35 Закону України "Про іпотеку" визначальним є факт надіслання іпотекодержателем вимоги про виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, яке забезпечено іпотекою, на адресу іпотекодержателя, оскільки для проведення за іпотекодержателем державної реєстрації права власності на предмет іпотеки має бути підтвердження отримання боржником (іпотекодавцем) поштового повідомлення, з дати отримання якого і відбувається відлік 30-денного строку, встановленого частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку".

32. Скаржник зазначив, що в силу частини 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель у разі набуття права власності на предмет іпотеки зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя; однак, на момент проведення 12.08.2015 державної реєстрації за первісним позивачем-іпотекодержателем права власності на спірний об`єкт нерухомості первісному відповідачу-іпотекодавцю не було відшкодовано таких коштів, тоді як апеляційним судом зазначено про право ВНЗ КЕІМ, як іпотекодавця, звернутися з відповідним позовом до ТОВ "Д-Трейд 2015" та стягнути спірну суму вартості предмета іпотеки в судовому порядку.

Доводи інших учасників справи

33. ТОВ "Д-Трейд 2015" у відзиві на касаційну скаргу Компанії "Бош Інтернешнл, Інк." (Bosh International Inc.") заперечувало доводи скаржника про незаконність набуття у власність ТОВ "Д-Трейд 2015" спірного об`єкта нерухомості та зазначило про намагання скаржника-третьої особи на стороні ВНЗ КЕІМ через касаційне оскарження домогтися перегляду рішень місцевого та апеляційного судів про задоволення негаторного позову лише з метою повторного розгляду справи, що є втручанням у право ТОВ "Д-Трейд 2015" на мирне володіння його майном та є порушенням статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

33.1. ТОВ "Д-Трейд 2015" зауважило на затвердженні Господарським судом міста Києва ухвалою від 18.02.2019 у справі №910/15668/18 мирової угоди між ВНЗ КЕІМ та ТОВ "Д-Трейд 2015" щодо врегулювання спору про відшкодування ВНЗ КЕІМ 90% вартості перевищення балансової вартості будівлі, набутої ТОВ "Д-Трейд 2015" у власність внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 над сумою заборгованості ВНЗ КЕІМ за кредитною угодою №010/21-03/179 від 07.11.2007, що свідчить про те, що внаслідок звернення ТОВ "Д-Трейд 2015" стягнення на предмет іпотеки у ВНЗ КЕІМ припинили існувати зобов`язання за генеральною кредитною угодою від 07.11.2007, що в подальшому дало змогу ВНЗ КЕІМ отримати на умовах мирової угоди у справі №910/15668/18 різницю між балансовою вартістю нежитлової будівлі, що була предметом іпотеки, та сумою кредитної заборгованості ВНЗ КЕІМ за генеральною кредитною угодою від 07.11.2007.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

34. Конституція України

Частини 1, 2, 4 статті 41 - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

35. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 15 - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 статті 16 - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 статті 16 - способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право.

Частина 1 статті 316 - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 статті 317 - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частини 1, 2 статті 319 - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частини 1, 2 статті 321 - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 391 - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

36. Закон України "Про іпотеку" в редакції Закону України №3480-IV від 23.02.2006, чинній станом на 08.11.2007 (дата укладення договору іпотеки між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ВНЗ КЕІМ)

Частина 1 статті 1 - іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частина 1 статті 7 - за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частина 1 статті 33 - у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частина 3 статті 33 - звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частина 1 статті 35 - у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Частина 1 статті 36 - сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частина 2 статті 36 - договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частина 3 статті 36 - договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Частина 1 статті 37 - іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Частина 3 статті 37 - іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

37. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 2 статті 236 - законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

38. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів Компанії "Бош Інтернешнл Інк" (Bosh International Inc.") про порушення судами попередніх інстанцій положень статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України, статей 33, 35, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" та статей 86, 236 ГПК України при прийнятті оскаржуваних судових рішень в частині розгляду первісних позовних вимог.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів

39. Юридичний аналіз положень статей 15-16 ЦК України та частини 2 статті 4 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом своїх особистих майнових прав та інтересів, зокрема, з позовом про припинення дії, яка порушує право. Згідно з частиною 1 статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями статей 316, 317, 319, 321 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; зміст права власності становлять права володіння, користування та розпорядження власником належним йому майном, які власник реалізує на власний розсуд; право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Законодавцем у статті 391 ЦК України гарантовано захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, шляхом пред`явлення власником майна до третіх осіб вимоги про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).

40. Спір у справі №910/15245/17 виник між ТОВ "Д-Трейд 2015" (первісний позивач) та ВНЗ КЕІМ (первісний відповідач) щодо правомірності користування відповідачем належним позивачу нерухомими майном - приміщенням будівлі адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, що було предметом іпотеки за договором іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007, укладеним між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержателем) та ВНЗ КЕІМ (іпотекодавцем) в забезпечення виконання кредитних зобов`язань ВНЗ КЕІМ перед банком, правонаступником якого за рядом договорів відступлення права вимоги як в основному, так і забезпечувальному зобов`язаннях є ТОВ "Д-Трейд 2015".

Первісним позивачем ТОВ "Д-Трейд 2015" в порядку статті 391 ЦК України пред`явлено до первісного відповідача - ВНЗ КЕІМ негаторний позов про усунення перешкод в користуванні належним ТОВ "Д-Трейд 2015" майном за адресою: м. Київ, вул . Смоленська, 31-33, шляхом виселення ВНЗ КЕІМ з приміщень будівлі адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), що знаходяться за зазначеною адресою, а також шляхом зобов`язання ВНЗ КЕІМ змінити його місцезнаходження з адреси: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 на іншу юридичну адресу.

41. При розгляді негаторного позову ВНЗ КЕІМ заперечував правомірність набуття ТОВ "Д-Трейд 2015" права власності на спірний об`єкт нерухомості шляхом проведення 12.08.2015 державної реєстрації за ТОВ "Д-Трейд 2015" права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку реалізації ТОВ "Д-Трейд 2015" права на звернення стягнення на належний ВНЗ КЕІМ предмет іпотеки та доводив, що відповідно до вимог частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" (в редакції на момент укладення договору іпотеки від 08.11.2007) підставою для проведення реєстраційних дій є договір про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, який сторонами спору не укладався.

42. Аналіз приписів статті 33 Закону України "Про іпотеку" дозволяє дійти висновку, що законодавцем передбачено право іпотекодержателя захистити свої майнові права у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) боржником основного зобов`язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки одним із таких способів: в позасудовому порядку (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі виконавчого напису нотаріуса) або в судовому порядку за рішенням суду.

43. Статтею 36 Закону України "Про іпотеку" визначено право сторін іпотечного договору вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем й іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, та може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом частин 2,3 статті 36 Закону України "Про іпотеку" вбачаються два позасудові способи врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, - передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; а також продаж іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, законодавцем визначено як спосіб позасудового врегулювання зобов`язань іпотекодавця перед іпотекодержателем передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору.

44. Приймаючи оскаржувані постанову від 25.03.2019 та рішення від 21.05.2018 у справі №910/15245/17 в частині розгляду первісних позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини передання первісним відповідачем - ВНЗ КЕІМ спірного об`єкта нерухомості (будівлі адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33) в іпотеку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі договору іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 в якості забезпечення кредитних зобов`язань ВНЗ КЕІМ перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", яке в подальшому відступило свої права вимоги до ВНЗ КЕІМ за основним (кредитним) та забезпечувальним зобов`язаннями третім особам, які у свою чергу відступили такі права вимоги ТОВ "Д-Трейд 2015" за договором відступлення прав вимоги від 08.06.2015 та договором відступлення прав за іпотечним договором від 08.06.2015; первісний позивач - ТОВ "Д-Трейд 2015" набуло прав іпотекодержателя за договором іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007, пунктом 2.12 якого сторони погодили, що відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку" цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя і застереження в пункті 2.12 цього договору є правовою підставою для реєстрації за іпотекодержателем права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, у разі реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 37 цього Закону в рахунок виконання зобов`язань іпотекодавця (ВНЗ КЕІМ) за генеральною кредитною угодою.

З огляду на встановлені місцевим та апеляційним судами обставини погодження сторонами договору іпотеки №010/21-03/179/1 від 08.11.2007 права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку набуття права власності на іпотечне майно у разі невиконання іпотекодавцем кредитних зобов`язань згідно застереження в пункті 2.12 цього договору, Верховний Суд погоджується з висновками судів за змістом оскаржуваних судових рішень про правомірність набуття іпотекодержателем - ТОВ "Д-Трейд 2015" права власності на спірний об`єкт нерухомості в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення 12.08.2015 державної реєстрації за ТОВ "Д-Трейд 2015" права власності на спірний об`єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис №11263157), що узгоджується з приписами частин 2, 3 статті 36 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки 08.11.2007.

45. Верховний Суд погоджується з висновками місцевого та апеляційного судів про належність обраного первісним позивачем - ТОВ "Д-Трейд 2015" способу захисту його прав, як власника спірного нежитлового приміщення, шляхом пред`явлення до ВНЗ КЕІМ, як іпотекодавця за іпотечним договором від 08.11.2007 та попереднього власника об`єкта нерухомості, негаторного позову в порядку статті 391 ЦК України з вимогою щодо усунення перешкод в користуванні нерухомим майном ТОВ "Д-Трейд 2015" шляхом виселення ВНЗ КЕІМ із займаного ним приміщення будівлі адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, оскільки фактичне перебування первісного відповідача у спірній нежитловій будівлі без відповідної на те правової підстави порушує права ТОВ "Д-Трейд 2015" як власника на користування та розпорядження належним йому об`єктом нерухомості, що не узгоджується з гарантіями непорушності прав власника відповідно до статті 41 Конституції України та приписами статей 316, 317, 319, 321 ЦК України.

46. Місцевим та апеляційним судами відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог ТОВ "Д-Трейд 2015" в частині зобов`язання ВНЗ КЕІМ змінити місцезнаходження, яке за даними ЄДРЮОФОПГФ щодо ВНЗ КЕІМ співпадає з адресою розташування спірного об`єкта нерухомості - місто Київ, вул. Смоленська, 31-33, на іншу юридичну адресу, з огляду на те, що при зверненні ТОВ "Д-Трейд 2015" до ВНЗ КЕІМ з негаторним позовом первісним позивачем не обґрунтовано в чому саме полягає неможливість користування чи розпорядження позивачем, як власником, будівлею адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, за наявності в ЄДРЮОФОПГФ запису про місцезнаходження ВНЗ КЕІМ за цією адресою.

Положеннями статті 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління та обліку.

Отже, виконання рішення суду від 21.05.2018 у даній справі в частині задоволення первісного позову про виселення ВНЗ КЕІМ із займаного ним приміщення будівлі адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А) за адресою: м. Київ , вул. Смоленська, 31-33, матиме наслідком ініціювання первісним відповідачем - ВНЗ КЕІМ, як юридичною особою, зміни адреси його місцезнаходження та внесення даних про неї до ЄДРЮОФОПГФ з метою належного здійснення статутної діяльності ВНЗ КЕІМ.

З огляду на таке, Верховний Суд погоджується з висновками місцевого та апеляційного судів про відмову в первісному позові в частині вимог ТОВ "Д-Трейд 2015" про зобов`язання ВНЗ КЕІМ змінити місцезнаходження з адреси: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 на іншу юридичну адресу та не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в зазначеній частині.

47. Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії" та Месроп Мовсесян ( MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії") свідчить про те, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною права на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів щодо прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

48. Оцінюючи прийняті судами рішення через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Аналізуючи мотивацію прийнятих апеляційним та місцевим судами постанови від 25.03.2019 та рішення від 21.05.2018 крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Верховний Суд зазначає про належне виконання покладеного на суди обов`язку щодо мотивації прийнятих ними рішень, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів ВНЗ КЕІМ про недоведення ТОВ "Д-Трейд 2015" наявності у нього прав власника спірного об`єкта нерухомості, яким фактично користується ВНЗ КЕІМ, та висновки судів про створення ВНЗ КЕІМ перешкод у реалізації ТОВ "Д-Трейд 2015" прав власника спірного нерухомого майна та використання ним спірного об`єкта нерухомості без відповідної правової підстави, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та продемонструвало справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів учасників даної справи.

49. Верховний Суд зазначає, що за результатами розгляду спору у справі №910/15668/18 за позовом ВНЗ КЕІМ до ТОВ "Д-Трейд 2015" про стягнення 10 604 783, 20 грн. в рахунок відшкодування 90% балансової вартості будівлі адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, в порядку частини 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку", Господарським судом міста Києва ухвалою від 18.02.2019 затверджено мирову угоду та закрито у зв`язку із цим провадження у справі. За змістом пункту 6 мирової угоди у справі №910/15668/18, сторони дійшли згоди, що з моменту укладення цієї мирової угоди позивач не матиме будь-яких вимог та претензій до відповідача, що виникають з факту набуття відповідачем права власності на будівлю та/або пов`язані з будівлею, оскільки всі спірні питання вважатимуться врегульованими, а підстави для виникнення нових вимог відсутніми. Зазначена ухвала місцевого суду набрала законної сили, що підтверджує визнання ВНЗ КЕІМ факту набуття ТОВ "Д-Трейд 2015" права власності на спірний об`єкт нерухомості, щодо усунення перешкод в користуванні яким ТОВ "Д-Трейд 2015" з боку ВНЗ КЕІМ виник спір у даній справі №910/15245/17.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

50. Доводи скаржника, зазначені в пункті 30 описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених в пунктах 42-44 мотивувальної частини даної постанови. Доводи скаржника за змістом пунктів 28-29 описової частини цієї постанови Суд відхиляє як такі, що спрямовані на переоцінку касаційним судом встановлених судами попередніх інстанцій обставин набуття первісним позивачем - ТОВ "Д-Трейд 2015" права вимоги до первісного відповідача - ВНЗ КЕІМ як за основним (кредитним), так і забезпечувальним (іпотечним) зобов`язаннями в порядку відступлення права вимоги від ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" за рядом договорів цесії, що виходить за межі повноважень касаційного суду в силу статті 300 ГПК України.

51. Доводи скаржника згідно з пунктом 31 описової частини постанови про те, що для проведення державної реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем в порядку реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" має бути підтвердження одержання іпотекодавцем поштового повідомлення, з дати отримання якого і відбувається відлік 30-денного строку, встановленого частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку", Верховний Суд відхиляє, як необґрунтовані, оскільки з диспозиції частини 1 статті 35 цього Закону не вбачається обов`язку іпотекодержателя одержати підтвердження отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання, яке забезпечено іпотекою, як передумови для реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотечного майна у власність іпотекодержателем.

52. Доводи скаржника за змістом пункту 32 описової частини постанови про обов`язок іпотекодавця у разі набуття права власності на предмет іпотеки відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, який іпотекодавцем не було виконано на момент проведення 12.08.2015 державної реєстрації за ТОВ "Д-Трейд 2015" права власності на спірний об`єкт нерухомості, Верховний Суд вважає такими, що не спростовують правомірності набуття ТОВ "Д-Трейд 2015" права власності на спірне нерухоме майно в порядку позасудового врегулювання відповідно до застереження в пункті 2.12. іпотечного договору від №010/21-03/179/1 від 08.11.2007, у зв`язку з невиконанням ВНЗ КЕІМ кредитних зобов`язань, забезпечених спірним іпотечним майном.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій в частині розгляду первісних позовних вимог, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Компанії "Бош Інтернешнл Інк" (Bosh International Inc.") та залишення без змін постанови апеляційного суду та рішення суду першої інстанції за результатами розгляду первісних позовних вимог.

В. Судові витрати

54. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 191, 234, 235, частиною 4 статті 298, пунктом 1 частини 1 статті 296, пунктом 6 частини 1 статті 308, статтями 307, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" про відмову від касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" у справі №910/15245/17 задовольнити.

2. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" у справі №910/15245/17.

3. Заяву Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про відмову від зустрічного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" про визнання недійсним правочину у справі №910/15245/17 задовольнити.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 в частині розгляду зустрічного позову Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" про визнання недійсним правочину та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 в цій частині у справі №910/15245/17 визнати нечинними.

5. Касаційну скаргу Компанії "Бош Інтернешнл Інк" (Bosh International Inc.") залишити без задоволення.

6. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 у справі №910/15245/17 щодо часткового задоволення первісного позову в частині усунення перешкод у користуванні належним Товариству з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015" майном за адресою: місто Київ, вул. Смоленська, 31-33 шляхом виселення Вищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністю з приміщень будівлі адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Смоленська, 31-33 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 334327680000) та відмови у задоволенні первісного позову в іншій частині залишити без змін.

7. Провадження за касаційною скаргою Компанії "Бош Інтернешнл Інк" (Bosh International Inc.") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 у справі №910/15245/17 щодо розгляду зустрічного позову закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.О. Банасько

В.Я. Погребняк