Постанова від 28.05.2019 по справі № 5015/118/11 Касаційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 28.05.2019 по справі № 5015/118/11 Касаційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

28.05.2024
Засідання

28.05.2024
Засідання

Справа № 5015/118/11

Картка справи

Це рішення містить правові висновки

Справа № 5015/118/11

Картка справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 5015/118/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина",

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач",

кредитор - Приватне акціонерне товариство "Оргхім",

представник - адвокат Москаль Д.М. (довіреність від 26.12.2018),

кредитор - Приватне акціонерне товариство "ВНК Розточчя СТ",

організатор аукціону - Товарна біржа "Наша",

фізична особа-підприємець Гаврилюк Олександр Романович, особисто

Прокуратура Львівської області

ліквідатор - арбітражний керуючий Козій В.Ю.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Гаврилюка Олександра Романовича

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 04.03.2019

у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Матущак О.І., Якімець Г.Г.

та ухвалу Господарського суду Львівської області

від 06.11.2018

у складі судді Гутьєвої В.В.

у справі №5015/118/11

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 18.03.2019 поштовим відправленням фізична особа-підприємець Гаврилюк Олександр Романович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 18.03.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 у справі №5015/118/11 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5015/118/11 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2019.

3. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2019 у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г. відкрито касаційне провадження у справі №5015/118/11 Господарського суду Львівської області за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Гаврилюка Олександра Романовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 та призначено її розгляд на 28.05.2019 о 10:30.

4. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5015/118/11 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Банасько О.О., суддя - Білоус В.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2019, а ухвалою від 27.05.2019 Верховний Суд у зазначеному складі прийняв справу №5015/118/11 за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Гаврилюка Олександра Романовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 до провадження, ухвалив розглянути касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Гаврилюка Олександра Романовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 у справі №5015/118/11 у судовому засіданні, яке призначено ухвалою Верховного Суду від 15.04.2019 на 28.05.2019 о 10:30.

5. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. ТОВ "Укравтозапчастина" звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999.

6.1. Постановою Господарського суду Львівської області від 15.07.2011 ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

6.2. 06.05.2014 між ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Хомишина І. Г. та Товарною біржею "Наша" в особі Філатова Л.В. укладено договір №4-13 про проведення аукціону з продажу майна банкрута.

6.3. 21.04.2017 ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" звернулось до місцевого господарського суду у справі №5015/118/11 із заявою про визнання недійсними (нікчемними) пунктів 2.1.12, 2.1.13, 4.9, 4.10, 7.1 договору №4-13 від 06.05.2014 про проведення аукціону та застосування наслідків недійсності договору.

7. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2018 скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 частково, а саме в частині відмови у визнанні недійсними (нікчемними) пунктів 2.1.12, 2.1.13, 4.9 договору №4-13 від 06.05.2014; справу №5015/118/11 в частині відмови у визнанні недійсними (нікчемними) пунктів 2.1.12, 2.1.13, 4.9 договору №4-13 від 06.05.2014 про проведення аукціону передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. В іншій частині ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі №5015/118/11 залишено без змін. Касаційний суд зазначив про необхідність дослідження спірних пунктів договору на предмет їх відповідності спеціальним вимогам законодавства про банкрутство щодо строків проведення торгів у ліквідаційній процедурі та в цілому строків ліквідаційної процедури.

8. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 пункти 2.1.12, 2.1.13, 4.9 договору №4-13 від 06.05.2014 про проведення аукціону, який укладений між ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Хомишина І. Г. та Товарною біржею "Наша" в особі Філатова Л.В., визнано недійсними.

8.1. Місцевий суд встановив, що 06.05.2014 між ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантжувач" в особі ліквідатора Хомишина І.Г. та Товарною біржею "Наша" в особі Філатова Л.В. укладено договір №4-13 про проведення аукціону з продажу майна банкрута, пунктом 2.1.12 договору №4-13 якого передбачено, що "якщо інше не передбачено в додаткових угодах до цього договору або заявці, у разі оголошення аукціону таким, що не відбувся, або закінчення аукціону без визначення переможця протягом 10 місяців (у разі продажу нерухомого майна - 12 місяців) оголосити про проведення повторного аукціону. У пункті 2.1.13 договору №4-13 зазначено "якщо інше не передбачено в додаткових угодах до цього договору або заявці, у разі оголошення аукціону таким, що не відбувся або закінчення аукціону без визначення переможця, протягом 10 місяців оголосити про проведення другого повторного аукціону".

8.2. З огляду на встановлене, місцевий суд дійшов висновку, що такі умови проведення аукціону порушують вимоги статті 22 та частини 1, 2 статті 65 Закону про банкрутство, оскільки збільшують загальні строки проведення ліквідаційної процедури, встановлені законодавцем у 12 місяців з можливістю його продовження на 6 місяців, та строки проведення торгів, які визначено імперативно даними спеціальними нормами законодавства. Також, місцевий суд зазначив, що необґрунтоване збільшення строків проведення торгів або порушення строків проведення процедури ліквідації боржника призводить до відповідного збільшення та накопичення витрат, пов`язаних зі здійсненням відповідної процедури, тому ліквідатор, укладаючи з Товарною біржею "Наша" договір №4-13 від 06.05.2014 про проведення аукціону, повинен був врахувати вимоги Закону про банкрутство щодо термінів проведення ліквідаційної процедури та строків проведення повторного та другого повторного аукціонів, що має наслідком визнання недійсними цих пунктів договору №4-13 відповідно до статті 203, 215 ЦК України.

8.3. Місцевий суд, з посиланням на статтю 1002 ЦК України, частину 5 статті 51, частини 1, 2 статті 70 Закону про банкрутство, зазначив, що укладений договір №4-13 від 06.05.2014 за своєю суттю є договором доручення, тому організатор аукціону діє як повірений та не може, окрім плати за свої послуги з організації аукціону, залишати собі гарантійний внесок, який має належати боржнику у зв`язку з відмовою учасника аукціону від укладення договору-купівлі-продажу, а тому пункт 4.9. цього договору слід визнати недійсним, оскільки він суперечить зазначеним нормам чинного законодавства.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

9. Постановою від 04.03.2019 Західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ФОП Гаврилюка О.Р. залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 у справі №5015/118/11 залишив без змін.

9.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції положень статей 627, 628 ЦК України відхилені судом, оскільки незважаючи на те, що сторони вільні в укладенні договору, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (стаття 203 ЦК України). При цьому, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про те, що пункти 2.1.12, 2.1.13 та 4.9 договору №4-13 від 06.05.2014 про проведення аукціону, який укладений між ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Хомишина І.Г. та Товарною біржею "Наша" в особі Філатова Л.В., слід визнати недійсними, оскільки такі пункти суперечать положенням чинного законодавства.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ФОП Гаврилюк О.Р.)

10. Скаржник, з посиланням на статті 203, 215 ЦК України, доводив, що Законом про банкрутство встановлені базові терміни проведення повторного та другого повторного аукціонів. При цьому, законодавцем надано можливість передбачити в договорі інші терміни проведення торгів, не обмежуючи їх в строках. При цьому, жодний з максимальних термінів, передбачених пунктами 2.1.12., 2.1.13. договору №4-13 від 06.05.2014 не перевищує строків ліквідаційної процедури, встановлених частиною 2 статті 22 Закону про банкрутство.

11. Скаржник зазначив, що судом порушено статті 7, 8, 13 ГПК України, оскільки судом не прийнято клопотання про відкладення розгляду справи вперше у зв`язку з неможливістю прибуття учасника на розгляд справи.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999

Частина 1 статті 22 - у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Частина 2 статті 22 - строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

13. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013

Частина 1 статті 65 - якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов`язаний провести повторний аукціон.

Частина 2 статті 65 - якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов`язаний провести другий повторний аукціон.

Частина 1 статті 70 - гарантійні внески учасників підлягають поверненню протягом трьох робочих днів з дня закінчення аукціону, крім випадків, передбачених частинами другою - третьою цієї статті.

Частина 2 статті 70 - гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону, зараховується до ціни, що підлягає сплаті.

Частина 3 статті 70 - гарантійний внесок не підлягає поверненню у разі, якщо аукціон закінчився без визначення переможця (крім випадків виявлення недоліків майна, не зазначених в оголошенні про проведення аукціону, що розміщується на веб-сайті), а також переможцю аукціону, якщо він не виконав обов`язку щодо сплати ціни відповідно до вимог цього Закону.

Частина 4 статті 70 - організатор аукціону, який не повернув гарантійного внеску або сплаченої ціни у встановлений строк, сплачує пеню в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від суми боргу за період прострочення.

Абзац 2 пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень - положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом.

14. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 203 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частина 1 статті 215 - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина 3 статті 215 - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частина 1 статті 627 - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 628 - зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

15. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

16. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 203, 215, 627, 628 ЦК України, статей 7, 8, 13 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

17. Провадження у справі про банкрутство визначає спеціальний статус боржника, відтак, всі його дії та дії щодо нього мають оцінюватися з урахуванням та в межах положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абзацу 2 частини 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI, до відносин, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, застосовуються положення Закону про банкрутство в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI.

Отже, оскільки предметом договору №4-13 від 06.05.2014 є зобов`язання провести аукціон з метою продажу майна боржника, до положень зазначеного договору застосовуються приписи Закону про банкрутство в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI.

18. Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положення статей 627, 628 ЦК України, оскільки положення спеціального Закону про банкрутство застосовуються переважно перед загальними нормами цивільного законодавства.

Тобто, приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо встановлення строків процедур проведення аукціонів у ліквідаційній процедурі та тривалість в цілому ліквідаційної процедури відповідно до статті 22 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 та статті 65 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 повинні застосовуватися переважно щодо загальних положень цивільного права про свободу договору (статті 627-628 ЦК України).

Приписи Закону про банкрутство щодо строків проведення процедур банкрутства, порядку реалізації майна боржника мають обов`язковий характер і не можуть бути змінені в добровільному порядку сторонами шляхом укладення договору, тому суди попередніх інстанцій, встановивши наявність порушень статті 22 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 та статті 65 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 щодо строків проведення аукціонів, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання пунктів 2.1.12, 2.1.13, договору №4-13 від 06.05.2014 про проведення аукціону недійсними.

19. За приписами частин 1, 2 статті 70 Закону про банкрутство, гарантійні внески учасників підлягають поверненню протягом трьох робочих днів з дня закінчення аукціону, крім випадків, передбачених частинами 2-3 цієї статті. Гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону, зараховується до ціни, що підлягає сплаті. За своєю правовою суттю гарантійний внесок є завдатком та до нього застосовуються правила, передбачені частиною 1 статті 571 ЦК України.

Виходячи з аналізу зазначених норм, у випадку, передбачених частинами 2-3 статті 70 Закону про банкрутство, гарантійний внесок стає власністю боржника в інтересах якого діє замовник аукціону - ліквідатор, оскільки ця сума зараховується до ціни продажу майна, тому гарантійний внесок у цьому випадку підлягає перерахуванню організатором аукціону боржнику. При цьому, організатор аукціону отримує плату за надані ним послуги з організації аукціону в обсязі, передбаченому договором, та не має правових підстав для зарахування у власний дохід також і сум гарантійних внесків.

20. Як вбачається з матеріалів справи, сторони в пункті 1.3. договору №4-13 про проведення аукціону передбачили, що винагорода організатора за договором становить 4% від вартості реалізації майна (лоту). При цьому, винагорода розподіляється наступним чином - 0,5% отримує товарна біржа, 3,5% перераховується на поточний рахунок члена аукціонного комітету ФОП Філатова Д.Л.

Разом з тим, незважаючи на те, що відповідно до частини 5 статті 51 Закону про банкрутство саме організатор аукціону укладає із заявниками договори про завдаток, згідно з частиною 2 цієї статті, до договору про проведення аукціону застосовуються правила про комісію (при укладенні на аукціоні договору організатором від свого імені) або доручення (в інших випадках), якщо інше не встановлено цим Законом.

При цьому, виходячи з аналізу спірних положень договору №4-13 від 06.05.2014, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що такий договір є договором доручення.

21. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 4.9. договору №4-13 про проведення аукціону передбачено, що у випадку відмови або ухилення переможця торгів від підписання договору купівлі-продажу майна протягом 5 днів з дня отримання цього договору гарантійний внесок йому не повертається, а утримується організатором аукціону в рахунок оплати за організацію та проведення аукціону.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що пункт 4.9. договору №4-13 від 06.05.2014 про проведення аукціону суперечить вимогам частин 1-2 статті 70 Закону про банкрутство, а оскільки укладений у справі договір на проведення аукціону за свою суттю є договором доручення й організатор аукціону діє як повірений, то, окрім плати за свої послуги з організації аукціону, він не може залишати собі гарантійний внесок, який має належати боржнику у зв`язку з відмовою учасника аукціону від укладання договору купівлі-продажу.

22. Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника, викладені в пункті 11 описової частини постанови, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи неодноразово відкладався, що підтверджується ухвалами від 21.01.2019 (том 31е, а.с. 95), від 11.02.2019 (том 31е, а.с. 108). При цьому, сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується розпискою про ознайомлення про час і місце наступного судового засідання (том 31е, а.с. 109). Крім того, як вбачається з ухвали місцевого суду від 11.02.2019, явка сторін не була визнана судом обов`язковою.

Відтак, враховуючи зазначене та вимоги статті 273 ГПК України, Західний апеляційний господарського суд обґрунтовано відхилив клопотання скаржника, яке надійшло 28.02.2019 на адресу апеляційного суду, оскільки розгляд справи судом обмежений процесуальними строками, а скаржник був присутній в попередніх судових засіданнях, не був позбавлений права надати заперечення, клопотання, відзиви, заяви, ознайомитись з матеріалами справи тощо.

23. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов`язку щодо мотивації прийнятого судами попередніх інстанцій рішень, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

24. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 10-11 описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 17-23 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови апеляційного суду та ухвали суду першої інстанції.

В. Судові витрати

26. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Гаврилюка Олександра Романовича залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 у справі №5015/118/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.О. Банасько

В.В. Білоус

Джерело: ЄДРСР 82426055

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!